ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2020 року

Київ

справа №802/766/16-а

адміністративне провадження №К/9901/10218/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2016, прийняту у складі головуючого судді Віятик Н.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016, постановлену у складі колегії суддів: Білої Л.М. (головуючий), Гонтарука В.М., Граб Л.С.

І. Суть спору

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі - ТУ ДСА у Вінницькій області), якому просив суд:

1.1. - визнати неправомірною бездіяльність ТУ ДСАУ у Вінницькій області щодо нездійснення перерахунків та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 01.01.2007 по 31.07.2007 та з 22.05.2008 по 02.07.2008 в розмірі 30%, а з 03.07.2008 по 21.12.2010 в розмірі 40 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, яка повинна була здійснюватись відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також нарахування та виплату інших сум, зокрема, відпускних, лікарняних, вихідної допомоги при звільненні з роботи на посаді судді з врахуванням вимог частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів».

1.2. - зобов`язати ТУ ДСАУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заборгованості по надбавці за вислугу років з 01.01.2007 по 31.07.2007 та з 22.05.2008 по 02.07.2008 в розмірі 30%, а з 03.07.2008 по 21.12.2010 в розмірі 40 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, яка повинна була здійснюватись відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також нарахування та виплату інших сум, зокрема, відпускних, лікарняних, вихідної допомоги при звільненні з роботи на посаді судді з врахуванням вимог частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів».

1.3. - визнати неправомірними дії ТУ ДСАУ у Вінницькій області щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання без урахування надбавки за вислугу років, яка відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» повинна була нараховуватись з 01.01.2007 по 31.07.2007 та з 22.05.2008 по 02.07.2008 в розмірі 30%, а з 03.07.2008 по 21.12.2010 в розмірі 40 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

1.4. - зобов`язати ТУ ДСАУ у Вінницькій області здійснити перерахунок нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2007 по 31.07.2007 та з 22.05.2008 по 02.07.2008 в розмірі 30%, а з 03.07.2008 по 21.12.2010 в розмірі 40 % з врахуванням раніше нарахованих та виплачених сум підвищення щомісячного довічного грошового утримання судді і виплати заборгованості.

1.5. - зобов`язати ТУ ДСАУ у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно приписів частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» відповідач повинен був виплачувати позивачу надбавку за вислугу років від загальної суми щомісячного заробітку, тобто, в рахунок мали б включатися: оклад, надбавка за кваліфікаційний клас, надбавка по постанові №865, ндексація, оскільки вони є складовими заробітної плати. Крім цього, з врахуванням вищезазначеного позивач просить перерахувати та виплатити йому відпускні, лікарняні та вихідну допомогу, а також нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 в період, починаючи з 22.04.1991 по 04.10.1991 працював виконуючим обов`язки професійного судді Шаргородського районного народного суду Вінницької області, а починаючи з 05.10.1991 працював професійним суддею Ямпільського районного народного суду Вінницької області, та з 11.03.2002 по 21.12.2010 на посаді професійного судді Шаргородського районного суду Вінницької області.

4. Рішенням кваліфікаційної комісії суддів Вінницької області від 26.02.2002 ОСОБА_1 було присвоєно другий кваліфікаційний клас.

5. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.05.2005 в справі №2 2-3109/05, яке набрало законної сили, було зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області зарахувати у стаж роботи, що давав право на відставку та щомісячне довічне грошове утримання судді на пільгових умовах один місяць служби за період дійсної строкової військової служби в Республіці Афганістан з 01.03.1980 по 16.11.1981 і призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді з 16.11.2003.

6. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.12.20010 у адміністративній справі № 2-а-4848/10/0270, яка набрала законної сили, було зобов`язано ТУ ДСА України у Вінницькій області зарахувати позивачу до стажу роботи, який дає право на вислугу років, відставку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді період виконання ОСОБА_1 обов`язків народного судді Шаргородського районного народного суду Вінницької області, починаючи з 23.05.1991 по 05.10.1991 (4 місяці 12 днів).

7. Згідно постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 № 2766-VІ, та наказу голови Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.12.2010 № 28 о-с, ОСОБА_1 було звільнено із роботи на посаді судді та виключено із штату суддів Шаргородського районного суду Вінницької області у зв`язку із поданням заяви про відставку.

8. Позивач уважаючи неправомірною бездіяльність ТУ ДСАУ у Вінницькій області щодо нездійснення йому перерахунків та виплат надбавки за вислугу років у відповідні періоди звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог.

11. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.11.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційні скарзі відповідач ТУ ДСА у Вінницькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

13. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що головним розпорядником коштів на утримання місцевих та апеляційних судів є Державна судова адміністрація України, ТУ ДСА у Вінницькій області не має відповідних рахунків, з яких може виплатити позивачеві кошти.

14. У письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

17. Згідно з частиною першою статті 128 Закону України «Про судоустрій України» (що підлягав застосуванню до 03.08.2010) територіальні управління державної судової адміністрації є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

18. У частині четвертій статті 128 означеного Закону зазначалось, що територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.

19. Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 09.06.2004 №82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов`язок подавати штатні розписи до Державної судової адміністрації України із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на кожний суд окремо.

VI. Оцінка Верховного Суду

20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

21. З огляду на доводи та вимоги касаційної скарги предметом перегляду у суді касаційної інстанції є правомірність покладення на територіальне управління ДСАУ обов`язку щодо перерахунку та виплати позивачу належних сум грошової винагороди.

22. Так, відповідач зазначає, що головним розпорядником коштів на утримання місцевих та апеляційних судів є Державна судова адміністрація України. ТУ ДСАУ у Вінницькій області не має відповідних рахунків, з яких може виплатити позивачеві вказані кошти, а лише є розпорядником коштів нижчого рівня.

23. Верховний Суд уважає такі доводи відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

24. Відповідно до частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» державна судова адміністрація України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

25. Згідно з частиною першою статті 128 Закону України «Про судоустрій України» (що підлягав застосуванню до 03.08.2010) територіальні управління державної судової адміністрації є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

26. У частині четвертій статті 128 означеного Закону зазначалось, що територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.

27. Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 09.06.2004 №82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов`язок подавати штатні розписи до Державної судової адміністрації України із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на кожний суд окремо.

28. Доказів, які б підтверджували, що відповідач не може нарахувати та виплатити спірну надбавку відповідачем не надано.

29. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно покладено на ТУ ДСАУ у Вінницькій області обов`язок щодо перерахунку та виплати належних позивачу сум грошової винагороди.

30. Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги стосуються порядку виконання судового рішення.

31. Таким чином, уважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 802/766/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко