ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 761/24943/19 Суддя (судді) першої інстанції: Волошин В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2019 року № 34/19 винесену директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком В.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 6800 грн, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 188-42 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що 11 червня 2019 його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, оскаржувана постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року адміністративний позов - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що погодження будівництва (реконструкції) необхідним лише щодо об`єктів, які є історичною пам`яткою або щойно виявленим об`єктом культурної спадщини або щодо об`єкту в межах територій пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.
У той же час, нежитлові приміщення АДРЕСА_2 не перебувають на обліку як пам`ятка або щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та розташовані поза межами територій пам`яток місцевого значення та їх охоронних зон, а тому погодженню не підлягають.
Крім того, позивачем не виконувались жодні будівельні роботи після винесення припису після 28.11.2018, ніяких порушень здійснено не було, що підтверджується актом від 28.05.2019.
Враховуючи викладене, припис від 28.11.2018 щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт виконаний, а припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 неможливо виконати, так як зазначені приміщення не є об`єктом культурної спадщини, та розташовані поза межами територій пам`яток місцевого значення та їх охоронних зон, тому погодженню не підлягають.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що замовник несе повну відповідальність за повноту до достовірність даних, зазначених ним у повідомленні про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.
Оскільки проектна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» не погоджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та не отримано дозвіл на виконання робіт відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги п. 14 статті 5 та частини четвертої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Враховуючи, що у пункті 5 Містобудівних умов та обмежень №395 від 16.05.2018 було зазначено, що ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, а вказані Містобудівні умови та обмежені не були оскаржені позивачем у судовому порядку, тобто ОСОБА_1 погодився із визначеними умовами, що підлягають обов`язковому виконанню.
Звертає увагу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №640/13857/19 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 позовні вимоги задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежилі приміщення: № 31-А (відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення), виготовленого ПП «Приват-Інвеста» станом на 07.08.2017, інвентаризаційна справа № 193/08-17) та № 31-Б (відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення), виготовленого ПП «Приват-Інвеста» станом на 27.09.2017, інвентаризаційна справа № 240/09-17) у будинку АДРЕСА_2 .
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2018 року відповідачем зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» за № КВ 061182632254, замовником будівництва якого виступає ОСОБА_1 (а.с. 1-4 Том 2).
Внаслідок надходження на адресу відповідача численних колективних звернень від мешканців будинку АДРЕСА_3 та мешканців будинку АДРЕСА_4 та наказу Департаменту № 811 від 17 жовтня 2018 року посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» з метою перевірки достовірності даних, що наведені у повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) № КВ 061182632254 від 20 вересня 2018 року.
Під час проведення вказаної перевірки, відповідачем було встановлено, що будівельні роботи нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 виконуються на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва № КВ 061182632254 від 20 вересня 2018 року.
Крім того, позивачем в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» за № 395 від 16 травня 2018 року (а.с. 28-33 Том 1).
Згідно п. 5 вказаних Містобудівних умов та обмежень ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів № 976 від 10.10.1988, № 920 від 16.07.1979, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002, рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.03.2002.
З огляду на викладене, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час проведення перевірки дійшов до висновку, що проектна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» не була погоджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, та позивачем не отримано дозвіл на виконання робіт відповідного органу охорони культурної спадщини, чим порушено п. 14 статті 5, частини третьої 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Крім того, вказані будівельні роботи виконуються без належно розробленого та затвердженого проекту організації будівництва, проекту виконання робіт, виконавчої документації відповідно до ДБН А.3.1-5, чим порушено п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
За результатами проведення перевірки, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено Акт від 28.11.2018 та видано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт з 29.11.2018 до усунення допущених порушень та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2018 року у термін до 28.12.2018 (а.с. 76-90, 34-39 Том 1).
Оскільки позивач відмовився отримувати зазначені вище документи, тому приписи та Акт були направлені відповідачем на адресу останнього засобами поштового зв`язку рекомендованим листом (а.с. 97-99 Том 1).
При цьому, листом від 05 грудня 2018 року №073-11546 повідомлено позивача про наказ № 340 від 04 грудня 2018 року, яким на підставі частини другої ст. 39-1 Закону України «Про регулювання у сфері містобудівної діяльності», п. 15 Порядку № 466 та на підставі Акту від 28 листопада 2018 року, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» № КВ 061182632254 від 20 вересня 2018 року (а.с. 100-101 Том 1).
У подальшому, з метою перевірки виконання вимог приписів від 28 листопада 2018 року виданих за результатами перевірки об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування», посадовою особою відповідача було надіслано лист позивачу щодо прибуття до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та надання необхідних документів для проведення позапланового заходу (а.с. 112-113 Том 1).
Як наслідок, відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування», за результатами якої складено Акт від 28.05.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2019 (а.с. 13-25 Том 1).
Під час проведення перевірки було встановлено, що оскільки станом на 28 травня 2019 року позивач не реєстрував і не видавав документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: нежитлові приміщення № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 , та у квітні 2019 року посадовою особою Департаменту під час виїзду на місце було встановлено факт здійснення будівельних робіт, а саме: будівельні роботи: із облаштування вхідної групи до нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б; облаштовано перекриття між приміщеннями та накриття приміщення критої тераси; облаштовано сходи біля вхідної групи нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б, тому замовником будівництва - ОСОБА_1 у встановлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписах від 28.11.2018.
11 червня 2019 року уповноваженою особою відповідача було винесено постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 188-42 КУпАП, у зв`язку з порушенням позивачем підпункту «а», «б» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 152-153 Том 1).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час винесення оскаржуваної постанови, відповідачем повністю були дотримані положення ст. ст. 251, 280 КУпАП та відповідачем було надано належні і допустимі докази на обґрунтування неправомірності дій позивача, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частини першої ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з приписами частини першої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Рішенням Київської міської ради від 23 липня 2015 року № 761/1625 «Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» утворено Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У відповідності до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 978 від 1 жовтня 2015 року (далі - Положення № 978), Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження, визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», на наступний день після затвердження акта спільної комісії з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 4 Положення № 978 передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту, зупиняє підготовчі та будівельні робіти, що не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що повноваження щодо архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності на території міста Київ покладено на Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Вказане узгоджується з висновком, вкиладеним в постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №826/15338/18.
Так, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
У силу вимог пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення у листопаді 2018 року позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» посадовими особами відповідача було встановлено, що ОСОБА_1 порушено наступні норми законодавства:
1) п. 14 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки проектна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» не погоджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
2) частину третю статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», так як не отримано дозвіл на виконання робіт відповідного органу охорони культурної спадщини;
3) пункт 14 Порядку №553, оскільки під час перевірки не були надані проект організації будівництва, проекту виконання робіт, виконавчої документації відповідно до ДБН А.3.1-5.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що замовником будівництва ОСОБА_1 внесено недостовірні дані у повідомлення про початок виконання будівельних робіт в частині належно розробленого та затвердженого проекту.
За наслідками проведеної перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28.11.2018, яким зобов`язано позивача зупинити виконання будівельних робіт з 29.11.2018 до усунення допущених порушень.
Також, відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законоадвства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018, яким наказано усуснути виявлені порушення у термін до 28.12.2018.
У подальшому, наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 340 від 04 грудня 2018 року, на підставі частини другої ст. 39-1 Закону України «Про регулювання у сфері містобудівної діяльності», п. 15 Порядку № 466 та на підставі Акту перевірки від 28 листопада 2018 року, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» № КВ 061182632254 від 20 вересня 2018 року (а.с. 100-101 Том 1).
Згідно пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України № 466 від 13.04.2011 передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до пункту 15 вказаного Порядку у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Як свідчать матеріали справи, 16 травня 2018 року позивачем в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» за № 395 (а.с. 28-33 Том 1).
Згідно п. 5 вказаних Містобудівних умов та обмежень ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів № 976 від 10.10.1988, № 920 від 16.07.1979, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002, рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.03.2002.
Як наслідок, у містобудівних умовах та обмеженнях зобов`язано позивача виконати вимоги норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 976 від 10.10.1988, № 920 від 16.07.1979, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002, постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, та за необхідності отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законом порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»).
У відповідності до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право: затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Згідно частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Тобто, під час отримання містобудівних умов та обмежень позивач знав, що проектна документація повинна відповідати вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, та був обізнаний про те, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та у разі необхідності слід отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.
У апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що нежитлові приміщення № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 не перебувають на обліку як пам`ятка або щойно виявлений об`єкт культурної спадщини і розташовані поза межами територій пам`яток місцевого значення та їх охоронних зон, а тому погодженню не підлягають.
Крім того, апелянт звертає увагу на лист Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.12.2018 №066-959, згідно якого будівля, в якій передбачається проведення реконструкції нежитлових приміщень, на обліку як пам`ятка або щойно виявлений об`єкт культурної спадщини не перебуває і розташована поза межами території пам`яток місцевого значення та їх охоронних зон, питання розгляду і погодження зазначеної проектної документації не відноситься до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини (а.с. 18 Том 2).
Пунктом 14 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить: погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» закріплено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Згідно з положеннями частини третьої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Системний аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що у зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних, земляних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.
Колегія суддів звертає увагу на лист Міністерства культури України від 29.01.2019 №79/10-2/61-19 «Щодо погодження проекту документації», у якому Міністерство розглянуло робочий проект реконструкції нежитлових приміщень №31-А, №31-Б під заклад громадського харчування по АДРЕСА_2, поданий листом від 12.12.2018 №2559/0/60-18 та повідомило позивача про те, що об`єкт реконструкції розташовується в безпосередній близькості до цілого ряду пам`яток архітектури місцевого значення, та для прийняття об`єктивного та всебічного рішення, подані матеріали слід доповнити висновком органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації щодо можливості реалізації вказаних архітектурно-містобудівних перетворень на території пам`яток місцевого значення відповідно до норм пункту 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (а.с. 180 Том 1).
Згідно пункту 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.
Вказане спростовує доводи апелянта, що для реконструкції нежитлових приміщень №31-А, №31-Б під заклад громадського харчування по АДРЕСА_2 не потрібний висновок органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2019 року посадовими особами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку виконання вимог приписів від 28.11.2018, за наслідками якого складено Акт перевірки від 28.05.2019.
Так, під час проведення вказаної перевірки, відповідачем було встановлено, що станом на 28 травня 2019 року позивач не реєстрував і не видавав документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: нежитлові приміщення № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 , та у квітні 2019 року посадовою особою Департаменту під час виїзду на місце було виявлено факт здійснення будівельних робіт, а саме: будівельні роботи: із облаштування вхідної групи до нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б; облаштовано перекриття між приміщеннями та накриття приміщення критої тераси; облаштовано сходи біля вхідної групи нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б.
Враховуючи надані замовником будівництва матеріали: робочий проект (затверджувальна частина) «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б під заклад громадського харчування на АДРЕСА_2», містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» № 395 від 16.05.2018, лист замовника будівництва від 10.05.2019, встановлено, що проектна документація на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 під заклад громадського харчування» не погоджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а також не отримано дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини.
З огляду на вказане, контролюючий орган прийшов до висновку, що замовником будівництва - ОСОБА_1 . у встановлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписах від 28.11.2018.
Нормами ст. 244-6 КУпАП визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Положеннями статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Як наслідок, 11 червня 2019 року уповноваженою особою відповідача винесено постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 188-42 КУпАП, у зв`язку з порушенням позивачем підпункту «а», «б» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 6 800 грн. (а.с. 152-153 Том 1).
У силу вимог підпункту «а», «б» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно частини першої статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, полягає, зокрема, у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
У апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що він виконав вимоги приписів від 28.11.2018, оскільки ним не здійснюються будівельні роботи згідно п.1.3 Акту перевірки від 28.05.2019, та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 неможливо виконати, так як зазначені приміщення не є об`єктом культурної спадщини, та розташовані поза межами територій пам`яток місцевого значення та їх охоронних зон, тому погодженню не підлягають.
Однак, колегія суддів зазначає, що у квітні 2019 року посадовою особою відповідача під час виїзду за адресою: будинок АДРЕСА_2 було виявлено факт здійснення будівельних робіт, а саме: будівельні роботи: із облаштування вхідної групи до нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б; облаштовано перекриття між приміщеннями та накриття приміщення критої тераси; облаштовано сходи біля вхідної групи нежитлових приміщень № 31-А, № 31-Б, що підтверджується відповідною фотофіксацією.
Крім того, як вже було встановлено вище, оскільки об`єкт реконструкції розташовується в безпосередній близькості до цілого ряду пам`яток архітектури місцевого значення, що підтверджується листом Міністерства культури України від 29.01.2019 №79/10-2/61-19 «Щодо погодження проекту документації», тому робочий проект реконструкції нежитлових приміщень слід доповнити висновком органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Вказані обставини позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції спростовано не було.
Оскільки на момент проведення перевірки наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 340 від 04 грудня 2018 року, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 061182632254 від 20 вересня 2018 року, тому в п. 1.3 Акту проведення перевірки від 28.05.2019 було зазначено, що будівельні роботи проводяться не після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Суд враховує лист позивача від 06.12.2018 (зареєстр. за вх. №073/8-1140 від 06.12.2018), в якому останній повідомляє Департамент з питань державного архіектруно-будівельного контролю міста Києва про виконання припису про призупинення будівлених робіт від 28.11.2018 та призупинення виконання будівельних робіт до усунення зауважень (а.с. 26 Том 1).
Втім, позивач у листі від 06.12.2018 не наводить жодних фактів, які б свідчили про неможливість виконання припису від 28.11.2019 про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Посилання ОСОБА_1 на нероз`яснення йому прав згідно статті 268 КУпАП колегія суддів оцінює критично, оскільки у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.05.2019 особі, яка притягається до адміністративної відповідальності було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Враховуючи, що від підписання та отримання вказаного протоколу позивач відмовився, такий документ було надіслано поштою рекомендованим листом за трек-номером 0104403941786 (а.с. 25 зворот Том 1).
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про позбавлення позивача можливості надати пояснення, подати докази, заявити клопотання, тощо.
Оскаржувана постанова містить всі обов`язкові реквізити, визначені статтею 283 КУпАП.
Таким чином, оскільки позивачем не спростовано невиконання приписів у встановлений відповідачем строк, тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю згідно з частиною першою ст. 188-42 КУпАП є правомірним.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №640/13857/19 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 позовні вимоги задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежилі приміщення: № 31-А (відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення), виготовленого ПП «Приват-Інвеста» станом на 07.08.2017, інвентаризаційна справа № 193/08-17) та № 31-Б (відповідно до технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення), виготовленого ПП «Приват-Інвеста» станом на 27.09.2017, інвентаризаційна справа № 240/09-17) у будинку АДРЕСА_2 .
Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що з боку ОСОБА_1 мало місце порушення встановленого законодавством порядку виконання будівельних робіт, виявлені порушення шляхом виконання приписів від 28.11.2018 не усунуто, у зв`язку з чим відповідач має у примусовому порядку вчинити певні дії, а саме - привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежилі приміщення: № 31-А та № 31-Б у будинку АДРЕСА_2 .
Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук
