Справа № 517/129/20
Провадження № 2/517/64/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року смт. Захарівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Тростенюка В.А.,
при секретареві Грабової І.Г.,
розглянувши заяву про самовідвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення нікчемності заповіту, -
встановив:
У провадженні Фрунзівського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення нікчемності заповіту.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 року вищевказану справу розподілено судді Тростенюк В.А.
До вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею Тростенюк В.А. заявлений самовідвід для забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого розгляду справи.
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А. заявив самовідвід з тих підстав, що суддею Тростенюком В.А. розглядалася цивільна справа № 517/82/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , державний нотаріус Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_5 , державний нотаріус Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, по якій 16 травня 2019 року винесено рішення (а.с. 13-18), яким позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Вказане рішення та постанова Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року (а.с. 19-25), якою рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 16 травня 2019 року залишено без змін, оскаржено до Верховного суду (а.с. 26-28), де на теперішній час і розглядається вказаним судом. У даній справі та у вказаній вище справі предметом розгляду є один і той же заповіт. А відтак з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об`єктивності головуючого при розгляді справи, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, вважає за неможливе здійснювати подальший розгляд вказаної справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість.
Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-72/0/4-13, вказано на обов`язок судді заявити вмотивований самовідвід визначений частиною першою статті 39 ЦПК України з метою уникнення сумніву в об`єктивності та неупередженості судді питання про його самовідвід може бути вирішено до відкриття провадження у справі
Отже, з урахуванням принципу цивільного процесуального права - процесуальної економії (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) - питання про самовідвід судді може бути вирішено до відкриття провадження у справі, як шляхом постановлення ухвали про самовідвід судді, якому розподілено справу для розгляду, так і шляхом подання відповідної заяви. Після цього справа підлягає повторному автоматичному розподілу без участі цього судді (стаття 33 ЦПК).
Підстави для відводу судді визначено ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».
Відповідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27.07.2006 року суддя повинен заявити про самовідвід від участі в справі в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З врахуванням обґрунтованості заяви судді Тростенюка В.А. про самовідвід з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає до задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, п. 5 ч.1 ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України,
постановив:
Заяву головуючого судді Фрунзівського районного суду Одеської області Тростенюка В.А. про самовідвід – задовольнити.
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Перехрестівської сільської ради Захарівського району Одеської області про встановлення нікчемності заповіту до канцелярії Фрунзівського районного суду Одеської області для визначення складу суду, у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
