Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/54/2020

Справа № 229/3786/19

03 березня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю: секретаря судового

засідання Слободкіної Т.І.

представника позивача Красної Т.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Компанія " Вода Донбасу" в особі Дружківського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що ухвалою Дружківського міського суду від 12.11.2018 року по справі №229/5284/18 було відмовлено у видачі судового наказу за заявою КП «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Суд відмовив у видачі судового наказу, в зв`язку з відсутністю письмового договору.

Між сторонами склалися фактичні договірні відносини з надання послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, які надає позивач, і відповідачі їх оплачують, що підтверджується особовим рахунком №307838, який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , як споживача послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 218 ЦК України, передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 19 Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосереднього користуються питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарську віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обвов`язків яких належать надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власників будинків, що перебувають у приватній власності.

Факт користування послугою з водопостачання та водовідведення відповідачами підтверджується актом від 02.04.2019 року.

Відповідачі мешкають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . На протязі всього часу мешкання в вищевказаній квартирі відповідачі користуються послугами Дружківського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства «КП «Компанія «Вода Донбасу», плату за отримані послуги здійснюються нерегулярно та не в повному обсязі.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст..67 Житлового Кодексу УРСР плата за комунальні послуги здійснюється крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно з ст.68 Житлового кодексу УРСР власники, наймачі та орендарі квартир повинні вносити плату щомісяця в строки встановлені діючим законодавством.

Таким чином, на власників, наймачів та орендарів квартир покладено обов`язок сплачувати комунальні послуги, квартирну плату. Закон чітко визначив обов`язок власників, наймачів і орендарів квартир сплачувати комунальні послуги, а також строк, в який вони повинні вносити плату. Однобічна відмова від виконання обов`язків не припускається (ст.525 ЦК України). Закон чітко визначив обов`зок власників, наймачів і орендарів квартир сплачувати комунальні послуги, а також строк, в який вони повинні вносити плату.

Сума заборгованості станом на 01.10.2018 року за особовим рахунком №307838 складає 15585,85 грн.

Нарахування за користування послугами з водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з затвердженими тарифами, нормами водокористування і кількістю зареєстрованих осіб. Норма водокористування у будинку відповідачів, згідно розпорядження міського голови від 20.04.2001 року №146 становить 260 літрів на добу на одну людину. Тариф встановлено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №87 від 10.02.20012 року складає 6,97 грн. за 1 куб/м. (постанова набрала чинності 01.03.2012), Постановою НКРЕКП №2869 від 26.11.2015 року та складає 18,45 грн. за 1 куб/м. (постанова набрада чинності 01.01.2016 року), Постановою НКРЕКП №1015 від 10.08.2017 року та складає 25,84 за 1 куб.

Просить стягнути на користь Дружківського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 15585,85 грн. за період 01.01.2016 року по 01.10.2018 року та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 вересня 2019 року позовну заяву було прийнято, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

03 жовтня 2019 року на адресу Дружківського міського суду Донецької області надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить змінити суму позову на 24679,44 грн. станом на 01.10.2019 року.

В супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

19 грудня 2019 року позивачем на адресу Дружківського міського суду Донецької області були надані додаткові пояснення, в яких зазначено наступне.

У провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом КП «Компанія «Вода Донбасу» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення.

Під час судового засідання 28.11.2019 року відповідач ОСОБА_1 надав суду лист під видом роздруківки заборгованості за послуги водопостачання. Проте, офіційною роздруківку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення можливо вважати лише тоді, коли вона зроблена уповноваженою на це особою, яка є працівником відповідної організації та має на це законні повноваження. У відповідача ОСОБА_1 не має законних повноважень для розроблення документації їх підприємства.

Також, відповідачі частково сплатили кошти за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, про що свідчить роздруківка заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. Таким чином, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу, свідчить про визнання боргу або іншого обов`язку.

У травні та липні 2017 року та частково у липні, серпні, листопаді та грудні 2016 року сума, внесена на рахунок їх підприємства, була сплачена саме відповідачами та не є утриманою з будь-яких організацій.

Крім того, відповідачі жодного разу не зверталися до їх підприємства з будь-якою скаргою чи зауваженнями щодо нарахування заборгованості за отримані послуги водопостачання та водовідведення, знаючи розмір своєї заборгованості, знаючи, що з 13.02.2014 року нарахування здійснюється за встановленою нормою водоспоживання, так як індивідуальний лічильник води був виведений з експлуатації

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, з урахуванням уточнених позовних вимог. При цьому, зазначила, що за адресою мешкання відповідачів, а саме: АДРЕСА_1 мається борг у сумі 24679,44 грн. станом на 01.10.2019 року. У вказаній квартирі лічильник був виведений з експлуатації 13.02.2014 року, в зв`язку з закінченням строку повірки лічильника.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, вказавши наступне. Він разом з дружиною та дітьми зареєстрований та мешкає у квартирі АДРЕСА_2 . Його квартира облаштована двома приладами вимірювальної техніки водопостачання з 2006 року. Сплату за спожиті послуги водопостачання та водовідведення він вносив до 2016 року по даним лічильника. З 2015 року строк повірки лічильника вийшов, сплачувати кошти за його повірку він відмовився на підставі Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Він перестав сплачувати за послуги водопостачання та водовідведення з середини 2017 року. З травня 2017 року по серпень 2019 року вони спожили послуг позивача у загальній кількості 149 куб/м (відповідно до показань лічильника), тобто сума заборгованості складає за вказаний період у сумі 3706,08 грн. Крім того, вважає, що повірку лічильника повинен був робити за власні кошти позивач. При цьому, послуги з водопостачання та водовідведення він отримував не належної якості.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про можливий розгляд справи без її участі.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України, визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що КП «Компанія «Вода Донбасу» надає послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення в м. Дружківка Донецької області, і визначено виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності - є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку/осіб та відповіддю виконавчого комітету Дружківської міської ради щодо зареєстрованого у законному порядку місця проживання/перебування осіб (а.с.11, 20-21).

На ім`я відповідача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується загальною карткою споживача (а.с.5, 27).

Вказані обставини у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не оспорює.

Отже відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Компанія «Вода Донбасу». Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.

Поряд з цим, позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, однак ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12 листопада 2018 року по справі № 229/5284/18 відмовлено у видачі судового наказу (а.с.15).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - №1875 -IV, (чинний на час виникнення спірних правовідносин), передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - №1875 -IV, (чинний на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», передбачено, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Надання фактичних послуг водопостачання та належної якості позивачем, підтверджується актом виміру тиску на водопровідній мережі/водопровідному вводі від 02.04.2019 року, відповідно до якого був здійснений вимір тиску на водопровідній мережі/водопровідному вводі за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами вимірювання встановлено, що тиск питної води складає 4 атмосфери.

Таким чином спростовуються доводи відповідача ОСОБА_1 , що він за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 фактично не отримував послуги водопостачання та водовідведення, через неналежну якість їх надання.

Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду та відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Виходячі з системного аналізу зазначених норм Закону, вбачається, що на споживача послуг водопостачання та водовідведення покладається обов`язок сплачувати кошти за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Тобто споживач послуг повинен сплачувати грошові кошти, саме за фактично отримані послуги.

Згідно загальної картки за особовим рахунком № НОМЕР_2 відкритим на ім`я ОСОБА_1 та розрахунку плати за водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2016 р. до 01 жовтня 2019 р. за послуги з водопостачання та водовідведення за місцем реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 , загальна сума заборгованості становить 24679,44 грн. (а.с.27).

Нарахування за користування послугами з водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з затвердженими тарифами, нормами водокористування і кількості зареєстрованих осіб. В судовому засіданні позивач зазначила, що норма водокористування у будинку відповідачів, згідно розпорядження міського голови від 20.04.2001 року №146 становить 260 літрів на добу на одну людину. Тарифи встановлено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №87 від 10.02.2012 року та складає 6,97 грн за 1 куб/м., Постановою НКРЕКП № 2869 від 26.11.2015 року та складає 18,45 грн. куб/м., Постановою НКРЕКП №1015 від 10.08.201 року та складає 25,84 грн. за 1 куб./м. (а.с.8-10, 12-14).

Із роздруківки наданої позивачем вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 лютого 2014 року нарахування здійснювалися за послуги водопостачання та водовідведення за нормами водоспоживання, у зв`язку із виведенням лічильника з експлуатації, через прострочку його повірки (а.с.54-55).

Між тим, згідно акту від 02 листопада 2017 року, встановлено, що відповідачі повідомлялись про переведення їх на норму споживання та необхідності проходження повірки лічильника (а.с.38).

Таким чином, судом встановлено, що за період з 01 січня 2016 р. до 01 жовтня 2019 року нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за адресою відповідачів здійснювалося за нормами водоспоживання.

При цьому, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 стверджував, що з 01 січня 2016 року по травень 2017 року, він здійснював платежі за отримані послуги з водопостачання та водовідведення. З травня 2017 року, він припинив здійснювати сплату за надані послуги позивачем, а тому вважає, що заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення вбачаються за період з травня 2017 року і по серпень 2019 року, на що надав власний розрахунок заборгованості.

Із наданого відповідачем розрахунку заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення вбачається, що за період з травня 2017 року по серпень 2017 року відповідачі спожили послуги водопостачання у загальній кількості 149 куб/м, тобто на загальну суму 3706,08 грн.(а.с.35).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 ЦПК України, визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 2 ст. 80 ЦПК України, визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд не приймає розрахунок заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення наданий відповідачем, як належний, достовірний та достатній доказ для підтвердження вказаних ним заперечень щодо суми заборгованості, оскільки вказані в ньому показання лічильника спожитих послуг жодними іншими доказами не підтвердженні, а також те, що ці показання лічильника відповідають дійсності.

Водночас, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_2 відкритим на ім`я ОСОБА_1 , належним, допустимим доказом та таким, що відповідає встановленим обставинам справи.

Відносно пояснень відповідача, що відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» обов`язок здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки покладається на виконавця послуг, а саме на позивача. Через, що він не здійснював повірку вимірювальної техніки (лічильника) встановленої за місцем його мешкання, а саме: АДРЕСА_1 ., суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що наступна повірка лічильника встановленого у квартирі відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , повинна була відбутися у 2014 році. Вказана обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до статей 11, 28 Закону України № 113/98 «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, яка діяла до 31 грудня 2015 року, якою передбачено, що засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, якщо вони відповідають вимогам щодо точності встановленим для цих засобів в певних умовах експлуатації, та які пройшли державний метрологічний нагляд. Підприємства, організації та фізичні особи зобов`язані своєчасно, з урахуванням міжповірочних інтервалів, подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Позивачем, як власником приладу обліку холодної води, у 2014 році не було здійснено повірку приладу обліку холодної води.

Постановою Кабінету Міністрів України №1195 від 16 грудня 2015 року затверджено «Порядок встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями», якою визначене поняття міжповірочний інтервал - це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам.

Пунктом 5.6.1 Національного стандарту України «Про організацію та порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 встановлено, що результати первинної, періодичної та позачергової повірки, вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, має бути задокументовано відповідно до методики повірки.

Пунктом 5.6.2 зазначеного вище стандарту встановлено, що позитивні результати первинної, періодичної та позачергової повірки засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01 квітня 2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м.Дружківка Донецької області в частині нарахувань та обліку для мешканців багатоквартирних будинків, в тому числі і будинку відповідачів.

КП «Компанія «Вода Донбасу» прийняв на абонентський облік всі водолічильники споживачів, в тому числі і лічильник, встановлені за адресою позивача.

01 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», згідно якого періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-. тепло-, газ- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-. тепло-, газо- і водопостачання.

З 29 січня 2016 року набрала чинності Постанова НКРЕКП від 26 листопада 2015 року № 2868 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) суб`єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг».

У відповідності до зазначеної Постанови з 29 січня 2016 року комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» встановлені тарифи на послуги з центрального постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до складу яких включені витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування засобів обліку холодної води (п. 16 Порядку).

Новим тарифом передбачені витрати на обслуговування споживачів в багатоповерхових будинках, на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води в багатоповерхових будинках, витрати, пов`язані з виготовленням розрахункових документів, тощо.

Таким чином, виходячи з вище наведеного, суд вказує, що саме з 29 січня 2016 року у позивача виник обов`язок здійснювати безкоштовну планову періодичну повірку та ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у томі числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки тих квартирних пристроїв обліку холодної води, термін повірки яких настав починаючи з 29 січня 2016 року.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, термін повірки квартирного пристрою обліку холодної води відповідача настав у 2014 році до набрання чинності зазначених вище норм закону, тому пристрій був правомірно знятий позивачем з обліку у зв`язку з нездійсненням відповідачем його повірки, у встановлений строк.

Повірку лічильника відповідачі здійснили за власні кошти 29 серпня 2019 року (а.с.56-57).

У зв`язку з чим суд вважає, що обов`язк виконавця послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, проводити повірку засобу обліку відповідачів за власний рахунок - є помилковим, а тому підприємство правомірно нарахувало відповідачам плату за користування послугою з централізованого постачання холодної води за середніми нормами споживання до проведення споживачем повірки приладу обліку.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком щодо застосування наведеної норми, якій був викладений у постанові Верховного Суду у справі №212/4169/16-ц від 11 лютого 2019 року.

Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Отже, з огляду на наведене, позовні вимоги ґрунтуються на законі та обставинах справи, що є підставою для задоволення позову та стягення з відповідачів заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 24679,44 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений позивачем при подачі заяви до суду (а.с.1-2).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства "Компанія " Вода Донбасу" в особі Дружківського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Дружківського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», які перерахувати КП «Компанія «Вода Донбасу» для Дружківського ВУВКГ м.Дружківка, заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2016 р. по 01.10.2019 р. у розмірі 24679 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 44 коп.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Дружківського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», які перерахувати КП «Компанія «Вода Донбасу» для Дружківського ВУВКГ м.Дружківка витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., тобто по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03 березня 2020 року.

Повний текст рішення суду складений 10 березня 2020 року.

Суддя: В.О.Лебеженко