ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2020

Справа № 910/23375/17

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"

до

Антимонопольного комітету України

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

про

визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О.

Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Маслюк О.М. - представник за довіреністю;

Жученя Ю.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: Данилов К.О. - представник за довіреністю;

від третьої особи: Замула С.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі також - АМК, Комітет, відповідач) про визнання немотивованою відповіді державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Вовка А.М. про відмову в розгляді справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" від 23.02.2017 № 02-17/16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Сканія Україна".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що викладена в листі АМК від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196 відмова заступника Голови АМК - державного уповноваженого Вовка А.М. в розгляді справи за заявою Товариства від 23.02.2017 № 02-17/16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Сканія Україна" є незаконною та такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", оскільки є немотивованою. Так, за твердженням позивача, під час розгляду АМК його заяви не дотримано повного, всебічного та об`єктивного дослідження порушених у заяві питань та, в порушення приписів пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", державним уповноваженим не надано мотивованої відповіді про відмову в розгляді справи за заявою позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яка б обґрунтувала відсутність в діях ТОВ "Сканія Україна" ознак порушень, передбачених пунктами 1, 4 статті 19, статтею 20, пунктом 8 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на які у заяві посилався позивач.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 910/23375/17, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 зі справи № 910/23375/17 скасовано, а справу № 910/23375/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 08.10.2019 року справу № 910/23375/17 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 справу № 910/23375/17 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.11.2019.

01.11.2019 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 06.11.2019 представник позивача повідомив про намір уточнити предмет позову та вказав на те, що таку заяву вже надіслано до суду поштовим зв`язком.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 11.12.2019 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

07.11.2019 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову відповідно до якої ТОВ Фірма "Журавлина" просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Антимонопольного комітету України "Про поновлення та результати розгляду заяви" від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України розпочати розгляд справи про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" законодавства про захист економічної конкуренції за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" № 02-17/16 від 23.02.2017.

Крім того, 11.12.2019 до суду надійшла ще одна заява позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої ТОВ Фірма "Журавлина" просить суд:

- визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Антимонопольного комітету України "Про поновлення та результати розгляду заяви" від 21 вересня 2017 року № 126-26.13/07-10196;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" № 02-17/16 від 23.02.2017. р. й ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 11.12.2019 представник позивача просив суд про прийняття до уваги заяви про зміну предмету позову від 11.12.2019 та просив не розглядати подану раніше заяву від 07.11.2019.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 31.01.2020.

Судом також враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

28.01.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти заявлених позивачем уточнень позовних вимог.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 31.01.2020 наполягав на прийнятті до розгляду уточнень, наданих 11.12.2019 та просив не розглядати подані раніше уточнення від 04.11.2019.

Представники відповідача та третьої особи надали усні пояснення.

Суд звернув увагу учасників процесу на те, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи доводи учасників процесу, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог від 11.12.2019 та про залишення без розгляду заяви про уточнення від 04.11.2019.

З огляду на те, що у судовому засіданні 31.01.2020 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача, відповідача та третьої особи в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 19.02.2020.

У судовому засіданні 19.02.2020 оголошено перерву до 13.03.2020.

13.03.2020 до суду надійшли письмові пояснення позивача по суті позовних вимог.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.03.2020 представники сторін надали усні пояснення, представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача - проти позову заперечував.

Статтею 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Судом під час нового розгляду справи враховуються вказівки, які містяться у постанові Верховного суду від 30.09.2019 року.

Судом було завершено з`ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини , пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулося до Антимонопольного комітету України із заявою № 02-17/16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду зазначеної заяви Антимонопольним комітетом України надіслано позивачу лист від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196, в якому повідомлено заявника, зокрема, про відсутність в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, Комітет зазначив, що спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" є господарським спором з приводу виконання договірних зобов`язань та розірвання господарського договору, можливість виникнення якого не виключається навіть за умов існування значної конкуренції на ринку, який, до того ж, вже остаточно вирішено в судовому порядку.

Позивач вказував, що викладена в листі Антимонопольного комітету України відмова в розгляді справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" законодавства про захист економічної конкуренції є незаконною та такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", що й стало підставою для звернення Товариства з даним позовом до суду.

Судом під час нового розгляду справи враховано вказівки, які містяться у постанові Вищого господарського суду від 30.09.2019 року, зокрема:

- виходячи з системного аналізу положень статей 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил розгляду справ, відмова Комітету в розгляді справи, оформлена листом (а не розпорядженням), по своїй суті є рішенням Комітету, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку;

- для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує права і охоронювані законом інтереси;

- оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критеріїв, за якими АМК ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді заяви, рішення АМК про відмову має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення;

- дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вказівки касаційної інстанції, суд відзначає наступне.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову Товариства про визнання рішення Комітету, оформленого листом АМК від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196 про відмову заступника голови АМК - державного уповноваженого Вовка А.М. в розгляді справи за заявою Товариства від 23.02.2017 № 02-17/16 про порушення ТОВ "Сканія Україна" законодавства про захист економічної конкуренції недійсним, тобто таким, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"; зобов`язання АМК за наслідками розгляду заяви Товариства від 23.02.2017 № 02-17/16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції (рішення про початок розгляду справи).

Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Положеннями абзацу другого частини другої статті 39 Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивач звернувся до Комітету із заявою про порушення, тобто є заявником у розумінні приписів статті 39 Закону "Про захист економічної конкуренції".

Як вже було вказано вище, у листі "Про поновлення та розгляд заяви" від 21.09.2017, надісланому АМК позивачу за підписом заступника голови АМК - державного уповноваженого зазначено, що у діях ТОВ "Сканія Україна" не виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, АМК зазначив, що спір між ТОВ "Сканія Україна" та Товариством є господарським спором з приводу виконання договірних зобов`язань та розірвання господарського договору, можливість виникнення якого не виключається навіть за умов існування значної конкуренції на ринку, який, до того ж, вже остаточно вирішено в судовому порядку.

Таким чином, позивачу листом за підписом державного уповноваженого надано відповідь про відмову в розгляді справи.

Виходячи із системного аналізу положень статей 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил розгляду справ, відмова Комітету в розгляді справи, оформлена листом (а не розпорядженням), по свій суті є рішенням Комітету, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, з якої вбачається, якщо у справі заявлено вимогу про скасування рішення Комітету про відмову у розгляді справи, такий спосіб захисту означатиме, що Комітет має повторно розглянути відповідну заяву й ухвалити законне обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді.

Крім того, як вбачається з доводів позивача, 29.10.2012 TOB «Журавлина» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до TOB «Сканія Україна» про визнання недостовірною інформації про закінчення з 01.10.2012 p. дії дилерського договору та завершення співробітництва між TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина», а також із TOB «СарниСкан», розміщеною TOB «Сканія Україна» в глобальній мережі; зобов`язання відповідача не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який вона була поширена (справа № 5011-76/15116-2012).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 5011-76/15116-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 у справі № 5011-76/15116-2012 задоволено апеляційну скаргу TOB «Журавлина», рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким вирішено:

- визнати недостовірною інформацію, розміщену TOB «Сканія Україна» в глобальній мережі, в якій вказано про закінчення з 01.10.2012 р. строку дії дилерського договору та завершення співробітництва TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина», у зв`язку з чим з 01.10.2012 р. з питань придбання транспортних засобів марки Scania та питань післяпродажного обслуговування слід звертатись за телефоном: +380 44 363-0-363, а з питань отримання послуг з технічного обслуговування належить звертатися до авторизованих дилерських центрів Scania, що знаходяться в інших містах України;

- зобов`язати TOB «Сканія Україна» не пізніше місяця з дня набрання постановою суду законної сили спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, у який вона була поширена, та розмістити на офіційному сайті TOB «Сканія Україна» в розділі «прес-реліз» спростовуючу інформацію, що розміщена у прес-релізах від 02.07.2012 р. та від 17.07.2012 р. інформація про закінчення співробітництва між TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина» не відповідає дійсності, що термін дії дилерського договору між TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина» не закінчений, співробітництво між TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина» не завершено, в зв`язку з чим TOB «Журавлина» є дилером Scania в Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій та Волинській областях. З питань придбання транспортних засобів марки Scania у вищезгаданих областях, а також з питань післяпродажного обслуговування та отримання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів марки Scania, звертатись, будь-ласка, до TOB «Журавлина» (вул. Варшавська, 9а, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500, тел.+38(03655) 3- 26-45) - дилеру Scania в Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій та Волинській областях.

Київським апеляційним господарським судом було встановлено, що TOB «Сканія Україна» не надаючи TOB «Журавлина» доказів порушення Угоди про Майстерню та не звертаючись до суду про розірвання Договору з Дилером, в порушення статей 13, 14 Договору з Дилером та розділу 4 Угоди про Майстерню, у липні 2012 розмістило на своєму сайті інформацію, в якій повідомив про припинення співробітництва з TOB «Журавлина» з 01.10.12 та запропонувало з питань придбання транспортних засобів Сканія та їх технічного обслуговування звертатись до інших осіб. Внаслідок цього контрагенти TOB «Журавлина» повідомили про зниження та втрату довіри, а також вимагали пояснення появи такої інформації та її спростування. Вказана інформація TOB «Сканія Україна» є недостовірною, оскільки співробітництво з TOB «Журавлина» не було припинено, ані на час розповсюдження спірної інформації, ані станом на 01.10.12, ані на даний час, про що Відповідач знав або повинен був знати, оскільки відтоді по даний час не звертався до суду про розірвання договору з дилером та не надсилав Позивачу доказів порушення останнім своїх зобов`язань за угодою про незалежну майстерню.

У жовтні 2013 TOB «Журавлина» звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до TOB «Сканія Україна» про тлумачення умов договору (справа №918/1137/13).

В подальшому справу було передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014, в свою чергу, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014, позов задоволено частково.

Розтлумачено:

- пункт 13.1. статі 13 Договору з Дилером наступним чином - для припинення договору, на підставі п. 13.1 статті 13 Договору з Дилером, є не тільки сам факт направлення заінтересованою стороною не менше як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони, а й укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером;

- пункт 15.1. статі 15 Договору з Дилером наступним чином - у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарчого суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення Договору з Дилером на підставі його пункту 13.1. статі 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів;

- підпункт (в) пункту 4.2. Угоди про Майстерню наступним чином - не достатнім є для припинення Угоди про Майстерню на підставі підпункту (в) пункту 4.2. лише сам факт направлення заінтересованою стороною іншій стороні письмового повідомлення про припинення дії Угоди про Майстерню без надання при цьому заінтересованою стороною фактичних доказів порушення іншою стороною своїх зобов`язань за угодою, в наслідок чого сторона, якій ставлять за провину порушення нею зобов`язань за угодою, фактично позбавляється можливості усунути конкретне порушення в передбачений п`ятнадцятиденний строк, оскільки вона не знає про яке саме конкретне порушення йде мова в отриманому письмовому повідомлені.

У вересні 2015 TOB «Сканія Україна» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до TOB «Журавлина» про розірвання Угоди про Майстерню з підстав істотних порушень та невиконання відповідачем прийнятих за угодою зобов`язань (справа №918/1065/15).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.11.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016, у позові TOB «Сканія Україна» відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі №918/1065/15 залишено без змін, а касаційну скаргу TOB «Сканія Україна» без задоволення.

В даній справі господарськими судами встановлено, що TOB «Сканія Україна» створювало перешкоди TOB «Журавлина» у виконанні Угоди про Майстерню, зокрема, позбавило TOB «Журавлина» доступу до корпоративних програмних продуктів, які забезпечували взаємодію сторін угоди (КІСУП «МІФ», електронного порталу Sail, електронної он-лайн програми аналізу робочих даних автомобілів Scania (VERA Operational Analysis), електронної програми технічної підтримки Dealer Fras, електронної програми MULTI), позбавило TOB «Журавлина» можливості самостійно здійснювати закупівлю запасних частин у TOB «Сканія Україна», так як TOB «Сканія Україна» не мало наміру продавати їх TOB «Журавлина».

Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що встановлені судом дії TOB «Сканія Україна» свідчать про пошук останнім підстав для припинення дії Угоди про Майстерню та виключення TOB «Журавлина» з числа офіційних дилерів без дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є основою для конструктивної та продуктивної співпраці.

У вересні 2015 TOB «Сканія Україна» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до TOB «Журавлина» про розірвання Договору з Дилером (справа №918/1064/15). Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.11.2015 позов задоволено - Договір з Дилером вирішено розірвати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі № 918/1064/15 рішення господарського суду Рівненської області від 17.11.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2016 у справі №918/1064/15 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 та рішення господарського суду Рівненської області від 17.11.2015 в частині розгляду вимог про розірвання Договору з Дилером з підстав, не пов`язаних з порушенням його умов зі сторони TOB «Журавлина», а справу в цій частині було направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі № 918/1064/15 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 задоволено позов та вирішено розірвати з моменту набрання судовим рішенням законної сили Договір з Дилером від 23.06.2005, укладений між TOB «Сканія Україна» та TOB «Журавлина», на підставі п. 13.1 Договору з Дилером.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 918/1064/15 рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2017 в справі №918/1064/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 скасовано, а рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 р. залишено в силі.

TOB «Сканія Україна» стверджувало про істотні порушення умов договору з боку відповідача, а відтак вважало наявними правові підстави для розірвання договору, передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Під час розгляду даної справи господарські суди дійшли висновку, що ними не було встановлено фактів порушення умов Договору з Дилером зі сторони TOB «Журавлина», а навпаки, було виявлено що TOB «Сканія Україна» створює перешкоди TOB «Журавлина» у виконанні умов Договору з Дилером шляхом позбавлення доступу до корпоративних програмних продуктів, які забезпечували взаємодію сторін (КІСУП «МІФ», електронного порталу Sail, електронної он-лайн програми аналізу робочих даних автомобілів Scania (VERA Operational Analysis), електронної програми технічної підтримки Dealer Fras, електронної програми MULTI), та шляхом відмови TOB «Журавлина» у закупівлі запасних частин безпосередньо у TOB «Сканія Україна».

Висновок Рівненського апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 08.02.2016 у справі № 918/1064/15, про те, що саме TOB «Сканія Україна» перешкоджало виконанню TOB «Журавлина» своїх обов`язків за Договором з Дилером, а також про відсутність істотних порушень умов Договору з Дилером зі сторони TOB «Журавлина» Вищим господарським судом України не спростовано, так як в цій частині постанову господарського суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Так як господарські суди не встановили жодного порушення умов Договору з Дилером зі сторони TOB «Журавлина», то Договір з Дилером було розірвано на підставі п. 13.1 Договору з Дилером, який передбачає, що договір може бути припинено за письмовою заявою будь-якої з сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

На думку позивача, повідомлені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина» № 02-17/16 від 23.02.2017 факти здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» обмежувальної та дискримінаційної діяльності по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина», є порушенням пункту 8 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», встановлено судовими рішеннями, які вступили в законну силу.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Антимонопольного комітету України «Про поновлення та результати розгляду заяви» від 21 вересня 2017 № 126-26.13/07-10196, є невмотивованим і прийняте з порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», яким передбачено, що державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення.

У рішенні Антимонопольного комітету України, оформленому листом Антимонопольного комітету України «Про поновлення та результати розгляду заяви» від 21 вересня 2017 № 126-26.13/07-10196, не надано обґрунтованої оцінки повідомленим у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина» № 02-17/16 від 23 лютого 2017 фактам порушення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна», код ЄДРПОУ 30107866, законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у вчиненні обмежувальної та дискримінаційної діяльності (пункт 8 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції») при виконанні Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року та Договору з Дилером (Dealer Agreement) від 23 червня 2005 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Журавлина».

У рішенні Антимонопольного комітету України лише згадується, що Договір з Дилером (Dealer Agreement) від 23 червня 2005 розірвано, а Угода про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 взагалі не згадується.

Викладене вище свідчить про те, що при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина» № 02-17/16 від 23.02.2017 Антимонопольним комітетом України не досліджувалися повідомлені у вказаній заяві факти вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» обмежувальної та дискримінаційної діяльності по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина», що є порушенням пункту 8 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Антимонопольного комітету України "Про поновлення та результати розгляду заяви" від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196 підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" № 02-17/16 від 23.02.2017 та ухвалення законного й обґрунтованого рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Положеннями ст. 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Комітет має повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення за заявами і справами. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Комітету є органом Комітету.

Відтак, Комітет здійснював розгляд заяви позивача в порядку, визначеному чинним законодавством України та у межах своїх повноважень.

Крім того, у разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій чи прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняття рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, позовна вимога до Антимонопольного комітету України про зобов`язання повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" № 02-17/16 від 23.02.2017 та ухвалити законне й обґрунтоване рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді задоволенню не підлягає.

Крім того, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Отже, з огляду на результати нового розгляду справи, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 762, 00 грн, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 643, 00 грн, витрати зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги в розмірі 3 524, 00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 114, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Антимонопольного комітету України "Про поновлення та результати розгляду заяви" від 21.09.2017 № 126-26.13/07-10196.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" до Антимонопольного комітету України про зобов`язання повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" № 02-17/16 від 23.02.2017 та ухвалення законного й обґрунтованого рішення про початок розгляду справи або відмову в її розгляді відмовити.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 762, 00 грн, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 643, 00 грн, витрати зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги в розмірі 3 524, 00 грн.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено та підписано 18.03.2020 року.

Суддя Ю.О.Підченко