ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №805/2408/16-а

адміністративне провадження №К/9901/27188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2016 (суддя Галатіна О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 ( головуючий суддя Василенко Л.А., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Є.Г.) у справі № 805/2408/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (далі - ТОВ «Донснабтехсервис») звернулося до суду з позовом до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Слов`янська ОДПІ), в якому просив визнати неправомірним і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0001261530 від 19.07.2016 в сумі 50 000 грн., в тому числі основного платежу 40 000 грн., та фінансові санкції в розмірі 10 000 грн. (25%).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що Товариство самостійно виявлено помилки, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2016 року, а саме виправлено показники додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", що підтверджується поданими до відповідача уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.07.2016 року № 0001261530 на загальну суму 50000,00 грн.

Рішення судів мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, оскільки платником податків в межах строків, встановлених податковим законодавством, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період, який став предметом камеральної перевірки, розрахунок був прийнятий та опрацьований, тому під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, за самостійно виявлену помилку, позивачем було сплачено штрафну санкцію.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що позивач самостійно не виявляв помилку в раніше поданій ним податковій декларації, так як така помилка була виявлена під час проведення камеральної перевірки працівниками ДПІ, що вказує на порушення вимог податкової дисципліни, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення, яке є предметом даного судового оскарження прийнято правомірно.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.07.2016 року Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Донснабтехсервис» за травень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 108/0200/35718234 від 11.07.2016 року яким встановлено порушення пункту 192.1 статті 192 розділу V Податкового кодексу України та пункту 3 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21.

Судами також встановлено, що 11.07.2016 року ТОВ «Донснабтехсервис» за допомогою засобів електронного зв`язку подано до Слов`янської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2016 року, а саме виправлено показники додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)".

Уточнюючі розрахунки та додатки 5 прийнято органом державної податкової інспекції в порядку п.п.49.9.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, про що платнику податків надіслано квитанції №№ 1,2 від 11.07.2016 року.

В подальшому, на підставі вищезазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2016 року № 0001261530, яким ТОВ «Донснабтехсервис» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 50000 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 40000 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 10000 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду, який визначив його незаконним, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Тому, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.07.2016 року ТОВ «Донснабтехсервис» за допомогою засобів електронного зв`язку подано до Слов`янської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2016 року, а саме виправлено показники додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)", у зв`язку з чим позивачем було самостійно нараховано суму штрафу у розмірі 578 грн. (3% від суми).

Уточнюючі розрахунки та додатки 5 прийнято органом державної податкової інспекції в порядку п.п.49.9.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, про що платнику податків надіслано квитанції №№ 1, 2 від 11.07.2016 року.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки платником податків відкориговані дані по декларації за травень 2016 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення.

Крім того, Суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме відповідач самостійно виявив помилку в податковому обліку позивача, засвідчивши це в акті перевірки, оскільки такий акт, як то вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, був прийнятий на підставі камеральної перевірки, тобто у відсутність позивача, і який був йому вручений 13.07.2016 року, через 2 дні від дня фактичного надіслання позивачем вказаного уточнюючого розрахунку (11.07.2016 року). Тобто позивач, не маючи на руках акту, самостійно виявив допущену ним арифметичну помилку в поданій податковій декларації за травень 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що позивач не допустив порушень вимог ПК України, що свідчить про протиправність прийняття спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350,355,359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі № 805/2408/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду