ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №440/4178/18

адміністративне провадження №К/9901/1712/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №440/4178/18

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Національне агентство з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії, -

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, прийняте у складі головуючого судді Єресько Л.О.,

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Калитки О. М., суддів Мінаєвої О.М., Рєзнікової С.С.,

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. 23 листопада 2018 позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області (далі - відповідач, ТУ ДСА у Полтавській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - третя особа або НАЗК), та просила:

1.1 зобов`язати ТУ ДСА у Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 за період 2016-2017 років, а саме за 06 липня 2016 року, 13 вересня 2016 року, 14 вересня 2016 року, 15 вересня 2016, 21 вересня 2016, 22 вересня 2016 року, 23 вересня 2016 року, 26 вересня 2016 року, 27 вересня 2016 року, 28 вересня 2016 року, 29 вересня 2016 року, 07 жовтня 2016 року, 11 жовтня 2016 року, 12 жовтня 2016 року, 18 жовтня 2016 року, 09 березня 2017 року, 10 березня 2017 року, 15 березня 2017 року, 16 березня 2017 року, 05 квітня 2017 року, 10 квітня 2017 року, 11 квітня 2017 року, 14 вересня 2017 року, 15 вересня 2017 року, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснити виплату суддівської винагороди позивачу у повному обсязі.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що їй виплачено неповний розмір суддівської винагороди унаслідок порушення головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», а саме вжиття до позивача заходів негативного впливу через оформлення прогулів та оплату суддівської винагороди пропорційно відпрацьованому часу.

3. ТУ ДСА у Полтавській області проти задоволення позову заперечує та вказує, що при нарахуванні та виплаті, зокрема, суддівської винагороди вони не є самостійним суб`єктом, оскільки означені дії здійснюються останнім на підставі наказів голів судів та табелів обліку використання робочого часу, копії яких передаються судами управлінню для виконання. Стосовно оспорюваних позивачем періодів пояснювали, що нарахування та виплата суддівської винагороди здійснювалася на підставі відповідних наказів голови Октябрського районного суду м. Полтави, які до цього часу в установленому законодавством порядку не скасовані та незаконними не визнані, а також відповідних табелів обліку використання робочого часу. Уточнення до вказаних табелів подавалися Октябрським районним судом м. Полтави на виконання припису Управління Держпраці у Полтавській області від 15 лютого 2017 року № 16-01-258/14-116 лише стосовно 28 вересня 2016 року, 11 жовтня 2016 року та 18 жовтня 2016 року шляхом коригування попередніх відміток з урахуванням пропорційно відпрацьованого часу на підставі наказу голови суду. Відповідачем здійснено донарахування позивачу у відповідності до відкоригованих табелів обліку робочого часу за вказані періоди, про що останнім 17.02.2017 інформовано Управління Держпраці у Полтавській області. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивачу нарахована суддівська винагорода у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому підстав для її перерахунку не має, як не має підстав і для задоволення позову.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 призначена суддею Октябрського районного суду міста Полтави з 16 квітня 2010 року.

5. Згідно письмового відзиву на позовну заяву, у спірні періоди 2016 -2017 років суддівська винагорода позивачу нараховувалася ТУ ДСА у Полтавській області на підставі наказів голови Октябрського районного суду міста Полтави та табелів обліку використання робочого часу, зокрема:

5.1. 06 липня 2016 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за липень 2016 року;

5.2. 13 - 14 вересня 2016 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року;

5.3. 15 вересня 2016 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 27 вересня 2016 року № 26/од.с та табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року;

5.4. 21, 22, 23 вересня 2016 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року);

5.5. 26 вересня 2016 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 27 вересня 2016 року № 26/од.с та табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року;

5.6. 28 вересня 2016 року - прогул (згідно додаткового табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року);

5.7. 27, 29 вересня 2016 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2016 року № 29/од.с та додаткового табеля обліку використання робочого часу за вересень 2016 року;

5.8. 07, 12 жовтня 2016 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2016 року № 31/од.с та табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року);

5.9. 11, 18 жовтня 2016 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за жовтень 2016 року);

5.10. 09, 10 березня 2017 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 15 березня 2017 року № 7/од.с та табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року);

5.11. 15 березня 2017 року - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 23 березня 2017 року № 9/од.с та табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року);

5. 12. 16 березня 2017 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року);

5.13. 05 квітня 2017 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за квітень 2017 року);

5.14. 10,11 квітня 2017 - пропорційно відпрацьованому часу (згідно наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2017 року № 11/од.с та табеля обліку використання робочого часу за квітень 2017 року);

5.15. 14,15 вересня 2017 року - прогул (згідно табеля обліку використання робочого часу за вересень 2017 року).

6. За змістом пояснень представника відповідача за дні із відміткою «Прогул» суддівська винагорода позивачу не нараховувалася.

7. Причину таких невиплат ОСОБА_1 вбачає у тому, що упродовж 2016-2017 років головою Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_2 було допущено вжиття заходів негативного впливу відносно позивача як викривача корупційного злочину, саме порушення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неповної сплати суддівської винагороди шляхом її зменшення за наказами голови суду з формулюванням - «пропорційно відпрацьованому часу», а також шляхом внесення до табелю обліку робочого часу позначки про вчинення нею прогулу.

8. За змістом пояснень ОСОБА_1 вказані дії голови суду ОСОБА_2 були реакцією на викриття позивачем корупційного злочину - повідомлення правоохоронних органів про пропозицію позивачу неправомірної вигоди за винесення судового рішення в інтересах Полтавського міського голови ОСОБА_3 та втручання в діяльність позивача як судді, а також подальших подій унаслідок притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до цього злочину.

9. У січні 2017 року позивач звернулася за правовим захистом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) через непоодинокі випадки неповної виплати суддівської винагороди.

10. Згідно з пояснень представника НАЗК в судовому засіданні за результатами опрацювання інформації та матеріалів, отриманих від ОСОБА_1 , Державної судової інформації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Вищої ради правосуддя, Державної служби України з питань праці, Октябрського районного суду м. Полтави та пояснень голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 порушив вимоги частини третьої статті 53 Закону, що полягало в піддані ОСОБА_1 негативним заходам впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону іншою особою.

11. НАЗК на своєму засіданні 06 вересня 2017 року прийняло рішення про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону Голові Вищої ради правосуддя Бенедисюку І. щодо голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 ..

12. Вища рада правосуддя листом від 22 грудня 2017 року № 27006/0/9-17 повідомила НАЗК про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 , а листом від 06 червня 2018 року № 18761/0/9-18 Вища рада правосуддя проінформувала НАЗК про притягнення суддів Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

13. У рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1467/3дп/15-18 зазначено: «Хоча окремі факти неприбуття судді ОСОБА_1 на роботу мали місце, проте з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що на вимогу керівництва суду суддею ОСОБА_1 надавалися відповідні документи, що підтверджували поважність її відсутності, зокрема: повістки НАЗК, довідки сімейного лікаря тощо. Крім того, суддею ОСОБА_1 було надано керівництву суду та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області заяви та пояснення щодо причин відсутності її на роботі. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати суддя ОСОБА_1 пояснила, що вона добросовісно здійснювала свій статус судді і демонструвала готовність надавати допомогу суду. Вказані твердження ОСОБА_1 жодними доказами не спростовані. За таких умов Третя Дисциплінарна палата не вбачає складу дисциплінарного проступку в діях судді ОСОБА_1 ».

14. НАЗК вважає, що застосування до ОСОБА_1 пропорційної оплати праці є негативним заходом впливу на викривача та порушенням вимог частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

15. У період з 10 лютого 2017 року по 15 лютого 2017 року Управлінням Держпраці у Полтавській області була проведена позапланова перевірка на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ТУ ДСА України в Полтавській області, за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15 лютого 2017 року № 16-01-258/146.

16. Перевіркою встановлено, що відносно позивача посадовими особами Октябрського районного суду міста Полтави у вересні та жовтні 2016 було порушено вимоги статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо не забезпечення роботодавцем достовірного обліку виконуваної працівниками роботи у встановленому порядку, що полягало у невідповідності обставин, викладених у актах про відсутність її на роботі, інформації, відображеній у табелях обліку використання робочого часу.

17. За результатами вказаної перевірки 15 лютого 2017 року державним інспектором праці був складений припис № 16-01-258/14-116, яким було приписано відповідачу привести позивачу оплату праці за 28 вересня 2016 та за 11, 18 жовтня 2016 року у відповідності до наказу голови Октябрського районного суду міста Полтави від 13 лютого 2017 року № 5/од.с та до додаткових табелів обліку використання робочого часу за вересень-жовтень 2016, а також повідомити Управління Держпраці про виконання припису в строк до 23 лютого 2017 року.

18. У травні 2017 року робочою групою, створеною Радою суддів України на вимогу НАЗК, була проведена перевірка звернень судді ОСОБА_1 , за наслідками якої були підготовлені висновки.

19. Так, перевіркою встановлено існування в суді в 2016-2017 роках контролю за обліком робочого часу судді ОСОБА_1 В наряді « 01.3.-35 Табель обліку використання робочого часу» дійсно наявні складені працівниками апарату суду доповідні записки та акти про повну чи часткову відсутність судді ОСОБА_1 на роботі. За наслідками такої фіксації відсутності, на думку працівників апарату суду, належних доказів поважності причин відсутності на роботі, у випадках відсутності на роботі більше трьох годин у табелях обліку робочого часу судді ОСОБА_1 . у відповідні дні проставлялася відмітка «прогул».

20. Робочою групою Ради суддів України відмічені результати вищевказаної перевірки Управління Держпраці у Полтавській області, зокрема, в частині встановлення порушення посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи у встановленому порядку. Разом з тим, робоча група звернула увагу, що у акті перевірки названого контролюючого органу в розділі «Нормативно-правові акти, на підставі яких складено та яким відповідають питання, передбачені цим актом» відсутнє посилання на Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів». Тобто, Управлінням Держпраці у Полтавській області при проведенні перевірки Октябрського районного суду м. Полтави щодо додержання законодавства про працю не враховано положення основного спеціального закону, яким регулюється діяльність суддів, в тому числі і виплата суддівської винагороди.

20.1. З аналізу табелів обліку робочого часу робоча група дійшла висновку про вибірковість та упереджене ставлення керівництва суду щодо фіксації перебування на робочому місці лише до судді ОСОБА_1, виходячи з того, що фіксація відсутності на робочому місці та відмітка «прогул» в табелях здійснювалася виключно щодо названої судді цього суду.

21. У рекомендаціях за результатами складених висновків робоча група Ради суддів України рекомендувала керівництву Октябрського районного суду м. Полтави, крім іншого, при видачі наказів, як з особового складу так і з адміністративно-господарських питань, дотримуватися норм чинного законодавства.

22. У зв`язку із отриманням вищевказаних висновків робочої групи Ради суддів України рішенням зборів суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2017 року № 2 створено комісію суддів цього суду для перевірки фактів порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років.

23. У звіті про наслідки службового розслідування, проведеного тимчасовою слідчою комісією з числа суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 15 червня 2017 року, затвердженого рішенням зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 20 червня 2017 року проведено аналіз первинних документів щодо фактів порушення трудової дисципліни за період з 13 вересня 2016 року по 11 квітня 2017 року.

24. За висновками комісії за результатами досліджених документів та письмових пояснень судді ОСОБА_1 слідує, що останньою не оспорюються факти її відсутності на робочому місці, окрім як 15 вересня 2016 року з 08 год 00 хв по 08 год 40 хв та 18 жовтня 2016 року з 14 год 35 хв по 16 год 00 хв. Однак, надані суддею ОСОБА_1 документи та пояснення на підтвердження поважності причин її відсутності на роботі у вказані періоди часу працівниками апарату суду визнані як неналежні та такі, що не підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці.

25. З аналізу норм Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, комісія прийшла до висновку, що службове відрядження судді повинно мати чітку мету та бути тісно пов`язане із виконанням обов`язків судді, покладених на нього Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у зв`язку з чим встановила відсутність підстав для видання наказу про службове відрядження судді ОСОБА_1 до с. Снов`янка Черніговської області для участі у семінарі «Справедливість: закон і суспільство» 21-25 вересня 2016 року, який організовувався Аспен Інститут Київ.

26. Одночасно, оцінивши поважність причин відсутності судді на ОСОБА_1 на роботі 13-14 вересня 2016 року за її поясненнями у зв`язку із підготовкою прийняттям участі у засіданні комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України, яке проходило 14 вересня 2016 року у м. Києві, за попереднім письмовим запрошенням вказаного комітету, комісія погодилася, що в силу пунктів 10,11 статті 29 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» на письмове попереднє запрошення комітету особи зобов`язані прибути на слухання та дати пояснення, а тому табель обліку робочого часу за вересень 2016 року підлягає уточненню.

27. Також, погодившись із вищевикладеними висновками робочої групи Ради суддів України в частині застосування для суддів ненормованого робочого дня, комісія дійшла до висновку про рекомендування голові Октябрського районного суду м. Полтави скасувати накази про пропорційну оплату відпрацьованого часу щодо судді ОСОБА_1, а керівнику апарату суду та посадовій особі відповідальній за кадрове діловодство суду - уточнити табелі обліку використання відпрацьованого часу за вересень, жовтень 2016 року та березень, квітень 2017 року щодо судді ОСОБА_1 та подати їх до ТУ ДСА в Полтавській області.

28. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1467/3дп/15-18 на підставі висновку про вибірковість та упереджене ставлення голови суду Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 щодо фіксації перебування на робочому місці лише до судді ОСОБА_1 встановлено наявність в діях останнього дисциплінарного проступку, передбаченого на момент вчинення частини дій пункту 3 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ («систематичне порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя»), а частини дій - пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ («допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду»), за що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

29. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що ВРП були визнані її права, які порушені головою Октябрського районного суду м. Полтави, однак відновлення її прав в частині виплати повної суддівської винагороди за 2016 - 2017 роки не відбулося, оскільки органом, до якого вона зверталася за захистом - НАЗК не вжито заходів стосовно правового захисту позивача як викривача в частині скасування наказів щодо зміни оплати праці, приведення у відповідність табелів обліку використання відпрацьованого часу та стягнення невиплаченої суддівської винагороди, натомість роз`яснено їй право звернутися до суду, а голова суду відмовляється в добровільному порядку скасовувати спірні накази та вносити необхідні зміни до табелів обліку використання відпрацьованого часу за згаданий період.

30. На підставі наведеного позивач звернулася до суду із цим позовом, визначивши відповідачем ТУ ДСА у Полтавській області та звернувши до нього позовні вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за спірні періоди 2016-2017 років, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснити виплату суддівської винагороди позивачу у повному обсязі з урахуванням індексу інфляції.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

31. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

32. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що неправомірність дій ТУ ДСА у Полтавській області, які б порушували права позивача, судом не встановлена, натомість, фактично спір з приводу обліку робочого часу та застосування пропорційної оплати праці існує між суддею ОСОБА_1 та головою Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2, оскільки позивачем не визнаються накази останнього та підписані ним табелі обліку робочого часу за спірні періоди. Цей спір міг би бути вирішений шляхом застосування правової процедури їх оскарження в судовому порядку, однак, позивач не скористалася цим порядком.

ІV Касаційне оскарження

33. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 13 січня 2020 року.

34. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так позивач наголошує на тому, що суди не взяли до увагу її доводи, а саме висновки НАЗК, Вищої ради правосуддя. Доводи позивача стосовно того, що ТУ ДСА в Полтавській області не мало право застосовувати до неї штрафні санкції та виплатити менший розмір суддівської винагороди.

34.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу суду, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно визначено суть спору, а саме:

34.1.1 судом першої інстанції встановлено, що в діях відповідача відсутня неправомірність, проте позивач у позовних вимогах не ставила питання про неправомірність дій ТУ ДСА в Полтавській області;

34.1.2 суди двох інстанцій при постановлені рішення виходили з того, що між позивачем та Октябрським районним судом міста Полтави має місце спір з приводу обліку робочого часу та застосування пропорційної оплати праці, проте поза увагою судів залишилися головні аргументи позивача стосовно її статусу викривача корупційного злочину та порушення стосовно неї вимог частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

34.2. Також заявник касаційної скарги звертає увагу на тому, що суд першої інстанції був не позбавлений можливості виходячи із приписів Кодексу адміністративного судочинства України замінити первісного відповідача в справі з ТУ ДСА в Полтавській області на голову Октябрського районного суду міста Полтави, у разі якщо вважав його дії протиправними, чим розглянув на думку позивача, справу суто в межах заявлених позовних вимог без належного, ефективного захисту прав позивача.

34.3. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову по суті заявлених позовних вимог.

35. У відзиві на касаційну скаргу позивача, який надійшов до Верховного Суду 11 березня 2020 року, ТУ ДСА в Полтавській області спростовує її доводи та просить залишити без задоволення.

36. 12 березня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив НАЗК в якому представник третьої особи зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили, на її думку, поза увагою доводи позивача, що після її повідомлення НАЗК про факт корупції, до неї було вжито ряд негативних заходів впливу, в тому числі невиплата суддівської винагороди у повному обсязі.

37. 14 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційні провадження за поданими касаційними скаргами та витребувано із Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/4178/18.

38. 25 лютого 2020 року справа № 440/4178/18 надійшла до Верховного Суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

39. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VIII) суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

42. Згідно з положеннями статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

42.1. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

43. Відповідно до частини першої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

44. Згідно з частиною четвертою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

45. Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, затвердженим головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року визначено, що основним завданням управління є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Полтавської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Полтавської області з метою створення належних умов діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

45.1. Заходи по фінансовому забезпеченню місцевих загальних судів Полтавської області включають в себе і нарахування та виплату суддівської винагороди.

46. Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1402-VІІІ голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

46.1. Нарахування у тому числі суддівської винагороди суддям здійснюється на підставі наказів голів суддів, табелів обліку робочого часу, копії яких передаються судами управлінню для виконання.

47. Пунктом 7.3 Положення про облікову політику територіального управління ДСА в Полтавській області, затвердженого наказом ТУ ДСА в Полтавській області від 17 липня 2014 року № 26/од, а також пунктом 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку в територіальному управлінні державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого наказом ТУ ДСА в Полтавській області від 15 липня 2016 року № 53/од передбачено, що для обліку робочого часу використовується Табель обліку робочого часу затверджений у додатках до вказаних положень та/або форма № П-5, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

48. Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції визначає Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі - Положення №30).

49. Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затверджене головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року, до повноважень ТУ ДСА України Полтавській області віднесено здійснення функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Черкаської області, зокрема, фінансове забезпечення оплати праці суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів області.

50. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

51. Частиною першою статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

52. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

VІ. Позиція Верховного Суду

53. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

54. Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого головою ДСА України 25 вересня 2015 року, до повноважень ТУ ДСА України Полтавській області віднесено здійснення функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів Черкаської області, зокрема, фінансове забезпечення оплати праці суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів області.

55. Аналізуючи положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області та Положення про облікову політику територіального управління ДСА в Полтавській області, Верховний Суд зауважує, що ТУ ДСА України в Полтавській області не наділено правом самостійно, без правового врегулювання здійснювати перерахунок посадового окладу позивачу та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.

56. Підставою для проведення перерахунку ТУ ДСА у Полтавській області суддівської винагороди є внесення змін до табелів обліку робочого часу на підставі відповідних наказів голови суду.

57. Матеріалами справи підтверджено, що позивач є суддею Октябрського районного суду міста Полтави з 16 квітня 2010 року.

58. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до ТУ ДСА в Полтавській області не надходили накази голови суду про скасування наказів про пропорційну оплату відпрацьованого часу щодо судді ОСОБА_1 за спірні періоди 2016-2017 років, як не надходили і уточнені табелі обліку використання відпрацьованого часу за вересень, жовтень 2016 року та березень, квітень 2017 року щодо судді ОСОБА_1

59. Щодо доводів касаційної скарги стосовно неврахування судами попередніх інстанцій нездійснення ТУ ДСА України в Полтавській області перерахунку суддівської винагороди позивачу на підставі висновків НАЗК, Вищої ради правосуддя та Управління Держпраці у Полтавській області, Верховний Суд виходить із наступного.

60. Приписи зазначених вище положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області та Положення про облікову політику територіального управління ДСА в Полтавській області визначають, що підставою для проведення перерахунку ТУ ДСА у Полтавській області суддівської винагороди судді є внесення змін до табелів обліку робочого часу на підставі відповідних наказів голови суду, а не висновків будь-яких інших органів.

61. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що без надходження наказів голови суду про скасування наказів про пропорційну оплату відпрацьованого часу щодо судді ОСОБА_1 за спірні періоди 2016-2017 років у ТУ ДСА в Полтавській області відсутні підстави для проведення перерахунку суддівської винагороди позивачу.

62. Щодо доводів касаційної скарги стосовно не заміни судом первісного відповідача ТУ ДСА в Полтавській області на іншого відповідача - голову Октябрського районного суду міста Полтави, Верховний Суд виходить із наступного.

63. Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

64. Позивач у даній справі звернулася до суду із позовними вимогами про зобов`язання ТУ ДСА у Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 за період 2016-2017 років.

65. Так, приписами Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого головою ДСА України 25 вересня 2015 року визначено, що до повноважень ТУ ДСА України Полтавській області віднесено здійснення фінансового забезпечення оплати праці суддів місцевих загальних судів області.

66. Отже, ТУ ДСА в Полтавській області є належним відповідачем саме за заявленими позовними вимогами в цій справі.

67. Проте, норми частини третьої статті 48 КАС України визначають випадок заміни первісного відповідача саме на належного відповідачем.

68. Отже, за наявності лише позовних вимог про зобов`язання ТУ ДСА в Полтавській області здійснити перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 за період 2016-2017 років у суду першої інстанції були відсутні підстави для замінює первісного відповідача ТУ ДСА в Полтавській області на іншого відповідача - голову Октябрського районного суду міста Полтави.

69. Іншим доводам викладеним у касаційній скарзі вже була надана оцінка судами попередніх інстанцій, Верховний Суд зауважує, що вони також не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

70. Верховний Суд зазначає, що в пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", за заявою від 28 жовтня 2010 року № 4241/03, указано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення в справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії").

71. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

72. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в справі №440/4178/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді В.М. Бевзенко

О.Р. Радишевська