Частиною 3 статті 51 Закону №280/97 визначено, що виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Відповідно до частини 4 статті 51 Закону № 280/97 до складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).

Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного міського голови, у розумінні статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є посадовою особою місцевого самоврядування.

Рішенням Черкаської міської ради від 14.11.2014 № 2-395 «Про утворення виконавчого комітету Черкаської міської ради» утворено виконавчий комітет, визначено чисельність та затверджено персональний склад. До складу виконавчого комітету включено ОСОБА_3 секретаря міської ради. Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 № 3-1682 «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів» затверджено керівництво міської ради та її виконавчого комітету чисельністю 6 штатних одиниць, до якого входить і секретар Черкаської міської ради.

Статтею 9 Закону № 2493 передбачено, що відповідна посадова особа має право отримувати в порядку, встановленому законодавством, від відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, об`єднань громадян, окремих осіб матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх службових обов`язків.

09.09.2015 до відділу кадрової роботи департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради надійшло доручення секретаря міської ради ОСОБА_3 про надання інформації з дня обрання міського голови ОСОБА_5 скільки робочих днів перебував на роботі, у відрядженні, у відпустці (а.с.24 т.2) відповідно до статті 50 Закону № 280/97.

Згідно листа заступника начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради начальника відділу загально-правових питань юридичного управління від 10.09.2020 щодо виконання доручення секретаря міської ради від 09.09.2015, адресованого відділу кадрової роботи про надання інформації про кількість днів, які міський голова перебував на роботі, у відпустці та у відрядженні повідомлено, що інформація, яка стосується робочого часу та кількості робочих днів, часу перебування у відпустці за своєю природою є публічною відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначену інформацію має право отримати будь-який запитувач публічної інформації. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 50 Закону № 280/97 секретар міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності. Для виконання своїх повноважень, наданих законом, секретар міської ради має право отримувати відповідну інформацію від органів та установ, що утворені Черкаською міською радою (а.с.24 т.1).

Судом встановлено, що рукописно на дорученні секретаря міської ради ОСОБА_3 від 09.09.2015 позивачем зазначено: «у період відсутності міського голови, його обов`язки з питань пов`язаних з діяльністю ради виконує секретар міської ради, а з питань діяльності виконавчих органів ради виконує перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Згідно статті 7 Закону № 2493 посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування. Розпорядження міського голови є одним із цих актів (статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») (а.с.20 т.1). На думку позивача, він як посадова особа місцевого самоврядування, не мав права виконувати доручення секретаря міської ради ОСОБА_3 від 09.09.2015, позаяк підпорядковується міському голові.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, належать обов`язковому прийняттю та розгляду. Стандарт «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2003 поширюється на внутрішні службові документи, довідково-інформаційні документи. Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволено оформлювати рукописним способом.

Суд встановив, що у такому дописі позивача на дорученні секретаря міської ради від 09.09.2015 (а.с.20 т.1, а.с.24 т.2) не міститься інформації про виконання завдання, про відмову від виконання, не зазначено про явно злочинний характер доручення (зміст повинен бути очевидним, явним для особи, якій він адресований), не зазначено про повторність звернень (долучаються до попереднього листування без розгляду), не йдеться про невідповідність запиту на отримання інформації.

Право громадян звертатися особисто, а також направляти індивідуальні і колективні звернення в органи місцевого самоврядування є одним з найважливіших засобів прояву суспільно-політичної активності громадян, зацікавленості їх у суспільних справах, а також захисту ними своїх прав.

Суд зазначає, що посада секретаря міської ради належить до керівних посад та відповідно до частини 4 статті 51 Закону № 280/97 входить до виконавчого комітету Черкаської міської ради, а відповідно до пункту 4.1 Положення № 3-1682 департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, у складі якого створено відділ кадрової роботи, начальником якого у період надходження доручення секретаря міської ради від 09.09.2015 був позивач ОСОБА_2 є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що для виконання повноважень секретар міської ради має право отримувати відповідну інформацію від органів та установ, що утворені Черкаською міською радою.

Позивачем не надано доказів виконання вимог статті 44 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлення 09.09.2015 у письмовій формі керівника органу (Хвиля Т.В.) чи структурного підрозділу про отримання до виконання доручення, що позивач вважав незаконним (у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, зазначена у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює).

Суд бере до уваги, що від першого заступника міського голови ОСОБА_4 у цей же день отримано аналогічне за змістом доручення: «прошу надати інформацію з дня обрання міського голови ОСОБА_5 скільки робочих днів перебував на роботі, у відряджені, у відпустці. Термін виконання: 10.09.2015» (а.с.21 т.1) і відповідь позивачем надано 10.09.2015 (а.с.22 т.1).

Судом встановлено, що у дорученні йдеться про кількість робочих днів перебування на роботі міського голови ОСОБА_5 з дня обрання, проте ні такої відповіді, ні пояснень щодо неможливості надання запитуваної інформації позивачем не зазначено (а.с.22 т.1).

Оцінюючи твердження позивача про протиправність дій першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4 щодо видання розпорядження «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 », суд зазначає про таке.

Суд враховує, що 09.09.2015 першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвилем Т.В. позивачеві було дано доручення, аналогічне за змістом дорученню секретаря міської ради ОСОБА_3 від 09.09.2015, про надання інформації: «з дня обрання міського голови ОСОБА_5 скільки робочих днів перебував на роботі, у відрядженні, у відпустці» (а.с.23 т.2) та встановлено термін виконання 10.09.2015.

Суд зазначає, що дане доручення не було виконано у повній мірі у встановлений термін, позаяк відповідь, надана на виконання доручення не містить кількості робочих днів перебування міського голови ОСОБА_5 на роботі з дня обрання (а.с.22 т.2) та не має відповідного переадресування для отримання потрібної керівництву виконкому інформації.

10.09.2015 на ім`я першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвиля Т.В. секретарем міської ради Радуцьким О.Р. подано службову записку у якій викладено прохання розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу кадрової роботи департаменту управління справами та юридичного забезпечення ОСОБА_2 (а.с.20 т.2).

10.09.2015 на ім`я першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвиля Т.В. секретарем міської ради подано службову записку з посиланням на висновок начальника управління начальника відділу загально-правових питань юридичного управління Мазура О.М. про наявність права у секретаря міської ради отримувати інформацію від органів та установ, що утворені Черкаською міською радою та проханням розглянути питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача (а.с.20 т.2). На службовій записці першим заступником міського голови Хвилем Т.В. вчинено резолюцію « ОСОБА_2 . Негайно надати пояснення до 11.00 11.09.2015». Дії керівника юридичного управління Мазура О.М. позивачем не оскаржувались.

На виконання зазначеного доручення, позивачем 11.09.2015 (о 10 год. 50 хв.) підготовлено відомості з поясненням «про службову записку секретаря міської ради ОСОБА_3 » (а.с.18 т.2). На зазначеному документі міститься письмове розпорядження ОСОБА_4 .: «директору департаменту Шабанову В.І. підготувати проект розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності догана начальнику відділу кадрової роботи департаменту управління справами та юридичного забезпечення ОСОБА_2 та зняття 100 % надбавки за високі досягнення в роботі за жовтень 2015 року. Строк 08.10.2015» (а.с.18 т.2).

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19). Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 4 Закону № 2493 служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач є посадовою особою органу місцевого самоврядування 7 рангу.

Згідно статті 19 Закону № 2493 організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 9 Закону № 2493 посадова особа місцевого самоврядування має право, зокрема: на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; у порядку і в межах, встановлених законом, отримувати інформацію щодо матеріалів своєї особової справи та ознайомлюватися з іншими документами, що стосуються проходження нею служби в органах місцевого самоврядування, отримувати від керівників органу місцевого самоврядування відповідні пояснення та давати особисті пояснення; вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї.

Невиконання позивачем доручення від 09.09.2015 секретаря міської ради Радуцького О.Р. без повідомлення керівника вищого рівня та доручення від 09.09.2015 першого заступника міського голови Хвиля Т.В. щодо надання інформації про кількість робочих днів перебування на роботі міського голови ОСОБА_5 свідчить про порушення трудової/службової дисципліни у контексті вимог статті 8 Закону № 2493, про що зазначено у спірному розпорядженні, де враховано пункт 2 перехідних положень № 2493: дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування, статті 147, 147-1, 148, 149 КЗпПУ.

Пунктом 1 частини 1 статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно з частиною 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Розпорядженням від 07.10.2015 № 302-р(к) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » за підписом першого заступника міського голови Хвиля Т.В., який станом на дату видання розпорядження виконував обов`язки міського голови (з питань діяльності виконавчих органів ради) позивачу оголошено догану та знято надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування. Догану було оголошено «за невиконання службових обов`язків, що виразилося у свідомому та грубому ігноруванні письмового доручення секретаря міської ради ОСОБА_7 від 09. 09. 2015» на підставі: доручення першого заступника міського голови Хвиля Т.В., доручення секретаря міської ради Радуцького О.Р. від 09.09.2015; письмової відмови начальника відділу кадрової роботи департаменту управління справами та юридичного забезпечення Курча С.В. від 09.09.2015; службової записки секретаря міської ради Радуцького О.Р. від 10.09.2015 вх. № 11466-01-13; пояснення начальника відділу кадрової роботи департаменту управління справами та юридичного забезпечення ОСОБА_2 від 11.09.2015.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723) встановлено, що основними обов`язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Зважаючи на те, що після рукописно зафіксованої позиції на дорученні секретаря міської ради у цей же день від керівника отримано аналогічне за змістом доручення, службовець мав би забезпечити добросовісне, сумлінне, точне його виконання, проте керівництво виконкому було позбавлено бездіяльністю з боку позивача обсягу необхідної інформації для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвиль Т.В. на час надання доручення від 09.09.2015 та на час прийняття розпорядження від 07.10.2015 № 302-р(к) виконував обов`язки тимчасово відсутнього міського голови, був керівником позивача та мав повноваження надавати позивачеві доручення та притягувати позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання службових обов`язків.

Оцінюючи твердження позивача, що безпосереднім керівником міським головою Одаричем С.О. було прийнято рішення з питання надання пояснень стосовно доручення секретаря міської ради від 09.09.2015 вчинено резолюцію 14.09.2015: «Курч. Надати інформацію. Роз`яснити секретарю, що отримання інформації не тотожне наданню доручень» та не прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що дисциплінарне стягнення застосовано керівником не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, відповідно до частини 1 статті 148 КЗпПУ.

З резолюції від 14.09.2015 «Надати інформацію» та неповноти виконання доручення першого заступника міського голови Хвиля Т.В. від 09.09.2015 встановлено і підтверджено матеріалами справи, що запитувану інформацію про кількість робочих днів ні секретар міської ради ОСОБА_3 , ні перший заступник так і не отримали, що не свідчить про додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; постійне вдосконалення організації своєї роботи; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування з турботою про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування.

Надаючи оцінку твердженню позивача про недотримання вимог порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (далі Порядок № 950) під час прийняття розпорядження від 07.10.2015 за підписом першого заступника міського голови Хвиля Тараса Васильовича, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на час виникнення спірних відносин) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки. Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п`ятим цього пункту; осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов`язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

Позивач належить до категорії осіб, на яких може поширюватись дія Порядку № 950, проте згідно пункту 1 Порядку № 950 службове розслідування «може бути проведено», а не «обов`язково проводиться». Дисциплінарне порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно розпорядження від 07.10.2015 № 302-р/к/ не призвело до людських жертв, не заподіяло значну матеріальну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян, відсутні відомості про заподіяння значної моральної шкоди громадянину, а тому відповідачі не були зобов`язані проводити службове розслідування відповідно до Порядку № 950, позаяк факт виявлення невиконання службових обов`язків підтверджено, а заяви позивача про ініціювання такого розслідування не було.

Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі №813/1776/16 (ЄДРСР 81728768) зазначено, що проведення службового розслідування стосовно державного службовця є правом, а не обов`язком, а тому його не проведення не є свідченням порушення порядку прийняття рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оцінюючи твердження позивача і обґрунтування неможливості повного і точного виконання з огляду на відсутність у його розпорядженні інформації про кількість робочих днів перебування на роботі міського голови, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 4 типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 02.08.1996 № 912 (чинного на час спірних правовідносин), яким відповідно до розпорядження від 07.10.2014 № 235-р безпосередньо керується відділ кадрової роботи, кадрова служба органу виконавчої влади: веде встановлену звітно-облікову документацію, готує державну статистичну звітність з кадрових питань, аналізує якісний склад державних службовців, а також керівників підпорядкованих установ (підпункт 4); обчислює стаж роботи та державної служби, здійснює контроль за встановленням надбавок за вислугу років та наданням відпусток відповідної тривалості, складає графіки щорічних відпусток працівників апарату (підпункт 12).

Згідно наданих до матеріалів справи (а.с.116-119 т.1) табелів обліку робочого часу керівників виконавчого комітету Черкаської міської ради такі табелі ведуться спеціалістами відділу кадрової роботи та перевіряються начальником відділу кадрової роботи, що свідчить про наявність у позивача можливості повідомити інформацію про кількість робочих днів перебування на роботі міського голови ОСОБА_5 .

Позивачем у відповіді від 10.09.2015 не зазначено про неможливість надання інформації про кількість робочих днів перебування на роботі міського голови та причини такої неможливості, у т.ч з урахуванням днів тимчасової непрацездатності.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови від 07.10.2015 № 302-р(к) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » суд зазначає, що розпорядження від 07.10.2015 № 302-р(к) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » прийнято не міським головою, а першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвилем Т.В. (дії оцінюються судом), у зв`язку з чим у задоволенні даної вимоги у такому формулюванні належить відмовити.

Згідно статті 19 Закону № 2493 особливості дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Статтею 147 КЗпПУ передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Оцінюючи дії відповідачів за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо непроведення службового розслідування та прийняття оскаржуваного розпорядження від 07.10.2015 № 302-р/к/, суд зазначає, що за відсутності обов`язку проведення службового розслідування згідно Порядку № 950, наявності встановленого невиконання службових обов`язків з боку позивача, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвиля Т.В. 09.09.2015 і 07.10.2015 діяв правомірно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що розпорядження від 07.10.2015 № 302-р/к/ є правомірним і не належить скасуванню.

Позовна вимога про зобов`язання міського голови Бондаренка А.В. оприлюднити на офіційному веб-сайті Черкаської міської ради у рубриці «Оголошення» інформацію, що має розміщуватися на цьому веб-сайті не менше 30 календарних днів: «Рішенням суду Іменем України визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 07.10.2015 № 302-р(к) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 », що було прийнято за підписом першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвилі Т.В.» не належить до задоволення, позаяк дана позовна вимога є похідною від результату задоволення позовних вимог про визнання дій першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Хвиля Т.В. щодо видання розпорядження «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » протиправними та визнання протиправним та скасування розпорядження від 07.10.2015 № 302-р(к) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 », у задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, пункт 29, від 09.12.1994, № 18390/91).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач 1: Черкаський міський голова Бондаренко Анатолій Васильович [вул. Б. Вишнивецького, 36, м. Черкаси, 18000];

відповідач 2: перший заступник міського голови Хвиль Тарас Васильович [вул. Б. Вишнивецького, 36, м. Черкаси, 18000].

Повне судове рішення складено 13.03.2020.

Суддя Л.В. Трофімова