Провадження № 33/811/46/20 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі:

судді - Белени А.В.,

з участю :

представника митниці – Зирянова О.Ю.,

особи, щодо якої складено протокол про

порушення митних правил – ОСОБА_1 ,

представника – адвоката Чернова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2019 року відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, –

встановив:

Цією постановою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, тобто 170365,00 грн.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1467/20900/19 від 29.03.2019, конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівської митниці ДФС 53,96 грн. витрати за зберігання товару на складі митниці.

На дану постанову подав апеляційну скаргу ОСОБА_2 в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою матеріали перевірки по даному факту направити до Управління протидіям митних правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці для проведення додаткової перевірки.

Апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню так, як судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 8, 466, 486, 495, 502, 515 МК України, ст. 251 КУпАП. По даній справі за його ініціативи була призначена судова мистецтвознавча експертиза вилучених у нього фейкових нагород. Вважає висновок суду першої інстанції помилковим та необгрунтованим, а саму постанову необ`єктивною, невмотивованою, незаконною, безпідставною.

В апеляційній скарзі апелянт, покликається на те, що орден «Богдан Хмельницький» III ступеня за номером 3682; орден «Михаил Кутузов» III ступеня за номером 1342; орден « ОСОБА_3 » III ступеня за номером 1274 – являються не автентичними, орден «Трудового Червоного Прапора» за номером 10641 є оригіналом (автентичним) до культурних цінностей, що мають історичне, наукове, художнє значення надані на дослідження предмети не відносяться. Вартість орден «Трудового Червоного Прапора» за номером НОМЕР_1 , згідно експертизи становить 800,00 грн. Такі дані повністю спростовують висновок експерта ОСОБА_4 , яка оцінила дану частину фейкових нагород у загальну суму 720 000 гривень, а саме:

орден «Богдан Хмельницький» III ступеня за номером 3682 -70 000 грн.

орден «Михаил Кутузов» III ступеня за номером 1342 – 170 000 грн.,

орден « ОСОБА_3 » III ступеня за номером 1274- 420 000 грн.,

орден «Трудового Червоного Прапора» за номером 10641 – 60 000 грн.

Таким чином повна доведеність ним у суді того факту, що висновки експерта ОСОБА_5 .Полянської, з яким не погоджувався у суді першої інстанції, щодо частини вилучених у нього фейкових нагород є неналежної якості, що тягне призначення повторної експертизи і щодо решта нагород. Однак представники митниці не ініціювали проведення такої експертизи, а суддя запропонував саме йому подати клопотання про проведення повторної експертизи, що суперечить принципу презумпції невинуватості.

Апелянт наголошує, що в матеріалах справи, яка не досліджувалась, відсутня митна декларація форми CN 23 № CV2010317626US, що підтверджує те, що висновок суду про порушення ним митних правил за ст. 472 МК України є передчасним. На момент розгляду справи в Управлінні протидіям митних правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДС України та у суді першої інстанції другого примірника декларації у нього не було, оскільки вона знаходилася у Сполучених Штатах Америки, однак на даний час він її отримав і висновки, які є в ній повністю спростовують висновок Галицького районного суду м. Львова в частині не зазначення у митній декларації найменування та кількості фейкових нагород.

У даному випадку є всі підстави для скасування постанови суду першої інстанції щодо нього за ст. 472 МК України та прийняття нової постанови про проведення додаткової перевірки.

Згідно постанови суду першої інстанції вбачається те, що 02.01.2019 в зону митного контролю місця міжнародного поштового обміну ТзОВ «Транс-логістик-сервіс» Львівської митниці ДФС з Сполучених Штатів Америки надійшли міжнародні поштові відправлення. У ході здійснення митного контролю вмісту відправлених посилок, під час проходження поштового відправлення за № CV3010317626US через систему « ОСОБА_6 » виникла підозра щодо переміщення незаявлених за встановленою формою товарів. Згідно з поданою до митного контролю митною декларацією форми CN 23 № CV3010317626US, відправником зазначеної посилки виступає особа ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 .), отримувачем ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ), детальний опис вкладення: предмет домашнього вжитку, загальною вартістю 140 доларів США.

У ході проведення поглибленого огляду вмісту міжнародного поштового відправлення виявлено без ознак приховування окрім предметів домашнього вжитку (годинники, одяг вживаний, продукти харчування, посуд, косметика, техніка яка використовується в побуті; предмети сувенірної продукції) незаявлені за встановленою формою товари - 37 предметів фалеристики, а саме: орден «Олександр Невський» за номером НОМЕР_2 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 35000 грн.); орден «Богдан Хмельницький» III ступеня за номером 3682 (вартість не визначена); орден «Михаил Кутузов» III ступеня за номером 1342 (вартість не визначена); медаль «Адмірал Нахімов» за номером 2088 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 35000 грн.); медаль «Адмірал Ушаков» за номером 12335 (згідно висновку державної експертизи "львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 40000,00 грн.); орден «Знак Пошани» за номером НОМЕР_3 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 22000 грн.); орден « ОСОБА_3 » III ступеня за номером 1274 (вартість не встановлена); орден «Жовтневої революції» за номером 13704 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 10500 грн.); орден «Трудового Червоного Прапора» за номером 10641 (вартість згідно експертизи 800,00 грн.); медаль «За відвагу» за номером 832 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 є культурною та історичною цінністю, вартістю 4000 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 1478247 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 863802 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 2030262 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 1754587 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 500 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 1683167 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); орден «Червоної Зірки» за номером 1134367 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); орден «Трудового Червоного Прапора» за номером НОМЕР_4 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 1500 грн.); медаль «За бойові заслуги» за номером НОМЕР_5 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 300 грн.); орден «За мужність» за номером 162219 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 500 грн.); медаль «За трудову доблесть» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 300 грн.); медаль «За трудову доблесть» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 300 грн.); орден «Вітчизняної війни» II ступеня за номером НОМЕР_6 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 2000 грн.); орден «Вітчизняної війни» II ступеня за номером 4680876 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 400 грн.); орден «Вітчизняної війни» І ступеня за номером 1023865 (згідно висновку державної . експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 500 грн.); орден «Вітчизняної війни» II ступеня за номером 5750933 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 400 грн.); орден «Вітчизняної війни» II ступеня за номером 3510950 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 400 грн.); орден «Трудова слава» за номером 41305 (згідно висновку державної експертизи Львівського сторичного музею від 08.02.2019 становить культурну та історичну цінність, вартістю 5000 гри.); орден «Трудова слава» за номером НОМЕР_7 (згідно висновку державної експертизи Львівського сторичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 1000 грн. ); орден «Знак Пошани» за номером НОМЕР_8 (згідно висновку державної експертизи Львівського сторичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 700 грн.); медаль «За оборону Севастополя» (згідно висновку державної експертизи Львівського сторичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 4000 грн.); орден «Знак Пошани» за номером НОМЕР_9 (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 500 грн.); медаль «За освоєння цілинних земель» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 250 грн.); знак «Гвардия» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 100 грн.); нагрудний знак «Отличник Советской Армии» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 35 грн.); нагрудний знак «За дальний поход» - 2 шт. (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 300 грн.); знак «ГТО СРСР І ступеня» (згідно висновку державної експертизи Львівського історичного музею від 08.02.2019 не становить культурної чи історичної цінності, вартістю 280 грн.). Наказом Міністерства культури України від 31.03.2017 № 267 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2017 за № 529/30397) Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський історичний музей» включено до переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей. Загальною вартістю 170365,00 грн.

Заслухавши апелянта ОСОБА_2 та його представника - адвоката Чернова В.В., які просили задоволити апеляційну скаргу, думку представника митниці Зирянова О.Ю., який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ч.2 ст. 7 КУпАП – провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.

У відповідності до вимог ст. 489 МК України суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У розумінні ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Правила переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес відправленнях в національному законодавстві регламентовані главою 36 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про те, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

Захисник-адвокат Чернов В.В. суді апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 платив проведення експертизи декількох сувенірних моделей медалей і це йому коштувало 20000 гривень. Протягом 10 років ОСОБА_2 збирав різні моделі медалей та відзнак і відправляв поштовою пересилкою в України. Досі проблем не було, оскільки це фейкові медалі, а не справжні.

Апелянт ОСОБА_2 пояснив в суді апеляційної інстанції, що він вирішив переїхати в Україну, а тому всі можливі речі відправив поштою. Він є колекціонером, але не оригінальних нагород, а їх аналогів і замовляє ці моделі по всьому світу. Нагороди є з різними номерами, оскільки за різні події, вручалися в різних родах військ та в різни період. За свої кошти замовив експертизу кількох нагород, які експерт оцінила найбільше. Це для нього була значна сума і саме через це пропонував, щоб суд першої інстанції призначив експертизу інших нагород. Декларацію заповнював вручну і передавав посильному, який здійснює відправлення.

У суді апеляційної інстанції представник митниці Зирянов О.Ю. просив залишити без задоволення апеляційні вимоги мотивуючи тим, що постановою № 158 зазначено, що жоден судовий експерт немає права здійснювати експертизу нагород, оскільки для цього є чіткий перелік експертів. З висновком судової експертизи не зовсім згідний адже в нагородах наявні дорогоцінні метали, оцінку яких не проводили. Крім того в доданій до апеляції декларація CN 23 відсутні штамп відправника та митниці, яка відправила товар.

У справі наявна декларація митна декларація форми CN 23 № CV2010317626US (а.с.9), але незаповнена з повним описом предметів наявних у поштовому відправлені. Однак такий опис є на ксерокопії декларації долученої до апеляційної скарги(а.с.180).

Відповідно до абз.1 п.п.2,6 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 року № 450 товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання митному органу уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, зокрема, митної декларації CN 23, використання якої з позначкою Консигнація і відправлень та можливе у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю.

У Регламенті поштових посилок, що є невідємною частиною Всесвітньої поштової конвенції, а саме у ч.2 ст. РП 122 вказано, що до кожної посилки додається митна декларація CN 23 або як єдиний бланк, або як частина бланка пачки СР23. У ній повинно докладно зазначатись вкладення посилки, відомості загального характеру неприпустимі. В інструкції до заповнення CN 23, яка міститься на звороті такої декларації, зазначено, що підпис відправника та дата є підтвердженням його відповідальності за відправлення.

Крім того суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що необхідно призначити додаткову експертизу з метою встановлення фактичної вартості вилучених предметів, а також з`ясування автентичності даних предметів.

Враховуючи зазначене вище суд першої інстанції при розгляді справи про порушення митних правил, у відповідності до вимог ст. 489 МК України, не з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 527 МК України, у разі виявлення у матеріалах справи про порушення митних правил недоліків, які унеможливлюють здійснення об`єктивного розгляду справи, суд (суддя) виносить постанову про проведення додаткової перевірки.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, усунення яких неможливе під час судового розгляду справи, тобто відсутністю достатніх та допустимих доказів для прийняття законного, обґрунтованого рішення, апеляційний суд вважає за необхідне скерувати матеріали на митницю для проведення додаткової перевірки.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, ст. 530 МК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2019 року, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України – скасувати.

Матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України повернути Галицької митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки.

Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя

Львівського апеляційного суду А.В. Белена