СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа № 480/3064/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання – Дараган Ю.П.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Сердюк О.В.,

представника відповідача – Склярова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3064/19 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Державної установи «Сумська виправна колонія № 116» (далі – відповідач, ДУ «Сумська ВК № 116») про:

- визнання протиправним та скасування Наказу № 49/ос/ст-19 від 19.07.2019 «Про заходи дисциплінарного реагування»;

- визнання протиправним та скасування Наказу № 130/ос-19 від 19.07.2019 про звільнення позивача з посади начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116»;

- поновлення позивача на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116»;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

І . Позиція позивача.

ОСОБА_1 з 15.01.2019 проходив службу на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116» з якої, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», Наказами № 49/ос/ст-19 та № 130/ос-19 від 19.07.2019, був звільнений за неналежне виконання службової дисципліни, порушення присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Про порушення вказаних норм та застосування такого виду стягнення як звільнення з посади, відповідач дійшов висновку за результатами службового розслідування, яким встановлено, що 26.03.2019 на території державної установи «Сумська виправна колонія № 116» біля медичної частини, у ОСОБА_1 виявлена речовина рослинного походження у подрібненому стані, наркотичний засіб «канабіс».

На переконання ОСОБА_1 , оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки дисциплінарного проступку він не вчиняв та до виявленої речовини рослинного походження, наркотичного засобу «канабіс» відношення не має.

Крім того, позивач зауважує на тому, що матеріали службового розслідування не містять достатніх належних та допустимих доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та порушення присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, а також Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

За наведених обставин, ОСОБА_1 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ДУ «Сумська ВК № 116» у відзиві (а.с. 20-25) зазначила, що 26.03.2019 біля будівлі медичної частини на території установи оперативними працівниками було зупинено ОСОБА_1 , якому здійснений особистий огляд на предмет зберігання заборонених речей. За результатами огляду виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані, що стало підставою для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000220.

Проведеним службовим розслідуванням було підтверджено, що 26.03.2019 оперуповноваженими оперативного відділу біля будівлі медичної частини на території ДУ «Сумська ВТК № 116» був зупинений ОСОБА_1 , який поводив себе підозріло та помітно нервував, при цьому, поклав ліву руку до кишені своєї куртки форменого одягу. ОСОБА_1 було взято за руки та у присутності понятих задано питання стосовно наявності заборонених для використання засудженими предметів або наркотичних речовин. На це питання позивач відреагував неадектватно, почав чинити фізичний опір, намагався звільнити свої руки та дістати якийсь предмет з лівої кишені куртки форменого одягу.

ОСОБА_1 було запропоновано заспокоїтись та показати вміст кишень форменого одягу, на що він не відреагував, продовжуючи чинити фізичний опір. При цьому, у лівій руці, яка знаходилась в кишені, візуально було помічено пакунок білого кольору. На запитання у присутності понятих що то за пакунок, ОСОБА_1 відповів що то його записи, після чого різким рухом лівої руки викинув паперовий згорток на землю та заспокоївся. Крім того, зі змісту Постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 25.06.2019 про закриття кримінального провадження № 62019170000000220 було встановлено, що формально в діях позивача вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, тобто, незаконне зберігання наркотичного засобу канабіс, однак, в силу малозначності, в діях останнього склад кримінального правопорушення відсутній.

З огляду на наведені обставини, комісія дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, а також Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України внаслідок занесення до охороняємої зони речовини рослинного походження у подрібненому стані, наркотичного засобу «канабіс», у зв`язку з чим, рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

З вищезазначених підстав, відповідач вважає оскаржувані накази правомірними, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3064/19, підготовче засідання призначено на 02.09.2019 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

В підготовчому засіданні 02.09.2019 оголошена перерва до 12 год. 00 хв. 22.10.2019, відповідача зобов`язано надати докази по справі. Також, ухвалою суду строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Хвалою суду від 22.10.2019, занесеною до протоколу, на підставі клопотання представника позивача, підготовче засідання відкладено на 07.11.2019 об 11 год. 00 хв.

У зв`язку з неприбуттям представника позивача, ухвалою суду від 07.11.209, занесеною до протоколу, підготовче засідання відкладено на 22.11.2019 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.11.2019, підготовче провадження по справі № 480/3064/19 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11.12.2019 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11.12.2019, занесеною до протоколу, у зв`язку з неприбуттям свідків, судове засідання відкладено на 19.12.2019 о 10 год. 00 хв., а ухвалою від 19.12.2019, у зв`язку з повторним неприбуттям свідків, судове засідання відкладено на 09.01.2020 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 09.01.2020, ухвалою суду, занесеною до протоколу, оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 13.01.2020.

З метою витребування копій матеріалів кримінального провадження № 62019170000000220, ухвалою суду від 13.01.2020, занесеною до протоколу, в судовому засіданні оголошена перерва до 11 год. 30 хв. 28.01.2020.

У судовому засіданні 28.01.2020, ухвалою суду, занесеною до протоколу, для надання представнику позивача можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 04.02.2020.

Ухвалами суду від 04.02.2020 судове засідання відкладено на 19.02.2020 о 10 год. 00 хв., у Територіального управління ДБР у м. Полтава та Управління внутрішньої безпеки Державної виконавчої служби України і органів юстиції витребувані додаткові докази по справі.

У судовому засіданні 19.02.2020 оголошено перерву до 06.03.2020, Управління внутрішньої безпеки Державної виконавчої служби України і органів юстиції повторно зобов`язано надати докази по справі.

У судовому засіданні 06.03.2020 ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник ДУ «Сумська ВК № 116» в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

IV. Обставини справи.

З січня 2019 року ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116».

Під час проходження служби, 26 березня 2019 року о 16 годині 20 хвилин, на території ДУ «Сумська ВК № 116» оперативні працівники установи спільно з співробітниками Служби безпеки України в Сумській області зупинили позивача, у якого за результатами здійснення особистого догляду на предмет зберігання заборонених предметів, виявлена речовина рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.

Ці події стали підставою для призначення службового розслідування, про що 27.03.2019 прийнятий відповідний наказ (а.с. 28).

Згідно з Висновком затвердженим 24.05.2019 (а.с. 62-63), службове розслідування щодо з`ясування обставин порушення службової дисципліни позивачем припинено, продовжено його відсторонення від виконання службових обов`язків начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116», прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відкладено до вирішення кримінального провадження 12019200440000182.

Після отримання Постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_2 . від 25.06.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000000220 (а.с. 11), дисциплінарною комісією складений Висновок, відповідно до якого службове розслідування за фактом вилучення 26 березня 2019 року у ОСОБА_1 речовини рослинного походження, наркотичного засобу «канабіс», закінчено, за порушення Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, а також присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, внаслідок занесення до охороняємої зони речовини рослинного походження, наркотичного засобу «канабіс», до останнього рекомендовано застосувати найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с. 70-73).

На підставі вказаних висновків, 19.07.2019 начальником ДУ «Сумська ВК № 116» прийнятий Наказ № 49/ос/ст-19 «Про заходи дисциплінарного реагування», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби» (а.с. 9), а також Наказ № 130/ОС-19 «По особовому складу», яким позивача звільнено з посади начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при державній установі «Сумська виправна колонія № 116» (а.с. 10).

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, статус персоналу, а також порядок проходження служби в ній, визначаються Законом України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України є особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону (частина 2 статті 14 Закону).

На виконання частини 4 статті 14 згаданого Закону, громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту:

" ОСОБА_3 (прізвище, ім`я, по батькові), вступаючи на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести відповідальність, установлену законом".

Особа рядового чи начальницького складу кримінально-виконавчої служби підписує текст присяги, який зберігається в її особовій справі. Порядок складення присяги визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань (частина 5 статті 14 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту. Жорстокі, нелюдські або такі, що принижують людську гідність, дії є несумісними зі службою і роботою в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Система моральних норм, зобов`язань і вимог щодо сумлінного виконання службових обов`язків персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, заснована на загальновизнаних моральних принципах і положеннях національного законодавства, міжнародних стандартах функціонування системи виконання кримінальних покарань, визначається Кодексом професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з розділом 1 вказаного Кодексу, усвідомлюючи виняткову значимість своєї місії, з метою захищеності громадян та зміцнення їхньої довіри до ДКВС України, персонал зобов`язаний демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, що зумовлює добровільне взяття на себе більш істотних обмежень, пов`язаних із дотриманням етичних норм у поведінці як під час виконання професійних обов`язків, так і у позаробочий час.

Розділом 5 Кодексу професійної етики передбачено, що персонал ДКВС України на всіх рівнях повинен дотримуватись високих стандартів особистої чесності та порядності, нести персональну відповідальність за наслідки від своїх власних дій, бездіяльності або надання розпоряджень підлеглим, а також зобов`язаний завжди контролювати відповідність своїх дій закону.

Частиною 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

На виконання статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, окрім іншого, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється.

Сутність службової дисципліни в Державній кримінально-виконавчій службі України, повноваження персоналу з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV.

Статтею 1 вказаного Статуту встановлено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, є дисциплінарним проступком (статті 2 Статуту).

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність, визначену Статутом (стаття 5).

За змістом статті 7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, окрім іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

За порушення службової дисципліни, на осіб рядового і начальницького складу накладаються встановлені статтею 12 Статуту дисциплінарні стягнення, а саме: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що в основі поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння персоналом проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету Державної кримінально-виконавчої служби України та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

Стверджуючи про протиправність оскаржуваних наказів, ОСОБА_1 посилається на те, що порушення Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України не допускав, дисциплінарного проступку не вчиняв, оскільки до факту виявлення на території ДУ «Сумська ВК № 116» біля медичної частини пакунку з наркотичною речовиною «канабіс», не причетний. На думку позивача, матеріали службового розслідування не містять належних достатніх доказів на підтвердження того, що пакунок з наркотичною речовиною «канабіс» випав з його кишені, що свідчить про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Проте, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може погодитись з указаними доводами ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, відповідач визначив висновки службового розслідування, яким встановлено порушення службової дисципліни.

Зі змісту Висновку службового розслідування, затвердженого 19.07.2019 (а.с. 70-73), убачається, що порушення Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України й Присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України та, як наслідок, службової дисципліни, полягають у тому, що 26.03.2019 на території ДУ «Сумська ВК № 116» біля будівлі медичної частини, оперативні працівники установи спільно з співробітниками Управління Служби безпеки України в Сумській області зупинили ОСОБА_1 та виявили у нього пакунок з наркотичною речовиною «канабіс».

Таких висновків дисциплінарна комісія дійшла, зокрема, на підставі рапортів оперативних працівників (а.с. 33-35), актів виявлення та фіксації заборонених предметів (а.с. 31-32), протоколу огляду (а.с. 36-39), постанови про закриття кримінального провадження 62019170000000220 (а.с. 40-43), висновку експерта (а.с. 44-49), відеозапису реєстратора «Acme wi-fi Ful HD1080p VR05» (а.с. 60) та пояснень (а.с. 208).

Тобто, на переконання відповідача, матеріали службового розслідування містять не лише опис вчиненого позивачем діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а і причини та умови вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у занесенні до охороняємої зони пакунку з наркотичним засобом «канабіс».

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Варто зазначити, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, а також присягав з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку.

Суд констатує, що досліджені під час розгляду справи докази, а саме: матеріали службового розслідування (рапорти, акти, висновки, пояснення), матеріали кримінального провадження 62019170000000220, матеріали перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_1 про порушення допущені оперативними працівниками при його огляді, а також показання свідків, не дають підстав для однозначних висновків про те, що пакунок з наркотичною речовиною «канабіс» на момент зупинки ОСОБА_1 біля будівлі медичної частини на території ДУ «Сумська ВК № 116» знаходився у нього в кишені, з якої згодом випав під час його затримання.

Між тим, згадані докази беззаперечно свідчать про те, що 26.03.2019 біля будівлі медичної частини на території ДУ «Сумська ВК № 116» був виявлений пакунок з наркотичною речовиною «канабіс», обіг якої заборонений, а за її зберігання передбачена кримінальна відповідальність. При цьому, позивач приймав безпосередню участь у згаданих подіях.

Отже, у зв`язку з виявленням наркотичної речовини, а також з огляду на звинувачення у тому, що ця речовина випала з кармана ОСОБА_1 , останній, з метою дотримання вимог Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, зобов`язаний був вжити усіх залежних від нього заходів, направлених на з`ясування того, звідки біля будівлі медичної частини на території ДУ «Сумська ВК № 116» узявся пакунок з наркотичною речовиною «канабіс».

Натомість, позивач ні відразу після зазначених подій, ні під час досудового розслідування кримінального провадження № 62019170000000220, ні під час проведення службового розслідування, не намагався заперечити факт того, що пакунок з наркотичною речовиною знаходився в його кишені на час зупинки та випав звідти, а також не вживав заходів, направлених на з`ясування обставин появи пакунку з забороненою речовиною на території відповідача.

У поданому 08.04.2019 рапорті (т. 2 а.с. 21) ОСОБА_1 ставить під сумнів лише правомірність дій оперативних працівників при його затриманні та нанесенні йому тілесних ушкоджень, і не вказує на те, що у його кишені відсутній був пакунок з наркотичною речовиною та не просить з`ясувати яким чином ця наркотична речовина з`явилась біля будівлі медичної частини.

Так само, у поданій начальнику Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтаві заяві (т. 2 а.с. 8), позивач також вказує лише на протиправність дій оперативних працівників при його затриманні та спричинення внаслідок цього тілесних ушкоджень і не просить з`ясувати кому саме ця наркотична речовина належала.

Така пасивна поведінка ОСОБА_1 , на переконання суду, свідчить про порушення ним Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, ставить під сумнів його непричетність до пакунку з наркотичною речовиною, а також суперечить загальним принципам, встановленим для персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Крім того, подібні ситуації призводять до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів Державної кримінально-виконавчої служби України, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія №116" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 17.03.2020.

Суддя С.В. Воловик