ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Гелета С.М.

05 березня 2020 р.

Справа № 480/1601/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О., Клочко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

Встановила:

06.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /т. 2, а.с. 1-3/, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ПФУ, ГУ ПФУ в Сумській області), пов`язаної з невиплатою йому заробітної плати за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року включно;

- зобов`язати відповідачів виплатити йому заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року включно в сумі 46.082,25 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Також, позивач просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми заробітної плати у межах одного місяця; зобов`язати відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили; постановити окрему ухвалу суду, якою зобов`язати Пенсійний фонд України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства по відношенню до нього - начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Охтирське ОУПФУ) та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України.

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що згідно наказу № 57 від 01.08.1994 року він призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом, наказом № 31-о від 17.05.2002 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, наказом № 1- о від 27.10.2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 року управління перейменоване на Охтирське ОУПФУ). 04.07.2018 року він звільнений з посади начальника Охтирського ОУПФУ у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Позивач вказує, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 року № 491-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » його поновлено на посаді начальника Охтирського ОУПФУ з 05.07.2018 року. Після поновлення на посаді за рішенням суду відповідачі не виплачували йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського ОУПФУ направлено до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Південне ОУПФУ), яке було правонаступником ліквідованого Охтирського ОУПФУ, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідачі повинні йому виплатити заробітну плату з 22..12.2018 року по 30.04.2019 року включно. Наказом ПФУ від 05.04.2019 року № 135-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Позивач зазначає, що рішенням суду його повторно поновлено на посаді начальника Охтирського ОУПФУ і судом стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2019 року по день винесення рішення судом. Таким чином, сума заробітної плати повинна рахуватися по 17.04.2019 року, тобто по день його звільнення із займаної посади повторно, яка становить суму 46.082 грн.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві адміністративний позов відповідач ПФУ зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 5 «Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області», Охтирське ОУПФУ припинено 29.08.2018 року. Оскільки на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського ОУПФУ останнє припинено, посада начальника Охтирського ОУПФУ скорочена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 5 «Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області», відповідно до якої, Охтирське ОУПФУ реорганізоване шляхом злиття в Південне ОУПФУ. Наслідком злиття стало припинення Охтирського ОУПФУ. Штатний розпис відповідачів не містять штатної посади «начальник Охтирського ОУПФУ», позивач не перебуває у трудових відносинах з ПФУ, а відтак у відповідача не виникає жодних обов`язків з виплати заробітної плати позивачу, відсутні підстави для виплати позивачу винагороди у зв`язку із тим, що жодної роботи позивач не виконував.

Незважаючи на ці обставини, ПФУ виконано рішення суду від 21.12.2018 року про поновлення позивача на посаді начальника Охтирського ОУПФУ по справі № 1840/2917/18. При цьому, відповідач просить врахувати, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.04.2019 року зупинено дію рішення суду першої інстанції по справі № 1840/2917/18. Таким чином, на думку ПФУ, дія рішення суду від 21.12.2018 року з 05.07.2018 року була зупинена.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві адміністративний позов відповідач ГУ ПФУ в Сумській області (правонаступник Південного ОУПФУ) зазначає, що у зв`язку з припиненням Охтирського ОУПФУ 29.08.2018 року, штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019 рік не затверджувались. Штатний розпис Південного ОУПФУ на 2018 рік затверджений 12.03.2018 року, на 2019 рік - 22.02.2019 року. Відповідно, до штатного розпису Південного ОУПФУ посада начальника Охтирського ОУПФУ відсутня. Отже, ОСОБА_1 не був працівником Південного ОУПФУ. Оскільки відсутні підстави для виплати заробітної плати позивачу, всі табелі обліку робочого часу повернуті йому без розгляду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року (рішення у повному обсязі складено 13.09.2019 року) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково наступним чином.

Так, судовим рішенням відповідач ГУ ПФУ в Сумській області зобов`язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року в розмірі 46.082 грн. з урахуванням висновків рішення суду по даній справі.

Судове рішення в частині присудження нарахування та виплати з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у розмірі 559,00 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що належним відповідачем за позовними вимогами про нарахування та виплати на користь позивача заробітної плати є саме ГУ ПФУ у Сумській області. Таким чином, позовні вимоги щодо бездіяльності ПФУ, пов`язаної із невиплатою позивачу заробітної плати та зобов`язання виплатити заробітну плату є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Крім того, суд зазначив, що позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року, згідно табелів обліку робочого часу за період з грудня 2018 по квітень 2019 року, складені начальником Охтирського ОУПФУ.

Враховуючи положення постанови КМУ від 18.01.2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», а також постанови КМУ від 06.02.2019 року № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році», ГУ ПФУ у Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітну плату за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року включно в сумі 46.082 грн.

Стосовно вимоги позивача про виплату суми без врахуванням обов`язкових податків та зборів, суд зазначив, що питання нарахування та виплати всіх податків та зборів визначається при виконанні судового рішення боржником, як податковим агентом, на якого покладено обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

При цьому, суд першої інстанції визначився про необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження нарахування та виплати з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, а також про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали та зобов`язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування обставин, що мають значення справи, просить його скасувати в частині, якою задоволені вимоги позивача, та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог.

Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач ГУ ПФУ у Сумській області фактично посилається на доводи, що наведені ним у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на позицію, що наведена ним у заявах по суті в суді першої інстанції, та просить залишити апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Сумській області без задоволення, а судове рішення, - без змін.

Позивачем та відповідачем ПФУ судове рішення в апеляційному порядку не оскаржено.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід змінити, з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01.08.1994 року призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом, наказом № 31-о від 17.05.2002 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, наказом № 1- о від 27.10.2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 року управління перейменоване на Охтирське ОУПФУ).

04.07.2018 року позивач звільнений з посади начальника Охтирського ОУПФУ, у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року по справі № 1840/2917/18, наказом ПФУ від 22.12.2018 року № 491-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Охтирського ОУПФУ з 05.07.2018 року.

Наказом ПФУ від 05.04.2019 року № 135-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача ОСОБА_1 звільнено з посади у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 4 ч.1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Даний наказ доведено до відома позивача 17.04.2019 року, що підтверджується підписом про ознайомлення позивача на наказі.

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами ПФУ. Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Охтирське ОУПФУ є територіальним органом ПФУ, діяльність якого контролюється, координується та підпорядковується саме ПФУ та безпосередньо ГУ ПФУ у Сумській області. Таким чином, обов`язок щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу покладено на територіальний орган ПФУ, в якому він працював, а саме - на Охтирське ОУПФУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 5 «Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області», прийнято рішення утворити Південне ОУПФУ, реорганізувавши шляхом злиття Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області. Таким чином, правонаступником Охтирського ОУПФУ є Південне ОУПФУ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» до головного управління приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне ОУПФУ. Разом із тим, 18.06.2019 року юридичну особу Південне ОУПФУ припинено. Таким чином, ГУ ПФУ в Сумській області є правонаступником як Південного ОУПФУ, так і Охтирського ОУПФУ.

З урахуванням тієї обставини, що права та обов`язки Охтирського ОУПФУ в порядку правонаступництва перейшли до ГУ ПФУ у Сумській області, яке є самостійним розпорядником бюджетних коштів, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 про нарахування та виплати на користь позивача заробітної плати є саме ГУ ПФУ у Сумській області.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності ПФУ, що пов`язана із невиплатою йому заробітної плати та зобов`язання виплатити заробітну плату.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Конституцією України (ч. 3 ст. 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Наказом Державного комітету статистики України від 25.12.2009 року № 489 затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю робочого часу.

Відтак, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.

Як установлено судовим розглядом, начальником Охтирського ОУПФУ велися табелі обліку робочого часу за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року. Зазначені табелі обліку направлені та отримані Південним ОУПФУ. При цьому нарахування та виплата заробітної плати не проведена. Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції відповідачами не надано.

Колегія суддів зазначає, що статтею 50 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Пунктом 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів». Даною Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.

Таким чином, позивач з 01.12.2018 року мав посадовий оклад в розмірі 7.000 грн. Розмір надбавки за вислугу років 3.500 грн. (7.000 грн * 50%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн., що в сумі становить 11.100 грн. (постанова Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 року № 24).

06.02.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році», яка набрало чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2019 року.

Згідно примітки № 1 цієї постанови посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9). 1.762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року) х 2 = 3.524 грн. Згідно схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (коефіцієнта ) : керівник самостійного управління, служби (територія одного або кількох районів, міст обласного значення) має коефіцієнт - 2,13.

Таким чином, розрахунок посадового окладу начальника Охтирського ОУПФУ - 3.524 грн. х 2,13 = 7.506,12 грн., а з урахуванням заокруглення становить 7.510 грн.

Відповідно до даної постанови позивач з 01.01.2019 року мав посадовий оклад в розмірі -7.510 грн. Розмір надбавки за вислугу років 3.755 грн. (7.510 x 50%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн., що в сумі становить 11.865 грн.

Колегія суддів зазначає, що розрахунки заробітної плати позивача ОСОБА_1 за спірний період сторонами не оспорювались та не заперечувались.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач ГУ ПФУ у Сумській області повинен здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати за період з 22.12.2018 року по 17.04.2019 року включно у сумі 46.082 грн.

При цьому, приходячи до висновку про необхідність зміни судового рішення, колегія суддів зазначає, що в силу приписів податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

За наведених обставин колегія суддів відзначає, що сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті позивачу з відрахуванням обов`язкових податків, зборів, платежів.

Оскільки вищеозначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення, шляхом доповнення його резолютивної частини вказівкою про необхідність відрахування від суми заробітної плати ОСОБА_1 обов`язкових податків, зборів, платежів.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміна рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, - змінити шляхом доповнення його резолютивної частини вказівкою про необхідність відрахування від суми заробітної плати ОСОБА_1 обов`язкових податків, зборів, платежів.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

Л.В. Мельнікова

Судді

(підпис) (підпис)

С.С. Рєзнікова О.М. Калитка

Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 березня 2020 року.