ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2020 року

Київ

справа №560/2003/19

адміністративне провадження №К/9901/1486/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у складі Матущака В. В. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Граб Л.С., Сторчака В.Ю. у справі № 560/2003/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування в частині наказу, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати в частині зведений наказ від 26.06.2019 № 181о/с про особовий склад, згідно якого відповідно до пункту 2 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» тимчасове виконання обов`язків слідчого слідчого відділення Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області покладено на підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 01.07.2019.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.1. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Відповідно до сттатей 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області генерала поліції третього рангу Семенишина М. О. від 07.11.2015 № 1о/с ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду заступника начальника слідчого відділення Кам`янець-Подільського районного відділення поліції Кам`янець-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

3.2. Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 26.09.2016 №305о/с позивача призначено на посаду заступника начальника Хмельницького відділу поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

3.3. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 22.01.2018 № 17о/с, в порядку положень пункту 2 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», на ОСОБА_1 було покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника Кам`янець-Подільського відділу поліції - начальника слідчого відділення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 23.01.2018.

3.4. Пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 14.06.2018 № 1062о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУ НПУ в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 » за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу та неналежне виконання службової дисципліни, що полягає у порушенні вимог статей 2, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 2 та 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», статей 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, Присяги поліцейського, на заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 вирішено накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

3.5. Вищезазначений наказ було визнано протиправним та скасовано, відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №2240/2329/18, у зв`язку з чим, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. від 15.02.2019 № 54 о/с скасовано пункт наказу від 14.06.2018 № 164 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Хмельницького відділу поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

3.6. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Матвійчука В.В. від 18.02.2019 №58 о/с відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, призначено підполковника поліції ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, звільнивши з посади заступника начальника Хмельницького відділу поліції - начальника слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 18.02.2019, встановивши посадовий оклад в розмірі 3250 грн. Підстава - рапорт Харченко Н. О. від 15.02.2019.

3.7. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В. В. від 25.02.2019 №66 о/с відповідно до підпункту 2 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» тимчасове виконання обов`язків старшого слідчого слідчого відділення Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, покласти на підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 26.02.2019.

3.8. У подальшому, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - начальник слідчого управління полковник поліції Харченко Н. О. 25.06.2019 звернулась з рапортом до начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В. В. , у якому повідомила про негативну ситуацію, яка склалася у Шепетівському відділі поліції та з метою покращення роботи Шепетівського відділу поліції щодо встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, стану досудового розслідування кримінальних проваджень, їх закінчення до суду та створення професійного ядра слідчих, відповідно до пункту 2 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію», полковник поліції Харченко Н. О. просила з 01.07.2019 тимчасове виконання обов`язків слідчого слідчого відділу Шепетівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, покласти на заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - начальника слідчого відділення підполковника поліції ОСОБА_1 , який має стаж слідчої роботи понад 18 років та зможе ефективно вплинути на покращення стану розкриття та розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів працівниками слідчого відділу Шепетівського ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

3.9. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В. В. від 26.06.2019 №181 о/с відповідно до пункту 2 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» увільнено від тимчасового виконання обов`язків старшого слідчого слідчого відділення Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУ НП в Хмельницькій області, та тимчасове виконання обов`язків слідчого слідчого відділення Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області покладено на підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Старокостянтинівського відділу поліції - начальника слідчого відділення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 01.07.2019.

3.10. Позивач вважає, що покладання на нього тимчасового виконання обов`язків старшого слідчого слідчого відділення Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 01.07.2019 та наказ від 26.06.2019 № 181 о/с, в частині покладення на нього тимчасового виконання обов`язків старшого слідчого слідчого відділення Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області є незаконними, що грубо порушують його трудові права, у зв`язку з цим звернувся до суду з даним позовом.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що положення статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» не зобов`язує керівника органу поліції призначати на посади, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), на період перебування в таких відпустках. При цьому, за керівником органу поліції залишається право на прийняття дискреційного рішення, тобто обрати один з двох варіантів можливої законної поведінки - прийняти рішення про покладання тимчасового виконання обов`язків або призначення на посаду. Надаючи оцінку доказам у справі, судами встановлено, що оскаржуваний наказ винесено з дотриманням положень чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги доводи позивача щодо характеру правовідносин, які виникли внаслідок видання оскаржуваного наказу, а саме - позивач наголошує, що фактично відбулось переведення на іншу посаду без його згоди. Також зазначає, що оскаржуваний наказ не визначає порядку надання йому відряджень, оскільки виконання обов`язків в іншій територіальній одиниці має бути належним чином оформлено. Хибним, на думку скаржника, є незастосування роз`яснень, викладених у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2011 № 126/06/186-11.

5.2. Крім того, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином надано оцінки його доводам про порушення порядку та процедури підготовки оскаржуваного наказу, визначеного Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235. На переконання позивача, суди попередніх інстанцій повинні були врахувати його доводи стосовно того, що оскаржуваний наказ містить ознаки дискримінації.

6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладена незгода з доводами скаржника. Так, орган державної влади зазначає про дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

9. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

10. Положеннями статті 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

11. Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

12. Разом з тим, частиною третьою статті 59 Закону № 580-VIII закріплено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

13. На підставі частин четвертої та п`ятої статті 59 Закону № 580-VIII, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

14. Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що фактично відбулось його переведення на іншу посаду, Верховний Суд зазначає наступне.

15. Так, згідно з положеннями частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII, переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

16. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 65 Закону №580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський:

у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;

через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей;

за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;

4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

17. Оскаржуваним наказом визначено, що на позивача тимчасово покладено виконання обов`язків, що підпадає під правове регулювання статті 69 Закону № 580-VIII, згідно якої, у зв`язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою, а саме:

1) вакантною - за його згодою;

2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди. Безперервний строк тимчасового виконання обов`язків не повинен перевищувати чотирьох місяців. Тимчасове виконання обов`язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.

18. Частиною третьою статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що тимчасове виконання обов`язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.

19. Тобто, законодавчо визначено спеціальний порядок покладення на поліцейського тимчасового виконанням обов`язків за іншою посадою і в разі вирішення питання про покладення тимчасового виконання обов`язків за невакантною посадою таке покладення вирішується незалежно від згоди особи, на яку воно здійснюється.

20. Оцінюючи доводи скаржника щодо фактичного переведення його на посаду, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави вважати, що за наслідками видання оскаржуваного наказу позивача було переведено на іншу посаду без його згоди, а тому відсутня можливість застосування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.10.2017 у справі № 420/5192/18, оскільки правовідносини у зазначних справах відмінно інші.

21. Разом з тим, на думку колегії суддів, недоцільно також застосовувати до спірних правовідносин положення законодавства, яким врегульовано питання організації відряджень працівників, оскільки спірним наказом визначено саме питання тимчасового виконання обов`язків, що також передбачає необхідність застосування норм чинного законодавства та судової практики виключно щодо зазначених правовідносин.

22. На переконання колегії суддів, судами попередніх інстанцій правильно надано оцінку оскаржуваному наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 26.06.2019 №181 о/с про особовий склад, оскільки зазначений акт видано на підставі пункту 2 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію».

23. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено про те, що в даному випадку мало місце покладення тимчасового виконання обов`язків позивача в порядку зазначеного Закону № 580-VIII, яка прямо передбачена у самому наказі та зазначено підставу такого покладення, яка обгрунтована у поданому заступником начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, начальника слідчого управління полковника поліції Харченко Н. О. рапорті від 25.06.2019.

24. Так, з матеріалів справи вбачається, що у вищевказаному рапорті детально обґрунтований зміст службової необхідності щодо покладення на ОСОБА_1 тимчасового виконання обов`язків слідчого Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

25. Колегія суддів також погоджується з твердженням суду першої інстанцій про те, що статтею 69 Закону № 580-VIII не визначено обов`язковість написання у наказі словосполучення «службова необхідність», оскільки у ньому зазначена норма спеціального закону, на підставі якого такий наказ видається.

26. Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 69 Закону № 580-VIII для тимчасового заміщення посад, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), на період перебування в таких відпустках керівники органів поліції можуть призначати на ці посади інших поліцейських, а також приймати на роботу з призначенням на посади, що займають поліцейські в підрозділах забезпечення, цивільних осіб, у тому числі державних службовців, які мають споріднені спеціальності, з укладенням з ними на цей період строкового трудового договору відповідно до вимог закону.

27. Стосовно доводів скаржника про незастосування роз`яснень, викладених у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2011 № 126/06/186-11, колегія суддів зазначає наступне.

28. Так, Міністерством праці та соціальної політики України у листі від 19.04.2011 №126/06/186-11 було роз`яснено, що виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своїх основних обов`язків - це заміна працівника, відсутнього у зв`язку з хворобою, відпусткою (без звільнення від основних трудових обов`язків), коли працівник поряд із своєю основною роботою виконує обов`язки тимчасово відсутнього працівника. При цьому призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою не допускається.

29. Водночас, у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 під час перегляду в касаційному порядку справи № 824/238/19-а, судом зроблено висновок про те, що виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника характеризується так:

- виконання додаткових обов`язків у цьому разі означає фактичну заміну працівника, тимчасово відсутнього з причин, які дозволяють зберігати за відсутнім працівником місце роботи (відрядження, відпустка тощо);

- поряд з виконанням додаткових функцій працівник продовжує виконувати свою основну роботу, яка передбачена трудовим договором;

- виконання додаткових обов`язків відбувається протягом його робочого дня, який встановлений умовами укладеного з ним трудового договору;

- виконання додаткових обов`язків оформлюється наказом керівника підприємства про покладання додаткових функцій з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника;

- призначення працівника виконуючим обов`язки тимчасово відсутнього працівника здійснюється за згодою працівника, якого призначають;

- відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівнику також провадиться доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника;

- порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у відповідному наказі.

30. Тобто, тимчасове виконання обов`язків відсутнього працівника не завжди має наслідком звільнення від виконання основних обов`язків, про що і зазначено у вищевканому листі органу державної влади. Проте, отожнення скаржником таких понять, не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, а тому не приймається судом до уваги.

31. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що положення Закону № 580-VIII не зобов`язують керівника органу поліції призначати на посади, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), на період перебування в таких відпустках.

32. На думку Верховного Суду, законодавчо визначено диспозитивність дій керівника органу поліції, що є дискреційним повноваженням такого суб`єкта, зокрема шляхом прийняття рішення або про покладання тимчасового виконання обов`язків або призначення на посаду.

33. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення, допущені відповідачем, під час прийняття оскаржуваного наказу, колегія суддів зазначає наступне.

34. Пункт 3 розділу ІІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 містить відсилочну норму до Переліку документів з питань проходження служби, також затвердженого вказаним наказом.

35. Проте, аналіз зазначених вище нормативно-правових актів дозволяє прийти до висновку, що у разі тимчасового покладення обов`язків на працівника відсутній обов`язок щодо формування подання.

36. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає про те, що доводи касаційної скарги в частині порушення порядку та процедури прийняття оскаржуваного наказу не підтвердились.

37. Також, колегія суддів вважає, що твердження скаржника про наявність в оскаржуваному наказі ознак дискримінації не знайшли свого відображення.

38. На переконання колегії суддів інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

39. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зведений наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 26.06.2019 №181о/с про особовий склад, в частині, є таким, що винесений з дотриманням норм чинного законодавства.

40. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суддів попередніх інстанцій, що дії відповідача відповідають вимогам закону.

41. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні і погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.

42. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

45. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

46. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

47. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №560/2003/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування в частині наказу - залишити без змін.

48. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.А. Губська

Л.О. Єресько