Справа № 405/5331/19

2/405/725/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Фришко А.Ю.

представника позивача : адвоката Усатенка Ю.Ю.

прокурора : Мельникової Г.В.

представника відповідача: Гаман А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів досудового розслідування і суду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд. м. Кіровограда суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України в якому просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України 125 924,00 грн. матеріальної шкоди, 10 000,00 грн. понесених витрат на юридичну допомогу та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Позов мотивує тим, що 24.04.2019 року слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 прикриваючись ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М. від 17.04.2019 року, якими наданий дозвіл можливо старшому слідчому Ткаченко Ю.П. на проведення обшуків автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 і домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12018120000000164, незаконно проник до квартири АДРЕСА_1 та автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 звідки незаконно вилучив товар і комп`ютерну техніку, після чого, не маючи можливості доставити вказане майно до м. Кропивницького, угнав автомобіль ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 на якому за рахунок палива, яке належить йому перевіз вилучене до м. Кропивницький, пошкодивши при ньому автомобіль. Відстань між містами 300 км. Автомобіль зберігався на території СУ ГУНП в Кіровоградській області по вул. Великій Перспективній, 1 м. Кропивницький. 24.04.2019 року слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 з метою приховання незаконних дій звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку автомобіля і, в тому числі, автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 посилаючись на те, що 29.08.2018 року до СУ ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали звернення ТОВ «Лайфселл» щодо несанкціонованого втручання в роботу їх телекомунікаційної мережі шляхом направлення невстановленими особами міжнародного трафіку голосової телефонії з якогось спеціального обладнання на телекомунікаційну мережу ТОВ «Лайфселл» під виглядом викликів з мережі рухомого зв`язку минаючи Міжнародний центр комутації, що має ознаки несанкціонованого втручання в роботу їх телекомунікаційної мережі, він займається встановленням вай-фай обладнання, а на вказаному автомобілі постійно пересувається.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Мягкого О.В. від 08.05.2019 року в задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено і зобов`язано слідчого негайно повернути автомобіль ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 та інше майно тимчасово вилучене 24.04.2019 року під час проведення обшуку автомобіля.

08.05.2019 року автомобіль повернутий з пошкодженнями про що складена розписка. На шиномонтаж колеса 08.05.2019 року витрачено 77,50 грн. На комп`ютерну діагностику ходової автомобіля 08.05.2019 року витрачено 500,00 грн. На мийку автомобіля і видалення скотча 08.05.2019 року витрачено 247 грн. На повернення автомобіля до місця проживання на відстань 300 км при витраті дизельного палива 10 л на 100 км і вартості палива 30 грн./л, що є загальновідомою інформацією витрачено 900 грн. На таку ж суму 900,00 грн. витрачено слідчим пального при переїзді автомобілем до м. Кропивницького. 20.05.2019 року на діагностику автомобіля на сервісній станції ВМW для проведення експертизи спричиненої шкоди витрачено 1 299,60 грн. За проведення автотоварознавчої експертизи 21.05.2019 року ним сплачено 2 000,00 грн. За послуги Укрпошти для проведення експертизи витрачено 48,20 грн.

Вартість матеріального збитку заподіяного пошкодженням автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до висновку експертизи № 55 від 30.05.2019 року складає 72 621,90 грн.

Крім цього, при проведенні обшуку слідчий без дозволу взяв належну йому флеш - пам`ять вартістю 200 грн. для використання як носія інформації, при відеозапису обшуку та пообіцяв повернути, однак, до цього часу не повернув. На юридичну допомогу адвоката Усатенка Ю.Ю. для повернення незаконно вилученого слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області майна в СУ ГУНП в Кіровоградській області, Ленінському районному суді м. Кіровограда та Кропивницькому апеляційному суді витрачено 10 000,00 грн.

Зазначає, що вказані кошти підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету за постановою органу що здійснював досудове розслідування, незаконно вилучив майно, пошкодив його та порушив права і свободи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.06.2019 року ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2019 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 скасована, в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовлено та ухвалено негайно повернути ОСОБА_1 майно, в тому числі комп`ютер Imac в зв`язку з незаконністю дій прокурора і незаконністю ухвали слідчого судді.

22.06.2019 року комп`ютер Аррlе Imac № D25М206YF814 повернутий з ушкодженнями дисплея і корпусу та заблокованим входом до системи, що підтверджується розпискою та Актом технічного огляду та діагностики від 09.07.2019 року.

Вартість дисплейного модуля складає 28 530,00 грн., вартість корпусу складає 15 930 грн., вартість ремонту складає 2 670,00 грн. Всього вартість ремонту комп`ютера моноблок Аррlе Imac № D25М206YF814 складає 47 130,00 грн. Вартість діагностики в сервісному центрі відповідно до акту від 09.07.2019 року склала 500,00 грн. Вартість відновлювального ремонту підлягає відшкодуванню за рахунок установи, яка вилучила і зберігала речі, тобто ГУНП в Кіровоградській області.

24.06.2019 року він отримав лист заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області Кожухівського В. від 14.06.2019 року яким з надуманих підстав відмовлено в задоволенні клопотання про відшкодування шкоди.

Дії ГУНП в Кіровоградській області вважає незаконними, а шкоду такою, що підлягає відшкодуванню в порядку цивільного судочинства, тому змушений звернутися в суд з позовом. Посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 17.07.2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

05.08.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог зазначено, що правові відносини щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду регулюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яким визначено вичерпний перелік підстав, для відшкодування шкоди.

Так, однією із підстав згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 цього закону, є шкода, завдана громадянинові внаслідок - незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян».

Відповідно до ст. 2 закону передбачено право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбаченим цим Законом, за наявності певних випадків, серед яких:відповідно до п.п 1-1, п.1 ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди виникає у випадку встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Умовою застосуванням судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на не договірні зобов`язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів. Позивач посилається на протиправні дії правоохоронних органів, що виразились зокрема в незаконному проведенні в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно.

Безумовною підставою для відшкодування шкоди є наявність рішення суду, в якому встановлено незаконність (протиправність) дій посадових осіб. Позивач посилається на протиправні дії органу досудового розслідування, однак доказів, визнання протиправності дій чи бездіяльності слідчого, оперативних працівників, не надає. Позивач не оскаржував дії чи бездіяльність органу досудового слідства та незаконність таких дій належним процесуальним документом не встановлена.

Таким чином, на думку представника відповідача, позивачем в позовній заяві та доданих документів, не надано належних доказів які б вказували на незаконність дій працівників поліції, не обґрунтовано та не доведено заподіяння йому працівниками (поліцейськими) Національної поліції України моральної шкоди, не надано на підтвердження незаконних дій поліцейськими будь-яких доказів, не обґрунтовано причинно-наслідковий зв`язку між діями відповідача та погіршення стану здоров`я позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

19.08.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив з обґрунтуванням позиції та підтримання позовних вимог.

01.10.2019 року провадження у справі закрито.

25.11.2019 року Кіровоградською місцевою прокуратурою подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 через необґрунтованість позовних вимог.

Позивач та представник позивача в судових засіданнях позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, надані суду докази та норми діючого законодавства.

Представник ГУНП в Кіровоградській області позов не визнала,посилаючись на викладені у відзиві обставини, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник Прокуратури в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на викладені у відзиві обставини, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений, причини неявки не сповістив, відзиву на позов не надав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.04.2019 року слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 на підставі ухвал слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.04.2019 року, проведено обшук автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 і домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12018120000000164, та вилучено товар і комп`ютерну техніку, а також автомобіль ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 на якому перевіз вилучене майно до м. Кропивницький.

Вказані обставини підтверджені протоколом обшуку (а.с. 45-48, 49-51), показами свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що проводив обшук та виїмку восени 2019 року за місцем проживання Бузницького в м. Марганець. Вилучене майно відповідає складеному протоколу обшуку, яке потім було повернуто власнику. Дійсно, було вилучено і автомобіль ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому вони вирушили до м. Кропивницький, кошти на дизельне поливо були його та іншого співробітника, який був з ним. По дорозі вони не потрапляли в аварійні ситуації, автомобіль зберігався на майданчику по вулиці Велика Перспективні, 1. Йому не відомо про пошкодження автомобіля, який був з великим пробігом, не новий, а вже експлуатувався тривалий час. На блоці комп`ютеру Аррlе були пошкодження.

Слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку та автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 посилаючись на те, що 29.08.2018 року до СУ ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали звернення ТОВ «Лайфселл» щодо несанкціонованого втручання в роботу їх телекомунікаційної мережі шляхом направлення невстановленими особами міжнародного трафіку голосової телефонії з якогось спеціального обладнання на телекомунікаційну мережу ТОВ «Лайфселл» під виглядом викликів з мережі рухомого зв`язку минаючи Міжнародний центр комутації, що має ознаки несанкціонованого втручання в роботу їх телекомунікаційної мережі, він займається встановленням вай-фай обладнання, а на вказаному автомобілі постійно пересувається.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.05.2019 року в задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено і зобов`язано слідчого негайно повернути автомобіль ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 та інше майно тимчасово вилучене 24.04.2019 року під час проведення обшуку автомобіля (а.с.23).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.06.2019 року ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2019 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 скасована, в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовлено та ухвалено негайно повернути ОСОБА_1 майно, в тому числі комп`ютер Imac в зв`язку з незаконністю дій прокурора і незаконністю ухвали слідчого судді (а.с. 42-44).

08.05.2019 року автомобіль повернутий позивачу, як ним зазначено із пошкодженнями про що складена розписка.

Як зазначено позивачем на шиномонтаж колеса 08.05.2019 року витрачено 77,50 грн. На комп`ютерну діагностику ходової автомобіля 08.05.2019 року витрачено 500,00 грн. На мийку автомобіля і видалення скотча 08.05.2019 року витрачено 247,00 грн. На повернення автомобіля до місця проживання на відстань 300 км при витраті дизельного палива 10 л на 100 км і вартості палива 30 грн./л, що є загальновідомою інформацією витрачено 900 грн. На таку ж суму 900,00 грн. витрачено слідчим пального при переїзді автомобілем до м. Кропивницького. 20.05.2019 року на діагностику автомобіля на сервісній станції ВМW для проведення експертизи спричиненої шкоди витрачено 1 299,60 грн. За проведення автотоварознавчої експертизи 21.05.2019 року ним сплачено 2 000,00 грн. За послуги Укрпошти для проведення експертизи витрачено 48,20 грн.

Вартість матеріального збитку заподіяного пошкодженням автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до висновку експертизи № 55 від 30.05.2019 року складає 72 621,90 грн. Крім цього, як зазначено позивачем, при проведенні обшуку слідчий без дозволу взяв належну йому флеш - пам`ять вартістю 200 грн. для використання як носія інформації, при відеозапису обшуку. На юридичну допомогу адвоката Усатенка Ю.Ю. для повернення незаконно вилученого слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області майна в СУ ГУНП в Кіровоградській області, Ленінському районному суді м. Кіровограда та Кропивницькому апеляційному суді витрачено 10 000,00 грн. 22.06.2019 року комп`ютер Аррlе Imac № D25М206YF814 йому (позивачеві) повернутий з ушкодженнями дисплея і корпусу та заблокованим входом до системи, що підтверджується розпискою та Актом технічного огляду та діагностики від 09.07.2019 року. Вартість дисплейного модуля складає 28 530,00 грн., вартість корпусу складає 15 930 грн., вартість ремонту складає 2 670,00 грн. Всього вартість ремонту комп`ютера моноблок Аррlе Imac № D25М206YF814 складає 47 130,00 грн. Вартість діагностики в сервісному центрі відповідно до акту від 09.07.2019 року склала 500,00 грн. Вартість відновлювального ремонту підлягає відшкодуванню за рахунок установи, яка вилучила і зберігала речі, тобто ГУНП в Кіровоградській області.

З приводу завданої шкоди позивач звертався із клопотанням про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду від 31.05.2019 року на ім`я заступника начальника слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області та 24.06.2019 року він отримав лист заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області Кожухівського В. від 14.06.2019 року яким йому відмовлено в задоволенні клопотання про відшкодування шкоди.

Статтею 56 Конституції України гарантоване право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (його посадовою або службовою особою) при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» (зі змінами) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1. незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2. незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3. незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1. постановлення виправдувального вироку;

1-1. встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2. закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4. закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених п. 1-1 частини 1 цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Згідно ст. 3 цього Закону, у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються:

1. заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2. майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3. штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4. суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги;

5. моральна шкода.

Статтею 4 цього Закону визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п.1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Стаття 12 вищезазначеного Закону передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

В судовому засіданні матеріалами справи підтверджено завдану позивачеві шкоду, а саме: витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру № 48 від 02.05.2019 року, а.с. 7); витрати на оплату проведення експертизи в сумі 2 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 55 від 21.05.2019 року, а.с. 22); послуги мийки автомобіля (товарний чек на суму 247,00 грн., а.с. 24); послуги «Укрпошти» на повідомлення сторін про участь в експертизі на суму 48,20 грн. (квитанція від 11.05.2019 року, а.с. 25); шиномонтаж колеса автомобіля в сумі 77,50 грн. (чек № 111 від 08.05.2019 року, а.с. 26); діагностика автомобіля в сумі 500,00 грн. (заказ-наряд № ЧА-0032848 від 08.05.2019 року та квитанція про оплату від 08.05.2019 року, а.с. 27,28); діагностика автомобіля щодо проведення ремонту в сумі 1 299,60 грн. (квитанція про оплату від 20.05.2019 року, а.с. 32). Вартість матеріального збитку заподіяного пошкодженням автомобіля ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до висновку експертизи № 55 від 30.05.2019 року складає 72 621,90 грн. (а.с.11). Крім того, позивачем сплачено 500,00 грн. вартості діагностики комп`ютерної техніки (акт № 0907 від 09.07.2019 року, а. с. 61). Всього 87 294,20 грн.

Суд приходить до висновку, про задоволення вимог позивача щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 87 294,20 грн., яка підтверджена ним в судовому засіданні належними і допустимими доказами, які не спростовані відповідачами.

Іншу частину позовних вимог суд залишає без задоволення через недоведеність позовних вимог.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачі по справі є бюджетними установами, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Держказначейства України № 39 від 04.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.02.2008 року № 110/14801, виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду здійснюється Державною казначейською службою. Порядок та підстави відшкодування матеріальної шкоди регламентуються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а тому суд стягує вищезазначені суми моральної шкоди з Державного бюджету України Державної казначейської служби України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 08.05.2019 року між позивачем та адвокатом Усатенко Ю.Ю. укладено договір про надання професійної правничої допомоги для представництва в судах за позовом про відшкодування шкоди (а.с.150). За умовами договору розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни гонорару, порядок його сплати визначаються додатковою угодою (п. 4.1 договору).

При цьому, суду надана додаткова угода від 08.05.2019 року, яка визначає розмір гонорару за представництво клієнта в суді і є фіксованою та становить 20 000 грн. - суд І інстанції, 10 000 грн. суд апеляційної інстанції.

Детальним описом робіт від 04.03.2020 року наданим адвокатом Усатенко Ю.Ю. визначено, що ОСОБА_1 у цивільній справі № 405/5331/19 надані натспні послуги: збирання доказів і складання заяви 5 год. - 5 000 грн.; аналіз законодавства, складання позовної заяви і формування її додатків 5 год. - 5 000 грн.; участь представника в судових засіданнях в Ленінському районному суді м. Кіровограда - 10 000 грн.

Згідно наданої квитанції № 41 від 08.05.2019 року позивачем сплачено 20 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат з точки зоручи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, адвокатом не зазначено конкретного часу, витраченого на його участь в судових засіданнях, тривалості цих засідань, одне з яких було відкладене через його неявку і задовольняє вимоги частково в сумі 10 000 грн.

Враховуючи викладене на користь позивача підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування матеріальної шкоди 87 294,20 грн., послуги адвоката в сумі 10 000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів досудового розслідування і суду задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування матеріальної шкоди 96 812,20 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 16.03.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41.

Державна казначейська служба України, 01601 м. Київ, вулиця Бастіонна, 6.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко