КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12березня 2020 року м. Київ

Справа №761/2721/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4682/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів : Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Мальцева Д.О. 18 червня 2019 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В

У січні 2019 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на свою користь компенсацію у розмірі 400 євро, що станом на день подання позовної заяви становить 12525,20 грн, збитки у розмірі 196,02 грн та судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 квітня 2017 року позивачем було придбано квиток на авіарейс PS 940, сполученням Валенсія - Івано-Франківськ, виліт якого мав відбутися 12 серпня 2017 року о 01:35 год. При реєстрації позивачеві було відмовлено у посадці на рейс, у зв`язку з тим, що відповідачем було продано білетів більше, аніж місць у літаку, та запропоновано альтернативний рейс, внаслідок чого позивач прибув у пункт призначення із запізненням на 15 годин. Крім цього позивачем було придбано автобусний квиток сполученням Івано-Франківськ - Рівне на 12 серпня 2017 року, яким позивач не зміг скористатись, у зв`язку з відмовою у посадці на рейс PS 940 та зміною маршруту.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення коштів - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано до суду доказів, які б встановлювали взаємозв`язок між відмовою в посадці на рейс PS 940 Валенсія - Івано-Франківськ та запропонованим альтернативним рейсом UX1005 з подальшими пересадками, при цьому, клопотань щодо витребування доказів до суду не надходило.

Не погодився із вищезазначеним судовим рішенням позивач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права , а також за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує на те, що відправляючи позивача альтернативним рейсом (UX 1005), відповідач визнав факт відмови позивачу у перевезені проти його волі, а відтак відповідач зобов`язаний був здійснити виплату компенсації в силу положень ст. 104 ПК України та п. 17.2 Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України». Отже, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не застосував ч. 5 ст. 104 ПК України, яка підлягає застосуванню. Крім того, судом першої інстанції взагалі не розглядалась вимога про стягнення збитків в розмірі 196,02 грн, що є порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» відзив до суду апеляційної інстанції не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до положень ст.ст. 19, 20 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (Монреальська конвенція), перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок затримки в повітряному перевезенні пасажирів, багажу або вантажу. Однак перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його службовці та агенти вжили всіх заходів, які могли б бути необхідними для того, щоб уникнути шкоди, або що для нього чи для них було неможливо вжити таких заходів.

Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана або її виникненню сприяла недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, від якої походять його або її права, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування, у розмірі, в якому така недбалість, неправомірна дія чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Якщо вимога про відшкодування заявлена особою, іншою, ніж пасажир, у

зв`язку зі смертю або тілесним ушкодженням, яких зазнав останній, перевізник так сам повністю або частково звільняється від відповідальності настільки, наскільки він доведе, що недбалість, інша неправомірна дія чи бездіяльність цього пасажира спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Ця стаття стосується всіх положень цієї Конвенції про відповідальність, у тому числі пункту 1 статті 21

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно зі ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 3 Повітряного кодексу України.

Відповідно до Преамбули Повітряного кодексу України, Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ПК України дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (далі - Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі - ПК України) та Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, (далі - Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу).

Положеннями ч.16 ст. 100 ПК України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 104 ПК України, у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Перевезення пасажира з аеропорту, де сталася відмова у перевезенні, до аеропорту, з якого починається запропонований перевізником альтернативний маршрут, та від аеропорту альтернативної посадки до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, на який йому відмовлено у перевезенні, здійснюється за рахунок перевізника.

Якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі.

Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:

250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;

600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.

Перевізник має право зменшити розмір компенсації, визначеної у частині п`ятій цієї статті, на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:

на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;

на чотири години - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.

Відстань, зазначена в цій частині цієї статті, вимірюється за методом ортодромічної відстані маршруту.

Виплата компенсації не звільняє перевізника від обов'язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, передбачених ч.2 цієї статті та ч. 5 ст. 105 цього Кодексу.

Також право пасажирів у разі відмови в перевезенні, скасуванні або затримки рейсів на компенсацію передбачено розділом XVI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 30 листопада 2012 №735(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Згідно з ч.1 ст.76, ч.1 ст.81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 ст.81 ЦПК України визначено, що рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 28 квітня 2017 року позивачем придбано квиток на авіарейс PS 940, Валенсія - Івано -Франківськ , час відправлення - 12 серпня 2017 року о 01:35 год.

Однак, як вказував позивач, 12 серпня 2017 року йому було відмовлено в посадці на рейс PS 940 сполученням Валенсія - Івано-Франківськ у зв`язку з тим, що відповідачем було продано квитків більше аніж є місць у літаку та відправлено альтернативним рейсом UX1005, який відправляється з аеропорту Валенсія о 06:05 год. з пересадками у м. Париж та м. Київ, і прибував до аеропорту Івано - Франківська о 21:30 год., тобто із запізнення більш ніж 15 год.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем було надано копію квитка на рейс PS 940, копію посадкового талону та копії посадочних талонів на рейси UX1005, PS128, PS 81 /а.с.7-9/.

Під рейсом з надлишком броні розуміють - рейс, на який кількість пасажирів, що мають підтверджене бронювання і прибули на реєстрацію до закінчення остаточного часу оформлення пасажирів, перевищує кількість наявних місць на рейсі (ч.4 Загальних положень, Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу). Тобто, по суті такий рейс є відмовою авіакомпанії від перевезення пасажира. У разі настання такого випадку застосуванню підлягають положення, що регулюють порядок надання компенсації пасажирам у разі скасування, відмови в перевезенні.

Під час реєстрації пасажиру видається посадковий талон, в якому зазначається точний номер його місця в салоні літака. Однак, в посадковому талоні Серхіо Пічкур Пічкур в графі «посадочне місце» міститься позначка «SBY», що означає «що квитків на рейс продано більше, аніж місць в літаку». Також позивачем надані посадочні талони на рейси UX1005, PS128, PS81, із відправкою з аеропорту Валенсія о 06:05 год. Та пересадками у м. Париж та м. Київ, і прибуттям до аеропорту в м. Івано - Франківськ.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт відмови йому у перевезенніпроти його волі, а тому перевізник має виплатити позивачу компенсацію в розмірі 400 євро - оскільки дальність його рейсу складає 2249, 10 км.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в суді першої інстанції не надала жодних доказів на спростування доводів позивача. Таким чином відповідач як перевізник не довів обставин щодо відсутності його вини у завданні шкоди позивачу, що є його обов`язком в силу положень Монреальської конвенції та норм ЦПК України. А отже вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 196,02 грн (вартість квитка напрямком Івано-Франківськ - Рівне) колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Матеріали справи містять копію ваучера, який підлягає обміну на квиток в касі автовокзалу, складеного на ім`я позивача, сполученням м. Івано-Франківськ - м. Рівне, на дату 12 серпня 2017 року о 08 год. 45 хв. У цьому ваучері зазначена вартість поїздки - 196,00 грн. Проте, в матеріалах справи відсутні дані про здійснення оплати цих коштів. Тобто позивачем не доведені належним чином обставини понесення ним зазначених витрат. А отже відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

На наведене вище суд першої інстанції уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2127,80 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року - скасувати та постановити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 400 Євро

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2127,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4, ЄДРПОУ 14348681).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя -доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук