Справа № 583/5382/19

2/583/188/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Охтирської районної державної адміністрації, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

26.12.2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в 1993 році був прийнятий в члени агропайового об`єднання імені Петровського, в якому працював з січня 1993 року по червень 1998 року. Відповідно до рішення 5 сесії 22 скликання Пологівської сільської ради від 09.02.1995 року АПО імені Петровського передано у колективну власність земельну ділянку площею 4130,5 га для сільськогосподарського виробництва з метою подальшого її паювання, у зв`язку з чим видано державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 00003 від 08.06.1995 року. До вказаного державного акту був доданий список громадян-членів КСП, які на момент його видачі були членами АПО імені Петровського та мали право на одержання земельного паю, однак, ОСОБА_1 при розпаюванні земель АПО імені Петровського не було внесено до вказаного списку та в подальшому не видано сертифікат про право на земельну частку (пай) і не виділено її в натурі, чим порушене його право. При цьому позивач зазначає, що про порушення свого права дізнався у 2017 році, але на той час АПО ім. Петровського було ліквідовано, а при зверненні до Пологівської сільської ради Охтирського району та до Охтирської районної державної адміністрації йому повідомили, що право на земельну частку (пай) ним вже втрачено.

Просить поновити пропущений строк позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного земельного права; визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в розмірі 3,38 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Процесуальні дії у справі та аргументи учасників справи.

30.12.2019 року ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі, визнано справу малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу встановлено строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

02.01.2020 року відповідачу Охтирській районній державні адміністрації вручено копію ухвали про відкриття провадження в справі з копією позову та доданих до нього документів, про що в справі мається письмове повідомлення (а.с.54), відзиву на позов відповідачем не подано, поважності причин його не подачі відповідачами суду не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10.01. 2020 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив поновити пропущений строк позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного земельного права; визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 3,38 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку у відповідності до ст. 49 ЦПК України направлено відповідачам (а. с. 56-58).

11.01.2020 року в межах строку для надання відзиву відповідачем Охтирською районною державною адміністрацією подана заява, в якій вказує, що не заперечує проти розгляду справи без участі його представника за наявними у справі доказами та відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. 62).

24.01. 2020 року в межах строку для надання відзиву відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано пояснення, в яких зазначає, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Сумській області належать повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення тільки державної власності, а тому не може бути відповідачем по даній справі. Земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах, місцезнаходження та межі якої не визначені, а отже земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), який видається районною (міською) державною адміністрацією. Просить суд змінити процесуальний статус Головного управління Держгеокадастру у Сумській області по даній справі з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.63-66).

03.02.2020 року відповідачем Чернеччинською сільською радою Охтирського району Сумської області подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та зазначає, що у підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на запис в трудовій книжці про прийняття його в члени АПО імені Петровського на підставі рішення Правління (протокол № 1 від 29.01.1993 року), однак, позивач не враховує той факт, що «рекомендація» зборам уповноважених колгоспників прийняти в члени колгоспу не є самим прийняттям до членів зазначеного підприємства. Посилання на «протокол зборів уповноважених...» № 1 від 02.03.1994 року про нібито прийняття ОСОБА_1 в члени АПО імені Петровського на думку відповідача є сумнівним, оскільки копія не містить даних про зроблений Витяг чи повний текст документу, записи є нерозбірливими та містять дописки, зроблені невідомо ким, не відповідає документ і формі протоколу, адже запису про прийняття рішення повинно передувати обговорення певного питання, голосування за певне питання, чого не відображено в документі. Крім того, суть даного документу, на думку відповідача, спростовується іншими документальними доказами, поданими позивачем, зокрема, самим Державним актом на право колективної власності на землю з Додатком 1 до нього, де відсутні дані про позивача в списках громадян-членів АПО імені Петровського Охтирського району станом на 08.06.1995 року, тому відповідач вважає, що даний документ не є належним доказом, а тому не може бути прийнятий судом до уваги. Згідно з даними «Трудової книжки колхозника» наданої позивачем з 01.09.1993 року по 30.06.1998 рік ОСОБА_1 був студентом Харківського інституту механізації та електрофікації сільського господарства, а фактична трудова діяльність ОСОБА_1 за 1993 рік в кількості відпрацьованих 85 людиноднів (архівна довідка від 06.05.2019 року). Відповідач вказує, що ОСОБА_1 не набув членства в АПО імені Петровського станом на 08.06.1995 року, а тому не мав права на виділення земельної частки (паю) відповідно до Державного акту, виданого АПО ім. Петровського на 4130,5 га.

Крім того, 01.03.2018 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області винесено рішення по справі № 583/1835/17 провадження №2/583/42/18 за позовом ОСОБА_1 до Охтирської районної державної адміністрації, Чернеччинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай), яке залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 07.05.2018 року. При прийнятті рішення суд керувався тією обставиною, що ОСОБА_1 не довів набуття позивачем у визначений законом порядку права на земельний пай в аграрно – пайовому об`єднанні імені ОСОБА_2 . ОСОБА_1 03.06.2019 року звертався до Охтирського міськрайонного суду з заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, посилаючись саме на отримання з архівного відділу Охтирської районної державної адміністрації копії «протоколу зборів уповноважених...» № 1 від 02.03.1994 року про прийняття ОСОБА_1 в члени АПО ім. Петровського. Також Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області просить застосувати строк позовної давності, так позивач зазначає, що його право було порушено при видачі державного акту на право колективної власності на землю 15 січня 1996 року та не навів жодного аргументу щодо причин, які унеможливлюють протягом більше ніж двадцяти років довідатися про порушення свого права (а.с.67-72).

17.02.2020 року позивачем надано заперечення на відзив, в якому зазначає, що з доводами Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, викладеними у відзиві, він не погоджується, так як він прийнятий у члени АПО імені Петровського на підставі його заяви, яка була розглянута на засіданні правління колгоспу членів уповноважених АПО ім. Петровського від 29.01.1993 року, про що є протокол №1, в подальшому дана заява розглянута 02.03.1994 року на загальних зборах, на яких були присутні 428 членів АПО, якими було затверджено засідання правління колгоспу від 29.01.1993 року, згідно якого він був прийнятий в члени АПО імені Петровського. Також він був направлений по цільовому направленню АПО ім. Петровського на навчання до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, так як в період часу 1993-1998 роки був студентом даного вищого навчального закладу в свою чергу АПО проводило оплату за навчання згідно розділу два Типового договору підприємства зі студентом та вищим учбовим закладом, та за рахунок АПО він отримував стипендію. 10.11.1997 року САТЗТ ім.Петровського за вих. №234 направило листа до вищого навчального закладу про підтвердження щодо його працевлаштування на посаду інженера енергетика. Членство ОСОБА_1 в АПО імені Петровського підтверджується записом у трудовій книжці. Крім того, на його думку, строк звернення до суду ним не пропущено, так як копію протоколу №1 від 02.03.1994 року зборів, на яких були присутні 428 членів АПО, яким було затверджено засідання правління колгоспу від 29.01.1993 року, членів уповноважених, він отримав лише 17.05.2019 року, про свідчить штамп архівного відділу на копії протоколу (а.с.73-74).

10.03.2020 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області справу призначено до судового розгляду у спрощеному (письмовому) позовному провадженні на 10.03.2020 року.

Враховуючи, що від сторін у справі клопотань не надійшло, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не надано, сторони не ініціювали перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст.19, ст.274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивачем відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст.277-279 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вирішуючи клопотання відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо його заміни з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, суд не знаходить підстав для його задоволення в розумінні ст.51 ЦПК України.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 30.01.1993 року прийнятий до членів агропайового об`єднання імені Петровського та працював в агропайовому об`єднанні імені Петровського, яке реорганізоване в подальшому в акціонерне товариство закритого типу імені Петровського, на посаді слюсаря до 30.06.1998 року. Зазначене підтверджується протоколом засідання правління колгоспу № 1 від 29.01.1993 року, згідно якого вирішено рекомендувати зборам уповноважених колгоспників прийняти ОСОБА_1 в члени колгоспу (а.с. 36-39), протоколом зборів уповноважених від 02.03.1994 року №1, з якого вбачається, що вирішено прийняти в члени АПО імені Петровського ОСОБА_1 (а.с. 40-42).

В трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 мається запис про те, що 30.01.1993 року ОСОБА_1 рішенням правління протокол №1 від 29.01.1993 року прийнятий в члени агропайового об`єднання імені Петровського, а 30.01.1993 року прийнято слюсарем в тракторну бригаду №1. 18.08.1993 року ОСОБА_1 рішенням правління (протокол №8 від 17.08.1993 року) направлено на навчання в Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства. 01.09.1993 року ОСОБА_1 зарахований студентом першого курсу стаціонару. 27.12.1995 року рішенням загальних зборів протокол №2 АПО імені Петровського реорганізовано в акціонерне товариство закритого типу імені Петровського (а.с.46-49).

Архівною довідкою виданою Чернеччинською сільською радою Пологівського старостинського округу №87 від 06.05.2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 з березня по червень 1993 року відпрацював 85 вихододнів, про що зазначено в книгах розрахунків по нарахуванню заробітної плати працівників колгоспу імені Петровського, АПО імені Петровського, АТЗТ імені Петровського, КСП імені Муратова Охтирського району Сумської області (а. с 33).

З архівної довідки виданої Чернеччинською сільською радою Пологівського старостинського округу №88 від 06.05.2019 року вбачається, що згідно книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників колгоспу імені Петровського, АПО імені Петровського, САТЗТ імені Петровського, КСП імені Муратова Охтирського району, Сумської області маються дані про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за березень – червень 1993 року (а. с. 34).

Відповідно до типового договору, укладеного в Харківському інституті механізації і електрифікації сільського господарства між ОСОБА_1 та головою АПО імені Петровського ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зобов`язувався пропрацювати після закінчення навчання в АПО імені Петровського, а підприємство зобов`язувалось виплачувати інституту за навчання студента ОСОБА_1 200 тисяч купонів на рік та надати роботу згідно штатного розпису (а. с. 27).

Згідно листа голови правління САТЗТ імені Петровського Бороденко В.Д. від 10.11.1997 року САТЗТ імені Петровського просило направити випускника ОСОБА_1 на роботу до вказаного товариства на посаду інженера-енергетика (а.с.30).

Як вбачається з довідки Чернеччинської сільської ради Пологівського старостинського округу Охтирського району Сумської області № 90 від 06.05.2019 року, колгосп імені Петровського рішенням зборів уповноважених від 17.02.1993 року реорганізований в ордена Трудового Червоного Прапора Агропайового об`єднання імені Г.І. Петровського, який, в свою чергу, реорганізовано в сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу імені Петровського, згідно рішення зборів уповноважених від 27.12.1995 року, в подальшому рішенням зборів уповноважених від 13.03.1998 року реорганізовано в Агропайове об`єднання імені Г.І. Петровського, яке рішенням зборів уповноважених від 13.03.1998 року перейменовано в ордена Трудового Червоного Прапора колективного сільськогосподарського підприємства імені Ф.С. Муратова, правонаступником якого є КСП імені Ф.С. Муратова (а.с.35).

Рішенням п`ятої сесії двадцять другого скликання Пологівської сільської ради народних депутатів від 09.02.1995 року у колективну власність громадян, згідно додатку №1, передавались землі АПО імені Петровського (а.с.43-45).

08 червня 1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 00003, відповідно до якого агропайовому об`єднанню імені Петровського, м. Охтирка Сумської області передано у колективну власність 4130,5 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського використання (а.с.6-9), до якого додано список громадян-членів АПО імені Петровського Охтирського району, однак відомості про ОСОБА_1 , який на той час вже був членом АПО імені Петровського не внесено, чим порушено його право (а. с. 10-22).

Згідно листа відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області розпорядженням Охтирської районної державної адміністрації від 16.12.1996 року № 504 «Про затвердження вартості та розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах» для САТЗТ імені Петровського розмір земельної частки (паю) визначено 3,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.23).

Згідно зі ст.ст. 3, 5 ЗК України (в редакції 1990 року), власність на землю в Україні має такі форми державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективну співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Земля передається у колективну власність безплатно.

Відповідно до ст.23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчувались державними актами, які видавались і реєструвались, у тому числі, сільськими Радами народних депутатів.

Пунктом 17 Перехідних положень діючого Земельного кодексу України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно зі ст.9 ЦК УРСР 1963 року правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

У відповідності до положень ст.4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказуються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, загальні права та обов`язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов`язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства.

Відповідно положень до Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95"Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають особи, які є членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року за №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають особи, які являються членами сільськогосподарських підприємств на час отримання державного акту.

Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сількогосподарськими підприємствами і організаціями» № 720/95 від 08 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Однак, на думку суду, ОСОБА_1 мав бути включений до списку членів колгоспу, так як на той час працював в АПО імені Петровського та був його членом.

Таким чином, ОСОБА_1 набув право на земельну частку (пай), оскільки на момент отримання агропайовим об`єднанням ім. Петровського державного акту на право колективної власності на землю 08.06.1995 року працював у цьому товаристві та був його членом.

Згідно з п. 4 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п. 17 розділу Х "Перехідних положень "Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту. Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку(пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від08.08.1995року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям..." має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, встановлений Указом Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року, пункт 2 якого передбачає, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗК України у разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

Згідно з нормами ч. 10, 11 ст.25 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до діючої редакції ст.12 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. №697 на час прийняття Пологівською сільрадою рішення про передачі у колективну власність агропайовому об`єднанню ім. Петровського землі площею 4130, 5 га, до списку громадян-членів цього колективного сільськогосподарського підприємства не було включено позивача, праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Статтями 21, 22 цього Закону було визначено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об`єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об`єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Об`єктами права власності колективу орендарів є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Статтею 5 Земельного Кодексу 1992 р. також визначалось, що земля може належати громадянам на праві колективної власності і суб`єктам такої форми власності виступали колективи сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Землі у колективну власність передаються безплатно. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Згідно ст. 22, 23 цього Земельного кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності на землю посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими радами.

Але дія цієї статті щодо власників земельних ділянок, визначених ст. 1 Декрету від 26.12.1992 року № 15-92 було зупинено, який втратив чинність згідно із Законом України від 14.09.2006 року № 139-V, що набрав чинності 04.10.2006 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899 документом, що посвідчує право власності на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), який видається районною державної адміністрацією. Документом, що посвідчує таке право, також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Суд вважає, що позивач, як член агропайового об`єднання імені Петровського, мав право на земельну частку (пай) із земель агропайового об`єднання імені Петровського, розташованих на території Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області в розмірі 3, 38 умовних кадастрових гектарів без визначення межі цієї частки в натурі (на місцевості), однак, не був включений до списку громадян-членів АПО імені Петровського, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, хоч був на той час членом колгоспу, а тому його право порушене та підлягає захисту.

Доводи відповідача Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про те, що посилання позивача на «протокол зборів уповноважених….» №1 від 02.03.1994 року, як доказ прийняття його в члени аграрно-пайового об`єднання ім. Петровського є сумнівними, оскільки копія не містить даних про зроблений Витяг чи повний текст документу, записи є нерозбірливими та містять дописки, зроблені невідомо ким, не відповідає документ і формі протоколу, адже запису про прийняття рішення повинно передувати обговорення певного питання, голосування за певне питання, чого не відображено в документі, суд не приймає до уваги, так як копія вказаного протоколу видана архівним відділом Охтирської районної державної адміністрації 19.05. 2019 року за вихідним номером 101, містить гербову печатку та підпис уповноваженої особи, тобто завірена у встановленому законом порядку. Крім того, в зазначеному протоколі чітко та розбірливо вказано, без будь – яких виправлень, що ОСОБА_1 прийнятий в члени аграрно – пайового об`єднання імені Петровського (а. с. 40-42). В інший спосіб на даний час перевірити вказану інформацію не представляється можливим, що підтверджується матеріалами справи, довідкою Чернеччинської сільської ради (а.с.35).

Щодо твердження Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про те, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду і рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2018 року йому було відмовлено в задоволенні його позову, оскільки, позивачем не було надано доказів щодо його членства в агропайовому об`єднанні ім. Петровського зборами уповноважених колгоспників (а. с. 70-71), то суд не приймає такі доводи до уваги, оскільки позивачем 07.05.2019 року з архівного відділу Охтирської районної державної адміністрації отримано копію «протоколу зборів уповноважених….» №1 від 02.03.1994 року (а. с. 40-42), в якому зазначено, що він прийнятий в члени аграрно - пайове об`єднання ім. Петровського і після отримання вказаного документу 26.12. 2019 року він звернувся до суду з вказаним позовом щодо іншого предмету позову з посиланням на інші підстави. Суд вважає, що в даному випадку предметом позову є право позивача на земельну частку (пай), а при зверненні до суду 18.07. 2017 року позивачем ставилось питання про визнання права власності на земельну частку (пай) та ним не було надано підтверджуючих документів про те, що він був прийнятий в члени агропайового об`єднання імені Петровського. Отримавши в подальшому протокол зборів уповноважених №1 від 02.03. 1994 року ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідними доказами та іншим позовом, в якому вже поставив питання щодо визнання права на земельну частку (пай).

В даному випадку суд вважає доводи позивача слушними та такими, що заслуговують на увагу, оскільки його право порушено та підлягає захисту з вищевикладених підстав. При цьому суд керується не тільки національним законодавством, а й виходячи з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач в позові вказує, що про своє порушене право дізнався в 2017 році, але на той час агропайове об`єднання імені Петровського було ліквідовано, неодноразово звертався до Пологівської сільської ради Охтирського району Сумської області, Охтирської районної державної адміністрації щодо надання йому земельної ділянки (паю), але йому повідомляли, що він втратив своє право на земельну частку (пай), тому він звернувся до суду та просить поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного земельного права, а також протокол №1 від 02.03.1994 року зборів, на яких були присутні 428 членів АПО, яким було затверджено засідання правління колгоспу від 29.01.1993 року, членів уповноважених, яким підтверджується, що позивач прийнятий в члени АПО імені Петровського, він отримав з архівного відділу Охтирської районної державної адміністрації лише 07.05.2019 року.

Проте через не включення позивача до списку осіб членів колгоспу, до якого він мав бути включений, так як фактично був членом колгоспу, що підтверджується письмовими доказами, які суд бере до уваги, як належні, переконливі, достатні та достовірні, а також через не виготовлення сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я позивача вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права на земельну частку (пай) є законними та підлягають задоволенню, оскільки порушене право власності підлягає захисту в розумінні ст. 16 ЦК України, так як кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, способами захисту може бути визнання права.

Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що до спірних правовідносин не застосовується строк позовної давності, оскільки не отримання позивачем сертифікату через його не включення до списку колгоспників та не виготовлення уповноваженим органом державної влади свідчить про невизнання за позивачем його права власності на земельну частку (пай), яке він набув на законних підставах, має бажання реалізувати своє право. Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Висновок суду.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, виходячи з принципів розумності, справедливості, виваженості, пропорційності, розумного балансу інтересів сторін, суд вважає, що доводи позивача про перебування його членом аграрно - пайового об`єднання імені Петровського на момент передачі земель у колективну власність знайшли підтвердження під час судового розгляду справи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а його порушене право підлягає відновленню шляхом визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в розмірі 3,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, за рахунок земель запасу.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,5,10-13, 76-81, 141, 247, 258,259, 264, 265, 273,273, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,38 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 10 березня 2020 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко