ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"17" березня 2020 р. Справа № 911/627/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівськміськбуд»

до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про зняття арештів з нерухомого майна

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнівськміськбуд» з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Києво-Святошинський РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ)), в якому просить суд:

- зняти арешт та заборону відчуження з невизначеного майна, все майно, накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н, від 18.02.2009 року ВДВС Києво-Святошинського РУЮ та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта запис: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 8472901, зареєстровано 18.02.2009 за № 8472901 реєстратором: Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. А), об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно;

- зняти арешт та заборону відчуження з невизначеного майна, все майно, накладеного на підставі постанови б/н, від 11.12.2009 року ВДВС Києво-Святошинського РУЮ та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта запис: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9599511, зареєстровано 10.03.2010 за № 9599511 реєстратором: Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. А), об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 20 (справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів) ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Як зазначає у своїй позовній заяві ТОВ «Вишнівськміськбуд», спірні арешти на майно, яке, за словами позивача, належить йому на праві власності, накладено Києво-Святошинським РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) в рамках виконавчих проваджень:

- № 11444788 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-710/09 від 02.02.2009, виданого Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ТОВ «Вишнівськміськбуд» на користь ОСОБА_1 161377,91 грн;

- № 16465116 з примусового виконання наказу у справі № 10/251-09 від 30.11.2009, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Вишнівськміськбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю`Комплекс-Буд» 394523,49 грн.

ТОВ «Вишнівськміськбуд» стверджує про те, що вказані виконавчі провадження були закінчені, повторно накази № 2-710/09 від 02.02.2009 та № 10/251-09 від 30.11.2009 до виконання не пред`являлись та станом на 20.01.2020 на виконанні у Києво-Святошинському РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) не перебувають, однак, як зауважує позивач, на час закінчення виконавчих проваджень № 11444788 та № 16465116 державним виконавцем питання про зняття арешту, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», не було вирішено.

Позивач стверджує, що з даного приводу ТОВ «Вишнівськміськбуд», з метою усунення перешкод у здійсненні права власності, звернулось до відповідача із заявою про зняття арешту з майна та виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідь на яку Києво-Святошинським РВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) було підтверджено інформацію щодо накладення арешту на майно ТОВ «Вишнівськміськбуд» у виконавчих провадженнях №№ 16465116, 11444788, існування наразі таких арештів, проте підстави для зняття арешту з майна у державного виконавця відсутні та роз`яснено, що зазначені арешти можуть бути зняті виключно за рішенням суду.

Наведені обставини, на переконання ТОВ «Вишнівськміськбуд», порушують його права щодо розпорядження нерухомим майном, яке належить йому на праві власності.

Отже, як випливає зі змісту позовної заяви, позивач фактично оспорює бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо не зняття арешту із майна ТОВ «Вишнівськміськбуд» як боржника у виконавчих провадженнях № 11444788 та № 16465116, у зв`язку із закінченням цих виконавчих проваджень.

Так, до компетенції органу державної виконавчої служби відноситься примусове виконання визначених законом рішень на користь стягувача. Порушення порядку проведення виконавчого провадження є незаконними діями цього органу, які оскаржуються у порядку, визначеному правовими нормами.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту наведених у позовній заяві обставин вбачається, що оспорювані арешти накладено державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який визначений відповідачем за даною позовною заявою, під час примусового виконання рішень, ухвалених в порядку господарського та цивільного судочинства.

Порядок та строки звернення сторін виконавчого провадження до господарського суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця визначені в розділі VI ГПК України. Зокрема, у ст. 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Водночас порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Так, відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 у справі № 904/51/19 зазначила, що якщо з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на це майно у іншої, крім позивача, особи, у такому випадку спір про право відсутній, а посилання останнього у позовній заяві на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності не заслуговують на увагу, оскільки ним не визначено особи, яка порушує це право, що свідчить про відсутність спору про право.

Так, у разі якщо зняття арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно, особа, яка вважає себе власником спірного майна, доказом чого є відповідні документи, повинна звернутися до державної виконавчої служби з вимогою про зняття арешту зі спірного майна. У випадку відмови державної виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній повинен звернутися до суду з вимогою про оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, шляхом подання до суду скарги на рішення, дію чи бездіяльність органів державної виконавчої служби та зобов`язання зняти арешт в межах розглянутої господарської справи.

Суд зауважує, що заявлені позовні вимоги не пов`язані з правом на майно, а стосуються порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» з боку органу державної виконавчої служби, що підлягають розгляду за правилами статті 339 ГПК України та ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, які реалізовуються у формі звернення до відповідного суду із скаргою на дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби і не пов`язані з позовним провадженням.

Як визначено в п. 1 ч. 1 та ч. 6 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд роз`яснює ТОВ «Вишнівськміськбуд» право звернутися до суду, який видав відповідний виконавчий документ на виконання судового рішення, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», за правилами ст. 339 ГПК України та ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнівськміськбуд» до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арештів з нерухомого майна.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін