ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа

№ 554/858/19 Номер провадження 22-ц/814/680/20

у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін в м. Полтава цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року, прийнятого під головуванням судді Савченко Л.І. в м. Полтава

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з вказаним позовом. Уточнивши позовні вимоги просив стягнути на його користь з АТ СК «АРКС» завдану моральну шкоду у розмірі 12800 грн., з відповідача ОСОБА_2 - 87200 грн.; стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну смертю дружини ОСОБА_3 у розмірі 3925,88 грн. щомісячно починаючи з 01.10.2017 року довічно, за винятком 94221,12 суми відшкодування за перші 24 місяці з жовтня 2017 року по вересень 2019 року включно, які просив стягнути на свою користь з АТ СК «АРКС» як компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду, внаслідок смерті потерпілої ОСОБА_3 ; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та АТ СК «АРКС» витрати на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника ОСОБА_3 в сумі 21505,53 грн. та ліки потерпілій ОСОБА_3 в розмірі 1852,49 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «АРКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 12 800 грн., у відшкодування матеріальної шкоди 17 377 грн. 81 коп. (витрати на поховання та встановлення надгробного пам`ятника у сумі 15 525 грн. 55 коп. та витрати на придбання ліків на суму 1852 грн. 26 коп.), а всього 30 177,81 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 87 200 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь держави судовий збір у сумі 1 340,07 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 872 грн.

Решту судового збору віднесено на рахунок держави.

Рішення оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «АРКС».

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, які мають значення для справи. Просить рішення скасувати частково, та прийняти у відповідній частині нове рішення та стягнути з ОСОБА_2 3925,88 грн. щомісячно, починаючи з 01.10.2017 року довічно та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 94221,12 грн. - відшкодування за перші 24 місяці з жовтня 2017 року по вересень 2019 року включно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення моральної шкоди, визначити розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 в сумі 20 000 грн. та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути вказану суму з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АРКС», в іншій частині рішення залишити без змін.

ПАТ «Страхова компанія «АРКС», оскаржуючи рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

10.03.2020 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ СК «АРКС», в яких просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року в частині стягнення моральної шкоди залишити без змін.

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ПАТ СК «АРКС» просить за результатами розгляду вказаних апеляційних скарг прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні скарг на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09 жовтня 2017 року о 17.00 по вул. Зіньківській в м.Полтава, поблизу Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева сталася ДТП у вигляді наїзду на ОСОБА_3 , яка їхала на велосипеді, автомобілем марки «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в реанімаційному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського.

За даним фактом внесені відомості до ЄРДР за № 12017170000000446 від 10.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 11 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Полісу № АК/5877403 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 18.02.2017 року по 17.02.2018 року, ОСОБА_2 застрахувала цивільно-правову відповідальність водія, який на законних підставах керує автомобілем «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , у АХА Страхування. Страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає двісті тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну - сто тисяч гривень.

Відповідно до п.2 вказаного Договору страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Згідно паспортних даних ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_3 та на день смерті дружини був пенсіонером з 2011р. по інвалідності третьої групи по загальному захворюванню (7, 78).

Здійснивши поховання дружини, ОСОБА_1 на підтвердження цих витрат надав товарний чек б/н від 11.10.2017 року на суму 4 130 грн. з переліком предметів, необхідних для поховання, рахунок -замовлення № 64437 від 12.10.2017 для підготовки могили на суму 1 295,55 грн. Витрати понесені на виготовлення та встановлення намогильної споруди загиблої підтверджені накладною № 120 на суму 10 100 грн.

Крім того, ОСОБА_1 поніс витрати на придбання ліків на суму 1852,26 грн., що підтверджується копіями чеків № 8144 від 09.10.2017 року на суму 1133,69 грн. та № 59600 від 09.10.2017 року на суму 718,57 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що позивач не довів, що перебував на утриманні своєї дружини, адже отримував пенсію у розмірі 1715,92 грн. щомісяця, що є більшим, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» ( з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні). Факт перебування у шлюбі із загиблим не може свідчити про перебування на його утриманні. Суд першої інстанції вважав також доведеними вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Сума прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється державним бюджетом України на кожен рік.

Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.

Вказана обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування, як-то довідка про розмір пенсії, довідка про доходи тощо.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні ПФУ у Полтавській області та отримує пенсію у розмірі 1 715,92 грн. щомісяця, що є більшим, як вірно зазначив районний суд, ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» ( з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні).

Отже, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Поняття «непрацездатні громадяни» надається у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Між тим, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження факту перебування на утриманні померлої дружини.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018р. у справі № 165/325/17.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині висновків суду не спростовують.

Районний суд у повному обсязі врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача, характер та тривалості його немайнових втрат, часу та зусиль, необхідних для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди. Тому визначена судом грошова оцінка моральної шкоди не викликає сумнівів.

Статтею 27 п. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». визначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Суд першої інстанції з врахуванням наведеного положення Закону та ст. ст.1168,1187 ЦК України стягнув в межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відповідні суми з ОСОБА_2 та АТ «СК «АРКС».

Прохання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 відносно стягнення у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. із страхової компанії знаходиться поза межами вимог позивача.

Не заслуговують також на увагу доводи АТ «СК «АРКС» щодо передчасності звернення ОСОБА_1 до суду із даними позовними вимогами, так як право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права передбачено положеннями ст.55 Конституції України, ст.15 ЦК України та ст.ст.4,5 ЦПК України.

Стягнувши із страхової компанії суми у відшкодування витрат позивача на придбання ліків, на поховання та встановлення пам`ятника, районний суд вірно керувався роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 про те, що страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону № 1961-IV.

Також, відповідно до пункту 27.4 цього Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника. При цьому, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Таким чином, доводи апеляційних скарг про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження і спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна