Провадження №3/461/1718/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Галицького ВП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.08.2016 року Галицьким РВ УМВС України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №305337 від 25.02.2020 року, ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання сина ОСОБА_2 , 2004 року народження, який відповідно до листа відділу освіти Галицького та Франківського районів від 07.02.2020 року, систематично, без поважних причин, не відвідує заняття в школі.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути адміністративний протокол у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, долучені до протоколу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео записуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №305337 від 25.02.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки, оскільки її син систематично не відвідує заняття в школі, вказане підтверджується копією листа відділу освіти Галицького та Франківського районів №260101-вих-8918 від 07.02.2020 року. Проте, у протоколі не зазначено, в який саме період та які дні учень не відвідував навчання, не вказано, які заходи проводилися із дитиною в навчальному закладі для надання психологічної допомоги, в тому числі і в сім`ї дитини за участю відповідних спеціалістів.

У письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, ОСОБА_1 зазначила, що з 2018 року проживає з чоловіком та молодшим сином у м.Добропілля, Донецької області, а її син ОСОБА_3 2004 року народження, за своїм вибором, проживає з у м.Львові з бабусею ОСОБА_4 та навчається у дев`ятому класі ЗЗСО №87. Зокрема, ОСОБА_1 заначила, що син дійсно пропускав навчання, однак це відбувалося у зв`язку із його неврологічними розладами, а також те, що згідно наказу №01-08/10 від 20.02.2020 року ОСОБА_5 перебуває на сімейній формі навчання.

Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Вказана практика Європейського суду з прав людини в повній мірі відповідає Конституції України, статтею 62 якої визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст.ст.254, 279 КУпАП, з урахуванням наданих ОСОБА_1 письмових пояснень, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , оскільки не знайшли свого підтвердження обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу і події правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 184, п.1 ч.1 ст.247, ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Зубачик Н.Б.