Справа № 191/4541/19

Провадження № 1-в/191/959/19

У Х В А Л А

іменем України

18 березня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого 5 разів, у цій справі засудженого: - 23.03.2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавленні волі. Початок строку 04.12.2017 року. Кінець строку 04.12.2020 року, про застосування до нього ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , представника СВК-94 ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

Засуджений у судовому засіданні просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

Представник адміністрації СВК-94 в судовому засіданні вважає, що задоволення клопотання є передчасним.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, заслухавши засудженого, захисника, представника адміністрації СВК-94, думку прокурора, а також дослідивши надані суду матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного.

Відповідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий 5 разів, у цій справі засуджений - 23.03.2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавленні волі. Початок строку 04.12.2017 року. Кінець строку 04.12.2020 року.

Згідно характеристики, наданої начальником відділення СВК-94, та довідки з особової справи №244-Ш-18, до Синельниківської ВК-94 прибув 08.08.2018 року. За час перебування в установі характеризується позитивно, дотримується норм які визначають | порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи виконання покарання, за що був заохочений 2 рази, та має 1 стягнення. На теперішній час не працевлаштований на виробництві, але виконує роботи з благоустрою установи.

До роботи ставиться відповідально, поставлені завдання виконує вчасно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, товаришує із потенційно позитивно спрямованою категорією засуджених, користується серед них певним авторитетом. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Дотримується санітарно-гігієнічних норм спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, засуджений має завжди охайний зовнішній вигляд. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться із розумною ініціативою. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої |і роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, мас достатній рівень необхідних навичок. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи виконання покарання.

Відповідно до ст. 65 Кримінально-виконавчого кодексу України, систематично відвідує заходи виховного характеру, завжди реагує на них правильно.

Відповідно до ст. 125 Кримінально-виконавчого кодексу України, приймає участь у реалізації програми диференційованій виховного впливу.

Підлягає застосуванню ст. 101 КВК України щодо змін умов тримання по відбуттю 1/3 частини строку покарання 04.12.2018 року. Матеріали розглянуті комісією установи 17.12.2018р., відмовлено, як особі, що на шлях виправлення не стає.

Підлягає застосуванню ст. 82 КВК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким по відбуттю 1/2 частини строку покарання - 04.06.2019 року. Матеріали розглянуті комісією установи 14.06.2019р. відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення.

Підлягає умовно-достроковому звільненню на підставі ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 строку, тобто з 04.12.2019 року. Матеріали розглянуті комісією установи 04.01.2020 р. Відмовлено в поданні матеріалів до суду на умовно-дострокове звільнення, як особі, що не довела своє виправлення.

Невідбута частина строку покарання станом на 18.03.2020 року становить 8 місяців 16 днів.

Відповідно до ч. 2ст. 81 КК України, умовне-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка та ставлення до праці, як і виконання вимог адміністрації установи, є обов`язком кожного засудженого, а основною підставою для застосуванняст. 81 КК Українищодо засудженого є доведення ним свого виправлення.

Аналізуючи питання щодо виправлення засудженого, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно дост.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Встановлюючи підстави застосуванняст. 81 КК України, суд, зокрема, наголошує на наступному.

Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.

У відповідності до п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 рокуумовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м`яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

При вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно дост. 9 КВК Україниє обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, до того ж короткий проміжок часу за яким змінилася поведінка засудженого, згідно наданої характеристики не є достатніми обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннямист. 81 КК України.