Справа № 236/1752/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., при секретарі Олійник С.М., за участю потерпілої ОСОБА_1 , прокурора Макаренка С.П., ст. слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області капітана поліції Єфімчука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області від 16.12.2019 року про закриття об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013050930000108 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

08.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції Єфімчука С.В. від 16.12.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013050930000108 від 25.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 382 КК України.

Заявниця зазначає, що слідчим Лиманського ВП Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області здійснювалось досудове розслідування за заявою ОСОБА_1 , про підроблення документів посадовими особами будівельно-монтажного управління № 8 ДП «Донецька залізниця». Досудове розслідування було завершене 16.12.2019 року ухваленням процесуального рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складів кримінальних правопорушень. Заявниця вважає, що слідчим не в повному обсязі були перевірені обставини підроблення документів, а тому постанова про закриття кримінального провадження має бути скасована слідчим суддею.

Зокрема, ОСОБА_1 критично ставиться до показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вважає, що для усунення протиріч між її показаннями та показаннями цих свідків слідчий мав би здійснити перехресні допити вказаних осіб.

Крім того, на думку заявниці висновок почеркознавчого дослідження 01-070 від 14.11.2008 були отримані без відібрання зразків підписів у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , котрих ОСОБА_1 вважає безпосередньо причетними до події правопорушення. Слідчим не була проведена експертиза для встановлення часу виконання підписів в наказах роботодавця та в трудовій книжці заявниці.

Також ОСОБА_1 зауважує, що слідчим не була проведена бухгалтерсько-економічна експертиза з питань правильності встановлення інспектором праці ОСОБА_9 ступеня втрати працездатності заявницею, правильності нарахування заявниці заробітної плати та виплати компенсації роботодавцем.

Як вказує заявниця слідчим не були перевірені обставини складання наказу № 81 від 06.04.1987 року на різних бланках форми Т-1, складання чотирьох актів форми Н-1 з різними датами та підписами різних службових осіб, що може свідчити про підробку цих документів. Слідчим не було перевірено правомірності видання службовими особами роботодавця наказів про переведення заявниці на іншу роботу з 11.10.1995 року по 05.05.1997 року.

ОСОБА_1 зазначає, що вона не була допитана слідчим як потерпіла в кримінальних провадженнях №№ 12016050510001906, 12016050510001907, 12016050510001908, 12016050510001909, 12016050510002412, 12014050930000027.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою скаргу, вважала, за необхідне скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження, з причин неповноти та необ`єктивності досудового розслідування. На підтримання своєї позиції навела аргументи, анологічні викладеним у скарзі. Додатково пояснила, що в окремих примірниках наказу № 81 від 06.04.1987 року відсутні підписи ОСОБА_8 , начальника технічного відділу ОСОБА_12 , нормувальника ОСОБА_13 , слідчим не була перевірена надана заявницею інформація щодо приховування службовими особами БМЕУ – 8 ДП «Донецька залізниця» частини оригіналів документів, повязаних з трудовою діяльністю ОСОБА_1 . Слідчий не здійснив вилучення оригіналів документів в БМЕУ-8, зокрема, наказів №182 від 10.10.1995 року, № 236 від 25.12.1995 року, № 93 від 11.06.1996 року, № 95 від 12.06.1996 року, № 189 від 16.10.1995 року. Слідчий не призначив почеркознавчу експертизу для вирішення питань про встановлення календарних дат внесення до них записів, не була проведена почеркознавча експертиза двох примірників наказів № 81 від 06.04.1987, котрі, за твердженням заявниці, були нечебто підписані від її імені посадовими особами БМЕУ-8 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , слідчим не були отримані зразки почерків вказаних осіб. Слідчим не було належним чином перевірено обставин фальсифікації записів в трудовій книжці заявниці, в наказах про її переведення на іншу роботу. Слідчий позбавив ОСОБА_1 можливості надати докази порушення її прав службовими особами ДП «Донецька залізниця», не ознайомив заявницю з матеріалами справи, не перевірив доводи заявниці щодо присвоєння заробітної плати посадовими особами БМЕУ -8.

Старший слідчий Єфімчук С.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_1 , зауважив, що ним були здійснені всі можливі процесуальні дії, спрямовані на перевірку обставин, викладених у заявах потерпілої з приводу неправомірних дій службових осіб БМЕУ-8 ДП «Донецька залізниця»; отримані слідчим фактичні дані дозволяють дійти висновку про відсутність скадів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 382 КК України.

Прокурор Макаренко С.П., який здійснював функції процесуального керівника під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013050930000108 від 25.04.2013 року підтримав позицію слідчого, вважав скаргу ОСОБА_1 необгрунтованою та безпідставною.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши скаргу ОСОБА_1 та витребувані з Лиманського відділення поліції матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12013050930000108 від 25.04.2013 року, слідчий суддя, дійшов таких висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Як вбачається з оглянутих судом матеріалів об`єднаного кримінального провадження № за ЄРДР 12013050930000108, ОСОБА_1 було визнано потерпілою.

Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню,зокрема,подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення),винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення,форма вини,мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92, ч.1 ст. 94 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК,за загальним правилом , покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого; оцінка доказів здійснюється на основі всебічного, повного й неупередженого дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Згідно зі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі постановлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.

Зі змісту оглянутих в судовому засіданні матеріалів об`єднаного кримінального провадження за № ЄРДР 12013050930000108 вбачається, що між потерпілою та слідчим існує публічно правовий спір з приводу наявних у заяві про злочини тверджень про підроблення службовими особами колишнього Слов`янського будівельно-монтажного управління (БМЕУ-8), Слов`янської дистанції цивільних споруд, ДП «Донецька залізниця» документів, котрі стосувались трудової діяльності заявниці, переведення її на іншу роботу, звільнення її з роботи, підроблення трудової книжки заявниці та твердження слідчого з приводу відсутності ознак відповідних складів злочину.

Обґрунтовуючи висновки про відсутність відповідних складів кримінальних правопорушень, слідчий спирається, зокрема, на пояснення потерпілої ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , висновки спеціаліста 01-070 від 14.11.2008 року(почеркознавче дослідження), акт службової перевірки за скаргою ОСОБА_1 від 18.07.2008 року, акт № 57 перевірки додержання законодавства про працю, складений 01.11.2002 державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, акт № 31 перевірки додержання законодавства про працю, складений 13.05.2004 року державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, акт № 14 перевірки законодавства додержання законодавства про працю, від 07.05.2002 року, складений державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, акт № 05-20-090/0046 первинної перевірки з питань додержання законодавства про працю від 16.07.2008 року, складений Головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, висновки судової почеркознавчої експертизи від 25.09.2013 № 600, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2003 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03.02.2004 року, ухвалу Верховного суду України від 17.12.2004 року, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.11.2004 року, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.07.2008 року, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.09.2009 року, рішення Апеляційного суду Донецької області від 20.04.2010 року, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 27.09.2011 року, рішення Європейського суду з прав людини від 03.03.2011 року у справі «Колеснікова проти України»(заява № 7536/05), рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2011 року, висновки судової почеркознавчої експертизи № 2/22-66 від 18.10.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст. 25 КПК України слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно з ч. 9 ст. 224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

Враховуючи наведені норми КПК України та ту обставину, що показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , не містять в собі логічних суперечностей, а лише беззаперечно спростовують твердження ОСОБА_1 , то проведення перехресних допитів між вказаними особами та заявницею є недоцільним. В розглядуваному випадку слідчий доречно не скористався наданим йому правом на застосування перехресних допитів, що цілком відповідає процесуальній самостійності слідчого та обраній ним тактиці досудового розслідування.

Предметом висновків спеціаліста 01-070 від 14.11.2008 року(почеркознавче дослідження), судової почеркознавчої експертизи від 25.09.2013 № 600, судової почеркознавчої експертизи № 2/22-66 від 18.10.2019 року було встановлення виконавця підпису в графі «Подпись работника» в наказі № 81 «Про приймання на роботу» типової міжвідомчої форми № Т-1 від 06.04.1987 року. За результатами експертних досліджень було в категоричній формі встановлено, що підпис у вказаному документі здійснено саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, відібрання додаткових зразків підписів у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за таких умов не вбачається доцільним.

Згідно з розділом ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) предметом економічної експертизи не є встановлення ступеня втрати працездатності конкретною фізичною особою. Призначення економічної експертизи для з`ясування правильності нарахування заявниці заробітної плати та виплати компенсації роботодавцем не вбачається доцільним, оскільки рішеннями судів, котрі набрали законної сили була встановлена відсутність підстав для стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, різниці в заробітній платі, відшкодування шкоди, заподіяної погіршенням стану здоров`я, відшкодування моральної шкоди.

З досліджених слідчим суддею, зібраних слідчим під час досудового розслідування - матеріалів, вбачається що до актів форми Н-1, складених з приводу розслідування нещасного випадку на виробництві за участю ОСОБА_1 вносились зміни, внаслідок оскарження заявницею попередніх висновків такого розслідування в судовому порядку. Крім того, в кінцевій редакції акта форми Н-1 (з подальшими змінами) встановлено 100% вини роботодавця БМЕУ-8 у настанні нещасного випадку на виробництві відносно ОСОБА_1 .. Наведене зводить нанівець твердження заявниці про можливу підробку службовими особами роботодавця кінцевої редакції акта форми Н-1, оскільки в інакшому разі умисел, спрямований на підробку документів, які забезпечують захист інтересів потерпілої був би позбавлений всякого сенсу. Саме внесенням змін та різним персональним складом комісій, а не свідомим підробленням пояснюється наявність різних дат та підписів різних осіб в вказаних актах. Відсутність в окремих примірниках наказу № 81 від 06.04.1987 року підписів ОСОБА_8 , начальника технічного відділу ОСОБА_12 , нормувальника ОСОБА_13 пояснюється отриманням слідчим оригіналу вказаного наказу з доданим листком візування відповідальними працівниками( з БМЕУ-8 «Донецька залізниця») та копій вказаного документа, де візування таких осіб відсутнє (з територіального органу Пенсійного фонду), що відповідає нормам оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55.

Здійснення експертного дослідження, спрямованого на з`ясування часу виконання підписів в наказах роботодавця та в трудовій книжці заявниці не вбачається доцільним в розглядувальній ситуації, оскільки висновком експерта № 2/22-66 від 18.10.2019 року було в категоричній формі встановлено, що підписи в наказі № 81 від 06.04.1987 року виконані саме ОСОБА_1 .. При цьому заявницею не оспорюється час складання цих документів, а стверджується про підписання посадовими особами роботодавця вказаних документів замість ОСОБА_1 , що спростовано висновком експерта. Крім того, рішеннями Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2003 року, від 26.11.2004 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог з приводу визнання наказів роботодавця та записів в трудові книжці недійсними. Відповідні судові рішення набрали законної сили.

Твердження заявниці про те, що слідчим не було перевірено правомірності видання наказів спростовується показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 .

Надані слідчим відомості з ЄРДР свідчать про те, що матеріали кримінальних проваджень №№ 12016050510001906, 12016050510001907, 12016050510001908, 12016050510001909, 12016050510002412, 12014050930000027 об`єднані в одне кримінальне провадження № 12013050930000108 від 25.04.2013. Заявниця ОСОБА_1 була визнана потерпілою в цьому об`єднаному кримінальному провадженні та допитана з приводу всіх обставин, кваліфікованих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 не надано до суду жодних об`єктивних даних, котрі б свідчили про її звернення до слідчого з пропозицією подати певні докази та про наявну з боку слідчого безпідставну відмову в долученні таких доказів до матеріалів кримінального провадження.

Нормами ст. 284, 290 КПК України не покладають на слідчого обовязку відкриття потерпілій стороні матеріалів досудового розслідування у разі прийняття процесуального рішення щодо закриття кримінального провадження.

ОСОБА_1 не доведено фактів звернення її до слідчого із заявами про ознайомлення її з матеріалами кримінального провадження та безпідставною відмовою слідчого у задоволенні таких заяв.

Твердження ОСОБА_1 про присвоєння посадовими особами її заробітної плати, яка, на думку заявниці, начебто нараховується їй до теперішнього часу, спростовується рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2003 року, від 26.11.2004 року, котрі набрали законної сили.

Таким чином, під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12013050930000108 від 25.04.2013 року слідчим було з достатньою повнотою з`ясовано відсутність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 382 КК України.

За змістом ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постано вляється ухвала, в тому числі про відмову в задоволенні скарги. За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та відмовляє в задоволенні розглядуваної скарги ОСОБА_1 ..

Керуючись ст. 110,303,304,306,307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВЛЯЄ:

У задоволенні скарги потерпілої ОСОБА_1 на постанову слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області від 16.12.2019 року про закриття об`єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013050930000108 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 382 КК України – відмовити, у зв`язку з відсутністю підстав для її задоволення.

Копію цієї ухвали направити потерпілій ОСОБА_1 та до Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП України у Донецькій області.

Матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013050930000108 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367, ч.1 ст. 382 КК України направити до Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді було складено 10.03.2020 року.

Слідчий суддя -