КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/1780/2020
справа №752/22606/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення страхового відшкодування,-
встановив:
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" страхового відшкодування в розмірі 1 600 000 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що 27 грудня 2017 року між ним та ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №826003/4605/0000012 автомобіля Maserati Quattroporte, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
30 квітня 2018 року під час руху у автомобіля сталась несправність в його роботі та під капотом з`явилось загоряння, яке було ліквідовано власними силами та силами випадкових водіїв.
Про зазначену подію повідомлено страховика ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА".
Листом від 04 вересня 2018 року страховик повідомив, що згідно із експертним дослідженням пожежа сталася внаслідок несправності двигуна у зв`язку із використанням невідповідної моторної оливи або недостатньої її кількості, відтак не є страховим випадком.
ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль обладнаний системою, яка сповіщає про недостатню кількість моторної оливи, проте до моменту виникнення несправності будь-яких сповіщень від системи автомобіля не було.
Вказує, що автомобіль вчасно проходив технічний огляд, під час якого використовувалась моторна олива згідно із умовами експлуатації автомобіля, а саме при останньому ТО, що відбулось 30 серпня 2017 року, була залита олива Shell Helix Ultra 5w-40.
Зазначає, що він не був присутній при заборі зразків оливи з автомобіля для їх подальшого аналізу, а тому невідомо, які зразки перебували на дослідженні. Окрім того, на прохання надати висновок дослідження, йому було відмовлено.
Також вказує, що рішення про відмову страхової виплати страховик мав направити протягом 10 робочих днів з дати його прийняття, проте з моменту складання висновку (15 серпня 2018 року) відповідний лист направили лише по закінченню 13 робочих днів.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" 1 600 000 грн. страхового відшкодування та 8810 грн. судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" направлено два примірника апеляційної скарги, які є аналогічними за змістом, зокрема до суду першої інстанції та безпосередньо до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Скаржник посилається на те, що після виникнення несправності автомобіля та з метою встановлення причин їх настання, страховик звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, від позивача отримано згоду на розбирання та дефектування двигуна автомобіля на СТО згідно вимог страховика. Експертами в присутності представника СТО та страхової компанії здійснено забір моторної оливи з двигуна.
За наслідками проведеного дослідження надано висновок, що в двигуні автомобіля використовувалась невідповідна олива або її кількість була недостатньою, відповідно не дотримано вимог до експлуатації автомобіля та зазначена подія не може кваліфікуватись як страховий випадок. Вказує, що суд відхилив цей висновок, не надавши при цьому належного обґрунтування.
Окрім того, вказує, що суд кваліфікував подію за ознаками страхового ризику "пожежа", проте відповідно до умов договору такий страховий випадок має бути підтверджений довідкою компетентного органу, якої надано не було.
Також зазначає, що судом вирішено стягнути 1 600 000 грн., що є дійсною вартістю автомобіля на момент укладення договору страхування, проте судом не враховано положень договору страхування. Так, вказує, що вартість відновлювального ремонту визначено в розмірі 1 621 941,90 грн., а вартість матеріального збитку дорівнює 1 511 312 грн., тобто автомобіль конструктивно знищений, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову ціну автомобіля.
При цьому, відповідно до умов договору на розмір страхового відшкодування у разі конструктивного знищення впливає строк експлуатації автомобіля з моменту укладення договору із застосуванням величин базового знецінення. За підрахунками страховика страхова сума з урахуванням знецінення мала б становити 1 545 643,84 грн. Окрім того, під час виплати страхового відшкодування враховується також і ціна залишків, яка страховиком згідно із передбаченими договором правилами (за результатами аукціону) визначена в розмірі 565000 грн.
За таких обставин зазначає, що якби із страховика підлягала стягненню сума страхового відшкодування, то вона мала б становити 980643,84 грн., а не та суму, що була стягнута судом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилається на те, що автомобіль експлуатувався згідно із інструкціями виробника, вчасно проведено заміну оливи у двигуні та на момент виходу автомобіля з ладу строк чергового технічного обслуговування ще не настав.
Вказує, що власник автомобіля дав згоду на розбирання та дефектування автомобіля 12 червня 2018 року, проте згідно із висновком експерта дослідження здійснювалось 06 червня та 13 червня 2018 року, тобто станом на 06 червня 2018 року згоди власника не було.
Також вказує, що висновок експертизи не дає однозначної відповіді на питання про причини виходу з ладу двигуна.
Вказує, що подія правильно кваліфікована судом як "пожежа", а відсутність довідки органу МНС не є підставою для відмови у задоволенні позову, при цьому протягом всього часу страховик не вимагав цієї довідки.
Розрахунок страхового відшкодування в сумі 980643,84 грн. та доводи про вартість залишків автомобіля уважає належним чином не підтвердженими та не об`єктивними.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на пункт 4.1.5 Договору страхування, уважав установленим факт настання страхового випадку та наявність підстав для стягнення страхового відшкодування. Відхиляючи Висновок експертного дослідження №10454/18-52/14847/18-34/15963/18-34 від 15 серпня 2018 року, суд першої інстанції зазначив, що він є неясним, оскільки містить нечіткості, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілим хід його думок, та є недостатньо повним, оскільки не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання.
Відхиляючи заперечення відповідача щодо розміру потенційного страхового відшкодування, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів онлайн-аукціону з визначення ціни залишків автомобіля.
З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з такого.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про страхування":
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до статті Закону України "Про страхування" визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
За змістом статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Обов`язок з виплати страхового відшкодування також визначений статтею 20 Закону України "Про страхування" та умовами договору між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, 27 грудня 2017 року між ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №826003/4605/0000012, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб Maserati Quattroporte, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Розмір франшизи "0". Страхова сума 1 600 000 грн.
Договором передбачені такі страхові ризики: незаконне заволодіння, ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, інші випадки.
Пробіг автомобіля на дату укладення договору визначено 30000 км.
Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №826003/4605/0000012 складається з цього договору, який містить конкретні умови страхування (п.2.3 згаданих далі Правил), та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).
Відповідно до пункту 1.6 Договору його частиною також є Умови страхування (https://uniqa.ua/ua/buy/oferta-i-aktsept/), які страхувальник отримав.
Установлено також, що 02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку (№ формуляру заяви 00258513). У заяві зазначив, що 30 квітня 2018 року під час руху під капотом автомобіля сталося загоряння, яке було ліквідовано власними силами із використанням вогнегасників.
Згідно із даними Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №11С/06/18 від 28 липня 2018 року, складеного на замовлення страховика, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 1 621 941,90 грн., а ринкова вартість (вартість матеріального збитку) 1 511 312 грн.
Відповідно до даних Висновку експертного дослідження №10454/18-52/14847/18-34/15963/18-34 від 15 серпня 2018 року, складеного комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення страховика, надано такі висновки:
1. Несправність двигуна автомобіля Maserati виникла внаслідок використання невідповідного мастила та (або) недостатньої його кількості в двигуні. Сліди дії сторонніх зовнішніх ударних навантажень на блок двигуна відсутні.
2. Згідно інструкції з експлуатації автомобіля Maserati, на вказаному автомобілі на панель приладів виводяться відповідні значки та індикатори, які вказують на виникнення несправності в двигуні. Зазначені значки відображаються індикаторами жовтого (відображаються у секторі спідометра) та червоного кольору (відображаються в нижній частині панелі приладів між спідометром та тахометром). При цьому даних відносно послідовності вмикання відповідних сповіщувальних сигналів в наданих на дослідження матеріалах не виявлено.
Відповісти "...Чи відбувається ... автоматичне блокування роботи двигуна у випадку аварійного навантаження двигуна автомобіля під час перевищення допустимої швидкості руху, перевищення допустимих обертів двигуна, виливу моторної оживи з двигуна, падіння тиску мастила чи зниження допустимого рівня мастила тощо..." в рамках даного дослідження неможливо.
3. Для відповіді на поставлене питання "Повідомити про дії водія у разі виникнення аварійних режимів роботи автомобіля тощо, передбачені заводом виробником?" спеціальних знань в області автотехнічних досліджень не потрібно і вона може бути отримана самостійно із урахуванням наданого отриманої водієм інструкції з експлуатації вказаного автомобіля.
4. Вирішення питання "Чи було стороннє втручання в систему безпеки двигуна, а саме зняття запобіжників швидкості та обертів чи встановлення додаткового оснащення, в тому числі в програмне коригування налаштувань роботи двигуна тощо?"в рамках даного дослідження позбавлено технічного сенсу, з причини вказаній в дослідній частині.
5. Олива (мастильний матеріал), яка знаходилась в двигуні автомобіля за хімічним складом містить переважно високомолекулярні нафтопродукти характерні для мінеральних олив та має ознаки тривалої експлуатації в двигунах внутрішнього згоряння. Її склад суттєво відрізняється від хімічного складу стандартного зразка моторної оливи наданої для порівняння, яка складається переважно з високомолекулярних вуглеводів, характерних для синтетичних моторних олив.
6. Для відповіді на питання стосовно причино-наслідкового зв`язку між діями особи та виникнення події необхідна всебічна юридична оцінка усіх обставин її виникнення , що не відноситься до компетенції експертів. З урахуванням зазначеного вказане питання може бути вирішено замовником самостійно із урахуванням наведених вище даних стосовно причин виходу з ладу двигуна автомобіля, наведених в інструкції з експлуатації цього ТЗ умов його використання тощо.
Листом від 04 вересня 2018 року позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування з посиланням на те, що подія не передбачена Договором як страховий випадок, не охоплюється переліком страхових ризиків відповідно до пункту 4.1 Договору) та страховик не здійснює виплату страхового відшкодування, якщо збитки або витрати викликані або відбулись в результаті пошкодження або знищення (втрати) ТЗ внаслідок порушення умов Інструкції з експлуатації ТЗ, технічних умов заводу-виробника ТЗ (його обладнання, у тому числі - додаткового) щодо експлуатації, технічного обслуговування ТЗ та обладнання тощо.
Звертаючись до суду, позивач мотивує свої вимоги тим, що в даному випадку мала місце пожежа, а відповідно до пункту 4.1.5 Договору визначено, що пожежа, вибух або самозаймання є страховими ризиками, однак відповідачем безпідставно не проведено виплату страхового відшкодування.
Суд першої інстанції, посилаючись на пункт 4.1.5 Договору страхування, не мотивував висновок про наявність підстав уважати установленим факт настання страхового випадку за страховим ризиком, передбаченим цим пунктом договору; не вказав, якими доказами, що були досліджені судом, такі обставини підтверджуються та не звернув уваги на положення, сформульовані в акті законодавства та умовах договору страхування.
Зокрема, Умови страхування до договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" (далі - Умови) містять наступні загальні визначення:
Пожежа - дія вогню, здатного самостійно поширюватись поза місцями, спеціально відведеними для його розведення та підтримання; дія продуктів згорання, а також вплив заходів із пожежогасіння, які вживаються з метою гасіння або запобігання подальшого розповсюдження вогню. Термін "пожежа" не охоплює природні пожежі, визнані стихійним лихом.
Повне конструктивне або фізичне знищення ТЗ - такий рівень пошкодження ТЗ внаслідок настання страхового випадку, коли вартість відновлювального ремонту дорівнює або перевищує 75% (сімдесят п`ять відсотків) від дійсної вартості ТЗ на момент укладання Договору.
Страховий випадок - подія, передбачена Договором, що відбулася, і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з Договором.
Згідно розділу 4 Умов визначено:
4.1. Страховими ризиками вважаються:
4.1.1. Незаконне заволодіння ТЗ ("Незаконне заволодіння");
4.1.2. ДТП, в т.ч. викид каменів чи інших твердих фракцій із-під коліс транспорту ("ДТП");
4.1.3. Протиправні дії третіх осіб, за винятком "Незаконного заволодіння» ("Протиправні дії третіх осіб");
4.1.4. Стихійне лихо (повінь, буря, ураган, смерч, шторм, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід ґрунтових вод, сель, удар блискавки, осідання ґрунту, землетрус тощо) ("Стихійне лихо");
4.1.5. Пожежа, вибух або самозаймання ("Пожежа");
4.1.6. Самовільне падіння дерев, каміння або інших предметів; напад тварин, пошкодження ТЗ водою або іншими предметами або рідинами внаслідок аварії комунальних мереж; пошкодження ТЗ внаслідок потрапляння ТЗ під дорожнє покриття ("Інші випадки").
4.2. Страховим випадком є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ та/або ДО внаслідок подій, визначених у п.4.1 Договору.
Аналогічний перелік страховик ризиків містять Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджені Головою Правління ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" 07 жовтня 2015 року.
Окрім того, колегія зазначає, що згідно пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030 (в редакції від 16 травня 2017 року) визначено, що документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об`єкта, потерпілий.
Згідно пункту 11 страхові організації незалежно від форм власності зобов`язані у 3-денний строк письмово повідомляти територіальні органи ДСНС про звернення до них юридичних та фізичних осіб із заявою про страховий випадок, спричинений пожежею.
Згідно пункту 7.1 (підпункт "є") Договору для отримання страхового відшкодування страховику надається у разі настання страхового випадку за ризиком "Пожежа" - оригінал довідки компетентних органів, яка підтверджує факт пожежі.
Окрім того, пунктом 6.1 (підпункт "д") у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен надати страховику всю доступну інформацію і документацію про страховий випадок, причини і наслідки та про характер збитків.
Згідно пункту 6.2 невиконання страхувальником будь-якої з дій, передбачених пунктом 6.1 Договору, дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити виплату страхового відшкодування на 50%.
Установлено, що оригінал довідки компетентного органу, яка підтверджує факт пожежі, страхувальником (позивачем у цій справі) не надано, як і не надано відомостей про те, що компетентними органами засвідчено факт пожежі.
Поряд з цим, пунктом 5.1 Договору визначено, що не є страховим випадком та Страховик не здійснює виплату страхового відшкодування, якщо збитки або витрати викликані або відбулись в результаті пошкодження або знищення (втрати) ТЗ внаслідок, зокрема:
- порушення умов Інструкції з експлуатації ТЗ, технічних умов заводу-виробника ТЗ (його обладнання, у тому числі - додаткового) щодо експлуатації, технічного обслуговування ТЗ та обладнання тощо.
Згідно пункту 12.3.7 Договору страхувальник зобов`язаний дотримуватися умов експлуатації, зберігання та обслуговування ТЗ та ДО відповідно до вимог виробника.
Згідно пункту 10.1.6 Договору страхування підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання страхувальником умов договору.
Окрім того, згідно пункту 5.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою Правління ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" 07 жовтня 2015 року розділу 5 "Виключення із страхових випадків і обмеження страхування", визначено, що не підлягають відшкодуванню, якщо інше не передбачено Договором страхування, збитки внаслідок порушення умов технічної експлуатації ТЗ.
Наведені умови договору та правила страхування, викладені в актах цивільного законодавства та конкретизовані в укладеному між сторонами договорі, є елементами механізму правового регулювання цивільних відносин, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору. Усі наведені договірні умови та правила є обов`язковими для сторін, вони визначають зміст укладеного договору, який сторонам належить виконувати саме відповідно до його умов.
Відповідно до змісту частини 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору, у першу чергу, становлять його умови, визначені на розсуд сторін.
При цьому, загальні умови виконання зобов`язання визначені у статті 526 ЦК України, відповідно до яких належним виконанням зобов`язання є таке, що здійснене відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до даних Висновку експертного дослідження №10454/18-52/14847/18-34/15963/18-34 від 15 серпня 2018 року, складеного комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз дослідження на замовлення страховика установлено, що несправність двигуна автомобіля Maserati виникла внаслідок використання невідповідного мастила та (або) недостатньої його кількості в двигуні. Сліди дії сторонніх зовнішніх ударних навантажень на блок двигуна відсутні.
Відхиляючи дані Висновку експертного дослідження №10454/18-52/14847/18-34/15963/18-34 від 15 серпня 2018 року, суд першої інстанції формально зазначив, що він є неясним, оскільки містить нечіткості, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілим хід його думок, та є недостатньо повним, оскільки не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання. Проте в чому полягає незрозумілість, неповнота, неясність, або які інші обставини викликають сумніві в його правильності, судом першої інстанції не зазначено. Натомість суд першої інстанції, вказуючи як на доказ на дані Сертифікату відповідності моторної оливи №UА1/145.0015911-17, не звернув уваги на термін дії цього сертифікату в період з 04 жовтня 2017 року по 03 жовтня 2018 року, разом з тим за твердженням заявника заміна оливи відбулась 30 серпня 2017 року, тобто поза періодом дії цього сертифікату.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 цієї статті унормовано , що ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Окрім того, згідно преамбули Закону України "Про судову експертизу" цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Відповідно до положень цього Закону висновок судової експертизи та висновок експертного дослідження є окремим документами у сфері досліджень.
Згідно пункту 4.23 розділу ІV Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 з відповідними змінами та доповненнями) експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками: у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
Отже Висновок експертного дослідження №10454/18-52/14847/18-34/15963/18-34 від 15 серпня 2018 року, складений комісією експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз дослідження на замовлення страховика відповідає вимогам вказаних нормативних актів, не є висновком експертизи, проте є письмовим доказом у цій справі, оскільки містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В ході дослідження установлено, зокрема, наступне (як в оригіналі):
"При повному розбиранні двигуна встановлено, що всі елементи які відповідають за правильність роботи газорозподільчого механізму в системі наявні та непошкоджені, окрім пошкодження одного з приводу клапана зруйнованого поршня. Дане пошкодження приводу клапана, в ході огляду камери згорання, відбулося в наслі
док виникнення аварійного ударного навантаження на дані деталі внаслідок контактування поршня із клапаном.
При дослідженні уламків шатунно-поршневої групи середнього циліндра лівої сторони двигуна встановлено, що поршень повністю зруйнований, а його по всій поверхні мають інтенсивні сліди (аварійні) контактування даних частин з елементами двигуна в процесі його роботи. Детальне дослідження шатуна, а саме його центральної та нижньої частини показало, що вони деформовані та зруйновані від дій аварійних навантажень і мають сліди пластичних деформацій металу та інтенсивного їх перегріву та підклинення (саме нижньої частини шатуна) (див. фото 28). Обидва болта кріплення кришки шатуна мають пошкодження у вигляді значного розтягування металу центральної частини із руйнуванням його в місці розташування різьби.
Слідів дефектів заводського походження у вигляді незадовільного кріплення болтових з`єднань та встановлення деталей, тощо, що може привести до їх руйнування в процесі роботи двигуна, в ході даного дослідження встановлено не було.
Отже, характер злому частин деталей, рельєф даних ділянок та залишена контактна слідова інформація на інших суміжних деталях двигуна (повздовжні подряпини на робочій поверхні циліндра та сліди щільного контактування: поршня із головкою блока циліндрів та клапанами) вказують на дії на них аварійних навантажень, що перевищили несучу спроможність матерів деталей, внаслідок підклинення шатуна на колінчастому валу із послідуючим контактуванням поршня із головкою блока циліндрів та клапанами.
В процесі повного розбирання двигуна невідповідного технологічного процесу збирання двигуна, або дефектів заводського походження (комплектуючих блоку циліндрів та головки, тощо) у вигляді незадовільного кріплення болтових з`єднань, встановлення неналежних деталей тощо, що може привести до інтенсивного витрачання двигуном мастила чи виходу з ладу деталей тертя, в ході даного дослідження встановлено не було.
Підсумовуючи наведене вище, а також враховуючи п.5 дослідження: в двигун було залито мінеральне мастило (що не відповідає вимогам заводу-виробника, вказаним у інструкції з експлуатації автомобіля, а саме - необхідно заливати синтетичне мастило), із урахуванням фактичного пробігу даного двигуна на автомобілі на момент виникнення його несправності, можна прийти до висновку, що зафіксовані пошкодження двигуна не могли виникнути внаслідок дефекту заводського походження. Його несправність виникла внаслідок використання невідповідного мастила, та (або) недостатнього його кількості в двигуні, яке було обумовлено зовнішніми втратами мастила при експлуатації. Сліди дії сторонніх зовнішніх ударних навантажень на блок двигуна відсутні".
Окрім того, Висновок експертного дослідження містить дані про таке (як в оригіналі):
"Усі нижні частини шатунів та їх кришки за допомогою, яких вони приєднуються до колінчастого валу та в місцях кріплення колінчатого валу мають суттєві кольори мінливості (сині). Такий їх стан свідчить про їх роботу в умовах понаднормового нагріву в наслідок тертя робочих поверхонь без достатнього змащування.
Після демонтажу усіх наявних шатунно-поршневих груп встановлено, що робочі поверхні шийок колінчатого валу мають сліди понаднормового зносу, подряпини та наплавлення металу на робочу поверхню. За характером пошкодження можна зробити висновок, що воно утворилось внаслідок роботи даного вузла в умовах підвищеного тертя та недостатнього змащення моторним мастилом (мастильного голодування) із послідуючим їх понаднормовим перегрівом.
Шатунні та корінні вкладиші колінчатого валу мають пошкодження у вигляді інтенсивних слідів підвищеного тертя, а деякі з них повністю зруйновані. Такі сліди та стан вкладишів в загальних випадках утворюються внаслідок виникнення мастильного голодування (внаслідок його низького рівня) або в умовах використання невідповідних мастил, що в послідуючому призводить до втрати відповідного змащення на поверхні тертя їх перегріву та підклинюванню.
Огляд поршнів показав, що на юбках поршнів є сліди горіння мастила та проходження до картеру двигуна газів від згоряння паливної суміші у циліндрах. Юбки поршнів (в місці контактування юбок поршнів з поверхнею циліндрів) мають значну площину тертя із слідами тертя металу з металом (подряпини). Дані сліди тертя на юбках поршнів, можуть виникнути лише в ході роботи двигуна при підвищеній температурі (в наслідок чого відбулася розширення матеріалу поршня та їх підклинювання у циліндрах).
У всіх поршнях кільця зовні цілі, бічні поверхні майже не зношені. Всі компресійні кільця легко пересуваються у кільцевих проточках поршнів, поперечний люфт у канавках відсутній. Такий технічний стан кілець поршнів свідчить про відсутність недоліків у них заводського походження. Замки компресійних та маслоз`ємних кілець на всіх поршнях відповідно розведені".
Щодо дослідження мастильного матеріалу у висновку зазначено, що на дослідження надійшли дві пластикові ємності (каністри) місткістю приблизно по 1 л з маркувальними етикетками:
1. Оригінальна упаковка з маркувальною етикеткою "№1 Shell HELIX ULTRA 5W-40 fully synthetic motor oil for diesel and gasoline engines 11". В ємності містився зразок прозорої оливоподібної речовини світло-жовтого кольору, який в дослідженні розглядається як стандартний зразок оливи і позначено об`єктом №1.
2. Пластикова ємність оклеєна паперовою стрічкою з рукописним написом. В ємності містився зразок непрозорої оливо подібної речовини темно-коричневого кольору із специфічним запахом, який в дослідженні позначений об`єктом №2.
Підсумовуючи результати досліджень, проведених методами РФА та ТШХ дослідження експерти зазначили такі висновки:
- за елементним складом (результати дослідження методом РФА) об`єкт №2 суттєво відрізняється від елементного складу об`єкта №1 наявністю елементів заліза (Fe), міді (Сu) та свинцю (Рb). Така різниця може бути обумовлена як різними домішками та присадками до досліджених олив, так і продуктами зносу двигуна автомобіля, які потрапляють до оливи при його тривалій експлуатації;
- за результатами досліджень методами TШX встановлено що об`єкт №2 містить у своєму складі велику кількість вуглеводнів метанового, нафтенового й ароматичного рядів, тобто продуктів переробки нафти і не містить високомолекулярних вуглеводнів. Об`кт №1 містить у своєму складі велику кількість високомолекулярних вуглеводнів і за своїм складом суттєво відрізняється від об`єкта №2.
Висновки експертного дослідження ґрунтуються на одержаних комісією відомостях, матеріал дослідження викладено повно, системно та логічно, дослідження має посилання на використані інформаційні джерела, вимірювальні та технічні засоби, містить аналіз застосованих при дослідженні методик.
Таким чином, висновками експертного дослідження підтвердження факт порушення умов Інструкції з експлуатації транспортного засобу, що призвело до пошкодження двигуна. Вказане дає підстави для висновку про порушення страхувальником умов договору, зокрема умов технічної експлуатації транспортного засобу, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
З огляду на засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, колегія зазначає, що позивачем не спростовано висновок про порушення умов технічної експлуатації транспортного засобу.
Твердження позивача про те, що 30 серпня 2017 року проведено чергове технічне обслуговування автомобіля у ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім", а саме проведено заміну моторної оливи Shell helix ultra 5W-40 та фільтру оливи, повітряного фільтри, такого висновку не спростовує, оскільки за даними експертного дослідження установлено за елементним складом (результати дослідження методом РФА) об`єкт № 2 суттєву різницю елементного складу оливи з оригінальної упаковки з маркувальною етикеткою "№1 Shell HELIX ULTRA 5W-40 fully synthetic motor oil for diesel and gasoline engines 11" від зразка оливи безпосередньо з двигуна транспортного засобу.
Із змісту висновку убачається, що огляд автомобіля експертами проводився 06 та 13 червня 2018 року на території СТО ТОВ "Автосаміт на Столичному" (м.Київ, вул. Столичне шосе, 90), відбір зразків оливи з двигуна проводився в присутності представників СТО та страхової компанії.
Також установлено, що 12 червня 2018 року ОСОБА_1 заявою, що адресована директору ТОВ "Автосаміт на Столичному" дав свою згоду на зняття, розбирання та дефектування двигуна згідно вимог СК "Уніка".
Таким чином, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 надано згоду на виконання комплексу дій, які проводились в ході експертного дослідження, будь-яких заяв щодо вчинення цих дій в присутності страхувальника останнім не подавалось.
За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 цієї статті унормовано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 3 цієї статті учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б спростовували висновки експертного дослідження, матеріали справи не містять, клопотань про призначення судової експертизи учасниками справи не подавалось.
Отже слід дійти висновку, що за встановлених фактичних обставин справи та відповідно до умов договору страхування страховий випадок не настав, дії страхової компанії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування є правомірними та підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків суду, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 березня 2020 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В .В. Соколова
