П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2603/19

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

04 березня 2020 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача - Недосип Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року (повний текст якого складено 24.10.2019 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та відновленні індексації пенсії наростаючим підсумком за період з 01.11.2018 по 30.09.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії - 22473,19 грн. у вигляді індексації пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 включно та проведення в подальшому виплат проіндексованої пенсії наростаючим підсумком та звернути судове рішення до негайного виконання.

Підставою звернення з даним позовом до суду слугувала отримана позивачем відмова пенсійного органу у проведенні індексації пенсії та її відновлення наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати сум індексації пенсії, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її законне право на індексацію пенсії, з огляду на інфляцію, яка зменшує її фактичну вартість, а тому звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком за період з 01.11.2018 по 30.09.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про неврахування судом всіх дійсних обставин справи, зокрема і того, що відповідно до опублікованих Мінсоцполітики показників індексів інфляції, за період з 01.11.2018 року по 30.09.2019 року індекс інфляції не перевищив встановлений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» поріг в розмірі 103%.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечила доводи відповідача, як такі, що жодним чином не спростовують обставини, на які вона посилалась в обгрунтування позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

За таких умов, з огляду на приписи ч.2 ст. 313 КАС України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 з 23.01.2002 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 27.02.2014 позивачеві призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІ від 16.12.1993 року в розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Внаслідок вказаної обставини, починаючи з 27.02.2014 базовий місяць для обчислення індексації встановлено лютий 2014 року, і починаючи з 01.12.2014 по теперішній час Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачеві проводиться індексація пенсії у фіксованій сумі в розмірі 170,82 грн.

В квітні 2019 року позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо виплати їй фіксованої суми індексації пенсії, яка була встановлена ще в 2014 році, звернулась до відповідача з заявою про проведення індексації її пенсії за період з 01.11.2018 року по 30.09.2019 року, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком.

Листом від 18.04.2019 року №1032/М-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у задоволенні заяви позивача.

В липні 2019 позивач повторно звернулась до відповідача з заявою щодо проведення індексації пенсії, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум індексації пенсії, відповідно до Закону України "Про індексації грошових доходів населення".

Листом від 13.08.2019 №М-815-П-02-26-04 відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та її відновленні наростаючим підсумком, зазначивши про відсутність правових підстав для вказаного.

Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, погодився з доводами позивача в частині протиправності відмови відповідача у проведенні індексації пенсії позивача та відновленні індексації наростаючим підсумком за період з 01.11.2018 по 30.09.2019.

В частині відмовлених позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність останніх та таких, що не потребують задоволення з огляду на характер заявлених позовних вимог, які носять зобов`язальний характер.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обставинам, встановленим в ході розгляд справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Правовідносини між сторонами врегульовано положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282).

Відповідно до ст. 1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з абзацом 1-2 статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Частиною 3 наведеної статті визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV).

При цьому, приписами п. 4-5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексацій пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-ІV, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше визначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Зокрема, пунктом 2 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені: відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків, з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону №1058-ІV.

При цьому, згідно п. 13 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV у разі, якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України" та "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

В даному випадку, судова колегія зауважує, що пенсію ОСОБА_1 призначено та обчислено відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, що в розрізі наведених вище приписів норм чинного законодавства є підставою для непроведення індексації її пенсії.

Водночас, судова колегія зважає на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), де визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 103 відсотка (п. 1-1 Порядку №1078).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до опублікованих Мінсоцополітики показників індексів інфляції за 2018-2019 роки, інформація про які є у вільному доступі, встановлено, що з 01.11.2018 року по 30.09.2019 року індекс інфляції не перевищував 103%.

Відтак, відповідач обґрунтовано вказав, що підстави для проведення індексації нарахованої та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.11.2018 року по 30.09.2019 року відсутні.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що позивачу 25.06.2019 року проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, внаслідок чого загальний розмір пенсії склав 4332,29 грн. з урахуванням в тому числі, і зафіксованої суми індексації у розмірі 170,82 грн.

Відтак, доводи позивача про порушення її законного права на індексацію пенсії, з огляду на інфляцію, яка зменшує фактичну вартість отримуваної пенсії, є безпідставними.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 по справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано обґрунтовані доводи правомірності власних дій, що підтверджені до того ж належними та допустимими доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосованння норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та порушення норм процесуального права.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вказані обставини та норми законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 березня 2020 року.

Головуючий

Біла Л.М.

Судді

Гонтарук В. М. Курко О. П.