ЄУН 226/3718/19

Провадження № 2/226/141/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря – Альберті О.В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ДП «Мирноградвугілля»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди до ДП «Мирноградвугілля» в обґрунтування якого зазначив, що з 16.11.2009 року по 03.10.2019 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» та був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП. Заборгованість відповідача по заробітній платі складає 21160,49 грн., яку він просив стягнути з відповідача на свою користь. Посилаючись на ст.ст.116, 117 КЗпП, просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 42 робочих дні затримки в сумі 15505,07 грн. виходячи з середньоденного заробітку 360,37 грн. та судові витрати. Крім того, просив стягнути з відповідача на свою користь, спричинену йому затримкою розрахунку моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством, надав суду клопотання з проханням розглянути справу без участі представника.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Димитровського міського суду від 11.12.2019 року позовна заява залишена без руху з наданням строку для виконання позивачем вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

На підставі ухвали судді Димитровського міського суду від 27.12.2019 року, у зв`язку з поданням позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, позовна заява залишена без руху з наданням строку для виконання позивачем вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, які були виконані 20.01.2020 року.

20.01.2020 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначений на 09.00 год. 18.02.2020 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Через неявку відповідача розгляд справи відкладений на 11.00 год. 10.03.2020 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 16.11.2009 року по 03.10.2019 року та був звільнений за ст.38 ч.1 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 8-9).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на час звільнення становить 360,37 грн. (а.с. 10).

Заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі та належним до виплати при звільненні сумам станом на 03.12.2019 року становить 21160,49 грн. (а.с. 11).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України, ст.24 ч.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Оскільки позивач звільнився з підприємства відповідача 03.10.2019 року, а заробітна плата нарахована йому при звільненні вчасно не була виплачена, принаймні затримка у виплаті тривала до 03.12.2019 року, тому дану суму заборгованості 21160,49 грн. необхідно стягнути на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, позивач звільнився з роботи 03.10.2019 р., а повний розрахунок з позивачем до теперішнього часу не здійснений, тобто затримка виплати належних позивачу при розрахунку сум станом на 14.11.2019 року (час станом на який позивач просить стягнути середній заробіток) склала 30 робочих днів, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум, тобто 10810,10 грн. з розрахунку 360,37 грн. х 30 робочих днів.

Згідно ч.1 ст.237^{1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.}

^{За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.}

^{Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.}

^{Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.}

^{Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.}

^{Суд вважає, що в результаті затримки виплати розрахункових сум підприємством відповідача, позивачу завдана моральна шкода, тяжкість якої обумовлена вимушеними змінами у його звичному укладі його життя.}

^{Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину, зазнаваних позивачем душевних страждань, тривалість негативних наслідків. При цьому суд враховує те, що сума затриманих до виплати сум є незначною, тому виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.}

^{VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.}

^{В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 617,27 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.}

^{На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 2371 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 352, 354,}

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до Державного підприємства «Мирноградвугілля» місцезнаходження: вул.Соборна, 1, м.Мирноград Донецької області, 85323, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32087941 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкодизадовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 21160,49 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10810,10 грн. та у відшкодування моральної шкоди 1500 грн., а всього 33470 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят) грн. 59 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року.

Суддя І.В.Петунін