ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/8033/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.03.2020 року у справі №910/8033/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019, повний текст якого складено 02.12.2019

у справі №910/8033/19 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська»

до Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орган самоорганізації населення Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноарміська»

про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року Громадська організація "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Комісії з припинення повноважень Шевченківської районної у місті Києві ради (далі-відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Органу самоорганізації населення Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноарміська» (далі-третя особа).

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача в частині дострокового припинення повноважень третьої особи, оскільки на підставі рішення Київської міської ради №57/5444 від 24.02.2011 Посольству Естонської Республіки в Україні було передано безоплатно у власність сходові клітини площею 28,3 кв.м. та горище площею 174 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43-Б, що на думку позивача є реорганізацією вказаного будинку, а тому є самостійною підставою для дострокового припинення повноважень третьої особи в силу ч.2 ст.25 Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Крім того, позивач вказує, що здійснюючи свою діяльність без відповідних повноважень третя особа декларує представництво інтересів всіх мешканців, чим вводить їх в оману та заважає досягненню його статутних цілей.

Мотивуючи підстави для звернення до суду в порядку господарського судочинства, позивач зазначає, що за своєю суттю, предметом розгляду цієї справи є не сама по собі бездіяльність відповідача, а питання припинення діяльності органу самоорганізації населення, що і виключає можливість розгляду спору судами адміністративної юрисдикції. У позовній заяві визначено, що спірні правовідносини не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Шевченківська районна у місті Києві рада не має публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняття вказаного у позові рішення та дії, які заявлені до вчинення, стосуються іншої особи (третьої особи), а не позивача.

Охоронюваним законом інтересом, захист якого обумовив необхідність звернення до суду з цим позовом, позивач визначає як забезпечення досягнення своїх статутних цілей у спосіб припинення перешкоджань цьому з боку третьої особи. На переконання позивача, діяльність третьої особи перешкоджає його функціонуванню та реалізації основної мети, якою створювалася громадська організація.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги, а також не доведено обставини порушення прав позивача.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Крім того, разом з апеляційною скаргою, скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що підстава дострокового припинення повноважень органу самоорганізації населення, передбачена ч.2 ст.25 Закону України «Про органи самоорганізації населення» є самостійною та не потребує додаткової мотивації припинення повноважень органу самоорганізації населення з інших підстав, які перелічені у ст.ст.25, 26 вказаного Закону.

Крім того, скаржник стверджує, що відсутність чіткого строку для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення, не позбавляє суд права застосувати загальні принципи розумності строку вчинення певної дії.

До того ж, скаржник стверджує, що протиправна діяльність третьої особи прямо порушує його законні інтереси, що проявляються у перешкоджанні досягненню статутних завдань громадської організації.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020, справу №910/8033/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 поновлено Громадській організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19; розгляд апеляційної скарги Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 призначено на 18.02.2020 о 15:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 виправлено допущену описку у третьому пункті резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі №910/8033/19 шляхом виключення із його тексту дати та часу розгляду апеляційної скарги, з викладенням в наступній редакції: « 3.Розгляд апеляційної скарги Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 призначити на 19.02.2020 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань №12 (другий поверх).»

23.01.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

19.02.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. на лікарняному.

17.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить поновити строк на подання даного відзиву та клопотань; закрити провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України; відмовити в задоволенні апеляційної скарги з мотивів відсутності предмету спору, безпідставності позовних вимог та вирішення спору судовими рішеннями, які вступили в законну силу та залишити оскаржуване судове рішення без змін; постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов зловживання процесуальними правами позивачем та його представником, накласти штраф на них, а також спрямувати вказану ухвалу до органу адвокатського самоврядування.

Цього ж дня третьою особою подано через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання, в якому просить поновити строк для подання відзиву та клопотань, а також закрити провадження у даній справі на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.231 ГПК України.

19.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду третьою особою подано клопотання про ознайомлення з матеріалами даної справи. Цього ж дня судом апеляційної інстанції надано третій особі матеріали даної справи, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному клопотанні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 розгляд апеляційної скарги Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 призначено на 04.03.2020 о 15:25 год.

04.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду третьою особою подано заяву про виправлення описок, в якій зазначає, що в прохальних частинах відзиву та клопотанні помилково вказано про закриття провадження у справі, у зв`язку з чим просить читати: «у апеляційній скарзі відмовити та закрити провадження у справі».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 клопотання Органу самоорганізації населення Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноарміська» в частині поновлення строку на подання відзиву та клопотань задоволено та поновлено Органу самоорганізації населення Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноарміська» процесуальний строк на подання відзиву та клопотань, а також відмовлено Органу самоорганізації населення Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноарміська» у задоволенні клопотання в частині закриття провадження у справі №910/8033/19.

Скаржник наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулось 04.03.2020, не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю скаржника, оскільки відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, участь у судовому засіданні учасників процесу суд не визнавав обов`язковою. Також, колегією суддів враховано, що скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

04.03.2020 представник відповідача в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник третьої особи у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2006 рішенням Шевченківської районної у м. Києві рада ІІІ сесії V скликання «Про дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська» надано дозвіл на створення Органу самоорганізації населення Шевченківського району м. Києва.

16.02.2007 було затверджено рішенням конференції жителів кварталу обмеженого вулицями Пушкінська, В. Васильківська, та бульв. Тараса Шевченка Положення про будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», а зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 13.03.2007.

У розділі "Загальні положення" Положення про Будинковий комітет "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" вказано, що він є органом самоорганізації населення Шевченківського району м.Києва, дозвіл на створення якого наданий рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №40 від 13.07.2006. Комітет є представницьким органом жителів всіх житлових будинків кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, Велика Васильківська та бульвар Шевченка, а саме: будинків № 31-А, 31-Б, 31-В, 33-А, 39, 41, 43-А, 43-Б, 43-В, 45/2 по вул. Пушкінській та № 2, 6, 12, 14, 18, 20 по вул. Червоноармійській, № 1-Б по бульвару Т. Шевченка в Шевченківському районі м. Києва і діє в межах його території.

Згідно з п.1.2 вказаного Положення Комітет є однією з форм участі жителів Кварталу у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Основними завданнями та напрямами діяльності Комітету є створення умов для участі жителів Кварталу у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів Кварталу шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку території, інших місцевих програм (п.1.3 Положення).

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення".

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України "Про органи самоорганізації населення" в редакції, чинній на липень 2006 року (прийняття рішення про дозвіл на створення третьої особи), дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою.

Порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в м. Києві регламентований рішенням III сесії XXIV скликання Київської міської ради від 26.09.2002 №10/170 "Про органи самоорганізації населення в м. Києві", де визначено, що надання дозволу на створення органу самоорганізації населення здійснюється Київською міською радою (п.3.1 рішення).

Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів делегування Київською міською радою повноважень на надання дозволу на створення органів самоорганізації населення правомочним на той час (липень 2006 року) районним у м. Києві радам.

В той же час, питання можливого недотримання порядку створення будинкового комітету "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" не є підставою для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки позов розглядається виключно як приватноправовий спір, без надання оцінки діям Шевченківської районної у м. Києві ради щодо надання дозволу на створення органів самоорганізації населення, адже як визначив сам позивач, спрямуванням його звернення до суду є захист власних немайнових прав, зумовлених діяльністю третьої особи. Більше того, дослідження питання правомірності реалізації органами місцевого самоврядування їх владних управлінських функцій, розмежування компетенції між ними не належить до повноважень господарського суду.

Термін повноважень органу самоорганізації населення в силу Закону обмежується строком повноважень орану місцевого самоврядування, який надав дозвіл на її створення.

Так, статтею 11 Закону України "Про органи самоорганізації населення" передбачалось, що орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 Положення Комітет обирається терміном на строк повноважень Шевченківської районної в м. Києві ради конференцією жителів за місцем проживання у Кварталі на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Право обирати та бути обраним на виборах Комітету мають жителі, які на законних підставах проживають на території Кварталу і досягли в день їх проведення 18 років. Не мають права голосу жителі, яких судом визнано недієздатними. Конференція жителів Кварталу для проведення чергових виборів Комітету скликається Комітетом протягом 4 місяців після обрання нового складу Шевченківської районної ради. Про скликання конференції Комітет сповіщає Шевченківську районну в м. Києві раду. У разі, якщо у зазначений термін Комітет не скликав конференцію жителів Кварталу, вона скликається протягом 2 тижнів після його закінчення Головою Шевченківської районної ради за поданням комітету відповідного мікрорайону.

Припинення діяльності (ліквідація) Комітету здійснюється згідно із Законом України "Про органи самоорганізації населення" та цим положенням. Припиняється діяльність Комітету у зв`язку із закінченням терміну, на який його було обрано. Діяльність комітету припиняється також достроково у наступних випадках: виконання рішення Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві рад, Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві державних адміністрацій - за рішенням Шевченківської районної в місті Києві ради; невиконання рішень конференції жителів кварталу або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням конференції або зборів жителів кварталу; порушення Конституції чи законів України, інших актів законодавства; за рішенням суду (п.п.8.1, 8.2 Положення).

09.09.2010 Київською міською радою було прийнято рішення №7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", відповідно до якого було вирішено не утворювати районні у місті Києві ради, припинити з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, серед яких і Шевченківська районна у місті Києві рада. Також було вирішено вважати припиненими з 31.10.2010 року повноваження депутатів районних у місті Києві рад V скликання та припинити з цієї ж дати шляхом ліквідації виконавчі органи районних в місті Києві рад (районні у м. Києві державні адміністрації).

У відповідності до ст.25 Закону України "Про органи самоорганізації населення" повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення: 2) невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; 3) порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства - за рішенням суду. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення діяльності цього органу.

Згідно з ст.26 Закону України "Про органи самоорганізації населення" діяльність органу самоорганізації населення припиняється відповідно до цього Закону та його Положення. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення фінансові ресурси та майно повертаються відповідній сільській, селищній, міській, районній у місті (у разі її створення) раді, що дала згоду на утворення зазначеного органу самоорганізації населення.

Позивач посилається як на підставу для припинення органу самоорганізації населення - перебудову або реорганізацію будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган (ч.2 ст.25 Закону України "Про органи самоорганізації населення").

Як свідчать лист Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.09.2018 №109/03/25-8862 у 2009 році Посольство Естонії в Україні викупило житлові приміщення площею 344,37 кв.м. у житловому будинку №43-Б по вул. Пушкінській у Шевченківському районі м. Києва для свого розміщення, а також відповідно до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 №57/5444 «Про передачу у власність Посольству Естонської Республіки в Україні місць загального користування у житловому будинку №43-Б на вул. Пушкінській» Посольству Естонії в Україні було безоплатно передано у власність сходові клітини площею 28,3 кв.м. та горище площею 174 кв.м.

При цьому, як вбачається з Положення про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська" (нова редакція), затвердженого рішенням конференції жителів кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, В.Васильківська, та бульвар Т. Шевченка, протокол №3 від 25.09.2018 Будинковий комітет "Квартал Пушкінська - Червоноармійська" вказано, що він є органом самоорганізації населення Шевченківського району м. Києва, дозвіл на створення якого наданий рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 40 від 13.07.2006. Комітет є представницьким органом жителів всіх житлових будинків кварталу, обмеженого вулицями Пушкінська, Велика Васильківська та бульвар Шевченка, а саме: будинків № 31-А, 31-Б, 31-В, 33-А, 39, 41, 43-А, 43-В, 45/2 по вул. Пушкінській та № 2, 6, 12, 14, 18, 20 по вул. Червоноармійській, №1-Б по бульвару Т. Шевченка в Шевченківському районі м. Києва і діє в межах його території (п. 1.1 Положення).

Тобто, станом на момент звернення позивачем з даним позовом до господарського суду будинок №43-Б по вул. Пушкінській, з якого були відселені мешканці, у зв`язку з придбанням житлових приміщення Посольством Естонії у 2009 році для свого розміщення, був виключений зі сфери, на яку розповсюджується діяльність третьої особи.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання позивача як на підставу для дострокового припинення повноважень органу самоорганізації населення, так як вказаний будинок не входить до кварталу, в якому будинковий комітет є представницьким органом жителів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 статті 45 ГПК України визначено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

У частині першій ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведеного слідує, що підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

В той же час, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №910/16436/18 та від 22.07.2019 у справі №910/16407/18.

З огляду на що, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб на момент звернення до суду, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У відповідності до Положення про будинковий комітет "Квартал Пушкінська-Червоноармійська" (нова редакція) припинення діяльності (ліквідація) Комітету здійснюється згідно із Законом України "Про органи самоорганізації населення" та цим положенням. Припиняється діяльність Комітету у зв`язку із закінченням терміну, на який його було обрано. Діяльність комітету припиняється також достроково у наступних випадках: виконання рішення Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві рад, Київської міської та Шевченківської районної у місті Києві державних адміністрацій - за рішенням Шевченківської районної в місті Києві ради; невиконання рішень конференції жителів кварталу або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням конференції або зборів жителів кварталу; порушення Конституції чи законів України, інших актів законодавства; за рішенням суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про органи самоорганізації населення" повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення: 2) невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; 3) порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства - за рішенням суду. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов`язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення діяльності цього органу.

У відповідності до п.47 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

Згідно з ст.80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження органу самоорганізації населення припиняються достроково у разі: 1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень; 2) його саморозпуску. Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.

Таким чином, з аналізу норм законодавства та Положення про Комітет не вбачається чітких строків протягом яких має бути прийняте рішення про дострокове припинення органу самоорганізації населення.

Позивачем належними засобами доказування не доведено дійсного (фактичного) порушення відповідачем станом на момент звернення до господарського суду з даним позовом його законних прав, свобод чи інтересів.

Більше того, за своїм правовим статусом позивач у справі та третя особа є різними особами приватного права, правовий статус яких і правосуб`єктність визначається різними спеціальними законодавчими актами. Так, як вказувалося вище, правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається Законом України "Про органи самоорганізації населення", згідно з яким органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом (ст. 1). Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети (ст. 2).

В той же час, правовий статус громадських організацій в України регламентований Законом України "Про громадські об`єднання", у преамбулі якого (в редакції станом на час державної реєстрації позивача) було закріплено, що він визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань.

Стаття 2 Закону України "Про громадські об`єднання" передбачала, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні та не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення: політичних партій; релігійних організацій; непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об`єднань; саморегулівних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування; непідприємницьких товариств (які не є громадськими об`єднаннями), утворених на підставі інших законів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про громадські об`єднання" особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами.

З викладеного слідує, що представницький орган, який створюються мешканцями певних територій та добровільне об`єднання фізичних осіб, утворене для здійснення й захисту прав і свобод, задоволення окреслених ними суспільних інтересів не є тотожними за своїм правовим статусом та не повинні в ході свого функціонування конкурувати одне з одним, навіть у разі схожості їх намірів.

Кім того, наявність органу самоорганізації населення у межах території міста Києва, що відповідає території, в якій зацікавлений позивач у справі саме по собі не може свідчити про порушення таким представницьким органом прав та/або охоронюваних законом інтересів Громадської організації "Квартал Пушкінська-Велика Васильківська", так само як і надання дозволів на створення таких органів.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, а також беручи до уваги те, що відповідно до законодавства України судовому захисту підлягає лише порушене право на момент звернення до суду, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Доводи третьої особи щодо пропуску строку позовної давності, колегією суддів відхиляються, оскільки позовні вимоги визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Доводи, наведенні третьою особою у відзиві на апеляційну скаргу щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.231 ГПК України, колегією суддів також відхиляються з підстав викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 04.03.2020 у даній справі.

Посилання третьої особи у відзиві на те, що судовим рішенням по справі №910/8032/19 встановлено, що спір не належить до компетенції господарського суду, колегією суддів також відхиляються, оскільки в зазначеній справі судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог саме через недоведеність обставин порушення прав позивача та висновків про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства судове рішення у справі №910/8032/19 не містить.

Крім того, третя особа просила постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов зловживання процесуальними правами позивачем та його представником А.Приходьком , а також накласти штраф на останніх, а в цій ухвалу виконати вимоги ст.234 ГПК України, а саме дати оцінку кожного з доводів щодо даної обставини, наведених у відзиві та спрямувати ухвалу до органу адвокатського самоврядування. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Колегією суддів не встановлено та третьою особою не надано належних та допустимих доказів щодо зловживання позивачем та його представником процесуальними правами в межах даної справи.

Посилання третьої особи на подання позивачем інших позовів, як на доказ зловживання процесуальними правами, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, по-перше, звернення позивача до суду з позовом є його конституційним правом та елементом диспозитивності, а не зловживанням в межах даного спору процесуальними правами в розумінні ст.43 та ст.135 ГПК України; по-друге, подані позивачем в межах адміністративного та господарського судочинства відрізняються сторонами, предметом та підставами позову, тобто у провадженні цього чи іншого суду відсутня справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав.

З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про відсутність всіх процесуальних передумов для вжиття заходів на яких наполягає третя особа, а тому відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

В той же час, колегія суддів звертає увагу третьої особи на те, що вона не позбавлена права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону зі скаргою про притягнення адвоката А.Приходька до дисциплінарної відповідальності у разі наявності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Громадської організації «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/8033/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Громадську організацію «Квартал Пушкінська-Велика Васильківська».

4.Матеріали справи №910/8033/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 16.03.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Т.П. Козир