ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд

судового рішення за нововиявленими обставинами

28 лютого 2020 року м. Київ №826/9763/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №826/9763/17 за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики про визнання незаконною і нечинною постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла письмова заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про перегляд за нововиявленими обставинами (далі - заява про перегляд) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі №826/9763/17 (далі - справа) за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики (далі - відповідач, НКРЕКП) про визнання незаконною і нечинною постанови (далі - судове рішення).

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.02.2020 р. відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Заявник та сторони (їх представники) у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду заяви про перегляд сторони повідомлені належним чином.

Враховуючи неприбуття у судове засідання 28.02.2020 р. заявника та сторін (їх представників), яке відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду, судом прийнято рішення про подальший розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 368 КАС України, станом на час розгляду заяви, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд не погоджується із доводами заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі №К-45458/09, "істотність" обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

У ході розгляду заяви про перегляд судом з`ясовано, що як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 р. №9901/988/18 встановлено, що на офіційному веб-порталі Верховної Ради України редакцію ст. 11 Закону України 1682-ІІІ "Про природні монополії" (Утворення та ліквідація національних комісій регулювання природних монополій) викладено в редакції, яка втратила чинність у березні 2014 р., проте, відповідно до чинної з 13.03.2014 р. (але неоприлюдненої ВРУ) редакції ст. 11 Закону №1682-ІІІ, повноваження у Президента України утворювати "національні комісії" відсутні, оскільки відповідні положення, якими це передбачено, втратили чинність через їх неконституційність (рішення КСУ №14-рп/2008 від 08.07.2008 р.). Ця обставина, на думку заявника, є істотною, оскільки суд виходив з мотивів, передусім, законності (тобто, відповідності як Закону, так і Конституції як Основному закону) утворення НКРЕКП і положення про його діяльність указами Президента України, що спростовується чинною (але неоприлюдненою ВРУ) ст. 11 Закону №1682-ІІІ; Укази Президента №№694, 715 не зачіпляють прав громадян (ухвали ВС у справах №№9901/798/18, 9901/331/19 та ін.), оскільки не стосуються громадян, що також не було відомо.

Так, за переконанням заявника, незаконність утворення НКРЕКП тягне за собою нелегітимність усіх постанов цього органу.

Проаналізувавши усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що викладені у заяві про перегляд обставини є новими аргументами та доказами у справі, свідченням намагання заявника повторно переглянути справу за допомогою даних доказів.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що наведена заявником обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в п. 40 рішення справи "Пономарьов проти України" (№3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення".

Разом з тим, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.

Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" №2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак, рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - "втрата" судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено підстав для задоволення заяви про перегляд та перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 р. за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 368, 369 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 р. в адміністративній справі №826/9763/17 за нововиявленими обставинами та залишити вказане судове рішення в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко