ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 р.

Справа № 520/9324/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., повний текст складено 03.12.19 року по справі № 520/9324/19

за позовом ОСОБА_1

до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Служба безпеки України

про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, третя особа - Служба безпеки України, в якому, з урахуванням уточнень від 11.10.2019 р., просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України полковника Скубака В.В. № 60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. №62-ос від 12.08.2019 р. в частині зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби (пп. 1 п. 5 ПКМУ №704 від 30.08.2017 р.) на 10% з 32% до 22% в сумі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп. та стягнути зазначену суму з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на користь полковника Плетньова О. ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказує на відсутність у діях позивача порушень вимог Дисциплінарного Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та на процедурні порушення, допущені при проведенні службового розслідування, за результатами якого винесено оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на викладене, вважає оскаржувані накази протиправними, оскільки вони прийняті відповідачем необґрунтовано, безпідставно, з порушенням вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

03 грудня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (вул. Мироносицька, буд. 71, м. Харків, 61024), третя особа: Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України полковника Скубака В.В. № 60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. №62-ос від 12.08.2019 р. в частині зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби (пп. 1 п. 5 ПКМУ №704 від 30.08.2017 р.) на 10% з 32% до 22% в сумі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп. та стягнуто зазначену суму з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на користь полковника ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач стверджує, що ОСОБА_1 дізнався про притягнення його до дисциплінарної відповідальності 08.08.2019 на службовій нараді 08.08.2019, а не 12.08.2019, як помилково вважав суд першої інстанції, що вказує на неповне з`ясування судом обставин справи та н6еврахування вимог ст.ст.2, 122, 123 КАС України. Зазначив, що надана позивачем інформація про неправомірні дії начальника курсу ОСОБА_3 та доцента ОСОБА_4 , є неправдивою та спростовується доказами, зібраними в ході службового розслідування. Стверджує, що рапорти деяких курсантів, які не проходять навчання в Інституті, не повинні братися до уваги. Пояснив, що позивач був притягнутий до відповідальності саме за порушення військової дисципліни під час проведення навчальних занять, жодного зв`язку з повідомленням про факт можливого вимагання неправомірної вигоди наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не має, а тому є безпідставним посилання суду першої інстанції на порушення ст. 87-1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ч. 10 ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» щодо неможливості притягнення до відповідальності за повідомлення про корупційні дії. Зазначив, що службову перевірку було призначено відносно підполковника ОСОБА_3 , а в ході розслідування було встановлено порушення ОСОБА_1 військової дисципліни, які за своїм характером мали відношення до предмету службової перевірки, оскільки полягали у неправомірному поширенні під час навчальних занять інформації про вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди, що порочить честь і гідність вказаних осіб. Вважає, що висновок суду про порушення Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України під час проведення службової перевірки є безпідставним та необґрунтованим. Враховуючи викладене, наказ № 60-ос від 08.08.2019 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає. Зазначив, що у відповідності до п.3 розділу ІІІ Інструкції № 515 неналежне виконання завдань військовослужбовцем є підставою для зменшення розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань, а тому, враховуючи, що під час службової перевірки було встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 завдань, передбачених його посадою та статусом військовослужбовця, за що на нього було накладено дисциплінарне стягнення, керівником Інституту було прийнято обґрунтоване рішення про зменшення розміру вказаної надбавки на 10%.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені доводи, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні позивач та його представник, з огляду на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення позивача та представників сторін, вивчивши матеріли справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 2 липня 2019 року у службовому кабінеті №209 полковник ОСОБА_1 разом з полковником ОСОБА_5 Є ОСОБА_6 повідомили т.в.о. начальника Інституту полковника Скубака В.В., що вони мають підтверджену відповідними документальними матеріалами інформацію про вчинення начальником курсу підполковником ОСОБА_3 разом з доцентом кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету ім. 5 Мудрого (далі - Університет) ОСОБА_7 вимагання від курсантів 3-го курсу Інституту грошових коштів за успішне складання іспиту з цивільного права.

Зокрема, за успішне складання іспиту курсанти повинні передати грошові кошти із розрахунку оцінка "відмінно" - 5000 грн., "добре" - 4000 грн., "задовільно" - 3000 грн. Загалом у такий спосіб підполковником Лахном В ОСОБА_8 було отримано приблизно 127 000 грн., з яких третина була передана ОСОБА_7 шляхом перерахування на картковий рахунок його дружини.

У зв`язку з чим прийнято наказ по Інституту №33 від 03.07.2019 «Про призначення службової перевірки».

За результатами перевірки складено доповідну записку, згідно з якою запропоновано, зокрема, притягнути до дисциплінарної відповідальності полковника ОСОБА_9 за порушення ст.ст. 11, 56, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Наказом від 08.08.2019 р. №60-ос «Про накладення дисциплінарного стягнення на полковника ОСОБА_1 » оголошено догану (а.с.109-110).

Наказом т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. №62-ос від 12.08.2019 позивачу зменшено надбавку за особливості проходження служби на 10% - з 32% до 22%, що складає 961,94 грн.

Не погоджуючись із зазначеними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ відповідача № 60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 є протиправним, оскільки прийнятий за відсутності в діях позивача порушення Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а службова перевірка, яка передувала прийняттю цього наказу, була проведена з порушенням вимог Інструкції № 45. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу відповідача №62-ос від 12.08.2019 р. також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки дисциплінарне стягнення до позивача застосовано неправомірно, відсутні підстави для зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби на 10% (961,94 грн.).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 року № 2229-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2229-ХІІ) визначено, що Служба безпеки України - є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Статтею 19 Закону України №2229-ХІІ визначено, що кадри Служби безпеки України складають, зокрема, співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 20 ч. 1 Закону України №2229-ХІІ умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».

Відповідно до п. 1, п. 2 розділу 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Як встановлено пунктами 83, 84 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави, порядок призначення та проведення службових розслідувань і службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України (далі - СБУ), оформлення таких розслідувань та перевірок і прийняття за ними рішень визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженою наказом Центрального управління Служби безпеки України 04.02.2016 №45 (далі – Інструкція).

Відповідно до ст. 2 розділу І Інструкції службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цієї Інструкції з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни.

Статтями 1-4, 7, 9-10, 11-12 розділу IX встановлено, що з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни може проводитися службова перевірка.

Під час службової перевірки встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) вчинення дисциплінарного правопорушення або порушення виконавської дисципліни; розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки, які військовослужбовцем не виконані або виконані неналежно.

У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

Службова перевірка проводиться за рішенням начальника підрозділу, органу, закладу та установи СБУ.

Інші службові особи можуть звертатись з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службової перевірки.

Про призначення службової перевірки видається наказ або розпорядження, у якому зазначаються відомості про службових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мету та дату завершення.

Строк проведення службової перевірки не може перевищувати 30 календарних днів.

Початок службової перевірки визначається датою підписання наказу чи розпорядження про її призначення.

Завершення службової перевірки визначається датою прийняття рішення за її результатами.

Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділом V цієї Інструкції, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім`я службової особи, яка призначила перевірку, та підписуються службовою особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.

У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, здійснені заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття службовою особою, яка призначила перевірку, законного рішення.

Результати службової перевірки доводяться до відома військовослужбовця під підпис з доповідною запискою, складеною за її результатами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02.07.2019 р. полковника ОСОБА_10 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 повідомлено про отримання інформації щодо збирання курсантами 3 курсу Інституту коштів для вирішення питання успішної здачі сесії. У зв`язку з чим, наказом від 03.07.2019 р. №33 призначено службову перевірку.

Як вказано вище, за результатами перевірки складено доповідну записку, зі змісту якої вбачається наступне:

«….. 2 липня 2019 року приблизно 17 год. у службовому кабінеті №209 полковник ОСОБА_1 разом з полковником ОСОБА_11 повідомили т.в.о. начальника Інституту полковника Скубака В. ОСОБА_12 , що вони мають підтверджену відповідними документальними матеріалами інформацію про вчинення начальником курсу підполковником ОСОБА_3 разом з доцентом кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого (далі - Університет) ОСОБА_4 вимагання від курсантів 3-г курсу Інституту грошових коштів за успішне складання іспиту з цивільного права.

Зокрема, за успішне складання іспити курсанти повинні передати грошові кошти із розрахунку оцінка "відмінно" - 5000 грн., "добре" - 4000 грн., "задовільно" - 3000 грн. Загалом у такий спосіб підполковником ОСОБА_3 було отримано приблизно 127 000 грн., з яких третина була передана ОСОБА_4 шляхом перерахування на картковий рахунок його дружини.

Крім того, полковник ОСОБА_1 та полковник ОСОБА_11 повідомили, що вказані факти підтверджуються наявними у них документальними матеріалами.

Під час перевірки конкретні факти вимагання, надання чи отримання неправомірної вигоди підполковником ОСОБА_3 та доцентом ОСОБА_4 полковник ОСОБА_1 та полковник ОСОБА_11 не навели, документальні матеріали, що підтверджують слова курсантів набору 2016 року, не надали.

Враховуючи, що у поясненнях полковника ОСОБА_1 та полковника ОСОБА_11 міститься інформація, що вказує на можливе вчинення підполковником ОСОБА_3 кримінального правопорушення, копії рапортів було направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві (лист № 27/2138 від 5 липня 2019 року).

9 липня 2019 року о 21 год. 36 хв. з використанням месенджера Viber полковник ОСОБА_1 повідомив т.в.о. начальника Інституту полковника Скубака В. В. про факт вчинення тиску на майора ОСОБА_13 внаслідок особистої зацікавленості з боку члена комісії полковника ОСОБА_14 , а також про те, що вимагання неправомірної вигоди підполковником ОСОБА_3 відбувається щонайменше два роки, про що відомо всьому змінному складу, а також всім викладачам Інституту. Крім того, полковник ОСОБА_1 у своєму повідомленні висловив незадоволення відмовою голови комісії полковника юстиції ОСОБА_15 на усне прохання полковника ОСОБА_11 відсторонити від посади підполковника ОСОБА_3 з мотивів відсутності законних підстав.

Враховуючи положення ст. 62 Конституції України та здійсненні досудового розслідування ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, комісія не вважає за можливі надати правову оцінку діям підполковника ОСОБА_3 до прийняття відповідними державними органами остаточного рішення.

Приймаючи до уваги положення ст. 63 Конституції України та ст. 354 Кримінального кодексу України, якою встановлено кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди працівникові підприємства установи чи організації, який не є службовою особою, комісія критично оцінює пояснення курсантів, та не вважає за можливе надати правову оцінку діям курсантів в частині можливого надання неправомірної вигоди, а так само в частині порушення вимог ст.ст. 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 9 розділу V Інструкції 45.

Крім того, комісія звертає увагу на здійснення полковником ОСОБА_11 та полковником ОСОБА_1 негативного впливу на морально-психологічний стан у середовищі курсантів 2016 року набору шляхом поширення інформації щодо можливого вимагання неправомірної вигоди під час складання екзамену з навчальної дисципліни "Цивільне право", а також вчиненням тиску на курсантів з боку полковника ОСОБА_11 шляхом висловлювання свого негативного ставлення особисто до курсантів з врахуванням свого особистого ставлення при оцінюванні знань курсантів під час здійснення контрольних заходів у рамках вивчення спецдисциплін. Вказана обставина, на думку комісії, мала вплив на щирість курсантів при наданні пояснень, зокрема, під час надання письмових пояснень солдатом ОСОБА_16 . Крім того, на вказану обставину також вказують висловлювання окремих курсантів під час надання пояснень стосовно вплив полковника ОСОБА_11 та ОСОБА_1 - "нам ще їм заліки здавати (старший сержант ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_18 тощо).

Дії, зокрема, доцента за рахунок посади професора спеціальної кафедри №1 полковника ОСОБА_1 , що виразились у проведені під час навчальних занять бесід з курсантами стосовно можливого надання неправомірної вигоди курсантами та можливого вимагання неправомірної вигоди всупереч плану проведення практичних занять 10/6 "Складання завдання на проведення ОТЗ в рамках КРС" та 10/7 "Підготовка протоколу за результатами здійснення ОТЗ" (доповідна записка завідувача СК №1 від 30.07.2019; Контррозвідувальна діяльність СБ України: навчально-методичний посібник для самостійної роботи, семінарських та практичних занять ( ОСОБА_1 , ОСОБА_11 : ІПЮК для СБ України, 2018, 42 с. Для службового користування), є порушенням обов`язку військовослужбовця свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; сприяти командирам (начальникам) у підтриманні порядку і дисципліни, тобто вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та обов`язку командира (начальника) показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), тобто вимог ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України…..».

Таким чином, порушення вимог ст.ст.11, 56, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України відповідач вбачав у тому, що позивачем під час навчальних занять серед курсантів поширювалась завідомо недостовірна інформація щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за здачу екзаменів.

Однак, доказами, наданих відповідачем на неодноразову вимогу суду першої інстанції, не підтверджується, що позивач ОСОБА_1 проводив під час навчальних занять бесіди з курсантами стосовно можливого надання та можливого вимагання з курсантів неправомірної вигоди всупереч плану проведення практичних занять 10/6 "Складання завдання на проведення ОТЗ в рамках КРС" та 10/7 "Підготовка протоколу за результатами здійснення ОТЗ".

З наявних в матеріалах справи копій рапортів курсантів Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України вбачається, що останні чули про можливість здачі екзамену за гроші, однак екзамени здавали самостійно, підготувавшись до них належним чином.

Колегією суддів досліджені рапорти ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 .

Ці рапорти жодним чином не можуть свідчити про розповсюдження позивачем завідомо недостовірної інформації щодо отримання неправомірної вигоди за здачу екзаменів.

Інших протиправних дій (порушень) з боку позивача службова перевірка не встановила.

Статтею 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» передбачепно, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Згідно ст. 45 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст.ст. 83, 84 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

У відповідності до ст. 86 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

За наявності встановленого факту порушення службової дисципліни обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією командира відповідно до його дисциплінарної влади.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22 жовтня 2019 року №805/2745/16-а, від 10 квітня 2019 року №813/3020/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 98 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Отже, підставою притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності є невиконання (неналежного виконання) службових обов`язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку.

Рішенню про накладення дисциплінарного стягнення повинно передувати встановлення: вини військовослужбовця у вчиненні проступку, характеру, обставин вчинення правопорушення, його наслідки.

За приписами перелічених вище норм доведеність вини особи для накладення дисциплінарного стягнення є обов`язковою умовою.

З наявних в матеріалах справи доказів суд першої та апеляційної інстанції не встановлено фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем військової дисципліни, як і порушення будь-яких нормативних актів.

Аналіз процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача свідчить про те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, в порушення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, був виданий спірний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Також, відповідно до ст. 87-1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військовослужбовець, який повідомив про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17) іншим військовослужбовцем, не може бути звільнений з посади або із служби чи змушений до звільнення або притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням.

За змістом ч. 10 ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» співробітник Служби безпеки України, який повідомив про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим співробітником, не може бути звільнений із служби чи змушений до звільнення або притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням.

З наказу від 03.07.2019 р. № 33 та доповідної записки, складеної за результатами службової перевірки, встановлено, що останню було призначено за повідомленням позивача про ознаки вимагання неправомірної вигоди посадовими особами Інституту.

При цьому, службова перевірка фактично призначалась відносно ОСОБА_3 , якого було ознайомлено під підпис з його правами під час проведення службової перевірки, а також з результатами службової перевірки.

Таким чином доводи відповідача про те, що службову перевірку призначено на підставі рапорту, поданого ОСОБА_15 , колегія суддів відхиляє.

За результатами перевірки прийнято спірний наказ № 60-ос від 08.08.2019 року, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пов`язане з повідомленням про факт можливого вимагання неправомірної вигоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалось вище, порушення ст.ст.11, 56, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за які ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідач вбачав саме у поширенні такої інформації, яку відповідач вважав завідомо неправдивою.

Враховуючи викладене, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суперечить вимогам ст. 87-1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ч. 10 ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України».

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що підставами для накладення на позивача дисциплінарного стягнення слугували порушення ним під час проведення навчальних занять з курсантами вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що відображені у доповідній записці за результатами службової перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, предметом службової перевірки є не порушення позивачем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а підтвердження чи спростування фактів отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди.

Згідно з п. 9 розділу ІХ Інструкції № 45 проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділом V цієї Інструкції, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У свою чергу, відповідно до п. 13 розділу V Інструкції №45 у разі виявлення під час службового розслідування інших правопорушень, не пов`язаних з предметом розслідування, службова особа, яка проводить розслідування одноособово, або голова комісії доповідає про це службовій особі, на яку покладено здійснення контролю за проведенням службового розслідування, або службовій особі, яка призначила це розслідування, та надалі діє відповідно до законодавства.

Результати службової перевірки доводяться до відома військовослужбовця під підпис з доповідною запискою, складеною за її результатами (п.12 розділу ІХ Інструкції № 45).

За змістом п. 10 розділу V Інструкції №45 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: ознайомлюватись з наказом про призначення службового розслідування; відмовлятись надавати будь-які пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом; надавати усні чи письмові пояснення та пред`являти для огляду речі чи документи, які стосуються предмета службового розслідування; звертатись із письмовим клопотанням щодо опитування інших осіб по суті предмета службового розслідування або витребування речей чи документів; висловлювати письмові зауваження (скарги) щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службових осіб, які його проводять, та порушувати питання про виведення їх зі складу комісії зі службового розслідування (за наявності обґрунтованих сумнівів щодо об`єктивності їх дій або їх особистої заінтересованості в результатах службового розслідування); ознайомлюватись з висновком за результатами службового розслідування та матеріалами службового розслідування; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством.

Доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення стосовно нього перевірки матеріали адміністративної справи не містять.

Відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування, ознайомлення з висновком за результатами службового розслідування та матеріалами службового розслідування.

При цьому, з доповідної записки (аркуш 22), що складена за результатами проведеної службової перевірки, судом встановлено, що підполковник ОСОБА_3 з даною доповідною запискою та матеріалами службової перевірки ознайомлений, скарг, клопотань та заяв щодо службової перевірки та доповідної записки не має.

ОСОБА_1 з доповідною запискою та матеріалами службової перевірки не ознайомлений, що позбавило його можливості надати пояснення з приводу предмету службової перевірки, звертатись із письмовим клопотанням щодо опитування інших осіб по суті предмета перевірки, висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службових осіб, які його проводять, та порушувати питання про виведення їх зі складу комісії зі службового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України полковника Скубака В.В. № 60-ос від 08.08.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 прийнятий необґрунтовано, з порушенням встановленої законом процедури, тобто, не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

З приводу визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. №62-ос від 12.08.2019 р. в частині зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби на 10% з 32% до 22% в сумі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп. та стягнути зазначену суму з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на користь полковника ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №62-ос від 12.08.2019 р. зменшено з 12.08.2019 р. полковнику ОСОБА_1 (А-036611), доценту за рахунок посади професора спеціальної кафедри № 1, надбавку за особливості проходження служби до 22 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до пункту 5 глави 2 розділу III Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБ України від 10.04.2018 №515/ДСК та додатку 6 до наказу ЦУ СБ України від 14.02.2019 №245/ДСК(а.с.188-189).

Підставою для прийняття вказаного наказу слугував рапорт ОСОБА_75 від 12.08.2019 р.

Згідно наданих відповідачем пояснень, враховуючи, що під час службової перевірки встановлено неналежне виконання полковником ОСОБА_1 завдань, передбачених його посадою та статусом військовослужбовця, за що на нього було накладено відповідне дисциплінарне стягнення, прийнято рішення про зменшення надбавки за особливості проходження служби на 10% з 32% до 22%.

Оскільки, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано неправомірно, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого полковника Скубака В.В. №62-ос від 12.08.2019 р. в частині зменшення надбавки полковнику ОСОБА_1 за особливості проходження служби (пп. 1 п. 5 ПКМУ №704 від 30.08.2017 р.) на 10% з 32% до 22% в сумі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп. та стягнення зазначеної суми з Інституту підготовки юридичних кадрів для СБ України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на користь полковника ОСОБА_1 , також підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів вважає бехпідставними, оскільки відповідач не заперечував того факту, що позивач отримав текст наказу 12.08.2019 року, з позовом звернувся 11.09.2019 року, тобто в межах місячного терміну, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року по справі № 520/9324/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

(підпис)

О.І. Сіренко

Судді

(підпис) (підпис)

В.А. Калиновський З.О. Кононенко

Повний текст постанови складено 11.03.2020 року