Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/107/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Єремейчук Анни Богданівни

про стягнення частини суми попередньої оплати,

за участю представників сторін:

від позивача: Н. Кувакіна, дов. від 02.01.2020 року, О. Крайз, ордер ХВ № 000028 від 04.01.2019 року,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Єремейчук Анни Богданівни (відповідач), про стягнення 30 984,25 грн за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №160719ТР від 16.07.2019 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 16.07.2019 року між ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" (позивач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Єремейчук Анною Богданівною (відповідач, перевізник) укладено договір №160719ТР перевезення вантажу автомобільним транспортом, за умовами якого позивач зобов`язався пред`являти вантаж для перевезення його по території України, а відповідач - приймати і доставляти його вантажоодержувачам в об`ємах, вказаних в заявках (по телефону) на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання умов зазначеного договору відповідач зобов`язався здійснити перевезення 105 тонн мінеральних добрив за ціною 950 грн за тонну, а позивач зобов`язався сплатити 20% попередньої оплати, а решту 80% - по факту розвантаження. Позивач виконав своє зобов`язання та сплатив суму попередньої оплати у розмірі 88 939,00 грн, проте відповідач порушив умови договору та надав послуги лише в обсязі 61,005 тонн на загальну суму 57 954,75 грн.

08.08.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 160719ТР від 16.07.2019 року.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором у повному обсязі на загальну суму 88 939,00 грн, а лише на суму 57 954,75 грн, то у позивача виникла переплата у розмірі 30 984,25 грн, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 549, 610, 908, 909, 920 ЦК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 07.02.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 07.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.03.2020 року.

17.02.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, яке задоволене ухвалою суду від 17.02.2020 року.

28.02.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути частину суми попередньої оплати у розмірі 30 924,40 грн. Вказана заява ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнята судом.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року оголошено перерву на 13.03.2020 року, повідомлено відповідача про судове засідання, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

04.03.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, яке задоволене ухвалою суду від 04.03.2020 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

У судовому засіданні 13.03.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

16.07.2019 року між позивачем (замовник) та відповідачем (перевізник) укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №160719ТР (договір), за п.п. 1.1., 1.2. якого замовник бере на себе зобов`язання пред`являти вантаж для перевезення його по території України, а перевізник приймати і доставляти його вантажоодержувачем в об`ємах, вказаних в заявках (по телефону) на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Перевізник зобов`язаний здійснити перевезення, а замовник повинен забезпечити відпуск, прийом вантажу, оформлення всіх необхідних документів на вантаж та оплатити за здійснення перевезення.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору будь - яка із сторін не надішле повідомлення про намір розірвати договір, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно без складання додаткової угоди до договору.

Згідно з п. 2.1. договору перевезення вантажів здійснюється на умовах Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, чинного законодавства та умов цього договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що перевезення вантажів здійснюється на підставі заявки, яку замовник передає перевізнику за 1 (один) робочий день до дня завантаження. У заявці вказується: адреса завантаження і розвантаження, дата та час завантаження, прізвища, ім`я та телефони відповідальних осіб, найменування та кількість вантажу, ставка за перевезення та інші умови. У випадку термінового перевезення замовник, за згодою перевізника, подає заявку в день завантаження.

Перевізник та замовник визнають юридичну силу заявок та договорів, переданих факсом, звичайною та електронною поштою (п. 2.3. договору).

За умовами розділу 3 договору перевізник зобов`язався: визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, визначеного цим договором та у заявці, що була подана замовником, забезпечити своєчасне подання автотранспорту для завантаження відповідно до заявки та придатного для перевезення вантажів, забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, виконувати умови Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, чинного законодавства та умови цього договору, перед поданням автотранспорту для завантаження перевірити придатність наданого транспорту для забезпечення фізичного збереження вантажу.

У свою чергу, замовник зобов`язався: до прибуття автомобіля для завантаження підготувати вантаж для перевезення, забезпечити завантаження та розвантаження вантажу, а також своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів, відмічати в товарно - транспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження. У випадку переадресації вантажу погоджувати з перевізником маршрут та вартість переадресації (розділ 4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2019 року між сторонами погоджено заявку № 1 до договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом, якою обумовлено маршрут - м. Миколаїв - м. Харків, найменування та вагу вантажу - мінеральні добрива, 105 тонн, дати навантаження та розвантаження вантажу - 16-17.07.2019 року, вартість перевезення - 950 грн за тонну, умови оплати - б/р по факту розвантаження, нормативний простій транспортного засобу -12/12 годин.

На виконання умов договору та заявки за вказаним маршрутом перевізником було здійснено автомобільне перевезення мінеральних добрив (карбамід), а саме: 16.07.2019 року - в обсязі 27,640 тонн на суму 26 258,00 грн, що підтверджується товарно - транспортною накладною № 1050 від 16.07.2019 року та 18.07.2019 року - 33,480 тонн на суму 31 806,00 грн, що підтверджується товарно - транспортною накладною № 1056 від 18.07.2019 року, а всього - 61,12 тонн на загальну суму 58 064,00 грн.

У п.п. 5.1.-5.4., 5.6. договору визначено, що ціни за цим договором встановлено у гривнях та є договірними і визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на ринку вантажних перевезень. Замовник оплачує рахунки перевізника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника в національній валюті України протягом 2 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунка - фактури, податкової накладної, акта виконаних робіт, товарно - транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, переданого перевізником замовнику. Якщо умови оплати, зазначені у заявці, інші, ніж у п. 5.3. договору, оплата повинна бути здійснена на умовах заявки. Порядок та терміни оплати встановлюються в разовій заявці, яку сторони підписують перед кожним окремим перевезенням.

16.07.2019 року позивач сплатив відповідачеві за надання транспортних послуг аванс у розмірі 19 950,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 849 від 16.07.2019 року.

18.07.2019 року відповідач скерував на адресу позивача рахунок № 8 від 18.07.2019 року на суму 88 939,00 грн.

18.07.2019 року позивач сплатив відповідачеві за надання транспортних послуг 68 989,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 875 від 18.07.2019 року.

Крім того, у заявці вказано, що датою завантаження автотранспорту є дата - 16.07.219 року, а датою розвантаження - 17.07.2019 року, проте, як вбачається із товарно - транспортної накладної №1056 від 18.07.2019 року, розвантаження товару відбулося 18.07.2019 року.

Відповідно до підп. 6.3.1. п. 6.3. договору за простій автотранспорту з вини замовника, замовник сплачує перевізнику штраф у розмірі 500,00 грн за 1 автомобіль за кожен день простою.

19.07.2019 року відповідач направив позивачу рахунок № 9 на суму 500,00 грн за простій автотранспорту за один день.

22.07.2019 року позивачем оплачено вказаний рахунок на суму 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7131631007 від 22.07.2019 року.

З викладеного вбачається, що умови заявки, погоджені сторонами, виконані частково, на 61,12 зі 105 тонн (різниця складає 43,88 тонн), вартість виконаного перевезення становить 58 064,00 грн, у свою чергу, позивач сплатив відповідачеві 88 939,00 грн (19 950,00 грн + 68 989,00 грн) (за 93,62 тонни), отже сума переплати складає 30 875,00 грн (88 939,00 грн - 58 064,00 грн).

У свою чергу, позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 30 924,40 грн.

Після припинення виконання перевезень позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення суми коштів у розмірі 30 984,25 грн, перерахованих як попередня оплата.

08.08.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 160719ТР від 16.07.2019 року.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за договором відповідно до заявки, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення частини суми попередньої оплати у розмірі 30 924,40 грн за надані послуги з перевезення вантажу.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з перевезенням вантажу, регулювання яких здійснюється Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Законом України «Про автомобільний транспорт», ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2, 5 ст. 307 ГК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України).

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Згідно з п. 10.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).

У п. 11.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

У свою чергу, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами (Розділ 1 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

За п. 104 Постанови Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року № 401 "Про Статут автомобільного транспорту УРСР" до внесення провізної плати автотранспортні підприємства й організації вантажі до перевезення не приймають. Якщо автотранспортне підприємство (організація) не приступило протягом трьох днів до виконання замовлення, одержана при його оформленні провізна плата повинна бути повернута вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в строки, встановлені Правилами.

Згідно з п.п. 14.3., 14.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, якщо перевізник не виконав перевезення відповідно до заявки (замовлення), то одержана передоплата має бути повернена замовнику не пізніше триденного терміну у робочі дні кредитної установи. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Частиною 2 ст. 52 Закону України "Про автомобільний транспорт" врегульовано, що автомобільний перевізник зобов`язаний, зокрема забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо перевезення обумовленого вантажу автомобільним транспортом у погоджений сторонами строк на підставі письмового договору, заявки, відтак відповідач зобов`язаний повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 30 875,00 грн, на яку не було виконано перевезення.

З огляду на дійсне порушення прав та законних інтересів позивача, позовні вимоги про стягнення частини суми попередньої оплати є законними і обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, в розмірі 30 875,00 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 30 875,00 грн суми попередньої оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи , що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 098,64 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" до Фізичної особи - підприємця Єремейчук Анни Богданівни про стягнення частини суми попередньої оплати в розмірі 30 924,40 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єремейчук Анни Богданівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код 39820081) 30 875,00 грн попередньої оплати.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 49,40 грн попередньої оплати відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єремейчук Анни Богданівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код 39820081) 2 098,64 грн судового збору.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, ідентифікаційний код 39820081).

Відповідач : Фізична особа - підприємець Єремейчук Анна Богданівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 13.03.2020 року.

Суддя О.Андрійчук