Справа № 638/1924/20

Провадження № 2/638/2629/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря - Жупник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківського національного медичного університету (адреса: м. Харків, пр. Науки, буд. 4) про зобов`язання перерахувати вартість проживання в гуртожитку, -

встановив:

11.02.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду з позовом до відповідача Харківського національного медичного університету про зобов`язання перерахувати вартість проживання в гуртожитку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є студентом 3 курсу 12 групи другого медичного факультету Харківського національного медичного університету та мешкає в студентському гуртожитку № 2 університету за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору № 55 на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в Харківському національному медичному університеті. Окрім цього, Позивачем укладено Договір № 55 на оплату комунальних послуг та пральних послуг особами, які навчаються та проживають в Харківському національному медичному університеті.

Проте позивач вважає, що нарахування йому за вказаними договорами вартості проживання в гуртожитку та додаткових послуг, відповідачем проводиться всупереч діючого Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011р. № 284/423/173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2011р. за № 520/19258 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності» та Постанови Кабінету міністрів України від 20.06.2018р. №498 «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками». Що призвело до завищення з боку відповідача вартості плати за проживання в гуртожитку № 2 та комунальні і пральні послуги позивачу за період з 01.09.2018р. по 31.08.2019р. разом на суму 2111,41 грн. Зважаючи на вищевикладене позивач змушений звернутися до суду для захисту свої майнових прав.

Ухвалою від 12.02.2020р. провадження у справі відкрито у порядку спрощеного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з прохання проводити судове засідання за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути за його відсутністю, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.03.2020р.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки ХНМУ вих. № 631 від 05.02.2020р., ОСОБА_1 є студентом 3 курсу 12 групи другого медичного факультету Харківського національного медичного університету.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено Догорів № 55 на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в Харківському національному медичному університеті.

Відповідно до п. 3.2.4. Договору № 55 на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в Харківському національному медичному університеті, обов`язком наймача є «Своєчасно сплачувати в установлений термін за проживання і додаткові послуги, якими він користується».

Згідно з п. 6.1. Договору № 55 на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в Харківському національному медичному університеті, «Вартість проживання Наймача в гуртожитку розраховується відповідно до чинного законодавства і вноситься Наймачем на розрахунковий рахунок ХНМУ через банківські установи».

Відповідно до п. 6.3. Договору № 55 на проживання в гуртожитку осіб, які навчаються в Харківському національному медичному університеті, обов`язком наймача є «Розмір плати за проживання переглядається при зміні цін та тарифів, згідно до чинного законодавства».

02.09.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 55 на оплату комунальних послуг та пральних послуг особами, які навчаються та проживають в Харківському національному медичному університеті.

Згідно з 5.6.1. Договору № 55 на оплату комунальних послуг та пральних послуг особами, які навчаються та проживають в Харківському національному медичному університеті, «Вартість проживання Наймача в гуртожитку розраховується відповідно до чинного законодавства і вноситься Наймачем на розрахунковий рахунок ХНМУ через банківські установи».

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Тобто, позивач, укладаючи з відповідачем вищевказані договори, свідомо погодився з умовами оплати, а отже, зобов`язаний здійснювати оплату за вказані послуги.

Згідно розрахунку заборгованості за проживання в гуртожитку № 2 , комунальних та пральних послуг студента ОСОБА_2 від 07.02.2020р., що міститься в матеріалах справи, у позивача перед університетом заборгованості за проживання в гуртожитку немає, а тому позивач визнав вартість отриманих послуг та вчасно сплатив їх, тим самим погодившись з механізмом та правовими підставами нарахування вартості проживання. Тому, погодився з вартістю плати за проживання в гуртожитку № 2 та комунальними та пральними послугами разом на сумарну суму 2111,41 грн. за період з 01.09.2018р. по 31.08.2019 р.

Матеріали справи містять науково-правове дослідження з окремих питань застосування цивільного законодавства Національної академії правових наук України від 20.01.2020р. за вих. №67. В даному дослідженні Національна академія правових наук України зазначає наступне.

На законодавчому рівні немає чіткого визначення поняття «плата за проживання в гуртожитку». Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011р. №284/423/173 «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності» встановлені граничні розміри плати за проживання в студентських гуртожитках.

Відповідно до розділу 3 п. 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015р. № 84 «Про затвердження Положення про гуртожитки» який втратив чинність 02.01.2019р., особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

В пункті 7 розділу 3 вказаного вище наказу встановлював, що особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.

Тобто, законодавець чітко розмежовував поняття «плата за проживання» та «житлово-комунальні послуги».

Відповідно до абз. 3 Роз`яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Щодо порядку нарахування плати за користування житлом» квартирна плата - це плата не за площу, яку займає мешканець, а плата за утримання житла.

У свою чергу, відповідно до абз. 4 Роз`яснення утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

Відповідно до ст. 66 ЖК Української РСР плата за користування житлом (квартирна плата) - це плата, яка обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Окрім цього, Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» навіть в своїй назві виділяє окремі поняття такі як, «квартирна плата» та «плата за житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 15 Постанови КМУ № 498 від 20.06.2018р. «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками», яка набрала законної сили 26.06.2018 року плата за проживання у гуртожитку - це плата, яка включає витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами), а також інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).

Поняття «квартирна плата» та «плата за користування житлом», що використовуються в ЖК Української РСР за своїм змістом (по суті) є поняттями тотожними, що зумовлено особливостями конструкції ч. 1 ст. 66 ЖК Української РСР, а саме: використання зазначених понять в одній нормі через конкретизацію поняття «плата за користування житлом» - квартирна плата.

Поняття «плата за користування житлом (квартирна плата)» та «плата за проживання у гуртожитку» по своїй суті є теж тотожними поняттями, що може бути обґрунтоване таким чином.

Поняття «плата за користування житлом (квартирна плата)», яке використовується у ЖК Української РСР (ст. 66), змістовно «включає у себе» лише витрати суб`єкта, спрямовані на утримання житла і не включає витрати, пов`язані зі справлянням плати за надані комунальні послуги.

Такої позиції законодавець додержувався і у Наказі № 84 «Про затвердження Положення про гуртожитки» який втратив чинність лише 02.01.2019р., коли розділяв плату за проживання в гуртожитку та плату за житлово-комунальні послуги.

За своєю юридичною природою користування житлом і проживання у житлі є тотожними поняттями, оскільки полягають у можливості вилучення корисних властивостей речі (в даному випадку житла) для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. № 796, Заклади вищої освіти мають право надавати послуги, зокрема, такі послуги:

1) надання спеціально облаштованих* будинків і приміщень, що перебувають на балансі закладів освіти, для тимчасового проживання;

2) надання під час канікул вільних спеціально облаштованих* приміщень гуртожитків для тимчасового проживання;

3) надання спеціально облаштованих* приміщень гуртожитків закладів освіти для проживання (* Спеціально облаштовані будинки і приміщення - будинки і приміщення, що перебувають у належному технічному та санітарно-гігієнічному стані і в яких створено належні умови для проживання та відпочинку.)

4) надання громадянам, які користуються послугами, зазначеними у підпунктах 1-3 цього пункту, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень.

Крім того, Заклад вищої освіти на підставі пункту розділу 5 Переліку, має право надавати послуги «У сфері побутових послуг» - надання банно-пральних послуг, послуг хімчистки.

Тобто, законодавчо чітко визначено, що «комунальні послуги», «послуги з прання» та «квартирна плата чи плата за проживання в гуртожитку» є різними поняттями та різними видами послуг, які мають право надавати Заклади вищої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України, За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Крім того, ч. 3 ст. 815 ЦК України, передбачено, що Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

На підставі викладеного, з урахуванням ч. 3 ст. 815 ЦК України, Договори на «відшкодування комунальних послуг», «послуг з прання та інших послуг» та «плати за проживання в гуртожитку» є окремими правочинами (договорами), що має право укладати Заклад вищої освіти.

Норма Постанови КМУ № 498 від 20.06.2018р., яка встановлює включення витрат на оплату житлово-комунальних послуг до плати за проживання в гуртожитку, діючим нормам ЖК Української РСР та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суперечить.

Враховуючи відсутність єдності термінології, яка використовується у чинних законодавчих нормативно-правових актах різної юридичної сили, а саме: Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає окреме справляння плати за 1) житлові послуги та 2) комунальні послуги, а також те, що статті 66, 67 ЖК Української РСР, які передбачають окремий порядок справляння «плати за користування житлом (квартирної плати)» та окремо виділяють порядок сплати комунальних послуг, і той факт, що у п. 15 Постанови КМУ № 498 поняття «плата за проживання у гуртожитку» змістовно включає оплату обох видів послуг, закріплення зазначеної норми є таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, нівелюючи встановлені Законами України окремі порядки справляння житлових та комунальних послуг та порядок їх встановлення і обрахування.

Відповідно до розділу 3 пункту 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015р. № 84 «Про затвердження Положення про гуртожитки» який втратив чинність 02.01.2019р., особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

Пункт 7 розділу 3 вказаного вище наказу встановлював, що особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.

Натомість, у Постанові КМУ №498, яка набрала законної сили 26.06.2018р. в той час, коли Наказ №84 продовжував діяти поняття «плата за проживання в гуртожитку» включає витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами).

Тобто, Постанова КМУ №498 від 20.06.2018р. суперечила Наказу «Про затвердження Положення про гуртожитки».

Окрім того, включення оплати житлово-комунальних послуг до складу плати за проживання у гуртожитку суперечить усім принципам економічного обґрунтування справляння плати за проживання у гуртожитку, оскільки враховуючи встановлені Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України «Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності» від 28.03.2011 № 284/423/173 граничні розміри плати за проживання у гуртожитку та неможливість її коригування (збільшення), плата, яка справляється за проживання у гуртожитку потенційно буде використана на оплату лише комунальних послуг, залишаючи об`єктивно неможливою оплату послуг щодо утримання майна, оплати праці обслуговуючого персоналу та ін.

Вбачається доцільним закріплення правової норми, відповідно до якої особа, яка проживає в гуртожитку, повинна сплачувати за таке проживання, а також окремо за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Зважаючи на те, що будь-який висновок експерта у галузі права не має обов`язкового характеру для суду, суд надає оцінку даному документу у сукупності з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Житлового кодексу Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Також, відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (документ 2189-VIII), який набрав чинності 10.12.2017р., визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга, 2) комунальні послуги.

Аналогічна норма була в ст. 13 попереднього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (документ 1875-15), а саме - залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги та 2) послуги з утримання будинків і споруд.

Тобто, законодавець чітко розмежовує самостійні категорії житлових послуг та комунальних послуг.

Постанова КМУ від 27.08.2010р. №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» передбачає надання платних послуг закладами вищої освіти з надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання та окрему послугу - надання громадянам, які користуються послугами з проживання, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків та приміщень.

Так, згідно з п. 48 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого Наказом Міністерства Освіти і науки України № 1004 від 13.11.2007 р., оплата за житло та надані послуги здійснюється не менше ніж за місяць уперед.

А відповідно до п. 49 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого Наказом Міністерства Освіти і науки України № 1004 від 13.11.2007 р., додаткові послуги, що надаються за бажанням Студентам, які проживають у гуртожитку, сплачуються окремо.

Згідно з ч. 2 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У зв`язку з цим, та на виконання нормативно-правових приписів, ХНМУ з усіма мешканцями гуртожитку укладено договори - на проживання та на оплату комунальних послуг, згідно яких наймач житлової кімнати зобов`язаний своєчасно в установлений термін сплачувати вартість проживання та вартість комунальних послуг.

Розрахунок вартості проживання в гуртожитках здійснюється згідно мінімальних фактичних витрат.

Постанова КМУ від 20.06.2018р. №498 «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками», яка набула чинності тільки 26.06.2018 р., визначила, що плата за проживання в гуртожитку включає витрати на оплату житлово-комунальних послуг.

Однак дана норма підзаконного нормативно-правового акту суперечить діючим нормам Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що за юридичною силою є вищими.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010р. №736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами», навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю платної послуги.

Аналогічну норму містить і Закон України «Про ціни та ціноутворення». Згідно статті 10 Цього Закону суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані. В статті 11 Цього Закону зазначено, що вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до цих норм Закону, при зміні цін на комунальні послуги та посадових окладів співробітників гуртожитку, університетом в обов`язковому порядку вносяться зміни до розрахунку платних послуг.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28.12.2016р. №1047 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017р. №918) розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр", крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1300 гривень на місяць. Таким чином, граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності не повинен перевищувати 520,00 грн. на місяць.(1300*40%).

Плата за проживання (надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків) в Харківському національному медичному університеті не перевищує 40% від мінімальної стипендії, про що свідчать витяги з наказів ХНМУ.

Так, позивач, приводячи розрахунки в позові, вказує, що відповідно до розрахунку заборгованості за проживання в гуртожитку № 2 , комунальних та пральних послуг студента ОСОБА_1 за період з 01.09.2018р. по 31.08.2019р. № 236/22 від 07.02.2020р., помісячна плата за проживання та комунальні та пральні послуги разом складає з вересня по листопад 2018р. у сумі 619,71 грн.; за грудень 2018р. у сумі 641,32 грн.; за період з січня по серпень 2019р. у сумі 731,37 грн.

Однак, позивач не враховує того, що в ці суми входить і плата за проживання, і інші супутні послуги, якими користується позивач під час проживання в гуртожитку.

Судом встановлено, що конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється наказами по ХНМУ.

Вартість спеціально облаштованих приміщень гуртожитку № 2 університету, для проживання студентів на одне ліжко-місце на місяць встановлена відповідно до додатків 1: до наказу ХНМУ від 27.07.2018р. № 234 у сумі 362,04 грн. з 01.09.2018р.; до наказу ХНМУ від 01.10.2018р. № 323 у сумі 357,13 грн. з 01.10.2018р.; до наказу ХНМУ від 31.10.2018 № 359 у сумі 341,96 грн. з 01.11.2018р.; до наказу ХНМУ від 06.11.2018 № 371 у сумі 336,40 грн. з 07.11.2018р.; до наказу ХНМУ від 14.01.2018р. № 18 у сумі 321,95 грн. з 01.01.2019р.; до наказу ХНМУ від 20.04.2019р. № 158 у сумі 310,21 грн. з 21.04.2019р.; до наказу ХНМУ від 03.06.2019р. № 221 у сумі 310,21 грн. з 01.05.2019р.; до наказу ХНМУ від 20.06.2019р. № 248 у сумі 310,21 грн. з 01.06.2019р.; до наказу ХНМУ від 20.06.2019р. № 248 у сумі 310,21 грн. з 01.06.2019р.

Крім зазначеного, ХНМУ встановлювалась вартість надання для студентів комунальних послуг та пральних послуг у гуртожитку № 2 університету на місяць, а саме, відповідно до додатків: до наказу ХНМУ від 01.10.2018р. № 322 у сумі 374,24 грн. з 01.10.2018р.;до наказу ХНМУ від 31.10.2018р. № 356 у сумі 389,41 грн. з 01.11.2018р.; до наказу ХНМУ від 06.11.2018р. № 372 у сумі 394,97 грн. з 07.11.2018р.; до наказу ХНМУ від 14.01.2019р. № 23 у сумі 409,42 грн. з 01.01.2019р.; до наказу ХНМУ від 31.04.2019р. № 159 у сумі 421,16 грн. з 21.04.2019р.; до наказу ХНМУ від 03.06.2019р. № 220 у сумі 421,16 грн. з 01.05.2019р.; до наказу ХНМУ від 20.06.2019р. № 149 у сумі 421,16 грн. з 01.06.2019р.; до наказу ХНМУ від 09.07.2019р. № 271 у сумі 421,16 грн. з 01.07.2019р.; до наказу ХНМУ від 21.08.2019р. № 290 у сумі 421,16 грн. з 01.08.2019р.

Крім зазначеного, відповідно до додатку 3 наказу "Про перерахунок вартості комунальних послуг у гуртожитку № 2 університету на одне ліжко-місце" від 26.11.2018р. № 387 встановлено вартість надання для студентів комунальних та пральних послуг у гуртожитку № 2 університету на місяць у сумі 257,67 грн. з 20.08.2018р. Відповідно до додатку 5 встановлено вартість надання для студентів комунальних та пральних послуг у гуртожитку № 2 університету за місяць у сумі 262,58 грн. з 01.10.2018р. Відповідно до додатку 7 встановлено вартість надання для студентів ХНМУ та студентів інших закладів, які проживають згідно з рішенням ректора, комунальних та пральних послуг у гуртожитку № 2 університету за місяць у сумі 277,75 грн. з 01.11.2018р. Відповідно до додатку 9 встановлено вартість надання для студентів ХНМУ та студентів інших закладів, які проживають згідно з рішенням ректора, комунальних та пральних послуг у гуртожитку № 2 університету за місяць у сумі 283,31 грн. з 07.11.2018р. Зазначений перерахунок проведено у зв`язку з припиненням подачі гарячої води Шевченківською філією КП "Харківські теплові мережі".

Згідно наведених розрахунків, плата за проживання (надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків) в Харківському національному медичному університеті не перевищує 40 % від мінімальної стипендії та не перевищує 520 грн.

Відповідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2003 року № 14 вбачається, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12, 13, 48, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського національного медичного університету про зобов`язання перерахувати вартість проживання в гуртожитку- відмовити в повному обсязі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: Д.М. Цвіра