Номер провадження 4-с/725/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря: Майстрюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: Приватний виконавець Кондрюк Костянтин Олександрович, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ :

19.02.2020 року стягувач звернувся до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилався на те, що 03.02.2020 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61135080 з примусового виконання виконавчого листа Першотравневого районного суду м.Чернівці №2-1166/2012, виданого 04.12.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український Інноваційний банк» 1 327 271 грн. 71 коп. та 3306 гривень судових витрат.

Із вказаною постановою боржник не погоджується та вважає її незаконною з огляду на те, що виконавчий лист було пред`явлено до стягнення ПАТ «Українська Інноваційна компанія», який не набув статусу стягувача у виконавчому провадженні.

Просив визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича про відкриття виконавчого провадження №61135080 від 03.02.2020 року неправомірною та скасувати її.

Приватний виконавець Кондрюк К.О. у поданому до суду відзиві із доводами скарги не погодився. Зазначив, що загальними зборами акціонерів ПАТ «Український інноваційний банк» на підставі протоколу №1 від 13.07.2016 року було прийнято рішення про зміну найменування банку на ПАТ «УКРІНКОМ», а згідно протоколу №6 від 28.03.2017 року загальними зборами акціонерів прийнято рішення продовжувати діяльність шляхом перейменування ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська Інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Український Інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ». Просив відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересованою особою ПАТ «Українська Інноваційна компанія» було подано до суду заперечення на скаргу. У запереченнях товариство зазначило, що внесення реєстраційних змін до статутних документів щодо зміни назви та виключення видів діяльності, з огляду на відсутність законодавчої процедури відновлення банківської ліцензії після ї повернення, було вимушеною дією з моменту усунення порушень та фактично не потребувало будь-яких погоджень Національним банком України. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено законність реєстраційних дій щодо зміни найменування, КВЕДів та керівника ПАТ «Укрінбанк. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Скаржник та представник заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, не заперечували проти розгляду скарги у їх відсутності.

Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази судового провадження, а також, враховуючи положення ч.2 ст.450 ЦПК України, у відповідності до яких неявка учасників виконавчого провадження, не перешкоджає розгляду скарги, приходить до наступного.

Так, відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з поданої до суду скарги, боржник по виконавчому провадженню вважає, що його права були порушені, оскільки державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за заявою ПАТ «Українська Інноваційна Компанія», яке не є стягувачем у виконавчому провадженні.

Як було встановлено судом, рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18.10.2012 року позов Публічного Акціонерного товариства « Український Інноваційний банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства « Український Інноваційний банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1737 від 21 березня 2011 року в сумі 1 327 271 грн. 71 коп. та судові витрати в сумі 3 306, 00 гривень.

04.12.2012 року на виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист.

28.01.2020 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулась до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-1166, виданого 04.12.2012 року (а.с.73).

03.02.2020 року приватним виконавцем Кондрюком К.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61135080 по виконанню виконавчого документу №201166/12, виданого 04.12.2012 року, де у якості стягувача зазначено ПАТ «Українська Інноваційна Компанія». (а.с.68-69).

Умови і прядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Цивільно-процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5).

Даючи оцінку правомірності діям приватного виконавця, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, згідно частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Положеннями ст.15 Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Як вбачається з дослідженого судом рішення суду від 18.10.2012 року та виконавчого документу №2-1166/12, виданого 04.12.2012 року, стягувачем у даному випадку є Публічне Акціонерне товариство « Український Інноваційний банк».

Однак, як було встановлено судом, до приватного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом №2-1166/12 звернулося ПАТ «Українська Інноваційна Компанія».

Розглядаючи аргументи скаржника з приводу того, що ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» не є стягувачем у виконавчому провадженні по виконанню зазначеного виконавчого листа, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.12.2019 року, справа №925/698/16.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства) (п.203).

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась (п.204).

Власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону про банки, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону про банки так і пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу (п.205).

Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено (п.209).

Враховуючи зазначене та встановлені обставини щодо учасників цієї справи (№ 925/698/16), відсутні підстави стверджувати про зміну кредитора у зобов`язанні по кредитному договору від 05 лютого 2007 року та договору поруки № 2 або припинення цього зобов`язання відповідно до умов глави 50 ЦК України (п.210).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, під процесуальним правонаступництвом слід розуміти заміну однієї зі сторін (кредитора або боржника) у зв`язку з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, який був стороною провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).

Відступлення права вимоги є договірною передачею зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові, яке відбувається шляхом укладення договору між цими суб`єктами, на підставі якого до останнього переходить право вимагати від боржника вчинити певні дії. Об`єктом договору є майнові права, що належать кредиторові як стороні зобов`язання. Заміна кредитора може здійснюватись на різних стадіях існування зобов`язання, коли сторони ще не виконали зобов`язання.

Порядок заміни сторони виконавчого провадження на стадії виконання рішення суду врегульовано ст.442 ЦПК України.

Однак, як було встановлено судом ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» у визначеному Законом порядку не набула статусу стягувача по виконавчому провадженню під час виконання виконавчого листа №2-1166/2012, виданого Першотравневим районним судом м.Чернівці 04.12.2012 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця Кондрюка К.О. були неправомірними, оскільки ПАТ «Українська Інноваційна Компанія» не є стягувачем у виконавчому провадженні №61135080, а тому на підставі поданої ним заяви виконавче провадження не могло бути відкрите.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.18, 76-81, 353, 447, 448, 450,451ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича про відкриття виконавчого провадження №61135080 від 03.02.2020 року.

Роз`яснити приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області Кондрюку Костянтину Олександровичу положення ст.453 ЦПК України, у відповідності до яких про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька