КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ск/824/3/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року місто Київ

справа № 824/230/19

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ: Борисової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 березня 2019 року прийняте у місті Києві у складі: голови складу Притики Ю.Д. , арбітрів: Пащенко Є.Г., Жукової Г.К., у справі АС №260р/2017 за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) до Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Україна), зобов`язання компенсувати витрати позивача, понесені ним в зв`язку з захистом своїх інтересів у цій справі та покладення на відповідача витрат позивача щодо оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) про внесення змін до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року шляхом визнання укладеної угоди №28 до контракту у редакції, яка запропонована Публічним акціонерним товариством «Тольяттіазот» (Російська Федерація), стягнення з відповідача витрат за зустрічним позовом, понесених в зв'язку з підготовкою, подачею і розглядом цього зустрічного позову, в тому числі на оплату арбітражного збору, юридичних послуг, документально підтверджених на момент винесення арбітражного рішення,-

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2019 року ПАТ «Тольяттіазот» звернулося до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просило скасувати рішення МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року у справі АС №260р/2017 за позовом ДП «Укрхімтрансаміак» (Україна) до ПАТ «Тольяттіазот» (Російська Федерація) про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована ДП «Укрхімтрансаміак» (Україна) та за зустрічним позовом ПАТ «Тольяттіазот» (Російська Федерація) до ДП «Укрхімтрансаміак» (Україна) про внесення змін до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року шляхом визнання укладеної угоди №28 до контракту у редакції, яка запропонована ПАТ «Тольяттіазот» (Російська Федерація).

Заяву обґрунтовувало тим, що 24 грудня 2007 року між ДП «Укрхімтрансаміак» та ПАТ «Тольяттіазот» укладено контракт №026/А/2007 про надання послуг з транзиту рідкого аміаку через територію України магістральним трубопроводом.

08 вересня 2017 року ДП «Укрхімтрансаміак» звернулось до МКАС при ТПП України з позовом до ПАТ «Тольяттіазот» про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована ДП «Укрхімтрансаміак».

24 жовтня 2017 року до МКАС при ТПП України надійшов зустрічний позов ПАТ «Тольяттіазот» до ДП «Укрхімтрансаміак» про визнання укладеною додаткової угоди до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, яка запропонована ПАТ «Тольяттіазот» від 24 жовтня 2017 року.

12 листопада 2018 року до МКАС при ТПП України від ПАТ «Тольяттіазот» надійшла заява, в якій останнє просило визнати укладеною додаткову угоду до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року в новій редакції.

Правовою підставою розгляду справи в МКАС при ТПП України стало арбітражне застереження, яке міститься в розділі 8 «Порядок розгляду спорів» контракту в редакції додаткової угоди №15 від 22 листопада 2012 року до контракту.

Рішенням МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року позовні вимоги ДП «Укрхімтрансаміак» до ПАТ «Тольяттіазот» задоволено частково.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Тольяттіазот» до ДП «Укрхімтрансаміак» відмовлено.

Заявник вказував, що оскаржуване рішення винесено щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди та містить постанову з питання, що виходить за межі арбітражної угоди сторін.

Зазначав, що склад арбітражного суду замість того, аби визначити в якій редакції має бути визнано укладеною додаткову угоду, або відхилити вимоги обох сторін, напряму вніс зміни до положень контракту щодо тарифної ставки, за якою проводиться оплата послуг за контрактом, тобто розглянув питання, які виходять за межі арбітражного застереження.

ПАТ «Тольяттіазот» вказував, що МКАС при ТПП України вирішив спір не згідно з тими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору, а надані арбітражним судом обґрунтування та підстави внесення змін до п.5.1. контракту свідчать про втручання МКАС в сферу оподаткування, що є сферою публічного права.

Посилався на те, що допущення МКАС при ТПП України порушення арбітражної процедури, передбаченої Регламентом МКАС, свідчить про невідповідність такої процедури угоді сторін контракту, що є окремою підставою для скасування рішення МКАС при ТПП України, передбаченою підпунктом 1 пункту 2 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», підпунктом (г) пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України.

Заявник вказував, що рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України.

ПАТ «Тольяттіазот» зазначав, що оскаржуваним рішенням змінено підстави та порядок застосування податкових пільг, передбачених ПК України, що є порушенням публічного порядку.

Посилався на те, що МКАС при ТПП України не наділений компетенцією (повноваженнями) змінювати правила та умови оподаткування.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі, витребувано з МКАС при ТПП України матеріали справи АС №260р/2017 та надано учасникам справи строк для подання своїх заперечень (пояснень) з приводу поданої заяви.

20 грудня 2019 року до Київського апеляційного суду з МКАС при ТПП України надійшли матеріали справи АС №260р/2017.

23 грудня 2019 року від ДП «Укрхімтрансаміак» до Київського апеляційного суду надійшли заперечення на заяву ПАТ «Тольяттіазот» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року, в якому ДП «Укрхімтрансаміак» просило відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Тольяттіазот», оскільки відсутні будь-які передбачені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення МКАС при ТПП України.

В судовому засіданні представники заявника ПАТ «Тольяттіазот» вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.

Представники ДП «Укрхімтрансаміак» вимоги заяви не визнали та просилисуд відмовити в їїзадоволенні.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та з матеріалів справи МКАС при ТПП України,24 грудня 2007 року між Українським державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та ВАТ «Тольяттіазот» укладено контракт №026/А/2007 про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом.

Умови контракту неодноразово змінювалися сторонами шляхом підписання додаткових умов до нього.

У зв'язку з державною реєстрацією змін найменування Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» було змінено на ДП «Укрхімтрансаміак», а у зв`язку зі зміною фірменного найменування ВАТ «Тольяттіазот» було змінено на ПАТ «Тольяттіазот».

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Укрхімтрансаміак» звертаючись до МКАС при ТПП України з позовом до ПАТ «Тольяттіазот» просило визнати додаткову угоду №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладену в редакції, яка запропонована ДП «Укрхімтрансаміак».

ПАТ «Тольяттіазот» звертаючись з зустрічним позовом до ДП «Укрхімтрансаміак» просило визнати укладеною додаткову угоду до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, яка запропонована ПАТ «Тольяттіазот» від 24 жовтня 2017 року.

Як ДП «Укрхімтрансаміак», так і ПАТ «Тольяттіазот» шляхом визнання укладеною додаткової угоди до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, які ними запропоновані, просили внести зміни до п.п.1.1, 5.1, 5.2 контракту в розділ «ОПЛАТА І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОСЛУГИ ВИКОНАВЦЯ» щодо зміни тарифів, за якими надавалися інші послуги за контрактом.

Відповідні вимоги первісного та зустрічного позовів були предметом спору, який сторони передали на вирішення МКАС при ТПП України.

Рішенням МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року позовні вимоги ДП «Укрхімтрансаміак» до ПАТ «Тольяттіазот» задоволено частково.

Внесено до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року такі зміни:

Змінено п.п.5.1 п.5 Контракту «ОПЛАТА І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОСЛУГИ ВИКОНАВЦЯ», виклавши його в такій редакції:

«5.1. Оплата за виконання Виконавцем послуг, згідно п.п.2.2.3. Контракту, проводиться Замовником в доларах США за обумовленою нижче тарифною ставкою.

Тарифна ставка становить 45,10 доларів США за одну тонну аміаку, в тому числі:

3,8 доларів США за одну тонну в розрахунку на 100 км або 30,55 доларів США за одну тонну аміаку на всю відстань (804 км) за надання послуг транзитного транспортування аміаку Замовника;

14,55 доларів США за одну тонну - за надання інших послуг, пов`язаних з транзитом аміаку (прийом, захолоджування, зберігання і перевантаження з ізотермічних ємностей ОПЗ на судно, доступ до причалу Порта та інші послуги, безпосередньо пов`язані з виконанням зобов`язань перед Замовником по Контракту).

Відшкодування витрат Виконавця по оплаті останнім льодового збору, згідно п.п.2.1.5. контракту здійснюється Замовником понад тарифної ставки».

В п.5.2. п.5 контракту «ОПЛАТА І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОСЛУГИ ВИКОНАВЦЯ» слова і цифри «за ставкою 13,22 доларів» замінити на слова і цифри «за ставкою 14,55 доларів США».

В іншій частині позовних вимог ДП «Укрхімтрансаміак» відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Тольяттіазот» до ДП «Укрхімтрансаміак» відмовлено.

Заявник ПАТ «Тольяттіазот», звертаючись до суду з даною заявою, посилався на те, що рішення МКАС при ТПП України підлягає скасуванню, оскільки:

останнє ухвалене щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди та містить постанову з питання, що виходить за межі арбітражної угоди сторін;

арбітражна процедура не відповідала угоді сторін,

прийняте рішення суперечить публічному порядку України, оскільки покладає обов`язок по сплаті податків на особу, яка звільнена від оподаткування на підставі норм міжнародного та українського законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Згідно з ст.5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Частиною 1 ст.34 вказаного Закону передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:

1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що:

одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або

2) суд визначить, що:

об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або

арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Згідно з ст.16 вказаного Закону питання про компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у кожній конкретній справі вирішує склад Арбітражного суду, який розглядає спір.

В силу положень статті 7 Закону Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має право розглядати спори за наявності письмової угоди сторін про передачу спору, що виник між ними або може виникнути в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні, на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до п.1 ст.7 вищевказаного Закону арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні.

Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина друга статті 21 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи №260р/2017, її розгляд здійснювався МКАС при ТПП України на підставі арбітражної угоди, яка укладена між ДП «Укрхімтрансаміак» та ПАТ «Тольяттіазот» у вигляді арбітражного застереження, що міститься в розділі 8 «ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПОРІВ» контракту.

Відповідно до розділу 8 «ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПОРІВ» укладеного між сторонами контракту в редакції додаткової угоди №15 від 22 листопада 2012 року останні погодили, що:

при виникненні між сторонами спорів чи розбіжностей за цим контрактом або в зв`язку з ним, сторони зроблять все необхідне для їх врегулювання шляхом переговорів (п.8.1).

всі спори і розбіжності, що виникають за цим контрактом або в зв`язку з ним, які не були врегульовані шляхом переговорів, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту (п.8.2).

Звертаючись з позовними заявами до МКАС при ТПП України, як ДП «Укрхімтрансаміак», так і ПАТ «Тольяттіазот» посилалися саме на вказане арбітражне застереження.

Статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. Заява про відсутність у третейського суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.

Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлює чіткі преклюзивні строки для подання стороною заяви про відсутність у складу арбітражного суду компетенції та заяви про те, що він перевищує межі своєї компетенції.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону сторона, яка знає про те, що яке-небудь положення цього Закону, від якого сторони можуть відступати, або яка-небудь вимога, згідно з арбітражною угодою, не були дотримані, і проте продовжує брати участь у арбітражному провадженні, не заявивши заперечень проти такого недотримування без невиправданої затримки, а якщо для цього передбачено будь-який строк, то протягом цього строку вважається такою, що відмовилась від свого права на заперечення.

Разом з тим, представниками ПАТ «Тольяттіазот» при розгляді справи в МКАС при ТПП України не було подано заяву щодо відсутності компетенції МКАС відповідно до ст.16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та протягом арбітражного розгляду ПАТ «Тольяттіазот» не зробило жодної заяви про те, що склад арбітражного суду перевищує межі своєї компетенції у зв`язку з чим, в силу статті 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», сторона вважається такою, що відмовилася від свого права на заперечення з цих питань.

Заявник ПАТ «Тольяттіазот», звертаючись до суду із заявою, вказував також на те, що витрати ДП «Укрхімтрансаміак», покладені в основу прийнятого рішення МКАС при ТПП України, не були предметом переговорів сторін контракту.

ПАТ «Тольяттіазот» зазначало, що ДП «Укрхімтрансаміак» направило ПАТ «Тольяттіазот» претензію про необхідність укладення додаткової угоди №28 до контракту та деталізований розрахунок витрат ДП «Укрхімтрансаміак» на надання послуг за контрактом лише 30 серпня 2017 року (лист №1099), а позовна заява у справі №260р/2017 надійшла до МКАС 08 вересня 2017 року.

ПАТ «Тольяттіазот» зауважував, що під час розгляду справи №260р/2017 він наголошував, що між сторонами переговорний процес щодо укладення додаткової угоди №28 до контракту не проводився, оскільки ПАТ «Тольяттіазот» не мало можливості отримати інформацію про структуру пропонованого ДП «Укрхімтрансаміак» тарифу до отримання претензії ДП Укрхімтрансаміак» від 30 серпня 2017 року (лист №1099), відповідь на яку ПАТ «Тольяттіазот» направив 19 вересня 2017 року (лист №И-2017 ГД / 93-5578), тобто після звернення ДП «Укрхімтрансаміак» з позовом у справі №260р/2017.

Як вказувало у своїх запереченнях ДП «Укрхімтрансаміак», ПАТ «Тольяттіазот» висловило свою позицію щодо витрат ДП «Укрхімтрансаміак» ще у листі №ЕК 2017/01-451/1 від 03 січня 2017 року, в якому зазначило, що ПАТ «Тольяттіазот» має намір укласти прямий договір з ОПЗ для отримання послуг перевалки, щоб уникнути багатьох спірних ситуацій (в тому числі щодо стати ПДВ). Вказаний лист було додано до позовної заяви ДП «Укрхімтрансаміак» від 06 вересня 2017 року. Представники ДП «Укрхімтрансаміак» посилалися на те, що до позовної заяви ДП «Укрхімтрансаміак» від 06 вересня 2017 року були додані листи, з яких вбачається, що про збитковість тарифу ДП «Укрхімтрансаміак» повідомило ПАТ «Тольяттіазот» листом №12 від 05 січня 2017 року та повторно листом №35 від 20 січня 2017 року ДП «Укрхімтрансаміак» акцентувало увагу на збитковість діючого тарифу, а в листі №39 від 23 січня 2017 року ДП «Укрхімтрансаміак» виклало відповідні розрахунки.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваному рішення арбітражний суд зазначив про дотримання сторонами досудового врегулювання спору.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок доарбітражного врегулювання цього спору між сторонами та зміст додаткової угоди, що була предметом таких переговорів між сторонами, могли оцінюватись лише в межах арбітражного розгляду. А надання оцінки цим обставинам Київським апеляційним судом буде порушувати межі втручання суду, що передбачено ст.5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №824/168/19.

Суд звертає увагу також на те, що підпункт г) пункту 1 частини 2 статті 459 ЦПК України та абз. 4 пункту 1 частини 2 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» пов`язують можливість скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу з тим, що арбітражна процедура не відповідали угоді сторін.

Відповідно до п.8.2 контракту сторони узгодили, що спір буде передано на розгляд МКАС відповідно до Регламенту МКАС, тобто сторони домовились про арбітражну процедуру, визначену положеннями Регламенту МКАС, який став частиною їхньої угоди відповідно до ст.2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Стаття 17 Регламенту МКАС визначає, що арбітражна процедура починається з моменту винесення постанови головою МКАС про прийняття справи до провадження.

Відповідно до ст.48 Регламенту МКАС арбітражна процедура завершується винесення арбітражного рішення або постанови про припинення арбітражного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2017 року голова МКАС виніс постанову про прийняття справи до провадження за № 260р/2017, а 18 березня 2019 року складом арбітражного суду ухвалено рішення, яким арбітражна процедура у цій справі завершилась.

Факт включення п.8.1 в пункт 8 контракту не робить доарбітражні переговори частиною арбітражної процедури, оскільки відповідно до угоди сторін процедура починається з винесення постанови головою МКАС про прийняття справи до провадження, а завершується винесенням арбітражного рішення.

Відповідно до ст.ст.19, 21 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.ст.17, 21 Регламенту МКАС «арбітражна процедура» не включає доарбітражний переговорний процес.

Таким чином, доарбітражний переговорний процес не є частиною арбітражної процедури, і, відповідно, заявлена ПАТ «Тольяттіазот» відсутність переговорного процесу не може порушувати арбітражну процедуру, а, відтак, відсутня підстава для скасування рішення відповідно до пп.г) п.1 ч.2 ст.459 ЦПК України та абз. 4 п.1 ч.2 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Заявник також вказував на те, що арбітражним судом вирішено спір не відповідно до заявлених позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом вимог шляхом визнання укладеною додаткової угоди №28 до контракту, а іншим способом - шляхом внесення змін безпосередньо до умов контракту (змін до п.5.1 контракту).

Разом з тим, як вбачається з позовних вимог ДП «Укрхімтрансаміак», останнє просило арбітражний суд про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною в редакції, запропонованій ДП «Укрхімтрансаміак».

У зустрічному позові від 24 жовтня 2017 року ПАТ «Тольяттіазот» просило арбітражний суд внести зміни до контракту шляхом визнання укладеною додаткової угоди до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року, в редакції ПАТ «Тольяттіазот».

А відтак, посилання заявника ПАТ «Тольяттіазот» на те, що МКАС при ТПП України виніс рішення щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди та вийшов за межі своїх повноважень, допустив грубе порушення арбітражної процедури суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що арбітражний суд діяв в межах своїх повноважень, розглянув усі первісні та зустрічні позовні вимоги, та задовольнивши частково позов ДП «Укрхімтрансаміак» вирішив конкретний спір між сторонами в межах своєї компетенції.

Щодо посилання ПАТ «Тольяттіазот» як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року на те, що арбітражним судом вирішено спір не на підставі норм законодавства України, якими обґрунтовані такі вимоги, а виключно на основі переконань складу арбітражного суду, тобто фактично за принципом «справедливості», що свідчить про те, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін, слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту рішення МКАС при ТПП України, в ньому відповідно до ч.4 ст.49 Регламенту МКАС, ч.ч.1, 4 ст.28 та п.2 ст.31 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» склад арбітражного суду керувався, зокрема: ст.1 Конституції України, ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст.15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статтями 6, 52, 628, 632, 651, 653 ЦК України, ст.ст.180, 188 ГК України,ст.189, 197, 198 ПК України, ст.1, 16, 28 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», статтею 1 Закону України «Про бухгалтерські облік та фінансову звітність в Україні», статтею 21 Закону України «Про морські порі України», постановою Кабінету Міністрів №992 від 6 грудня 1993 року «Про плату транзит нафти, газу та аміаку трубопровідним транспортом через територію Україні наказом Міністерства промислової політики України №83 від 01 квітня 2011 року «Про надбавку до тарифу за транзит аміаку трубопровідним транспортом через територію України», наказом Міністерства інфраструктури №541 від 18 грудня 2015 року «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора причалу, що знаходиться в господарському віданні адміністрації морських порт України», Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати затвердженим наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджень наказом Міністерства фінансів України №246 від 20 жовтня 1999 року,ст.ст.2, 5, 14, 24, 40, 41, 48, 49, 52 Регламенту МКАС при ТПП України, розділом ІХ Положення про арбітражні збори та витрати, тобто при вирішенні спору арбітражний суд застосував норми права України.

Отже, твердження ПАТ «Тольяттіазот», що спір було вирішено не на підставі норм законодавства України та виключно за принципом «справедливості» та як дружнім посередником (ex aequo et bono) суперечить фактичним обставинам справи.

Суд відхиляє доводи заявника про те, що рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України, виходячи з наступного.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

По справі відсутні докази того, що рішенням МКАС порушено принцип недискримінації, принципи правової визначеності та конституційних засад юридичної відповідальності.

Доводи ПАТ «Тольяттіазот» стосовно того, що МКАС при ТПП України під час розгляду справи № 260р/2017 безпідставно здійснив аналіз та тлумачення норм податкового законодавства, чим фактично втрутився в сферу оподаткування, яка є сферою публічного права суд відхиляє, оскільки оскаржуване рішення ніяким чином не змінює підстави та порядок застосування податкових пільг, передбачених ПК України та не порушує основоположні принципи та умови оподаткування України.

Як вбачається з тексту рішення арбітражний суд зазначив, що приймаючи це рішення, арбітражний суд не оцінював «законність» або «незаконність» включення ПДВ до договору №1006/1ТА-2016 від 29 грудня 2015 року, укладений між ДП «Укрхімтрансаміак» і ПАТ «Одеський припортовий завод», оскільки розгляд питань, що стосуються правовідносин між даними сторонами, не входить до компетенції цього арбітражного суду через відсутність відповідного арбітражного застереження, компетенція якого обмежена спорами і розбіжностями, що випливають із контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року, і рішення якого не можуть зачіпати права й інтереси третіх сторін. Зазначений договір №1006/1 ТА-2016 від 29 грудня 2015 розглядався арбітражним судом виключно в якості доказу понесених ДП «Укрхімтрансаміак» витрат.

Судом встановлено, що рішенням МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року було вирішено спір між сторонами-суб`єктами господарювання за контрактом №026/А/2007 про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом, пункт 8 якого містить арбітражне застереження.

ПАТ «Тольяттіазот» не довело суду, що арбітражне рішення впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна, й заподіює шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна. Такі доводи зводяться виключно до незгоди з ухваленим рішенням та незгодою з оцінкою доказів, на яких воно базується, що не може бути розцінено як порушення публічного порядку.

Отже, у оскаржуваному рішенні не має жодних висновків арбітражного суду щодо податкових пільг та порядку їх застосування, також рішенням не встановлено обов`язку щодо сплати ПДВ.

Обґрунтування заявника щодо порушення рішенням МКАС публічного порядку України зводиться до незгоди із застосуванням МКАС норм матеріального права при вирішенні спору та вирішення спору по суті, аналіз чого перебуває за межами компетенції суду загальної юрисдикції.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також заявником ПАТ «Тольяттіазот» були надані: висновок експертів у галузі права щодо відповідності рішення МКАС при ТПП України умовам арбітражної угоди та її відповідності публічному порядку України від 02 грудня 2019 року, складеного експертами Галянтич М.К., Настюк В.Я.; висновок експертів у галузі права щодо питання невідповідності арбітражної процедури угоді як підстави для скасування рішення МКАС при ТПП України від 02 грудня 2019 року, складеного експертами Кулинич П.Ф. та Кострубою А.В. та науково практичний експертний висновок №с06/2019 відносно обґрунтованості включення податку на додану вартість у розмір тарифної ставки у договорі, справедливого характеру формування його ціни від 31 січня 2019 року, складеного експертами Національної академії правових наук України Кузнецовою Н.С., Дзерою О.В., Кострубою А.В.

Статтею 114 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

З огляду на зазначене, суд відхиляє вказані висновки, оскільки у даній справі питання застосування аналогії права чи аналогії закону не досліджувалось.

На підставі вищевикладеного, ПАТ «Тольяттіазот» не підтвердило, а судом не було встановлено наявності визначених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 459 ЦПК України обставин, які можуть бути підставами для задоволення заявипро скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року у справі АС №260р/2017.

А відтак, у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 березня 2019 року у справі АС №260р/2017 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.268, 457, 460 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 березня 2019 року у справі АС №260р/2017 за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) до Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Україна), зобов`язання компенсувати витрати позивача, понесені ним в зв`язку з захистом своїх інтересів у цій справі та покладення на відповідача витрат позивача щодо оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) про внесення змін до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року шляхом визнання укладеної угоди №28 до контракту у редакції, яка запропонована Публічним акціонерним товариством «Тольяттіазот» (Російська Федерація), стягнення з відповідача витрат за зустрічним позовом, понесених в зв'язку з підготовкою, подачею і розглядом цього зустрічного позову, в тому числі на оплату арбітражного збору, юридичних послуг, документально підтверджених на момент винесення арбітражного рішення - відмовити.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 березня 2019 року у справі АС №260р/2017 за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) до Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) про визнання додаткової угоди №28 до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Україна), зобов`язання компенсувати витрати позивача, понесені ним в зв`язку з захистом своїх інтересів у цій справі та покладення на відповідача витрат позивача щодо оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) про внесення змін до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року шляхом визнання укладеної угоди №28 до контракту у редакції, яка запропонована Публічним акціонерним товариством «Тольяттіазот» (Російська Федерація), стягнення з відповідача витрат за зустрічним позовом, понесених в зв'язку з підготовкою, подачею і розглядом цього зустрічного позову, в тому числі на оплату арбітражного збору, юридичних послуг, документально підтверджених на момент винесення арбітражного рішення - залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала суду якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12 березня 2020 року.

Суддя: О.В. Борисова