ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2020 року

Київ

справа №850/8/19

адміністративні провадження №А/9901/273/19, №А/9901/274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Васильків М.Б.

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Макєєва О.В.,

представника третьої особи Перцової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку в режимі відеоконференції

апеляційні скарги Добропільської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвест"

на рішення Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д.., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г. від 04.11.2019

у справі № 850/8/19

за позовом Добропільської районної державної адміністрації

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юмджи Інвест",

про примусове відчуження земельних ділянок у державну власність з мотивів суспільної необхідності

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.08.2019 Добропільська районна державна адміністрація (далі також - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмджи Інвест» (далі також - ТОВ «Юмджи Інвест», ТОВ, третя особа), в якому просила:

1) примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкти нерухомого майна:

- земельну ділянку площею 1,8451 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,0400 га з кадастровим № 14220087700 :03:000:0065, викупна ціна якої складає 92655,05 грн;

- земельну ділянку площею 2,4457 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,3553 га з кадастровим №1422087700:03:000:0069, викупна ціна якої складає 121945,68 грн;

- земельну ділянку площею 0,1337 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,7200га з кадастровим №1422087700:03:000:0197, викупна ціна якої складає 4943,75 грн, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та які знаходяться на території Шахівської сільської ради Добропільського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, під розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розміщення кар`єру ТОВ «Юмджи Інвест» по видобуванню вогнетривких глин родовища «Победа»), шляхом перерахування Добропільською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є ТОВ «Юмджи Інвест» на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки в порядку, встановленому законом.

2) виділити шляхом виготовлення позивачем технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок приватної власності, а саме:

· земельної ділянки площею 6,0400 га, кадастровий номер 14220087700:03:000:0065, в окремі земельні ділянки, із яких:

- земельна ділянка площею 4,1949 га - залишається у власності ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка площею 1,8451 га - відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності.

· земельної ділянки площею 6,3553 га, кадастровий номер 1422087700:03:000:0069, в окремі земельні ділянки, із яких:

- земельна ділянка площею 3,9096 га - залишається у власності ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка площею 2,4457 га - відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності.

· земельної ділянки площею 6,7200 га, кадастровий номер 1422087700:03:000:0197, в окремі земельні ділянки, із яких:

- земельна ділянка площею 6,5863 га - залишається у власності ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,1337 га - відчужується у державну власність з мотивів суспільної необхідності.

3) зобов`язати ОСОБА_1 звільнити об`єкти нерухомості - земельні ділянки протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельних ділянок.

2. Рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 у задоволенні позову відмовлено.

3. 04.12.2019 до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Добропільської районної державної адміністрації на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, в якій просить таке скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Дана апеляційна скарга разом із матеріалами справи 09.12.2019 надійшла до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в адміністративних справах відповідно до частини другої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

6. 06.12.2019 до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Юмджи Інвест» на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, в якій ТОВ просить таке скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

7. 13.12.2019 дана апеляційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції в адміністративних справах відповідно до частини другої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Добропільської районної державної адміністрації на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Юмджи Інвест» на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2019 закінчено підготовчі дії в адміністративній справі за апеляційними скаргами Добропільської районної державної адміністрації і ТОВ «Юмджи Інвест» на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

12. 03.01.2020 від ТОВ «Юмджи Інвест» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Добропільської районної державної адміністрації, в якому просить апеляційні скарги ТОВ «Юмджи Інвест» та Добропільської районної державної адміністрації задовольнити, рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №850/8/19 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

13. 13.01.2020 від представника відповідача Макєєва О.В. до суду надійшли відзиви на апеляційні скарги Добропільської районної державної адміністрації Донецької області та ТОВ «Юмджи Інвест», в якому просить у задоволенні таких відмовити.

14. 16.01.2020 від голови Добропільської районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

15. 06.02.2020 та 11.02.2020 від представника ТОВ «Юмджи Інвест» до суду надійшли письмові пояснення та додаткові письмові пояснення відповідно.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. 01.02.2019 ТОВ «Юмджи Інвест» звернулося до Добропільської районної державної адміністрації з клопотанням про прийняття рішення про вилучення (викуп) частин земельних ділянок, які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 у державну власність з метою подальшого надання в оренду товариству для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме:

- земельної ділянки площею 1,8451 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,0400 га з кадастровим № 14220087700:03:000:0065;

- земельної ділянки площею 2,4457 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,3553 га з кадастровим №1422087700:03:000:0069;

- земельної ділянки площею 0,1337 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,7200 га з кадастровим №1422087700:03:000:0197.

17. ТОВ «Юмджи Інвест» має спеціальний дозвіл на користування надрами №6157 від 21.11.2016 на видобування вогнетривких глин родовища «Победа».

18. Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка площею 6,0400 га з кадастровим №14220087700:03:000:0065, земельна ділянка площею 6,3553 га з кадастровим №1422087700:03:000:0069 та земельна ділянка площею 6,7200 га з кадастровим №1422087700:03:000:0197 належать на праві власності ОСОБА_1 . Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19. Розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації №262 від 24.07.2017 затверджено детальний план території об`єктів виробничої потужності родовища « Победа » на території Золотоколодязької та Шахівської сільських рад Добропільського району за межами населених пунктів загальною площею 115 га.

20. Згідно з вищезазначеним детальним планом у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами третьої особи потрапляє частина земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме:

- земельна ділянка площею 1,8451 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,0400 га з кадастровим № 14220087700 :03:000:0065;

- земельна ділянка площею 2,4457 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,3553 га з кадастровим №1422087700:03:000:0069;

- земельна ділянка площею 0,1337 га, що є частиною земельної ділянки площею 6,7200га з кадастровим №1422087700:03:000:0197.

21. Згідно із звітами про експертну грошову оцінку земельних ділянок, складеними 25.02.2019 (термін чинності оцінки один рік з дати оцінки з 19.02.2019 по 19.02.2020) вартість земельної ділянки площею 6,0400 га з кадастровим №14220087700:03:000:0065 складає 303309,60 грн (вартість 1 кв.м 5,02 грн); земельної ділянки площею 6,3553 га з кадастровим №1422087700:03:000:0069 - 316783,60 грн (вартість 1 кв.м 4,98 грн); земельної ділянки площею 6,7200 га з кадастровим №1422087700:03:000:0197 - 248482,00 грн (вартість 1 кв.м 3,70 грн).

22. Розпорядженням голови Добропільської райдержадміністрації №135 від 22.04.2019 визначено викупити у державну власність для суспільних потреб з метою видобування корисних копалин загальнодержавного призначення на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів частини вищезазначених земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_1 .

23. Відповідачу надіслано повідомлення про прийняте рішення щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб від 22.04.2019 із зазначенням викупної ціни, до листа додано розпорядження голови райдержадміністрації та план земельної ділянки. Повідомлення отримане відповідачем 27.04.2019.

24. Відповідно до листів відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.02.2019 та від 26.06.2019 на території Добропільського району відсутні вільні рівноцінні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які б могли бути надані ОСОБА_1 взамін його земельних ділянок, що підлягають викупу.

25. 02.05.2019 до позивача надійшов лист від відповідача про надання всіх документів, що були підставою для прийняття рішення про відчуження частин земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 на праві власності.

26. 24.05.2019 відповідачу направлено лист з проханням надати згоду на проведення переговорів щодо умов викупу або надання відмови від такого викупу та запрошено на засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачем, яке призначене на 31.05.2019 о 10.00 год.. Даний лист вручено ОСОБА_1 04.06.2019.

27. 28.05.2019 від відповідача надійшов лист про призначення часу, місця та дати проведення переговорів та про надання всієї документації, що стосується викупу.

28. 31.05.2019 відбулося засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, оформлене протоколом №1, яким визначено здійснити обстеження спірних земельних ділянок з метою виявлення наявності на них посівів, будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на них розміщені на 13.06.2019. Також визначено дату наступного засідання 14.06.2019.

29. 03.06.2019 відповідачу надіслано лист з копією протоколу засідання комісії від 31.05.2019, яким запропоновано взяти участь у виїзному засіданні комісії 13.06.2019 та повідомлено про чергове засідання комісії, призначене на 14.06.2019 о 11.00 год.

30. Цього ж дня 03.06.2019 відповідачу надіслано листа про призначення дати переговорів на 14.06.2019 о 10.00 год.

31. Вищевказані листи відповідач отримав 11.06.2019.

32. 07.06.2019 від адвоката ОСОБА_1 - Макєєва О.В . до Добропільської районної державної адміністрації надійшов запит щодо надання копій документів та інформації.

33. 11.06.2019 позивач направив відповідь від 10.06.2019 на запит адвоката з документами, що запитувалися, та повідомив про дату проведення переговорів на 14.06.2019 о 10.00 год., яку отримано адвокатом відповідача 25.06.2019.

34. 12.06.2019 року від адвоката ОСОБА_1 - Макєєва О.В. надійшов лист з проханням відкласти на іншу дату засідання комісії та переговори у зв`язку із неможливістю забезпечити участь у такому ОСОБА_1 .

35. 13.06.2019 відбулось виїзне засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, оформлене протоколом №2. Відповідач на засідання комісії не з`явився. Членами комісії візуально оглянуто земельні ділянки з фото фіксацією та встановлено, що на земельних ділянках відсутні будівлі, споруди, незавершене будівництво, лісові і деревно-чагарникові та багаторічні насадження, водні джерела, зрошувальні і осушувальні системи, протиерозійні і протиселеві споруди. Комісією встановлено, що на всій площі земельних ділянок знаходиться незавершене виробництво - посіви сільськогосподарських культур (пшениця). Залишено без змін дату проведення чергового засідання комісії на 14.06.2019.

36. 14.06.2019 відбулось засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, оформлене протоколом №3, на яке відповідач не з`явився. Датою проведення чергового засідання визначено 05.07.2019 та запропоновано відповідачу повідомити позивача про наявність (відсутність) збитків, які можуть бути заподіяні землевласнику при викупі земельних ділянок, надати відповідний розрахунок.

37. 18.06.2019 відповідачу направлено запрошення на засідання чергової комісії на 05.07.2019, запропоновано надати інформацію про наявність/відсутність збитків, які можуть бути заподіяні при викупі земельних ділянок, а також запрошення на проведення переговорів, призначених на 04.07.2019 або на 05.07.2019 (на вибір відповідача), які отримані відповідачем 24.06.2019.

38. 01.07.2019 ОСОБА_1 надіслав позивачу лист про відкладення переговорів та засідання комісії, призначених на 04.07.2019 та 05.07.2019, у зв`язку із неможливістю участі в цих засіданнях його адвоката.

39. 05.07.2019 відбулось засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, оформлене протоколом №4, на яке відповідач не з`явився, у зв`язку з чим засідання комісії було відкладено на 30.07.2019 о 10.00 год.

40. 09.07.2019 ОСОБА_1 направлено запрошення на засідання комісії, призначене на 30.07.2019, та запрошення на проведення переговорів, призначених на 29.07.2019 або 30.07.2019 (на вибір відповідача), також запропоновано у будь який день звернутись до позивача з метою проведення переговорів, в разі неможливості їх провести 29.07.2019 або 30.07.2019, які отримано відповідачем 18.07.2019.

41. 26.07.2019 року від адвоката ОСОБА_1 - Макєєва О.В. надійшов лист про неможливість проведення переговорів щодо викупу земельних ділянок у зв`язку із ненаданням позивачем всіх необхідних документів.

42. 30.07.2019 відбулося засідання комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, оформлене протоколом №5, яким вирішено схвалити Акт визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню у зв`язку з викупом земельних ділянок приватної власності ОСОБА_1 у державну власність для суспільних потреб для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення та подати Акт на затвердження у встановленому законом порядку.

43. Розпорядженням голови Добропільської райдержадміністрації №218 від 02.08.2019 затверджено Акт визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню у зв`язку з викупом земельних ділянок приватної власності ОСОБА_1 у державну власність для суспільних потреб для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яким не виявлено наявності збитків, які можуть бути завдані ОСОБА_1 при викупі земельних ділянок у державну власність для суспільних потреб.

44. Листом від 08.08.2019 позивач повідомив відповідача про звернення до суду з позовом про примусове відчуження земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_1 , у державну власність з мотивів суспільної необхідності у зв`язку з неотриманням згоди відповідача на викуп земельних ділянок

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

45. Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що до позивача з відповідними листами звернулось ТОВ «Юмджи Інвест» з клопотанням прийняти рішення про викуп земельних ділянок для суспільних потреб, з подальшим наданням земельних ділянок в оренду ТОВ «Юмджи Інвест» для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Своє прохання обґрунтовувало тим, що є підприємством видобувної промисловості, що здійснює діяльність з видобутку вогнетривких глин родовища «Победа», яке розташоване на території Добропільського району Донецької області за межами населеного пункту на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 21.11.2016 №6157. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 вогнетривка глина, яку видобуває ТОВ «Юмджи Інвест», входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення. У межі географічних координат спеціального дозволу на користування надрами потрапляє частина земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать на праві приватної власності відповідачу. Тому єдиним вирішенням цього питання є вилучення (викуп) спірних ділянок для суспільних потреб у державну власність в порядку, визначеним Законом України від 17.11.2009 №1559-VІ «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі також - Закон №1559-VІ), з подальшою передачею в оренду із зміною цільового призначення під землі промисловості. Голова Добропільської РДА видав розпорядження від 22.04.2019 №135 «Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб» і таким чином прийняв рішення викупити спірні земельні ділянки під розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Позивач вважає, що здійснив всі можливі заходи для проведення переговорів з власником, але відповідач ухиляється від їх проведення, таким чином не надав згоди на викуп земельних ділянок. Тому Добропільська РДА звернулася до суду з позовом щодо примусового викупу земельних ділянок у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою їх надання ТОВ «Юмджи Інвест». Зазначає, що запаси вогнетривкої глини майже виснажені, тому її видобуток буде вагомим внеском в розвитку національної економіки. У своїй діяльності ТОВ «Юмджи Інвест» сприяє реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, якою передбачено зокрема пошук нових родовищ високоякісної вогнетривкої сировини.

46. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не обґрунтував суспільну необхідність у викупі спірних земельних ділянок. При цьому позивачем не зазначено, коли саме планується розробка корисних копалин на землях відповідача. Відповідачем порушено приписи Закону України «Про захист персональних даних», оскільки відповідач не надавав дозвіл на обробку своїх персональних даних щодо збирання інформації та проведення експертно-грошової оцінки земельних ділянок, що належать йому на праві власності. Ненадання позивачем повного тексту копій звіту експертно-грошової оцінки земельних ділянок позбавило відповідача можливості замовити рецензування звітів відповідно до приписів частини 5 статті 5 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Позивач належним чином не вивчив питання щодо наявності вільних земельних ділянок і можливості їх передачі у власність відповідачу взамін частини земельних ділянок, які підлягають вилученню. Крім того, вилучення лише часток земельних ділянок унеможливить для відповідача користування іншою частиною земельних ділянок, оскільки це призведе до їх забруднення в процесі видобування корисних копалин. Як наслідок, відповідач втратить джерело заробітку, оскільки виробництво сільськогосподарської продукції є єдиним видом діяльності та способом отримання доходу відповідачем. Проте рішення про викуп у відповідача всіх земельних ділянок, а не їх частини, позивачем не розглядалося. Позивачем порушено процедуру відчуження земельних ділянок, визначену частиною 1 статті 16 Закону №1559, оскільки ані згоди, ані відмови відповідача позивач не отримав та передчасно звернувся до суду з цим позовом.

47. Третя особа ТОВ «Юмджи Інвест» позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на те, що в даному випадку викуп спірних земельних ділянок для видобування корисних копалин загальнодержавного значення знаходиться в межах допустимого розумного втручання держави в здійснення повноважень власника. Відмова у викупі приведе до втрат бюджету у зв`язку з втратою запасів вогнетривкої глини, які після подальшого просування кар`єру вже неможливо виймати. Це призведе до будівлі нового кар`єру та, як наслідок, до збільшення собівартості видобутої сировини та стане нерентабельним, а третя особа не зможе виконати свої зобов`язання щодо ефективного та раціонального користування надрами. Також відмова у викупі земельних ділянок може порушити право власності товариства з огляду на практику Європейського суду щодо мирного володіння майном. Перелік суспільних потреб визначений Законом №1559 та співпадає з метою викупу земельних ділянок у відповідача. Інформація про земельну ділянку та її власника є публічно відкритою, тому позивач не вчинив жодних порушень Закону України «Про захист персональних даних». Позивачем вивчено належним чином питання можливості надання відповідачу вільних земельних ділянок замість тих, що викуповуються, однак згідно з інформацією Держгеокадастру на території Добропільського району відсутні вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення. З огляду на положення Закону №1559 відповідач має право самостійно визначити можливість раціонального використання решти земельних ділянок та вимагати їх викупу. Тобто, якщо відповідач визначить, що решту земельних ділянок неможливо в подальшому використовувати за цільовим призначенням позивач готовий здійснити викуп і решти земельних ділянок відповідача. Викуп земельних ділянок не вплине на доходи відповідача, оскільки викуп проводиться за повним відшкодуванням вартості земельної ділянки. Крім цього відповідач має у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 78,6569 га та у користуванні - загальною площею 228,5064 га. Позивач додержався процедури проведення переговорів, визначеної статтею 15 Закону №1559, однак не отримав згоди власника на відчуження, тому звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА ПЕРШОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

48. Перший апеляційний адміністративний суд, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив, що єдиним шляхом відведення земельних ділянок відповідача загальною площею 4,4245 га для видобування корисних копалин є їх вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність в порядку, визначеному Законом № 1559, з подальшою передачею в оренду із зміною цільового призначення під землі промисловості. Також Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку щодо безпідставності наступних доводів відповідача: що ненадання позивачем повного тексту копій звіту експертно-грошової оцінки земельних ділянок позбавило відповідача можливості замовити рецензування цих звітів відповідно до приписів частини 5 статті 5 Закону №1559; щодо порушення позивачем приписів Закону України «Про захист персональних даних» щодо збирання інформації та проведення експертно-грошової оцінки земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_1 , здійснення фотографування і обстеження земельних ділянок; щодо невивчення належним чином питання щодо наявності вільних земельних ділянок і можливості їх передачі у власність відповідачу взамін частини земельних ділянок, які підлягають вилученню; щодо порушення позивачем процедури відчуження земельних ділянок, визначеної частиною 1 статті 16 Закону №1559; що вилучення лише часток земельних ділянок унеможливить для відповідача користування іншою частиною земельних ділянок, оскільки це призведе до їх забруднення в процесі видобування корисних копалин; про втрату ним єдиного джерела заробітку в разі прийняття рішення про примусове відчуження частин спірних земельних ділянок. Разом із тим, Перший апеляційний адміністративний суд вказав, що позивачем не мотивовано, в чому полягає загальнодержавний інтерес, який обумовлює виключну необхідність примусового відчуження земельних ділянок, а саме по собі розташування на ній корисних копалин загальнодержавного значення не свідчить про наявність такого інтересу. Ініціатором викупу (відчуження) земельної ділянки виступає приватне підприємство, яке здійснює господарську діяльність пов`язану з видобуванням корисних копалин для забезпечення власних комерційних інтересів, що свідчить в першу чергу про комерційний характер такої ініціативи. Забезпечення робочих місць та сплата обов`язкових платежів до місцевого та державного бюджетів є обов`язком роботодавця, який нерозривно пов`язаний із здійсненням господарської діяльності і також не може характеризувати такі обставини як «виключну необхідність» в розумінні Закону і бути підставою для примусового відчуження належної відповідачу земельної ділянки. Видобування корисних копалин має більш короткий строк за терміном, ніж сільськогосподарська діяльність на земельній ділянці, враховуючи, що розроблення родовищ полягає у підготуванні поверхні землі, а саме у видаленні родючого шару, його розкритті (спорудженні траншей), виконанні розкривних робіт (у тому числі відвальних робіт), після такої зміни стану земельної ділянки її родючість втрачається. Позивач не надав доказів переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ НА НИХ

49. Позивач не погоджується з рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 та зазначає, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, однак неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Добропільська районна державна адміністрація мала не лише право викупу земельних ділянок відповідача для видобутку вогнетривких глин родовища «Победа», але й була наділена повноваженням приймати рішення про викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб. Враховуючи те, що ТОВ «Юмджи Інвест» надано Спеціальний дозвіл на розробку родовища «Победа», його ініціатива викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідала вимогам Закону №1559-VI. Той факт, що з такою ініціативою виступило приватне підприємство не спростовує суспільну необхідність відчуження земельних ділянок відповідача, яка встановлена вказаним Законом. Розпорядження Добропільської районної державної адміністрації від 22.04.2019 №135 про викуп земельних ділянок відповідача є чинним, законним та у судовому порядку не оскаржувалось. Приймаючи рішення про викуп земельних ділянок відповідача, Добропільська райдержадміністрація діяла виключно в межах Закону №1559-VI, однак Перший апеляційний адміністративний суд, керуючись неправильним тлумаченням поняття «суспільна необхідність», відмовив у задоволенні позову, що не відповідає нормам Закону №1559-VI.

50. Третя особа не погоджується з рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, посилаючись на те, що попри правильне встановлення судом фактичних обставин справи та відхилення доводів відповідача у частині порушення позивачем процедури викупу земельних ділянок для суспільних потреб, суд порушив норми матеріального права (не застосував положення постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 та Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року»; неправильно протлумачив Закон №1559-VI, неправильно застосував статтю 1 такого та не застосував статтю 15) та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення Європейського суду з прав людини, на які послався суд в оскаржуваному рішенні, ухвалені за інших фактичних обставин, ніж у даній справі. Судом не враховано той факт, що вогнетривка глина належить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення. Також судом безпідставно надано пріоритет землям сільськогосподарського призначення над землями, на яких містяться корисні копалини. Суспільна необхідність відчуження спірних земельних ділянок зумовлена тим, що вогнетривка глина є корисною копальною загальнодержавного значення; головними споживачами вогнетривких виробів є вітчизняні металургійні та машинобудівні підприємства, які у свою чергу є основними видами промислової діяльності держави, що робить їх стратегічно важливими для майбутнього розвитку вітчизняної економіки; мінерально-сировинний комплекс забезпечує вагому частку валового національного продукту.

51. У відзиві на апеляційну скаргу Добропільської районної державної адміністрації третя особа ТОВ «Юмджи Інвест» вказує, що підтримує таку з підстав, викладених у ній, а також у апеляційній скарзі, поданій третьою особою.

52. Представник відповідача Антоня І.В. - Макєєв О.В. у відзивах на апеляційні скарги посилається на те, що позивачем не мотивовано, в чому полягає загальнодержавний інтерес, який обумовлює виключну необхідність примусового відчуження земельних ділянок, а саме по собі розташування на ній корисних копалин загальнодержавного значення не свідчить про наявність такого інтересу. Ініціатором викупу (відчуження) виступає Приватне підприємство ТОВ «Юмджи Інвест», яке здійснює господарську діяльність, пов`язану з видобуванням корисних копалин для забезпечення власних комерційних інтересів, що свідчить про комерційний характер такої ініціативи. Заняття виробництвом сільськогосподарської продукції є єдиним видом діяльності ОСОБА_1 та отримання ним доходу. Позивач як суб`єкт владних повноважень не надав доказів переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки у сільськогосподарській діяльності. Забезпечення робочих місць та сплата обов`язкових платежів до місцевого та державного бюджетів є обов`язком роботодавця, який нерозривно пов`язаний із здійсненням господарської діяльності і також не може характеризувати такі обставини як «виключну необхідність» в розумінні Закону і бути підставою для примусового відчуження належної відповідачу земельної ділянки. В цій частині позивачем також не доведено, що такі потреби територіальної громади як сплата обов`язкових платежів до бюджету, можливо забезпечити лише шляхом примусового відчуження належних на праві власності відповідачу земельних ділянок і що такі потреби не можуть бути забезпечені на інших договірних умовах.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

53. Відповідно до статті 41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

54. Відповідно до статті 147 Земельного кодексу України підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

55. Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначає Закон № 1559-VІ.

56. Згідно зі статтею 1 даного Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

57. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому (частина четверта статті 4 Закону №1559-VI).

58. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як, зокрема, розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

59. Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону №1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

60. Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.

61. Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно з яким викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

62. Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1559-VI вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

63. Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

64. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

65. Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI у разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

66. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.

67. Статтею 15 Закону № 1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

68. Оскільки відповідач згоди на примусове відчуження спірних земельних ділянок не давав, Перший апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про неприйнятність доводів відповідача про порушення позивачем процедури відчуження земельних ділянок, визначеної частиною першою статті 16 Закону №1559, та передчасність даного позову.

69. Також правильним є висновок суду щодо додержання позивачем процедурних питань у відповідності до вимог Закону №1559 в частині належного повідомлення відповідача про прийняття рішення про відчуження земельних ділянок, про надання інформації з цих питань, про призначення переговорів, про дату та час засідань комісій.

70. Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону № 1559-VI вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

71. Статтею 22 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок підлягають рецензуванню.

Рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється у разі обов`язкового проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, а також на вимогу заінтересованих осіб та в інших випадках, визначених законом.

Підставою для рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок на вимогу заінтересованих осіб є їх письмове звернення до осіб, яким відповідно до цього Закону надано право здійснювати рецензування.

Порядок рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок визначається Кабінетом Міністрів України.

Рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється: оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок із стажем практичної роботи не менше двох років; експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

72. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що для рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок зацікавленій особі достатньо звернутися з письмовим зверненням до відповідних осіб; чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагало надання такими заінтересованими особами повного тексту копій звіту експертно-грошової оцінки земельних ділянок.

73. Верховний Суд констатує, що наданим правом на залучення іншого суб`єкта оціночної діяльності чи проведення рецензування звіту з оцінки майна відповідач не скористався, відтак погоджується із висновком Першого апеляційного адміністративного суду, який визнав безпідставним доводи відповідача, що ненадання позивачем повного тексту копій звіту експертно-грошової оцінки земельних ділянок позбавило відповідача можливості замовити рецензування цих звітів.

74. Разом із цим, колегія суддів зауважує, що оцінка проводилась з урахуванням всіх складових у тому числі з урахуванням методу капіталізації рентного доходу, який визначає у тому числі втрату доходів власника земельної ділянки.

75. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 вогнетривка глина, видобуток якої планує розробляти ТОВ «Юмджи Інвест», входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

76. Спірні земельні ділянки відповідача знаходяться у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами третьої особи.

77. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком Першого апеляційного адміністративного суду, що єдиним шляхом відведення земельних ділянок відповідача загальною площею 4,4245 га для видобування корисних копалин, є їх вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність у порядку, визначеному Законом № 1559, з подальшою передачею в оренду із зміною цільового призначення під землі промисловості.

78. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист персональних даних» цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

79. Відповідно до частини 4 статті12 Закону №1559 власник земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо яких органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп з підстав, які допускають примусове відчуження такого майна з мотивів суспільної необхідності, зобов`язаний сприяти представникам зазначених органів і суб`єктам, уповноваженим на проведення експертної грошової оцінки вартості такої земельної ділянки та оцінки житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, у визначенні розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, доступі до об`єктів оцінки і до наявної у власника інформації про них.

80. Згідно з положеннями Закону №1559 обстеження земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності на предмет знаходження на них нерухомого майна, багаторічних насаджень, є обов`язком позивача. При цьому даний Закон не містить вимог щодо отримання згоди власника на обстеження таких земельних ділянок.

81. Колегія суддів також зазначає, що Реєстр земельних ділянок, кадастрова карта України, мають публічний та відкритий характер, відтак отримання інформації з даних джерел щодо спірних земельних ділянок відповідача та проведення їх експертно-грошової оцінки не є порушенням приписів Закону України «Про захист персональних даних».

82. Перший апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку, відхиливши доводи відповідача щодо неналежного вивчення позивачем питання про наявність вільних земельних ділянок і можливості їх передачі у власність відповідачу взамін частини земельних ділянок, які підлягають вилученню, оскільки такі спростовуються листами-відповідями відділу Держгеокадастру, отриманими на запити позивача щодо вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, згідно з якими відповідні земельні ділянки на території Добропільського району відсутні.

83. Частиною другою статті 15 Закону №1559 передбачено, що примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об`єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

84. З огляду на наявність у третьої особи спеціального дозволу на користування надрами по видобуванню вогнетривких глин родовища «Победа», детального плану територій об`єктів виробничої потужності зазначеного родовища, Перший апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що примусове відчуження частини земельних ділянок відповідача відбувається за оптимальним варіантом з урахуванням всіх визначених законом чинників.

85. Згідно з частиною 5 статті 3 Закону №1559 у разі якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

86. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що у разі прийняття рішення про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та, в подальшому, настання обставин неможливості раціонального використання за цільовим призначенням іншої частини земельних ділянок, відповідач не позбавлений можливості вимагати відчуження всієї частини спірних земельних ділянок, а відтак колегія суддів відхиляє відповідні доводи відповідача та разом із тим зауважує, що у судовому засіданні представник третьої особи не заперечила щодо можливості викупу у майбутньому решти площі земельних ділянок за вимогою власника.

87. Також неприйнятним є довід відповідача про втрату ним єдиного джерела заробітку в разі прийняття рішення про примусове відчуження частин спірних земельних ділянок, оскільки такий не підтверджується жодними доказами. Водночас, колегія суддів зауважує, що викуп земельних ділянок проводиться за повним відшкодуванням вартості земельних ділянок згідно зі звітами про експертну грошову оцінку земельних ділянок, складеними 25.02.2019, які були дійсними станом на дату прийняття розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації №135 від 22.04.2019 та дату вирішення справи по суті Першим апеляційним адміністративним судом.

88. Перший апеляційний адміністративний суд також дійшов правильного висновку, що забезпечення робочих місць та сплата обов`язкових платежів до місцевого та державного бюджетів є обов`язком роботодавця та не може характеризувати такі обставини як «виключну необхідність» в розумінні Закону і бути підставою для примусового відчуження належної відповідачу земельної ділянки.

89. Разом із тим, попри правильне встановлення фактичних обставин справи судом та правомірність вищенаведених висновків Першого апеляційного адміністративного суду, останній в оскаржуваному рішенні, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із недоведеності позивачем наявності суспільної необхідності вилучення спірних земельних ділянок, комерційного характеру такого вилучення та посилався на те, що спірні земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення та позивачем не доведено переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності.

90. В обґрунтування вказаного висновку посилався на рішення Європейського Суду з прав людини, постановлені у справах щодо аналогічної категорії спорів. Проаналізувавши зміст даних рішень колегія суддів зауважує, що такі були постановлені за фактичних обставин справи, які не є подібними до обставин, встановлених судами під час розгляду даної справи (у наведених справах відносини стосувалися побудови автомобільного шосе, формування лісопаркової зони місцевого та загальнодержавного значення, збереження узбережжя морів, океанів, забезпечення нормального функціонування іноземних дипломатичних місій у державі, раціоналізації сільського господарства шляхом консолідування землеволодінь, що розташовані по сусідству, що має на меті підвищення продуктивності землі, тощо), тому немає підстав вважати їх висновки прецедентними або такими, що мають бути застосовані судом під час розгляду даної справи.

91. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

92. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

93. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

94. У пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кривенький проти України» (заява № 43768/07) останній зазначив, що Суд має оцінити, чи позбавлення права власності на земельну ділянку було законним, чи здійснювалося воно в інтересах суспільства та чи переслідувало законну ціль за допомогою засобів, достатньо пропорційних цілі, якої прагнули досягнути (див., серед інших джерел, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункти 49, 50, від 15.09.2009). Суд вважає, що позбавлення майна відповідало суспільним інтересам і переслідувало законну ціль (пункт 44 вказаного рішення).

95. Як зазначено вище, Закон № 1559-VІ визначає суспільну необхідність як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключну необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому Законом порядку.

96. З огляду на викладене, примусове відчуження земельної ділянки відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що у свою чергу дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.

97. Колегія суддів зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» вогнетривка глина, яку видобуває ТОВ «Юмджи Інвест», входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

98. Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» затверджено відповідну програму, у якій, зокрема, зазначено, що Україна має запаси вогнетривких глин і формувальних пісків, розвіданих у межах Донецької складчастої споруди, Дніпровсько-Донецької западини та осадочного чохла Українського кристалічного щита. Однак запаси високоякісної вогнетривкої сировини на найбільш великих родовищах (Часів`ярське, Новоселицьке) майже виснажені, знижується сортність сировини, що видобувається, ускладнюються гірничо-геологічні умови, збільшується глибина кар`єрів, і, як наслідок, зростає собівартість видобутку сировини.

99. Системний аналіз положень Закону № 1559-VI дає змогу дійти висновку, що у випадку неотримання згоди власника земельної ділянки з викупом для суспільних потреб вона може бути примусово відчужена у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Тобто визначальними рисами такого відчуження є винятковість, наявність суспільної необхідності та мета - розміщення визначених об`єктів, а саме: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

100. З огляду на викладене, безпосередньо сам законодавець визначив розміщення об`єктів, пов`язаних із видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, як суспільну необхідність відчуження земельних ділянок.

101. Колегія суддів звертає увагу, що Закон № 1559-VI не встановлює додаткових вимог щодо відповідних органів в частині окремого доведення суспільної необхідності розміщення об`єктів під видобування корисних копалин загальнодержавного значення, переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності.

102. Разом із тим, колегія суддів вважає передчасним висновок Першого апеляційного адміністративного суду в частині втрати родючості спірних земельних ділянок, оскільки відповідно до статті 52 Закону України «Про охорону земель» рекультивації (комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель) підлягають, зокрема, землі, які зазнали змін внаслідок проведення гірничодобувних робіт. Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок осіб, з ініціативи яких порушено ґрунтовий покрив.

103. Положення Закону № 1559-VI дають підстави для висновку про наявність вичерпного переліку умов для відчуження об`єктів права приватної власності для суспільних потреб, а саме: на підставі та в порядку, визначеному Законом № 1559-VІ, за умови повного рівноцінного відшкодування особі його вартості або надання їй рівноцінної земельної ділянки чи об`єкта нерухомого майна.

104. Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача, викладені у відзивах на апеляційні скарги, відносно того, що примусове відчуження спірних земельних ділянок переслідує перш за все забезпечення приватних комерційних інтересів ТОВ «Юмджи Інвест», що свідчить про комерційний характер такої ініціативи, а не суспільний, оскільки саме Державною службою геології та надр України надано третій особі спеціальний дозвіл на користування надрами №6157 від 21.11.2016 на видобування вогнетривких глин родовища «Победа» та така взаємодія держави та приватних підприємств не може нівелювати суспільну необхідність видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, передбачену законом, а сам факт видобутку корисних копалин третьою особою не виключає наявності суспільної необхідності, зокрема, в частині економічного розвитку держави.

105. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах «Ramazyan v. Armenia» № (№ 54769/10) та «Osmanyan and Amiraghyan v. Armenia» (№ 71306/11).

106. У наведених справах заявників було позбавлено земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності на користь приватного підприємства, яке отримало ліцензію на видобуток корисних копалин. Заявники, стверджували про відсутність суспільного інтересу, бо видобуток корисних копалин, на їх думку, мав комерційний характер. Уряд наполягав, що експропріація здійснена згідно з Законом. Той факт, що вона була проведена приватною компанією, жодним чином не виключає існування суспільного інтересу.

107. Вирішуючи справу в частині наявності суспільного інтересу, ЄСПЛ вказав, що місцеві органи у цьому питанні користуються певною свободою розсуду. І оскільки Уряд стверджував, що відчуження земельних ділянок заявників необхідне для потреб держави у зв`язку з розробкою родовища, ЄСПЛ не має переконливих доказів, на основі яких можна було б дійти висновку, що вказані причини були необґрунтованими.

108. Враховуючи встановлені у даній справі обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач довів суспільну необхідність примусового відчуження спірних земельних ділянок для задоволення суспільного інтересу з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також законну ціль такого, а відтак, Верховний Суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відсутня винятковість та виключна необхідність позбавлення відповідача права власності на спірні земельні ділянки.

109. Разом із тим колегія суддів наголошує, що у пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

110. Також у пункті 23 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» (заява № 25921/02) наголошено, що втручання має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

111. У пункті 45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кривенький проти України» (заява № 43768/07) останній зазначив, що позбавлення власності на земельні ділянки без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника (див. рішення у справах «Святі монастирі проти Греції» (The Holy Monasteries v. Greece), від 09.12.1994, пункт 71, Серія А № 301-А, та «Колишній король Греції та інші проти Греції» [ВП] (Former King of Greece and Others v. Greece) [GC], заява № 25701/94, пункт 89, ЄСПЛ 2000-XII). У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип «належного урядування» може покладати на державні органи обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (див. зокрема, рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine), заява № 29979/04, пункт 71, від 20.10.2011, з подальшими посиланнями).