ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 806/2091/17

адміністративне провадження № К/9901/2633/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/2091/17

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Коростишівської районної ради Житомирської області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. М. Кузьмишин, О. А. Боровицький, І. Г. Охрімчук) від 13 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Коростишівської районної ради Житомирської області (далі - відповідач, скаржник), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії VII скликання Коростишівської районної ради від 22 червня 2017 року № 317 «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ».

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірне рішення є незаконним та прийнятим з порушенням законодавства, тому його слід скасувати, оскільки рішення ради про висловлення недовіри повинно бути ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Позивач стверджує, що з аналізу чинного законодавства слідує, що відповідна рада має право шляхом таємного голосування висловити недовіру голові місцевої державної адміністрації саме за результатами його звіту, висловлення недовіри не можу бути самостійним, а є похідним від результатів та оцінки діяльності голови місцевої державної адміністрації. Позивач вказує, що з моменту його перебування на посаді він звітувався про виконання делегованих повноважень, жодних зауважень до нього не було, а всі звіти депутатами взяті до уваги. До порядку денного питання про включення 22 червня 2017 року звіту голови Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 не було включено, а звернення депутатів Коростишівської районної ради від 19 червня 2017 року про включення до порядку денного сімнадцятої сесії сьомого скликання «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » нічим не вмотивовано.

3. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Коростишівської районної ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2018 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростишівської районної ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення сімнадцятої сесії VII скликання Коростишівської районної ради від 22 червня 2017 року № 317 «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ».

5. Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, а справу № 806/2091/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2018 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Коростишівської районної ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення сімнадцятої сесії VII скликання Коростишівської районної ради від 22 червня 2017 року № 317 «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ».

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 22 січня 2020 року Коростишівська районна рада Житомирської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2018 року залишити в силі.

8. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року заяву Коростишівської районної ради Житомирської області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року задоволено. Поновлено Коростишівській районній раді Житомирської області строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 806/2091/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Коростишівської районної ради Житомирської області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 806/2091/17. Встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

9. 02 березня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Президента України від 29 квітня 2016 року № 138/2016-рп ОСОБА_1 було призначено головою Коростишівської районної державної адміністрації.

12. На підставі розпорядження Коростишівської районної державної адміністрації від 29 квітня 2016 року № 99-к ОСОБА_1 з 29 квітня 2016 року приступив до виконання повноважень голови Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області.

13. Відповідно до Протоколу 17 сесії VII скликання Коростишівської районної ради, на якій позивач був присутній, у ході формування доповнень до порядку денного депутатом ОСОБА_2 було зачитано звернення депутатів Коростишівської районної ради, яке підписано 20 депутатами щодо включення до порядку денного сімнадцятої сесії питання «Про недовіру голові Коростишівської райдержадміністрації ОСОБА_1 » та його розгляд. Двадцять депутатів проголосувало «за» щодо вказаної пропозиції, двоє - «проти», четверо - «утрималися», п`ятеро не голосували. Потім головуючим на голосування було винесено питання щодо затвердження порядку денного сімнадцятої сесії в цілому, за яке «за» проголосували 31 депутат.

Головою Коростишівської районної ради Бондарчуком С. В . було ознайомлено присутніх з причинами, які стали підставою для винесення вказаного питання, а саме: не заключення договорів оренди та продажу земельних ділянок; безконтрольність відділу освіти у період підготовки до нового навчального року; проблемні питання закупівлі обладнання для цивільного захисту населення та виконання програми забезпечення придбання та ремонту житла для дітей сиріт та позбавлених батьківського піклування тощо. Головою Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 були надані пояснення з приводу цих питань. Також з цього питання виступали керівник апарату райдержадміністрації ОСОБА_11, депутат районної ради ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та депутат Верховної Ради України ОСОБА_9 . Депутатами було обрано склад лічильної комісії.

14. Відповідно до протоколу № 2 засідання лічильної комісії по висловленню недовіри голові Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 від 22 червня 2017 року, було проведено підрахунок бюлетенів після таємного голосування депутатами районної ради, результати якого: видано 30 бюлетенів для таємного голосування, при відкритті урни виявлено 30 бюлетенів, з них визнано дійсними 30 бюлетенів. Підрахунок голосів: 19 - «за»; 3 - «проти», 8 - «утримався», тобто «за» проголосувало більшість від присутніх депутатів, а також від загального складу ради.

15. Таким чином, 22 червня 2017 року на сімнадцятій сесії VII скликання Коростишівської районної ради прийнято рішення № 317 «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ».

16. Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів суду правомірність своїх дій щодо включення до порядку денного засідання сімнадцятої сесії Коростишівської районної ради VII скликання від 22 червня 2017 року питання про висловлення недовіри голові Коростишівської районної державної адміністрації, а також правомірність рішення від 22 червня 2017 року про висловлення такої недовіри.

18. Сьомий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що питання про включення до порядку денного сімнадцятої сесії VII скликання питання про висловлення недовіри Голові районної державної адміністрації ОСОБА_1 не обговорювалось ні на президії, ні на засіданнях комісій, що суперечить вимогам статей 24, 30 та 31 Регламенту.

Більше того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не надано належного обґрунтування стосовно необхідності негайного та невідкладного розгляду питання про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації ОСОБА_1 , як це передбачено частиною першою статті 31 та частини восьмої статті 31 Регламенту, оскільки голосування з цього питання відбулося 22 червня 2017 року, тобто у день внесення пропозиції, яке підтримала більшість від загального складу ради.

Так само, чим зумовлено такий поспіх, як і про те, в чому винятковість цього випадку, у протоколі 17 сесії VII скликання Коростишівської районної ради не зазначено. Судом апеляційної інстанції вказано, що всупереч нормам права та правовій позиції Верховного Суду, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що підставою для висловлення недовіри голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 слугувало надання відповідачем негативної оцінки діяльності позивача після заслуховування відповідного звіту про результати такої роботи.

19. Суд касаційної інстанції встановлюючи помилковість висновків апеляційного суду постановою від 10 липня 2019 року, що висловлення недовіри голові районної державної адміністрації має бути наслідком негативних результатів його діяльності після відповідної оцінки такої діяльності районною радою.

Крім цього, у постанові зазначено, що звернення щодо включення до порядку денного питання «Про недовіру голові Коростишівської райдержадміністрації ОСОБА_1 » та його розгляду було підписано 20 депутатами Коростишівської районної ради. Однак, судом апеляційної інстанції не встановлено, чи входять ці 20 депутатів до однієї депутатської фракції, або чи об`єднані вони в одну депутатську групу відповідно до визначень, що містяться в Законі України Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV). Тобто, чи є вони належними в розумінні частини восьмої статті 31 Регламенту, суб`єктами внесення на розгляд ради питань, що підлягають додатковому включенню до порядку денного.

За наведених обставин касаційним судом зроблено висновок, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, а саме: чи входять 20 депутатів Коростишівської районної ради, які звернулися до сесії відповідної ради стосовно додаткового включення до порядку денного сесії питання «Про недовіру голові Коростишівської райдержадміністрації ОСОБА_1 », до однієї депутатської фракції, або чи об`єднані вони в одну депутатську групу, із наданням копій відповідних підтверджуючих, в розумінні статей 25-26 Закону № 93-IV, документів.

20. Сьомий апеляційний адміністративний суд приймаючи до уваги висновки суду касаційної інстанції, викладені в постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року та надаючи правову оцінку доводам скарги, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру внесення на розгляд питання «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 », оскільки додаткове внесення такого питання 20 (двадцятьма) депутатами суперечить положенням частини восьмої статті 31 Регламенту, а тому рішення сімнадцятої сесії 7 скликання № 317 від 22 червня 2017 року «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » не може вважатись законним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

22. Скаржник наводить доводи аналогічні доводам касаційної скарги поданої вперше, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням.

23. Зокрема, наголошує, що вимога про включення до порядку денного питання про недовіру голові районної державної адміністрації була внесена однією з депутатських фракцій Коростишівської районної ради, що свідчить про дотримання приписів абзацу 2 частини восьмої статті 31 Регламенту ради.

Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції на належному рівні не дослідив загальні принципи сесійної роботи Коростишівської районної ради загалом та порядок формування порядку денного і доповнень до нього, зокрема, що призвело до невірного тлумачення закону та скасування рішення суду першої інстанції від 02 серпня 2018 року, яке відповідає закону.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

26. Предметом даного спору є відповідність оскаржуваного рішення сімнадцятої сесії VII скликання Коростишівської районної ради від 22 червня 2017 року № 317 «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » приписам законодавства, чинного на час прийняття такого рішення та перевіряється судом на предмет законності дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.

27. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Статтею 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

29. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

30. Відповідно до статті 2 Закону № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

31. Згідно з частинами першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

32. Відповідно до пунктів 28, 29 статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.

33. За приписами частини четвертої статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

34. Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

35. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

36. Згідно зі статтею 72 Закону № 280/97-ВР місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

37. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV) депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад).

38. Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 93-IV депутат місцевої ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні відповідної місцевої ради інформує депутатів місцевої ради про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад.

39. Згідно з частиною другою статті 24 Регламенту Коростишівської районної ради Житомирської області, затвердженого рішенням першої сесії Коростишівської районної ради Житомирської області сьомого скликання від 02 грудня 2015 № 13 винесенню питання на розгляд пленарного засідання ради передує його підготовка у відповідних постійних комісіях ради та президії ради.

40. Відповідно до статті 30 Регламенту порядок денний чергової сесії ради визначає питання, які вносяться на розгляд пленарних засідань ради. До порядку денного сесії президією ради включаються лише ті питання, документи з яких підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту.

41. Згідно з частиною першою статті 31 Регламенту узгоджений проект порядку денного сесії ради готується президією ради та повідомляється депутатам не пізніше, як за 1 день до відкриття чергової сесії, а у виняткових випадках, не пізніше як у день проведення сесії.

42. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Регламенту пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться головою районної ради, депутатами, постійними комісіями та головою районної державної адміністрації, як правило, не пізніше, як за 20 днів до відкриття чергової сесії. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом проекти рішень районної ради оприлюднюються негайно після їх підготовки. Президія організовує їх попередній розгляд у термін, визначений в частині першої цієї статті.

43. Згідно з частиною восьмої статті 31 Регламенту у виняткових випадках після видання розпорядження голови ради про скликання сесії додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

- про затвердження або внесення змін до районного бюджету;

- кадрові питання;

- питання, які потребують негайного розгляду.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї із постійних комісій, депутатських фракцій (груп), голови районної ради або голови районної державної адміністрації.

44. Частиною дев`ятою статті 31 Регламенту встановлено, що пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніше як, за 20 днів до відкриття чергової сесії, а у виняткових випадках, не пізніше, як за день до сесії, можуть бути включені до порядку денного сесії після їх попереднього розгляду постійною комісією ради.

45. Також, частина 3 статті 32 Регламенту: <…> Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувало не менше третини депутатів від загального складу ради <…>.

46. Відповідно до статті 112 Регламенту районна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові районної державної адміністрації відповідно до норм чинного законодавства.

47. Отже, із системного аналізу частин 8-9 статті 31, 112 Регламенту вбачається, що висловлення недовіри голові повинне здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме такій дії та прийняттю рішення на сесії ради повинне передувати наявність для цього підстав, таке питання має утримувати в собі особливу надзвичайність ситуації або її винятковість, яке потребує негайному та невідкладному додатковому включенню до порядку денного сесії саме у день її проведення відповідним суб`єктом та розгляду та з дотриманням відповідної процедури прийняття рішення.

48. При чому, вимоги законодавства вказують на те, що за певних умов, як то у випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, які передбачені законом ( в залежності від їх критичності та нагальності вирішення) такі питання можуть включатися до порядку денного чергової сесії, або до відкриття не пізніше, як за день до сесії, після їх попереднього розгляду постійною комісією ради, або у виняткових випадках, не пізніше як у день проведення сесії.

49. Такі надзвичайні ситуації та інші невідкладні випадки визначаються законом. В той же час висловлення недовіри голові ради не є встановленим законом надзвичайною ситуацією або невідкладним випадком, який встановлює можливість включити до порядку денного сесії, як додаткового питання у день проведення такої сесії.

50. Приписи частини 8 статті 31 Регламенту визначають лише вичерпний перелік суб`єктів, які мають право вимоги щодо внесення на розгляд ради вказаних питань. Зокрема, це постійні комісії, депутатські фракції, депутатські групи, голова районної ради та голова районної державної адміністрації.

51. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, що відповідно до приписів частини восьмої статті 31 Регламенту додатковому включенню до порядку денного підлягає питання «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » у разі його внесення постійною комісією, депутатською фракцією (групою), головою районної ради або головою районної державної адміністрації.

52. Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу сімнадцятої сесії 7 скликання від 22 червня 2017 року підставою для винесення на розгляд питання про недовіру позивачу було звернення 20 (двадцяти) депутатів, проголошене ОСОБА_2 . Крім того, у вказаному зверненні депутатів та в протоколі від 22 червня 2017 року відсутні посилання на ініціативу подання такого звернення суб`єктом, який визначений частиною восьмою статті 31 Регламенту, оскільки 20 депутатів Коростишівської районної ради, які звернулися до сесії відповідної ради стосовно додаткового включення до порядку денного сесії питання «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 », не відносились до однієї депутатської фракції або чи об`єднанні вони в одну депутатську групу. Скаржником не доведено, що жодна з фракцій чи депутатських груп Коростишівської районної ради не ініціювали включення до порядку денного 17 сесії спірне питання.

53. Як вже зазначалось вище, що висловлення недовіри голові ради не є встановленим законом надзвичайною ситуацією або невідкладним випадком, який встановлює можливість включити до порядку денного сесії, як додаткового питання у день проведення такої сесії.

54. З наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції приймаючи до уваги висновки суду касаційної інстанції, викладені в постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року та надаючи правову оцінку доводам скарги, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем порушено процедуру внесення на розгляд питання «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 », оскільки додаткове внесення такого питання 20 (двадцятьма) депутатами суперечить положенням частини восьмої статті 31 Регламенту, а тому рішення сімнадцятої сесії 7 скликання № 317 від 22 червня 2017 року «Про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » не може вважатись законним.

55. Крім того, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги письмові докази, оскільки всупереч частини четвертої статті 308 КАС України учасники справи не надали жодного доказу неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них.

56. Також, як вірно враховано судом апеляційної інстанції, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки не досліджено заяви депутатів ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які відмовились від своїх підписів та голосів у зверненні про винесення на розгляд питання про недовіру голові Коростишівської районної державної адміністрації ОСОБА_1

57. Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

58. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

59. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

60. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

61. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

62. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

63. Згідно з пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

64. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

65. Отже, касаційна скарга Коростишівської районної ради Житомирської області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

66. Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської районної ради Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 806/2091/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов