Справа № 214/6355/19

2/214/1121/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 березня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить встановити строком на 5 років сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , в якому обладнується вузол комерційного обліку теплової енергії, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку АТ «Криворізька теплоцентраль». В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до постанови №789 від 19.06.2017 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ПАТ «Криворізька теплоцентраль» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії. Так, акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є суб`єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності та населення у м. Кривому Розі. Згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання», від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» було передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Покровському (Жовтневому), Інгулецькому та Саксаганському районах міста Кривого Рогу. 22.06.2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зі змінами внесеними згідно із Законом №2454-VIII від 07.06.2018 року. Отже, позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (пункт 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон). Так, 01.10.2018 року на офіційному сайті АТ «Криворізька теплоцентраль» та додатково 27.02.2019 року у друкованому виданні №9 «Домашняя газета» було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких був і будинок АДРЕСА_1 . Однак, 10.06.2019 року мешканцями вказаного будинку було не допущено у підвальне приміщення будівлі інженерів-інспекторів АТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також інженера ПП «НВФ» ЕРГОМЕРА ОСОБА_9 , направлених для здійснення встановлення вузла комерційного обліку. Станом на момент подання даної позовної заяви до суду, вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 встановлено не було, будь-яких звернень від відповідачів на адресу позивача щодо постановки на облік вузла комерційного обліку також не надходило. З метою здійснення оснащення вказаного будинку вузлом комерційного обліку, позивачем було замовлено та отримано робочий проект ПР 2105/530 ЕУС 125-АОВ «Установка коммерческого узла учета тепловой енергии на нужды отопления жилого дома по адресу: АДРЕСА_1 ». Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачі 10.06.2019 року не допустили інженерів-інспекторів АТ «Криворізька теплоцентраль» Ткаченко ОСОБА_10 І ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , а також інженера ПП «НВФ» ЕРГОМЕРА ОСОБА_9 , направлених для здійснення встановлення вузла комерційного обліку, те, що на момент подачі позовної заяви до суду відповідачі так і не виконали відповідні роботи по встановленню вузла комерційного обліку самостійно, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати.

Представник позивача, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, але надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, а в разі неявки відповідачів просила суд ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачі, кожен окремо, будучи повідомленими про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, відзив на позов чи заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, тому на підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до постанови №789 від 19.06.2017 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ПАТ «Криворізька теплоцентраль» видано ліцензію направо провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (а.с.6).

Так, акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є суб`єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності та населення у м. Кривому Розі (а.с.15-17).

Згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання», від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» було передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Покровському (Жовтневому), Інгулецькому та Саксаганському районах міста Кривого Рогу (а.с.7).

22.06.2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зі змінами внесеними згідно із Законом №2454-VIII від 07.06.2018 року.

Отже, позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (пункт 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 3 Закону оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 року №444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Так, на виконання вимог Закону та Порядку, 01.10.2018 на офіційному сайті АТ «Криворізька теплоцентраль» (http://www.tec.dp.ua) та додатково 27.02.2019 у друкованому виданні №9 «Домашняя газета» було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких був і будинок АДРЕСА_1 (а.с.8, 9).

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 3 Закону власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

10.06.2019 року мешканцями будинку АДРЕСА_1 було не допущено у підвальне приміщення будівлі інженерів-інспекторів АТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також інженера ПП «НВФ» ЕРГОМЕРА ОСОБА_9 , направлених для здійснення встановлення вузла комерційного обліку, про що було складено відповідний акт (а.с.10).

Між тим, абз. 3 ч. 3 ст. 3 Закону визначено, що у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

З метою здійснення оснащення будинку АДРЕСА_1 , вузлом комерційного обліку, позивачем було замовлено та отримано робочий проект ПР 2105/530 ЕУС 125 - АОВ «Установка коммерческого узла учета тепловой енергии на нужды отопления жилого дома по адресу: АДРЕСА_1 » (а.с.13-14).

Пунктом 2.4 Проекту встановлено, що вузол обліку теплової енергії повинен бути змонтований в технічному неопалювальному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.

Абзацом 4 ч. 3 ст. 3 Закону передбачено, що у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи можливості задовольнити свої потреби іншим способом, аніж як встановлення права користування чужим майном - сервітуту. Тому, правова природа сервітуту передбачає, що однією з умов його встановлення є неможливість власника майна задовольнити власні потреби без встановлення користування чужим майном.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцями будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії, однак відповідачі, зі свого боку, згоди АТ «Криворізька теплоцентраль» на встановлення відповідного вузла обліку не надали, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», не встановили (а.с.11), а отже, суд приходить до висновку, що у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення вказаного вище будинку вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення вказаного будинку.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн. (а.с.1,2) по 320 грн. 16 коп. з кожного відповідача окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 401, 402 ЦК України, Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.

Встановити Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» строком на 5 років сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , в якому обладнується вузол комерційного обліку теплової енергії, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку АТ «Криворізька теплоцентраль».

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1), кожного окремо по 320 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.