ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2020

Справа № 911/2640/19

Господарський суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні

справу № 911/2640/19

за позовом Комунального підприємства Баришівської районної ради "Райводоканал"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 161 597,44 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Олексюк В.В., директор;

Кобилянська Л.М., довіреність № 010 від 15.01.2020;

Правосуд А.І., довіреність № 011 від 15.01.2020;

від відповідача: Олейнік Н.О., довіреність № 6813-К-О від 04.11.2019;

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Баришевської районної ради "Райводоканал" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 321199,85 грн.

В обґрунтування підстав позову Комунальне підприємство Баришівської районної ради "Райводоканал" посилається на безпідставне списання його коштів Акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" в сумі 159602,41 грн. Відтак, позивач вважає, що своїми неправомірними діями (бездіяльністю) відповідач порушив договірні зобов`язання за Договором № К3054Е банківського рахунка, укладеного 10.01.2008 між Акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" та Комунальним підприємством Баришівської районної ради "Райводоканал", внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди в сумі 159 602,41 безпідставно списаних коштів та пені - 1995,03 грн, а також моральної шкоди в сумі 159 602,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2019 позовну заяву Комунального підприємства Баришевської районної ради "Райводоканал" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 321 199,85 грн передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/2640/19 передано на розгляд судді Привалову А.І

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 позовну заяву Комунального підприємства Баришевської районної ради "Райводоканал" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 321 199,85 грн залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

05.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2019, а також заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 159 602,41 грн. безпідставно списаних коштів та 1995,03 грн. пені за несвоєчасне повернення цих коштів.

Ухвалою від 11.12.2019 суд прийняв справу № 911/2640/19 до розгляду та відкрив провадження у справі; прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відтак має місце нова ціна позову - 161 597,44 грн., що складається з суми 159 602,41 грн. безпідставно списаних коштів та 1995,03 грн. пені за несвоєчасне повернення цих коштів, та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 16.01.2020.

03.01.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому викладено клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Баришівське УК. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що неодноразово звертався до неналежного отримувача з листом-вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, проте неналежним отримувачем кошти не повернуті.

16.01.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2020 підтримав позовні вимоги та заперечив проти залучення до участі у справі співвідповідача.

Представники відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області. Розгляд справи відкладено на 13.02.2020.

17.01.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.02.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

12.02.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.

В судовому засіданні 13.02.2020 оголошено відкладення на 05.03.2020.

02.03.2020 через загальний відділ Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2020 підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.03.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008 між позивачем (за договором - Клієнт) та відповідачем (за договором - Банк) був укладений договір № K3054E банківського рахунку від 10.01.2008 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Договору відповідач відкриває позивачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, (надалі - НБУ), та умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 Договору відповідач зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий позивачу, грошові кошти, що надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.10 Договору відповідач зобов`язується списувати грошові кошти з рахунку (рахунків у т.ч. й картковий) позивача на підставі його розпорядження або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадку(ах), встановлених цим Договором (у т.ч. Клієнта з третіми особами) та (або) чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.1.15 Договору відповідач зобов`язаний забезпечити збереження коштів позивача.

20.06.2019 відповідачем самостійно помилково повторно списано кошти з розрахункового рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» інкасовим платіжним дорученням № 167 від 05.03.2019 в сумі залишку на момент списання 159 602,41 грн. відповідно до меморіального ордеру №J0620GPXEB від 20.06.2019.

Позивачем було направлено відповідачу листа-вимогу від 24.06.2019р. за вих. № 305 з вимогою надати пояснення щодо викладеного і повернути безпідставно списані в повному обсязі. У вказаному листі позивач зазначив про те, що за інкасовим платіжним дорученням № 167 від 05.03.2019 вже проводилось списання коштів 14.03.2019 в сумі залишку по рахунку 203,60 грн відповідно до меморіального ордеру J0314RQ4VN від 14.03.2019.

12.07.2019 відповідач у своєму листі-відповіді № 20.1.0.01.0/7-190614/1527 від 12.07.2019 повідомив позивача про те, що 21.06.2019 відповідач направив повідомлення на повернення коштів в Казначейство.

15.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. № 425 від 15.07.2019, в якому вимагав повернення власних коштів за рахунок дебіторської заборгованості з відповідача (винного працівника відповідача), який вчинив неправомірні дії щодо помилкового списання коштів.

З огляду на те, що вимога позивача про повернення помилково списаних коштів у сумі 159 602,41 грн. відповідачем задоволена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою являється договором банківського рахунка.

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Нормами ст. 1068 ЦК передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п. 1.6 постанови Правління НБУ від 22.01.2004р. №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/89761.6, (надалі за текстом - Інструкція), Банк, тобто Відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку.

Відповідно до п. 1.7. Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою б цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно З главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 2.16. Інструкції Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення у випадках, установлених статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

У п. 2.5. Інструкції зазначено, що якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено законами України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

у розрахунковому документі платник-резидент не заповнив реквізит "Код країни нерезидента" отримувача;

платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

Відповідно до п. 2.24 глави 2 Інструкції списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення

Відповідно до абз. 2 п. 2.35. Інструкції банк, який помилково переказав кошти, зобов`язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 10 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 2.37. Інструкції Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов`язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

Судом встановлено, що 20.06.2019 відповідачем було помилково перераховано з рахунку позивача № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі 159602,41 грн., що підтверджується відповідним меморіальним ордером від 20.06.2012р. №J0620GPZEB.

Вказана обставина підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем у відзиві.

Отримувачем за рахунком No31115029010016 є Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), контролюючим органом, якого є Державна Податкова служба.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" стверджує, що неодноразово звертався до неналежного отримувача з листом-вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, проте станом неналежним отримувачем кошти не повернуті.

Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеного відповідачем не надано, а вказана обставина заперечується Управлінням державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області.

Викладене свідчить, що відповідачем не дотримано вимог Інструкції та не вчинено дій спрямованих на повернення позивачу помилково перерахованих з його рахунку коштів.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено списання коштів у розмірі 159602,41 грн з рахунку позивача без законних підстав, а тому він, як особа, з вини якої здійснено списання, зобов`язаний повернути на рахунок позивача помилково списану суму за рахунок власних коштів, а також сплатити пеню.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 159 602,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3. Договору встановлено, що у разі безпідставного або помилкового переказу грошей з рахунку Клієнта Банк зобов`язується переказати (повернути) Клієнту списану суму коштів і сплатити Клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми переказу за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу.

Як вже зазначалось судом, відповідач здійснив помилкове перерахованих коштів у розмірі 159602,41 грн з рахунку позивача.

У зв`язку із викладеним, у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу пеню, передбачену до п. 5.3. Договору.

Розрахунок пені у сумі 1 995,03 грн. є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Комунального підприємства Баришівської районної ради "Райводоканал" (07501, Київська обл., Баришівський район, селище міського типу Баришівка, ПРОВУЛОК БАННИЙ, будинок 3 - Б; ідентифікаційний код 03346621) безпідставно списані кошти в сумі 159 602,41 грн, пеню у сумі 1 995,03 грн та судовий збір у сумі 2 423,96 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.03.2020.

Суддя А.І. Привалов