РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2020 року

м. Рівне

№460/1916/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Туз С.О.,

відповідача: представник Азізова Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич"

до

Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терлич» (далі - ТОВ «Терлич», позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2019:

№ 0005861401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 444031,00 грн;

№ 0005871404, яким накладено штраф в сумі 11062,04 грн по податку на додану вартість;

№ 0000191401, яким накладено штраф в сумі 24532,21 грн по податку на додану вартість;

№ 0005881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 6530,95 грн;

№ 0005891401, яким застосовано штрафні санкції по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 170 грн ;

№ 0000961305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 26834,58 грн;

№ 0000971305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 2236,20 грн.

Обґрунтовуючи позов в частині протиправності збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток, позивач заперечив висновки контролюючого органу про те, що платник податків в порушення вимог податкового законодавства в 4 кварталі 2018 року не включив до складу доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, кредиторську заборгованість перед ТОВ ТД «Вітал Плюс» на суму 49940,67 грн, перед ТОВ «Фуд Сервіс Груп» на суму 855687,93 грн, всього на загальну суму 905629 грн.

Позивач вказав, що під час перевірки було надано платіжне доручення № 1551 від 30.11.2016, яким ТОВ «Терлич» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Фуд Сервіс Груп» грошові кошти з метою погашення частини заборгованості, загальна сума якої складала на той момент 855687,93 грн. Таким чином, 30.11.2016 ТОВ «Терлич» було вчинено дії, які свідчать про визнання останнім свого боргу перед ТОВ «Фуд Сервіс Груп». Відповідно, в силу вимог частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України, з 30.11.2016 перебіг строку позовної давності щодо сплати заборгованості перед ТОВ «Фуд Сервіс Груп» на суму 855687,93 грн розпочався заново і закінчується лише 29.11.2019.

Також позивач не погодився з висновком контролюючого органу про завищення витрат на збут у зв`язку з віднесенням вказаних в акті перевірки матеріалів на ремонти приміщень, а не на виготовлення та модернізацію основних засобів, та завищення у зв`язку з цим собівартості реалізованої готової продукції. Вказав, що всі зазначені в акті перевірки будівельні матеріали були використані для підтримання в робочому стані об`єктів ТОВ «Терлич» та одержання первісно визначених сум майбутніх економічних вигод від їх використання, а тому відповідно до пункту 32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 правомірно включено до складу витрат звітного періоду вартість придбаних на ремонти матеріалів загальною сумою 454 980 грн.

Окрім цього, ТОВ «Терлич» заперечило порушення пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок невключення суми 428 513 грн до складу рядка 3.1.7 додатку Р1, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 1 квартал 2018 року. Зазначило, що в період з 01.01.2018 по 31.01.2018 ТОВ «Терлич» придбало продукції у контрагента-нерезидента Julia Malom Kft, Угорщина, на суму 586504,91 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108 було внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 ст.39 ПК України, та визнання таким, що втратило чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977», а саме виключено позиції «Грузія», «Республіка Естонія», «Латвійська Республіка», «Республіка Мальта» і «Угорщина».

З наведених підстав, збільшення грошового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 0005861401 від 12.04.2019 позивач вважає неправомірним.

Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0005871404, яким за затримку на 120-248 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 55310,20 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 11062,04 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), та податкового повідомлення-рішення № 0000191401 від 12.04.2019, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 245322,17 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 24532,21 грн, позивач вказав, що вважає, що п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, який передбачає відповідальність для платників податків за порушення термінів реєстрації податкових накладних, повинен застосовуватись не до всіх платників податків, а лише до тих, чиї дії (бездіяльність) завдали шкоди Державному бюджету України. На думку позивача, контролюючий орган вправі застосувати штрафну санкцію лише до тих платників податків, які за наявності вимоги покупця про видачу податкової накладної склали її, однак не зареєстрували в Реєстрі, і яка була надана покупцю й віднесена ним до податкового кредиту. В такому разі дії продавця дійсно можуть призвести до завдання майнової шкоди бюджету, оскільки включення покупцем сум податку на додану вартість, зазначених в незареєстрованій податковій накладній до податкового кредиту призведе до зменшення сум податкових зобов`язань покупця, які повинні бути сплачені до бюджету в певному податковому періоді.

Водночас, коли продавець складе податкову накладну й зареєструє податкові зобов`язання у відповідній податковій декларації, однак не здійснить її реєстрації в Реєстрі і не направить її покупцю, то до такого продавця не повинен застосовуватись штраф, адже своїми діями він не порушить прав та інтересів ні покупця, ні держави.

Сам факт складання податкової накладної, але нездійснення її реєстрації в Реєстрі й не направлення її покупцю на його вимогу на не включення такої накладної до податкового кредиту не може бути підставою для застосування контролюючим органом штрафних санкцій до продавця. Однак, в акті перевірки взагалі нічого не вказано про включення контрагентами ТОВ «Терлич» кожної із перелічених в таблиці податкових накладних до суми податкового кредиту і. відповідно, не доведено факту направлення ТОВ «Терлич» таких податкових накладних своїм контрагентам на їх вимогу. Тобто, в акті перевірки не зазначено, чи дійсно діями ТОВ «Терлич» завдано шкоду Державному бюджету України.

Окремо позивач зазначив, що в період з 19 листопада 2018 року по 4 січня 2019 року часто траплялися випадки, коли ТОВ «Терлич» було позбавлене можливості реєстрації податкової накладної через неякісне функціонування (експлуатацію) самого Реєстру, збій в роботі якого призводить до порушення термінів здійснення реєстрації податкової накладної.

Обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень № 0005881401 від 12.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 6530,95 грн, та № 0005891401 від 12.04.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн, позивач заперечив порушення пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України. Зазначив, що ТОВ «Терлич» придбало у власність будівлі виробничої бази коопзаготпрому згідно з договором купівлі-продажу від 01.03.2018. Згідно з пп.266.6.1 та пп.266.7.5 п.266.6 ст.266 ПК України ТОВ «Терлич» повинне самостійно обчислити суму податку станом на 1 січня 2019 року і до 20 лютого цього ж року подати контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Правильність оформлення та подання податкової звітності після 31.12.2018 не охоплюється періодом перевірки. Також зауважив, що відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відмітив, що право власності на нерухоме майно ТОВ «Терлич» не було зареєстроване в день укладення договору купівлі-продажу. Отже, висновки акта перевірки в означеній частині є необґрунтованими.

Окрім цього, позивач вважає таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення № 0000961305 від 12.04.2019, оскільки заперечує порушення податкового законодавства, а саме неутриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 16941,42 грн за 2018 рік у випадку коли не оподатковано суму дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Терлич» в сумі 95000 грн, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2018 року, за укладеними договорами між ТОВ «Терлич» з ОСОБА_1 .

Позивач зазначив, що згідно з п.11.1 Договору № 1108-Б-1 від 11.08.2011 купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ОСОБА_2 , як продавцем, та ТОВ «Терлич», як покупцем, даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Покликаючись до положень ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що в даному випадку перебіг строку позовної давності щодо суми дебіторської заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Терлич» в сумі 95000 грн пов`язаний саме з моментом пред`явлення ОСОБА_2 вимоги про виконання зобов`язання.

Окремо позивач вказав, що будь-яких угод із контрагентом ОСОБА_1 , як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Терлич» не укладало.

Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000971305 від 12.04.2019 про визначення грошового зобов`язання з військового збору, позивач не погодився з визначеним в акті перевірки сальдо в сумі 2495,87 грн станом на 01.01.2016 по рах. 642 «військовий збір із заробітної плати», зазначивши, що насправді сальдо по вказаному рахунку станом на 01.01.2016 складало 2495,87 грн. Зазначення неправильної суми сальдо мало наслідком невірне проведення подальших розрахунків по цьому рахунку, а отже й невірною суму грошового зобов`язання.

З наведених підстав позивач просив вищевказані податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою суду від 19.08.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 10.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві (а.с.146-154 т.1). Зокрема, зазначив, що під час документальної перевірки ТОВ «Терлич» було встановлено за даними бухгалтерського обліку, банківських виписок наявність кредиторської заборгованості на суму 905628,6 грн, термін позовної давності якої станом на 31.12.2018 закінчився, а саме по взаєморозрахунках з ТОВ ТД «Вітал Плюс» рахується кредиторська заборгованість в сумі 49940,67 грн (станом на 01.01.2016 кредиторська заборгованість становить 49940,67 грн, та ТОВ «Фуд Сервіс Груп» рахується кредиторська заборгованість в сумі 855687,93 грн (станом на 01.01.2016 кредиторська заборгованість становить 855687,93 грн) (сальдо по Кт 631 рах). Відомості щодо досудового та судового врегулювання по вказаній заборгованості відсутні. Щодо розрахунку з ТОВ «Фуд Сервіс Груп», відповідач встановив, що підприємство змінило назву на ТОВ «Лотос Лтд Пром» та перебуває на обліку в ГУ ДФС в Одеській області. Банківські рахунки закриті 28.04.2016. Остання звітність подана в березні 2016 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.07.2018. Декларація з податку на прибуток за 2016, 2017, 2018 рік не подавалась.

Відповідно до пп.14.1.257 ПК України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності (загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки), вважається поворотною фінансовою допомогою.

Списання безнадійної кредиторської заборгованості регулюється П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженим наказом мінфіну від 31.01.2000 № 20, пунктом 5 якого визначено, що якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, його сума включається до складу іншого доходу звітного періоду.

З урахуванням наведеного, покликаючись до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, відповідач вказав, що ТОВ «Терлич» в 4 кварталі 2018 року не включено до доходів від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку, кредиторську заборгованість перед ТОВ ТД «Вітал Плюс» та ТОВ «Фуд Сервіс Груп» всього на загальну суму 855 687,93 грн.

Окрім цього, відповідач встановив, що підприємством включено до витрат на збут будівельні матеріали, які відносяться до капітального ремонту (добудова цеху з виробництва макаронних виробів) і в майбутньому підлягають включенню до збільшення первісної вартості основних засобів, що призвело до заниження значення у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на загальну суму 184 349 грн в 2-4 кварталах 2018 року.

Встановлено, що ТОВ «Терлич» відповідно до «Звіту про фінансові результати» (форма № 2-м) за 2016 рік відображено в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 42 501 000,00 грн.

Згідно з представленими до перевірки первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, зокрема, аналіз рахунку 901 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 встановлено, що сума собівартості реалізованої готової продукції за 2016 рік становить 42 046 020 грн.

Завищення собівартості готової продукції за 2016 рік становить 454 980 грн.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з контрагентами-нерезидентами, що зареєстровані у державі (на території), що включена до переліку держав, затверджених Кабінетом Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 (з 01.01.2016 по 06.03.2018).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045» виключено позицію «Угорщина». Дана постанова набрала чинності з дня її опублікування, тобто 07.03.2018 в газеті «Урядовий кур`єр» № 46.

Згідно з вантажно-митними деклараціями взаємовідносини між позивачем та контрагентом-нерезидентом Julia Malom Kft, Угорщина, в термін дії постанови Кабінету міністрів України № 1045 мали місце всього на суму 1 428 377,39 грн.

В порушення пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України ТОВ «Терлич» не включено до складу рядка 3.1.7 додатку РІ, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 1 квартал 2018 року суму 428 513 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за перевірений період встановлено його заниження на загальну суму 355 225 грн, у тому числі: за 2016 рік на суму 81896 грн, за 1 квартал 2018 року на суму 77132 грн, за 2 квартал 2018 року на суму 10389 грн, за 3 квартал 2018 року на суму 15145 грн, за 4 квартал 2018 року на суму 170663 грн.

Проведеною перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати податку на прибуток, а саме: в порушення п.57.1 ст.57 ПК України підприємством порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на прибуток на суму 72244,4 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ «Терлич» при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг та при складанні податкових накладних несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (розрахунки коригування на суму 245 322,17 грн.

На підставі даних інтегрованої картки платника податків встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «Терлич» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 55 310,20 грн із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. Відповідно на момент погашення в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розраховувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з п.126.1 ст.126 ПК України в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, на суму 11062,40 грн.

Згідно з Довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2018 ТОВ «Терлич» прийняв у приватну власність будівлі виробничої бази коопзаготпрому, що розташовані в с. Верба, Рівненської області, вул. Львівська,29.

Рішенням Вербської сільської ради від 06.12.2017 № 320 «Про внесення змін до рішення Вербської сільської ради № 220 від 15.03.2017 «Про місцеві податки і збори (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» ставка податку за 1 кв.м. 0,3% розміру мінімальної заробітної плати для будівлі підприємств харчової промисловості.

Внаслідок неподання декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порушено пп.266.1.1, пп.266.2.1, пп.266.3.3, пп.266.5.1, пп.266.7.5, пп.266.9.1 ст.266 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до бюджету Вербської сільської ради на загальну суму 5224,76 грн за 2018 рік.

Окрім цього, перевіркою встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем ОСОБА_3 готівкових коштів на суму 945,88 грн. Надміру витрачені кошти працівником не поверталися в касу підприємства та не зараховувались на банківський рахунок до або під час подання авансового звіту про використання коштів, наданих під звіт.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що ТОВ "Терлич" не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам по авансовому звіту у 2018 році в сумі 207,63 грн.

Також документальною перевіркою встановлено, що в порушення пп.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 16941,42 грн за 2018 рік у випадку, коли не оподатковано суму дебіторської заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня 2018 року, за укладеним договором між ТОВ "Терлич" з ОСОБА_1 .

Встановлено, що станом на 01.01.2016 та 31.12.2018 по рах.6851 "Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті" рахується дебіторська заборгованість з ОСОБА_1 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн. Будь-які розрахунки ТОВ "Терлич" з ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду не проводились.

Будь-які документи, які б стосувалися стягнення заборгованості ТОВ "Терлич" з ОСОБА_1 до перевірки не надано.

Також документальною перевіркою встановлено, що ТОВ "Терлич" не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1429,08 грн, а саме: за травень 2018 року в сумі 17,3 грн у випадку, коли підзвітна особа подавала до бухгалтерії авансовий звіт про використання коштів, до якого не долучено підтверджуючі документи; за грудень 2018 року в сумі 1411,78 грн у випадку, коли на суму дебіторської заборгованості з ОСОБА_1 минув строк позовної давності. Станом на 01.01.2016 по рах. "642 "Військовий збір із заробітної плати" рахується сальдо в сумі 2712,22 грн.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити в позові повністю.

Протокольною ухвалою від 16.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.10.2019.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкладено судове засідання на 09.12.2019 у зв`язку з відрядженням головуючого судді.

Ухвалою від 21.12.2019 відкладено розгляд справи на 08.01.2020 у зв`язку з клопотанням представників обох сторін, які не прибули в судове засідання.

Протокольною ухвалою від 12.02.2020 суд відповідно до статті 52 КАС України замінив відповідача ГУ ДФС у Рівненській області правонаступником Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

В судовому засіданні представники сторін повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими за ініціативою сторін та на вимогу суду, суд встановив та врахував таке.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" зареєстроване як юридична особа 14.05.2010 номер запису: 1 599 102 0000 000552; види діяльності: виробництва хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (основний); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Перебуває на обліку як платник податків з 17.05.2010 в ГУ ДФС у Рівненській області, Дубенське управління (а.с.66-73 т.1).

Суд встановив, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Рівненській області №301/17-00-14-01 від 07.02.2019, № 300/17-00-14-01 від 07.02.2019, № 331/17-00-14-02 від 12.02.2019, № 302/17-00-14-01 від 07.02.2019, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 23.01.2019 № 215 уповноваженими особами ГУ ДФС у Рівненській області в період з 12.02.2019 по 12.03.2019 проведена документальна планова перевірка ТОВ "Терлич" код ЄДРПОУ 36921849 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за цей же період.

Результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Терлич" оформлені Актом від 19.03.2019 № 567/17-00-14-01/36921849 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

пп."а" пп.14.1.11, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України, в результаті чого ТОВ "Терлич" занижено податок на прибуток на суму 355225 грн, в тому числі: за 2016 рік на суму 81896 грн, за 1 квартал 2018 року на суму 77132 грн, за 2 квартал 2018 року на суму 10389 грн, за 3 квартал 2018 року на суму 15145 грн, за 4 квартал 2018 року на суму 170663 грн;

п.57.1 ст.57 ПК України, підприємством порушено термін сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на прибуток на суму 72244,4 грн;

п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України, підприємством порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 55310,2 грн;

п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг та при складанні податкових накладних несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні (розрахунки коригування) на суму 245322,17 грн;

пп.266.1.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5, пп.266.7.5 п.266.7, пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до бюджету Вербської сільської ради на загальну суму 5224,76 грн за 2018 рік;

пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України, внаслідок неподання податкової декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік;

пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 116,0 грн;

п.19 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017, а саме підприємством видано підзвітній особі готівкові кошти в сумі 945,88 грн без підтверджуючих документів про їх сплату;

п.51.1 ст.51, пп. "б" п.176.2 ст.176 ПК України, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1ДФ за 1-3 квартали 2016 року, 2-3 квартали 2018 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку;

пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.7, пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.169.4.1 п.169.4 ст.169, пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 17149,05 грн, у тому числі: за травень 2018 року в сумі 207,63 грн, за грудень 2018 року в сумі 16941,42 грн;

пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1429,08 грн, у тому числі: за травень 2018 року в сумі 17,3 грн, за грудень 2018 року в сумі 1411,78 грн;

пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за якими встановлено: несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом ТОВ "Терлич" платіжних доручень належного військового збору під час виплати доходу на користь платників податків за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 ПК України, а саме: 20.01.2016 в сумі 201,35 грн, 19.02.2016 в сумі 201,31 грн, 23.03.2016 в сумі 163,97 грн, 26.04.2016 в сумі 135,82 грн, 27.05.2016 в сумі 107,03 грн, 30.06.2016 в сумі 166,76 грн, 28.07.2016 сумі 9,7 грн (а.с.17-39 т.1).

За результатами розгляду поданих платником податків заперечень на Акт перевірки ГУ ДФС у Рівненській області надано відповідь від 11.04.2019 за № 4743/10/17-00-14-01, відповідно до якої, з врахуванням документів, наданих до заперечення, вирішено висновок Акту перевірки від 19.03.2019 № 567/17-00-14-01/36921849 викласти в новій редакції, а саме з переліку встановлених документальною перевіркою порушень виключено останній абзац в частині неподання платіжних доручень з військового збору під час виплати доходу на користь платників податків за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 ПК України. В решті виявлених порушень висновки Акта перевірки залишені без зміни (а.с.48-56 т.1).

Суд встановив, що на підставі Акта перевірки від 19.03.2019 № 567/17-00-14-01/36921849 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 12.04.2019 № 0005861401 форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 444031,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на 355225,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 88806,00 грн (а.с.40 т.1);

від 12.04.2019 № 0005871404 форма "Ш", яким на підставі ст.126 ПК України за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 55310,20 грн за затримку на 120-248 календарних днів зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 11062,04 грн (а.с.41 т.1);

від 12.04.2019 № 0000191401 форма "Н", яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 245322,17 грн застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 24532,21 грн (а.с.42 т.1);

від 12.04.2019 № 0005881401 форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 6530,95 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 5224,76 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 1306,19 грн (а.с.43 т.1);

від 12.04.2019 № 0005891401 форма "ПС", яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 170,00 грн (а.с.44 т.1);

від 12.04.2019 № 0000961305 форма "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 26834,58 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на 17149,05 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 8522,62 грн, сума пені відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України 1162,91 грн (а.с.45 т.1);

від 12.04.2019 № 0000971305 форма "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 2236,20 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням на 1429,08 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 710,22 грн, сума пені відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України 96,9 грн (а.с.46 т.1).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ "Терлич" звернулось до суду з позовом про їх скасування.

Перевіряючи правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд враховує приписи частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідженими судом доказами, які надані сторонами за власною ініціативою на обґрунтування своїх вимог та заперечень та на вимогу суду, суд встановив таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0005861401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 444031,00 грн.

Як встановлено з Акта перевірки, пояснень представника відповідача в судовому засіданні та розрахунку до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у зв`язку з такими порушеннями, встановленими під час документальної перевірки:

1) занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток у зв`язку з невключенням до доходів від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку, кредиторську заборгованість, термін позовної давності якої минув, в 4 кварталі 2018 року по ТОВ ТД "Вітал Плюс" та ТОВ "Фуд Сервіс Груп";

2) занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток у зв`язку з включенням до витрат на збут будівельних матеріалів, які відносяться до капітального ремонту (добудова цеху з виробництва макаронних виробів) в 2-4 кварталах 2018 року;

3) занижено фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток у зв`язку з завищенням собівартості реалізованої готової продукції в 2016 році;

4) не включено до складу рядка 3.1.7 додатку РІ, на які збільшується фінансовий результат оподаткування на суму 30 відсотків вартості товару, визначених контрольованими відповідно до статті 39 ПК України, придбаних у нерезидентів, зареєстрованих у державах, включених до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПК України (а.с.224 т.1).

Суд встановив, що ТОВ "Терлич" як покупець мало взаємовідносини з ТОВ "Фуд Сервіс Груп" (продавець) на підставі договору поставки № 05/10 від 05.10.2012 (а.с.157-158 т.1), та з ТОВ ТД "Вітал Плюс" (продавець) на підставі договору поставки № 102 від 05.05.2015 (а.с.178-179 т.1).

Документальною перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2018 у ТОВ "Терлич" рахується кредиторська заборгованість в сумі 49 940,67 грн по взаєморозрахунках з ТОВ ТД "Вітал Плюс" (станом на 01.01.2016 кредиторська заборгованість становить 49 940,67 грн), а також рахується кредиторська заборгованість в сумі 855 687,93 грн по взаєморозрахунках з ТОВ "Фуд Сервіс Груп" (станом на 01.01.2016 кредиторська заборгованість становить 855 687,93 грн).

Зазначені відомості щодо розміру кредиторської заборгованості позивача у вказаних вище розмірах станом на 01.01.2016 та 31.12.2018 підтверджуються аналізом рахунку 613 за період з січня 2016 року по грудень 2018 року по контрагенту ТОВ "Фуд Сервіс Груп" (а.с.163 т.1) та за період з 19.11.2015 по 31.12.2018 по контрагенту ТОВ ТД "Вітал Плюс" (а.с.177 т.1) та позивачем не заперечуються.

Оскільки до перевірки не було надано документів щодо досудового чи судового врегулювання заборгованості, відповідач вважає, що ТОВ "Терлич" в 4 кварталі 2018 року повинен був збільшити дохід на загальну суму 905 629 грн по кредиторській заборгованості по вказаних контрагентах.

Позивач з таким висновком не погодився, оскільки вважає, що ним було вчинено дії, які свідчать про визнання свого боргу перед ТОВ "Фуд Сервіс Груп", а саме: платіжним дорученням № 1551 від 30.11.2016 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Фуд Сервіс Груп" грошові кошти з метою погашення частини заборгованості. Отже, в силу вимог ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності щодо сплати заборгованості розпочався заново і закінчується лише 29.11.2019.

Означені доводи позивача суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з урахуванням такого.

Згідно з абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Актом перевірки стверджено, що згідно з відомостями баз даних ДФС України ТОВ "Фуд Сервіс Груп" код 37391298 змінило назву на ТОВ "Лотос ЛТД Пром", банківські рахунки закриті 28.04.2016. Остання звітність подана в березні 2016 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.07.2018. Декларація з податку на прибуток за 2016, 2017, 2018 рік не подавалась.

Суд встановив, що 30.11.2016 ТОВ "Терлич" подано до установи банку платіжне доручення № 1551 про перерахування коштів в сумі 600 грн отримувачу ТОВ "Фуд Сервіс Груп" на рахунок НОМЕР_1 ПАТ "Креді Агріколь Банк". Цього ж дня платіжне доручення № 1551 від 30.11.2016 ПАТ "Креді Агріколь Банк" та кошти в сумі 600 грн були повернуті для отримувача ТОВ "Терлич" з зазначенням в призначенні платежу: "невірні реквізити" (а.с.162 т.1).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що факт подання ТОВ "Терлич" до установи банку платіжного доручення № 1551 від 30.11.2016 про сплату 600 грн для ТОВ "Фуд Сервіс Груп" не дає підстав для висновку про вчинення позивачем дій, які б свідчили про визнання ним свого боргу в сумі 855 687,93 грн перед ТОВ "Фуд Сервіс Груп", оскільки грошові кошти за таким платіжним дорученням перераховані не були, платіжне доручення банком повернуто позивачу, отже воно об`єктивно не призвело до правових наслідків, спрямованих на зменшення кредиторської заборгованості позивача.

Встановлений контролюючим органом факт незмінності кредиторської заборгованості ТОВ "Терлич" перед ТОВ "Фуд Сервіс Груп" за трирічний період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивачем жодним чином не спростований.

Будь-яких документально підтверджених відомостей про вчинення ТОВ "Терлич" дій щодо погашення заборгованості в сумі 49 940,67 грн перед ТОВ "ТД "Вітал Плюс" ні під час документальної перевірки, ні в судовому засіданні позивачем не надано, висновок акта перевірки щодо незмінності такої заборгованості за трирічний період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивачем не спростований.

За таких обставин, належні та допустимі докази, які давали б підстави для висновку про переривання позовної давності, в даному випадку відсутні.

Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема: сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 20 від 31.01.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306 (далі - П(С)БО 11 "Зобов`язання"), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі - П(С)БО 15 "Дохід"), відповідно до пункту 5 якого дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 7 П(С)БО 15 "Дохід" визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

За змістом пункту 15 П(С)БО 15 "Дохід" доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку про підставність встановленого документальною перевіркою порушення ТОВ "Терлич" вказаних вище норм податкового законодавства щодо невключення в 4 кварталі 2018 року до доходів від будь-якої діяльності, визначених за правилами бухгалтерського обліку, кредиторської заборгованості перед ТОВ ДТ "Вітал Плюс" на суму 49 940,67 грн, перед ТОВ "Фуд Сервіс Груп" на суму 855 687,93 грн, всього на загальну суму 905 629 грн, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно збільшено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 163 013 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25% в сумі 40 753 грн (а.с.224 т.1).

Також документальною перевіркою встановлено та відповідає обставинам справи, що підприємство відносило на витрати (Дт 93 рах.) вартість придбаних та списаних будівельних матеріалів на проведення капітального ремонту цеху з виробництва макаронних виробів за адресою: смт Млинів, вул. Народна,50, на підставі актів про списання товарів: № 27 від 30.04.2018 на суму 4950,83 грн; № 32 від 31.05.2018 на суму 7469,5 грн; № 41 від 30.06.2018 на суму 45294,2 грн; № 45 від 31.07.2018 на суму 37825,48 грн; № 50 від 31.08.2018 на суму 19888,33 грн; № 58 від 30.09.2018 на суму 26426,05 грн; № 64 від 31.10.2018 на суму 40183,97 грн; № 75 від 30.11.2018 на суму 2312,0 грн (а.с.58-65 т.2).

Вартість вказаних в актах списання будівельних матеріалів позивачем віднесено на витрати бухгалтерськими проведеннями: Дт93 Кт205 - 184349,00 грн, Дт79 Кт93 - 184349 грн.

Позивач вважає віднесення вартості таких будівельних матеріалів до витрат правомірним, оскільки стверджує, що будівельні матеріали були використані на ремонт приміщень з метою підтримання їх в належному робочому стані, а не на модернізацію основних засобів.

В судовому засіданні представник позивача ствердив, що під час поточного ремонту цеху з виробництва макаронних виробів господарські договори підряду не укладались, всі роботи були виконані власними силами підприємства, акти виконаних робіт не складались, інших документи, окрім наданих до перевірки та матеріалів судової справи актів списання товарів, немає. Також повідомив, що під час вказаних робіт було відремонтовано підлогу в цеху, проведено воду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті в зазначеній частині позовних вимог, суд враховує, що відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000 (зі змінами та доповненнями), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509 (далі ПСБО 7 "Основні засоби"), первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Відповідно до пункту 15 ПСБО 7 "Основні засоби", витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Податковий кодекс України та національні правила (стандарти) бухгалтерського обліку не містять визначення терміну "ремонт", а також не розмежовують поняття "поточного" та "капітального" ремонту.

У зв`язку з цим суд враховує, що згідно з повідомленням Державного комітету України з будівництва та архітектури, викладеним в листі від 30.04.2003 N 7/7-401, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України N 561 від 30.09.2003, зі змінами та доповненнями, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Згідно з пунктом 32 наведених Методичних рекомендацій витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Дослідженням актів списання товарів, в яких підставою для списання зазначено: "використано на поточне утримання приміщень", суд встановив, що під час таких робіт ТОВ "Терлич" було використано, зокрема:

вікно та віконний відлив;

газ в балонах - 2 шт; карбід кальцію - 18 кг;

цемент 500 - всього 1014 кг;

брус обрізний - 6 шт;

цемент 500 по 50 кг - 100 шт (всього 5000 кг);

шифер СВС 5,8 мм - 30 шт;

бікроеласт ХКП сланець сірий - 340 кв.м. (матеріал для улаштування гідроізоляції покрівлі);

сталь кутова 63х63х5 - 109,8 кг;

блоки газобетонні;

труба металева - 111 м,

щебінь фр. 5х20 - 14 т,

коліно каналізаційне - 2 шт,

плінтус пластиковий - 8 шт

покриття для підлоги - 24 кв.м. (а.с.58-64 т.2).

Таким чином, з урахуванням пояснень представника позивача та зазначеної в актах списання номенклатури та кількості використаних будівельних матеріалів, суд встановив, що ТОВ "Терлич" під час проведення ремонтних робіт в цеху з виробництва макаронних виробів було здійснено зварювальні роботи; замінено вікно; влаштовано бетонну підлогу; перекрито покрівлю та здійснено її гідроізоляцію; влаштовано систему водопостачання та водовідведення, здійснено інші будівельні роботи.

Фактичні обставини справи не свідчать, що витрати на проведення вищевказаних робіт були здійснені позивачем для поточного підтримання об`єкта в робочому стані. Суд вважає, що витрати на проведення означених робіт призвели до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, оскільки вони пов`язані з його поліпшенням, а їх наслідком є зростання очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

З урахуванням наведеного вище, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що ТОВ "Терлич" в порушення приписів податкового законодавства включено до витрат на збут будівельні матеріали, які відносяться до капітального ремонту і в майбутньому підлягають включенню до збільшення первісної вартості основних засобів, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 184349 грн за 2-4 квартали 2018 року. Отже донарахована сума податкового зобов`язання у зв`язку з означеним порушенням в загальній сумі 33184 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8296 грн є обґрунтованими та правомірними.

Окрім цього, документальною перевіркою встановлено заниження ТОВ "Терлич" фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток у зв`язку з завищенням собівартості реалізованої продукції за 2016 рік на суму 454 980 грн.

Так, відповідно до Звіту про фінансові результати за 2016 рік відображено в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на суму 42 501 000,00 грн. Однак, відповідно до представлених до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, зокрема, аналіз рахунку 901 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, встановлено наступне: сума собівартості реалізованої готової продукції за 2016 рік становить 42 046 020 грн.

Суд враховує, що відповідно до Додатку 6 до акту перевірки "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати" ТОВ "Терлич" за період з 01.01.2016 по 30.12.2018, підтверджено встановлену контролюючим органом розбіжність між даними бухгалтерського обліку та податковою звітністю позивача в частині реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2016 рік на суму 454 979,96 грн, при цьому такий додаток до акта перевірки підписано директором ТОВ "Терлич" ОСОБА_4 без будь-яких зауважень (а.с. 24 т.2).

Під час подання заперечень на акт перевірки та під час процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ТОВ "Терлич" жодних доказів на спростування виявленого порушення не надавали, в рішеннях за результатами розгляду заперечень та скарги такі документи не відображені, що позивач не заперечує.

Суд також зауважує, що платник податків, оскарживши до суду податкове повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток в цілому, не вказав в позовній заяві, а представник позивача - в судовому засіданні, жодного аргументу на спростування встановленого документальною перевіркою відхилення на суму 454 980 грн суми собівартості реалізованої готової продукції за 2016 рік.

Покликання в позовній заяві на те, що "...законність віднесення вартості придбаних ТОВ "Терлич" матеріалів на ремонти приміщень на загальну суму 454 980 грн до складу витрат звітного періоду було обґрунтовано вище, а відтак в Акті необґрунтовано стверджується про завищення ТОВ "Терлич" собівартості реалізованої готової продукції за 2016 рік на суму 454 980 грн" (а.с.10 т.1) суд до уваги не бере, як таке, що не відповідає матеріалам справи, не ґрунтується на положеннях податкового законодавства, не стосується дослідженого порушення як за періодом його вчинення (завищення собівартості - 2016 рік, витрати на збут - 2018 рік), так і за його змістом.

Відтак, суд констатує, що позивачем не надано жодного належного й допустимого доказу на спростування вищевказаного висновку документальної перевірки, а тому у суду відсутні підстави для його критичної оцінки. Отже, збільшення в цій частині контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 81896 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 20474 грн суд вважає правомірним.

Окрім цього, в ході документальної перевірки встановлено і відповідає матеріалам судової справи, що ТОВ "Терлич" (як покупець) за період з 01.01.2018 по 06.03.2018 мало взаємовідносини з контрагентом-нерезидентом Julia Malom Kft, Угорщина (постачальник), на підставі контрактів на поставку крупи з твердих сортів пшениці № 152 від 01.01.2018 та №153 від 01.02.2018 (а.с.165-167, 170-172 т.1).

За вказаними зовнішньоекономічними контрактами ТОВ "Терлич" одержувало товар від постачальника-нерезидента Julia Malom Kft, Угорщина, відповідно до вантажних митних декларацій:

UA 204070/2018/100288 від 18.01.2018 на суму 291181,41 грн (7938 євро);

UA 204070/2018/100560 від 29.01.2018 на суму 295323,50 грн (7938 євро);

UA 204070/2018/100880 від 12.02.2018 на суму 277112,68 грн (7938 євро);

UA 204070/2018/101187 від 23.02.2018 на суму 277306,68 грн (7938 євро);

UA 204070/2018/100774 від 06.02.2018 на суму 287453,12 грн (7938 євро),

всього на суму 1428377,39 грн (а.с.168-169,174-176 т.1), що відображено в бухгалтерському обліку позивача по рах.632 (а.с.164 т.1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 затверджено Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, до якого включено, зокрема, Угорщину (набрала чинності з 01.01.2018).

Згідно з пп. «в» пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 с.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

Підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України передбачено, що під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту "в" підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб`єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб`єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;

держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045, відповідно до якого з означеного Переліку виключено, зокрема, позицію «Угорщина». Постанова набрала чинності з моменту опублікування, - з 07.03.2018.

Отже, в період з 01.01.2018 по 06.03.2018 здійснені вищевказані господарські операції ТОВ «Терлич» з контрагентом-нерезидентом Julia Malom Kft, Угорщина, є контрольованими.

Згідно з пп. 140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема: на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, висновок документальної перевірки про те, що в порушення пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України ТОВ «Терлич» не включено до рядка 3.1.7 додатку Р1, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 1 квартал 2018 року суми 428513 грн (1428377 грн х 0,3), ґрунтується на приписах податкового закону та відповідає обставинам справи. Таким чином, збільшення за результатами перевірки суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 77132 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25% в сумі 19283 грн суд вважає правомірним.

З огляду на наведене вище, в ході судового розгляду справи дослідженими доказами повністю підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0005861401 від 12.04.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 444031 грн. Доводи позивача не підтверджують протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення та не дають суду підстав для його скасування. Отже, в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0005871404, яким ТОВ «Терлич» зобов`язано сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 11 062,04 грн у зв`язку з порушенням строку сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість загальною сумою 55310,20 грн.

Документальною перевіркою за даними інтегрованої картки платника податків встановлено, що ТОВ «Терлич» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 55310,20 грн, а саме:

в сумі 2500 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням № 8175101 від 13.11.2017 форма «Н», - сплачене 05.04.2018, кількість днів порушення 120;

в сумі 14533,20 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням № 8175101 від 13.11.2017 форма «Н», - сплачене 19.04.2018, кількість днів порушення 134;

в сумі 1766,8 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2018, - сплачене 19.04.2018, кількість днів порушення 79;

в сумі 1600 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2018, - сплачене 15.05.2018, кількість днів порушення 105;

в сумі 500 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2018, - сплачене 21.05.2018, кількість днів порушення 111;

в сумі 9468,2 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2018, - сплачене 21.05.2018, кількість днів порушення 111;

в сумі 439 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2018, - сплачене 22.10.2018, кількість днів порушення 175;

в сумі 75 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням № 1791710 від 12.12.2016 (форма «Н») , - сплачене 10.12.2018, кількість днів порушення 230;

в сумі 2428 грн, задеклароване в податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2018, - сплачене 20.12.2018, кількість днів порушення 234;

в сумі 10000 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням № 1791710 від 12.12.2016 форма «Н», - сплачене 27.12.2018, кількість днів порушення 247;

в сумі 12000 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням № 1791710 від 12.12.2018 форма «Н», - сплачене 28.12.2018, кількість днів порушення 248 (арк. акта 15-16, а.с.24 т.1).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідальність платників податків за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена статтею 126 ПК України. Відповідно до пункту 126.1 якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд враховує, що ні в ході адміністративного оскарження, ні під час судового розгляду адміністративної справи ТОВ «Терлич» не заперечувало факту узгодження та суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яке є несвоєчасно сплаченим відповідно до результатів документальної перевірки, а так само платник податків не заперечував дати фактичної сплати податку, встановленої за даними фіскального органу. На пропозицію суду надати додаткові докази на обґрунтування позовних вимог позивачем не було надано суду жодного доказу в цій частині судового спору. Наведені позивачем в позовній заяві аргументи на підтвердження протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення суд до уваги не бере як некоректні, оскільки такі стосуються порядку реєстрації податкових накладних та жодним чином не спростовують факту несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для неврахування висновків контролюючого органу в зазначеній вище частині. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, а так само не наведено й обґрунтованих аргументів протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0005871404. Таким чином, підстави для його скасування відсутні, а позов в цій частині слід залишити без задоволення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0000191401, яким застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 24532,21 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Контролюючим органом встановлено (арк. акта 16-17, а.с.24-25 т.1) і позивач не заперечує факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації таких податкових накладних:

№ 88 від 19.11.2018 на суму ПДВ 89241,6 грн, - зареєстрована в ЄРПН 28.12.2018, кількість днів затримки 13;

№ 95 від 21.11.2018 на суму ПДВ 2476,7 грн, - зареєстрована в ЄРПН 28.12.2018, кількість днів затримки 13;

№ 100 від 22.11.2018 на суму ПДВ 2430 грн, - зареєстрована в ЄРПН 28.11.2018, кількість днів затримки 13;

№ 126 від 26.11.2018 на суму ПДВ16320 грн, - зареєстрована в ЄРПН 28.12.2018, кількість днів затримки 13;

№ 132 від 28.11.2018 на суму ПДВ 2496 грн, - зареєстрована в ЄРПН 28.12.2018, кількість днів затримки 13;

№ 2 від 03.12.2018 на суму ПДВ 2491,11 грн, - зареєстрована в ЄРПН 10.01.2019, кількість днів затримки 10;

№ 62 від 03.12.2018 на суму ПДВ 2498 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 3 від 03.12.2018 на суму ПДВ 48998,4 грн, - зареєстрована в ЄРПН 14.01.2019, кількість днів затримки 3;

№ 6 від 04.12.2018 на суму 2478 грн, - зареєстрована в ЄРПН 10.01.2019, кількість днів затримки 6;

№ 5 від 04.12.2018 на суму 2498,57 грн, - зареєстрована в ЄРПН 10.01.2019, кількість днів затримки 10;

№ 11 від 05.12.2018 на суму ПДВ 2491,11 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 10 від 05.12.2019 на суму ПДВ 2480 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 7 від 05.12.2019 на суму ПДВ 2420 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 29 від 06.12.2018 на суму ПДВ 2480 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 31 від 06.12.2018 на суму ПДВ 2491,11 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 30 від 06.12.2018 на суму ПДВ 2463,12 грн. - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 32 від 10.12.2018 на суму ПДВ 42758,4 грн, - зареєстрована в ЄРПН 08.01.2019, кількість днів затримки 8;

№ 38 від 12.12.2018 на суму ПДВ 2496,71 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 40 від 12.12.2018 на суму ПДВ 1492,8 грн, - зареєстрована в ЄРПН 10.01.2019, кількість днів затримки 10;

№ 39 від 12.12.2018 на суму ПДВ 1866 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 54 від 13.12.2018 на суму ПДВ 2463,12 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 56 від 13.12.2018 на суму ПДВ 2496,71 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 57 від 13.12.2018 на суму ПДВ 2486,71 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11;

№ 55 від 13.12.2018 на суму ПДВ 2498 грн, - зареєстрована в ЄРПН 11.01.2019, кількість днів затримки 11,

Всього загальна сума ПДВ за вказаними податковими накладними становить 245322,17 грн.

Пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд зауважує, що позивач встановлені контролюючим органом фактичні обставини справи в цій частині судового спору не заперечує та не покликається на те, що в спірній ситуації існують підстави для звільнення платника податків від застосування штрафної санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зазначені в п.120-1.1 статті 120 ПК України.

Доводи позивача зводяться до того, що контролюючий орган вправі застосувати штрафну санкцію лише до тих платників податків, які за наявності вимоги покупця про видачу податкової накладної склали її, однак не зареєстрували в реєстрі, і яка була надана покупцю й віднесена ним до податкового кредиту. В такому разі дії продавця дійсно можуть призвести до завдання майнової шкоди бюджету, оскільки включення покупцем сум податку на додану вартість, зазначених в незареєстрованій податковій накладній, до податкового кредиту призведе до зменшення сум податкових зобов`язань покупця. Водночас, у випадку, коли продавець складе податкову накладну й зареєструє податкові зобов`язання по вказаній податковій накладній у відповідній податковій декларації, однак не здійснить її реєстрації в Реєстрі і не направить її покупцю, то до такого продавця не повинен застосовуватись штраф, адже своїми діями він не порушить прав та інтересів ні покупця, ні держави.

Вищевказані аргументи позивача суд відхиляє як безпідставні, необґрунтовані, такі, що не відповідають приписам податкового закону, з урахуванням такого.

Системний аналіз пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 (№К/9901/152/17), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Позивач не заперечив, що операції з постачання товарів/послуг за вказаними податковими накладними підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20%, як і не надав суду жодного доказу щодо спростування таких обставин.

Щодо доводів позивача про непорушення ним внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН прав та інтересів покупця та держави, а відтак і відсутність підстав для застосування штрафних санкції, суд зазначає таке.

Електронне адміністрування податку на додану вартість регламентоване статтею 200-1 ПК України.

Згідно з п.200-1.1 ст.201 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:

ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ;

де (зокрема):

ЕНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд зазначає, що невнесення/несвоєчасне внесення відомостей до ЄРПН щодо сум податку на додану вартість за складеними продавцем товарів/послуг податковими накладними, в яких сума податкового зобов`язання відмінна від нуля, безумовно впливають на достовірність та повноту відомостей системи електронного адміністрування податку на додану вартість щодо платника цього податку - продавця, оскільки з урахуванням суми ПДВ за виданими ним податковими накладними формується, зокрема, такий показник, як сума, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування).

На думку суду, саме з урахуванням цього законодавець звільнив від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних продавців товарів/послуг у випадках, якщо податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) на операції, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Адже, в таких випадках, дійсно, нульовий показник податку на додану вартість за здійсненою операцією не впливає на достовірність відомостей системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Натомість, позивач у позові вказував на те, що ним були задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних. Отже, своєчасна реєстрація таких податкових накладних в ЄРПН впливає на формування таких показників як ЕНаклВид, ЕВідшкод, ЕПеревищ, які враховуються при обчисленні суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, слід зазначити, що за формулою, встановленою в п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, при обчисленні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, відповідний розрахунок зменшується на показники ЕНаклВид, ЕВідшкод, ЕПеревищ. Відтак, несвоєчасна реєстрація виданих податкових накладних та/або розрахунків коригування призводить до збільшення суми, на яку такий платник податків має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

За таких обставин, суд вважає відсутніми визначені податковим законом підстави, за наявності яких платник податків звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім цього, суд не бере до уваги покликання позивача на неналежне функціонування Реєстру, збій в роботі якого призводить до порушення термінів реєстрації податкових накладних. Суд зазначає, що за матеріалами справи, податкові накладні, виписані ТОВ "Терлич" в листопаді 2018 року, з порушенням встановлених строків були зареєстровані в ЄРПН 28.12.2018, що підтверджує факт належного функціонування ЄРПН 28.12.2018. Отже, з урахуванням приписів п.201.10 ПК України, всі встановлені документальною перевіркою податкові накладні, виписані з 1 по 15 календарний день грудня 2018 року, об`єктивно могли бути зареєстровані в ЄРПН у встановлений строк. Будь-яких належних та допустимих доказів неналежного функціонування Реєстру в спірному періоді, в тому числі квитанцій про неможливість реєстрації податкових накладних з технічних причин, позивачем не надано. Таким чином, доводи позивача в цій частині судового спору жодним чином не підтверджені, не відповідають встановленим судом обставинам справи, не ґрунтуються на приписах податкового законодавства та не дають суду підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0000191401. Отже, позов в цій частині вимог слід залишити без задоволення.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0000961305 яким ТОВ "Терлич" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 26834,58 грн суд зазначає таке.

Як встановлено з Акта перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, збільшення податкового зобов`язання з ПДФО було наслідком виявлених документальною перевіркою двох порушень:

1) проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа в сумі 945,88 грн у випадку подання підзвітною особою ОСОБА_3 27.05.2018 до бухгалтерії авансового звіту № 45, в якому зазначено фіскальний чек № 8243 від 27.05.2018 за придбання ПММ на ТОВ "ОККО" на загальну суму 945,88 грн, проте розрахунковий документ за придбання товару на вказану суму до авансового звіту не долучено.

У зв`язку з цим контролюючим донараховано податкового зобов`язання за травень 2018 року в сумі 207,63 грн, штрафних (фінансових) санкцій 51,91 грн, пеня 40,04 грн (а.с.6 т.2).

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом "а" п.171.2 ст.172 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Вчинення вищевказаного порушення позивач не заперечив, жодних аргументів в цій частині позовних вимог не навів, доказів на спростування правомірності збільшення грошового зобов`язання не надав.

2) Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2016 та 31.12.2018 по рах. 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті" рахується дебіторська заборгованість з ОСОБА_1 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн. Будь-які розрахунки ТОВ "Терлич" з ОСОБА_1 протягом перевіреного періоду не проводились.

Суд встановив, що під час документальної перевірки ГУ ДФС у Рівненській області було направлено запит до ТОВ "Терлич" від 05.03.2019 № 2551/10/17-00-13-05 про надання документів, зокрема, по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , по якій станом на 01.01.2016 та 31.12.2018 по рах. 6851 рахується дебіторська заборгованість в сумі 95000 грн. Платник податків листом № 127 від 07.03.2019 повідомив, що взаєморозрахунки по ОСОБА_1 були ще у 2011 році, тому технічно неможливо надати документи до 15:00 07.03.2019, оскільки документи знаходяться в архіві (а.с.181, 182 т.1).

Як встановлено з відповіді ГУ ДФС у Рівненській області від 11.04.2019 на заперечення ТОВ "Терлич" на акт перевірки (а.с.48-56 т.1), платник податків не погоджувався з встановленим документальною перевіркою порушенням по взаємовідносинах з ОСОБА_1 , при цьому покликався на ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України та вказував, що згідно з п.11.1 Договору № 1108-Б-1 купівлі-продажу цінних паперів від 11.08.2011, укладеного між ОСОБА_2 як продавцем та ТОВ "Терлич" як покупцем, даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При цьому, контролюючим органом було враховано, що до перевірки та в ході розгляду заперечення платником не було надано оригіналу чи завіреної копії вказаного договору з ОСОБА_2 . Зазначені обставини також відображені в рішенні ДФС України про результати розгляду скарги від 04.07.2019 № 30539/6/99-99-11-04-01-25 (а.с.57-63 т.1).

Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000961305 від 12.04.2019, ТОВ "Терлич" вказує, що в даному випадку перебіг строку позовної давності щодо суми дебіторської заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн пов`язаний саме з моментом пред`явлення ОСОБА_2 вимоги про виконання зобов`язання за вищевказаним договором. Окремо представник позивача зауважує, що будь-яких угод з контрагентом " ОСОБА_1 " як зазначено в акті перевірки, ТОВ "Терлич" не укладало.

Дослідженням наданого представником позивача до матеріалів судової справи Договору № 1108-Б-1 купівлі-продажу цінних паперів від 11.08.2011 (а.с.39-41 т.2), встановлено, що громадянка України ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "Терлич" (покупець) уклали даний договір, відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує цінні папери: вексель простий, номер: АА 1332160, емітент: ТОВ "Млинівські макарони", номінальна вартість 121 131,17 грн, вартість продажу векселя: 144 487,91 грн.

Загальна вартість продажу векселя складає 144 487,91 грн (п.1.3).

Покупець оплачує вартість векселів, вказану в п.1.3 даного договору на рахунок продавця (п.2.1). Оплата по даному договору здійснюється до 11.11.2011 (п.2.3).

Покупець зобов`язаний в строк, передбачений п.2.4 даного договору, оплатити вартість цінних паперів, що є предметом даного договору (п.3.1).

Продавець зобов`язаний передати покупцю цінні папери, що є предметом даного договору, та підписати акт прийому-передачі (п.4.1). У разі порушення умов, обсягів та строків оплати, передбачених статтею 2 даного договору, більше ніж на 10 робочих днів, продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору (п.4.3).

Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за даним договором зобов`язань (п.11.1).

Також представником позивача надано копію акта прийому-передачі без зазначення дати його складання, відповідно до якого громадянка України ОСОБА_2 передає, а ТОВ "Терлич" приймає наступні цінні папери: вексель простий АА 1332160, емітент ТОВ "Млинівські макарони", номінальна вартість 121 131,17 грн, вартість продажу 144 487,91 грн. Підстава передачі векселя Договір № 1108-Б-1 купівлі-продажу цінних паперів від 11.08.2011. Сторони визнають, що розрахунки по Договору № 1108-Б-1 від 11.08.2011 відбулися, а саме 144 487,91 грн шляхом безготівкового перерахунку від покупця на рахунок продавця (а.с.42 т.2).

Разом з тим, представником позивача надано до матеріалів судової справи оборотно-сальдову відомість по рахунку 6851 (розрахунки з іншими кредиторами) за період з 11.08.2011 по 31.12.2019, відповідно до якої відображена дебіторська заборгованість по контрагенту ОСОБА_2 по договору № 1108-Б-1 від 11.08.2011 на суму 95000 грн (незмінна на початок і кінець періоду) (а.с.57 т.2).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16.07.1999 № 996-XIV, зі змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що відомості, відображені по рах. 6851 ТОВ "Терлич" по контрагенту ОСОБА_2 , не відповідають за своїм змістом наданому позивачем до матеріалів судової справи додатку без зазначення дати його підписання до договору № 1108-Б-1 від 11.08.2011 щодо передачі цінних паперів, які були предметом купівлі-продажу, та повного розрахунку за таким договором. Будь-які інші первинні документи, в тому числі платіжні, які відповідали б вимогам, встановленим статтею 9 Закону № 996-XI, ні під час документальної перевірки, ні в ході судового розгляду справи позивачем не надані.

За таких обставин, в акті перевірки цілком підставно зафіксовано та відповідає матеріалам судової справи, що по рахунку 6851 станом на 01.01.2016 та 31.12.2018 рахується дебіторська заборгованість з ОСОБА_1 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн. При цьому будь-які розрахунки з таким контрагентом в перевіреному періоді не здійснювались, що позивачем не спростовано.

Згідно з пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України в даному випадку перебіг позовної давності щодо суми дебіторської заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ "Терлич" в сумі 95000 грн пов`язаний саме з моментом пред`явлення ОСОБА_2 вимоги про виконання зобов`язання.

Так, відповідно до вказаної норми Кодексу, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Суд зауважує, що зміст пункту 11.1 Договору № 1108-Ю-1 від 11.08.2011, на який звертає увагу позивач, не свідчить про те, що строк виконання зобов`язань за цим договором не визначений або визначений моментом вимоги. Пунктами 3.1 та 4.1 договору сторони договору визначили обов`язок покупця оплатити вартість цінних паперів в строк, передбачений пунктом 2.4, тобто до 11.11.2011, та обов`язок продавця передати покупцю цінні папери, що є предметом даного договору.

Відповідно до записів в бухгалтерському обліку ТОВ "Терлич" по рахунку 6851, договірні зобов`язання сторонами вищевказаного договору виконані не були, дебіторська заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ "Терлич" на суму 95000 грн залишалась незмінною впродовж трирічного терміну з 01.01.2016 по 31.12.2018. Відтак, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що в даному випадку закінчився строк позовної давності за вказаними зобов`язаннями, а відтак юридична особа-кредитор ТОВ "Терлич" стала джерелом виплати доходу для фізичної особи-дебітора ОСОБА_2 .

При цьому, доводи позивача щодо неукладення будь-яких договорів з " ОСОБА_1 " (розбіжність в ініціалах) не спростовують встановлених судом обставин, оскільки, як стверджено матеріалами справи, дебіторська заборгованість по ОСОБА_1 була встановлена під час документальної перевірки за даними бухгалтерського обліку позивача, позивач в листі № 127 від 07.03.2019 (а.с.182 т.1) таку обставину не заперечив, а жодні первинні документи, на підставі яких такі записи в бухгалтерському обліку були вчинені, до перевірки не надавались.

Згідно з пп. 164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.164.5 ст.164 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом "а" п.171.2 ст.171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, передбачене нарахування пені в порядку та строки, встановлені ст.129 ПК України.

Встановлені судом фактичні обставини справи, з урахуванням проаналізованих вище норм податкового законодавства, доказів та аргументів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про правомірність збільшення контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Терлич" на загальну суму 26834,58 грн (розрахунок до ППР а.с.6 т.2). Доводи позивача не свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0000961305 та не дають суду підстав для його скасування. Отже, позов в цій частині вимог слід залишити без задоволення.

Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0000971305 форма "Д", яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 2236,20 грн.

Заперечуючи правомірність цього рішення контролюючого органу, позивач вказує, що Актом перевірки невірно встановлене сальдо в розмірі 2712,22 грн (К-т) з військового збору станом на 01.01.2016 по рах.642 (арк. акта 32, а.с.32 т.1, зворот), яке фактично становить 2495,87 грн. Отже, подальше визначення грошового зобов`язання з військового збору також обраховане помилково та повинне бути зменшене з урахуванням даних бухгалтерського обліку підприємства.

Суд встановив, що ТОВ "Терлич" використало процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної планової перевірки. Рішенням ДФС України від 04.07.2019 № 30539/6/99-99-11-04-01-25 скаргу платника податків задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 12.04.2019 №0000971305 в частині зайво нарахованого військового збору у розмірі 3,11 грн скасовано та у відповідних частинах нараховані штрафні санкції і пеню, в іншій частині зазначене податкове повідомлення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 12.04.2019 № 0000961305, № 0005861401, № 0005871404, № 0000191401, № 0005881401, № 0005891401 - залишено без змін (а.с.57-63 т.1).

ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки № 567/17-00-14-01/36921849 від 19.03.2019 та рішення ДФС України від 04.07.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 № 00000163305 форма "Д", яким ТОВ "Терлич" визначено суму грошового зобов`язання з військового збору в загальній сумі 2231,71 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 1425,97 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 709,44 грн, сума пені відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України 96,3 грн, яке надіслане на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25.09.2019 (а.с.52-54 т.2).

Відповідно до положень пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема:

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп.60.1.2);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп.60.1.3);

Відповідно до п.60.3 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Згідно з п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Відповідно до п.42.1, п.42.2 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що скасування під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0000971305 в частині зайво нарахованого військового збору, штрафних санкцій та пені, прийняття контролюючим органом в подальшому податкового повідомлення-рішення з військового збору на зменшену суму грошового зобов`язання та надіслання його на адресу платника податку в порядку, встановленому податковим законом, дає підстави для висновку, що оскаржене позивачем в даній справі податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0000971305 є відкликаним відповідно до положень статті 60 ПК України, а отже об`єктивно відсутні підстави для його скасування в судовому порядку. Таким чином, в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 12.04.2019 № 0005881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 6530,95 грн (податкове зобов`язання 5224,76 грн, штрафні (фінансові) санкції 1306,19 грн) та № 0005891404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд встановив та врахував таке.

Документальною перевіркою встановлено і позивач не заперечує, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2018 ТОВ «Терлич» придбало у власність будівлі виробничої бази коопзаготпрому, які розташовані за адресою: Рівненська область, с. Верба, вул. Львівська,29 (а.с.188 т.1).

Рішенням Вербської сільської ради від 06.12.2017 № 320 «Про внесення змін до рішення Вербської сільської ради № 220 від 15.03.2017 «Про місцеві податки і збори (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» встановлено ставку податку за 1 кв.м. 0,3% розміру мінімальної заробітної плати для будівлі підприємств харчової промисловості. Пільги визначаються з урахуванням норм пп.12.3.7 п.12.3 ст.12, п.30.2 ст.30, п.266.2 ст.266 ПК України (а.с.183-187 т.1).

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Терлич» приписів статті 266 ПК України, а саме: неподання декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2018 рік, у зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

Також, для ТОВ «Терлич» донараховано суму податкового зобов`язання з цього податку, починаючи з 01.03.2018, на об`єкти оподаткування: прохідна, площею 7,8 кв.м.; вагова площею 211,1 кв.м; їдальня площею 90,3 кв.м.; побутове приміщення площею 52,4 кв.м; котельня площею 191 кв.м.; насосна площею 8,7 кв.м.; загальною площею 561,3 кв.м, на загальну суму 5224,76 кв.м (арк. Акта 19, а.с.26 т.1).

Позивач, заперечуючи правомірність означених податкових повідомлень-рішень, вказує, що у зв`язку з придбанням у власність будівлі виробничої бази коопзаготпрому на підставі договору від 01.03.2018, ТОВ «Терлич» повинне самостійно обчислити суму податку станом на 1 січня 2019 року і до 20 лютого цього ж року подати контролюючому органу декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Правильність оформлення та подання податкової звітності після 31.12.2018 не охоплюється періодом перевірки.

Вирішуючи судовий спір в цій частині позовних вимог, суд враховує, що згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Згідно з пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1.п.266.5 ст.266 Кодексу).

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. «б» п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Суд зауважує про необґрунтованість доводів контролюючого органу про неподання ТОВ «Терлич» декларації про нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік.

Так, актом документальної перевірки стверджено подання ТОВ «Терлич» основного розрахунку від 09.02.2018 № 9016073247 на суму до сплати 9239,24 грн, відхилення становить 5224,76 грн (арк. Акта 18, а.с.25, зворот, т.1).

В спірній ситуації позивач набув права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2018, тобто після подання вищевказаної податкової декларації на 2018 рік.

Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком врегульовано пунктом 266.8 ПК України, відповідно до пп.266.8.1 якого встановлено, що у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (пп.266.8.2 п.266.8 ст.266 ПК України).

Системний аналіз вказаних норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що в разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року у платника податків не виникає обов`язок подати уточнюючу декларацію в порядку, встановленому абз.2 пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України, оскільки в такому випадку придбане майно не відповідає ознакам новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податкового зобов`язання.

Отже, суд вважає, що в спірній ситуації згідно з пп.266.8.2 п.266.8 ст.266 ПК України грошове зобов`язання повинне визначатися контролюючим органом після отримання інформації про перехід права власності шляхом надіслання податкового повідомлення-рішення новому власнику.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафної санкції в сумі 170 грн за неподання податкової декларації, а тому податкове повідомлення-рішення № 0005891404 від 12.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, позов в цій частині вимог слід задовольнити.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника позивача про те, що згідно з пп.266.6.1 п.266.6, пп.266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України підприємство повинне самостійно обчислити суму податку станом на 1 січня 2019 року і до 20 лютого 2019 року подати її до контролюючого органу.

Суд зазначає, що означені дії платник податків зобов`язаний вчинити для визначення до сплати податкового зобов`язання на 2019 рік.

Згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи, судом було одержано та приєднано до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ «Терлич» код ЄДРПОУ 36921849, та встановлено, що державна реєстрація права власності ТОВ «Терлич» на об`єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2018, які розташовані за адресою: Дубенський р-н с. Верба, вул. Львівська,39, здійснена 09.08.2018 (а.с.67-95 т.2).

Отже, відповідно до приписів пп.266.8.1 п.266.8 ст.266 ПК України, ТОВ «Терлич» з 01.08.2018 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Контролюючий орган під час документальної перевірки отримав інформацію про перехід до ТОВ «Терлич» права власності на нерухоме майно, однак при визначенні податкового зобов`язання на 2018 рік в загальній сумі 6530,95 грн помилково врахував період для сплати податку з березня 2018 року (за 10 місяців 2018 року), а не з серпня 2018 року - місяця, в якому здійснена державна реєстрація права власності. Тобто, при розрахунку такого податкового зобов`язання слід врахувати п`ять місяців 2018 року.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0005881401 в частині грошового зобов`язання на суму 3265,48 грн є правомірним та скасуванню не підлягає; і в такій же сумі грошового зобов`язання в розмірі 3265,48 грн - протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовом, загальна сума вимог майнового характеру за яким становить 515396,98 грн, позивачем сплачено судовий збір в сумі 7730,96 грн (а.с.4,131 т.1). Задоволено позов в частині позовних вимог на суму 3435,48 грн, що становить 0,67% від ціни позову. Отже, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача в сумі 51,80 грн (7730,96 х 0,67%).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100 Рівненська область, смт Млинів, вул. Народна,50, ідентифікаційний код 36921849) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023 м. Рівне, вул. Відінська,12, ідентифікаційний код 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005891401 від 12.04.2019 на суму штрафних (фінансових) санкцій 170,00 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005881401 від 12.04.2019 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині основного зобов`язання в сумі 2612,38 грн, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 653,10 грн, всього в сумі грошового зобов`язання 3265,48 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100 Рівненська область, смт Млинів, вул. Народна,50, ідентифікаційний код 36921849) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (33023 м. Рівне, вул. Відінська,12, ідентифікаційний код 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 березня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.