ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 р.

Справа № 520/4380/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 28.10.19 року по справі № 520/4380/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000311401 від 31.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем складене спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких воно складене, оскільки операції з придбання скрапленого газу у 2012-2013 роках у ТОВ «Профешнл сервіс», були предметом податкового компромісу, укладеного позивачем у 2015 році, тому вважає, що донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток при списанні позивачем кредиторської заборгованості є неправомірним. Також позивач не погодився з висновками відповідача щодо необхідності здійснення розподілу загальновиробничих витрат, що вплинуло на фінансовий результат, оскільки стверджує, що підприємство не здійснює переробку скрапленого газу, а надає послуги з його заправки та реалізує скраплений газ без зміни його властивостей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 520/4380/19 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 36224035) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2016 по 30.06.2018, за результатами якої складено акт перевірки № 5240/20-40-14-01-08/36224035 від 18.12.2018 (т.1 а.с. 14-38).

Як вбачається зі змісту вказаного акту, відповідно до наказів ТОВ «ХАРКІВРЕГІОНГАЗ» № 202 від 31.12.2015 та № 5 від 02.01.2018 платником податків здійснюється ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, а також облікова політика розроблена згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлені та відображені в акті перевірки № 5240/20-40-14-01-08/36224035 від 18.12.2018, зокрема, такі порушення:

- п.п. 14.1.11(а) п.п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, встановлено заниження фінансового результату до оподаткування по ряд.02 податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 7625184 грн, в тому числі за 2016 рік - 7625184 грн та завищення фінансового результату до оподаткування по ряд.02 податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 7621327 грн, в тому числі за 1 квартал 2017 року 4659763 грн, за 2017 рік 7621327 грн.

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого фінансовий результат до оподаткування по ряд.02 податкової декларації з податку на прибуток занижено на загальну суму 359588 грн, в тому числі: за 3 квартали 2016 року - 316929 грн, за 2016 рік - 359588 грн, завищено на загальну суму 359563 грн, в тому числі: за 1 квартал 2017 року -191000 грн, за 1 півріччя 2017 року - 239412грн, за 3 квартали 2017 року - 203154 грн., за 2017 рік - 78993 грн, за 1 квартал 2018 року - 279130 грн, за 1 півріччя 2018 року - 280570 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав заперечення до акту. (т.1 а.с. 64-67)

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області відмовлено в задоволенні поданих заперечень (т.1 а.с. 68-70).

На підставі акту перевірки № 5240/20-40-14-01-08/36224035 від 18.12.2018 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема: № 00000311401 від 31.01.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 879748,75 грн, в тому числі за основним платежем - 703799 грн та за штрафними санкціями - 175949,75 грн. (т.1 а.с. 89)

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення № 00000311401 від 31.01.2019, рішенням Державної фіскальної служби України від 17.04.2019 № 18079/6/99-99-11-04-01-25 відмовлено в задоволенні скарги позивача. (т.1 а.с. 90-96).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" у фінансовій звітності за 2016 рік, у зв`язку із закінченням строку позовної давності мало включити до складу доходу звітного періоду суму безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 7625184,5 грн – є необґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 вказаного Кодексу передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходів від операційної діяльності, яка визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань та інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (пункти 135.1, 135.4).

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4).

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (пункт 137.4).

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість, зокрема, визначається як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Порядок врегулювання безнадійної заборгованості визначається ст. 159 Податкового кодексу України.

Пунктом 159.3 статті 159 Податкового кодексу України визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо її стягнення до закінчення строків позовної давності.

Таким чином, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі №820/568/13-а.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували, зокрема, висновки акту перевірки про те, що:

- Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" у фінансовій звітності за 2016 рік, у зв`язку із закінченням строку позовної давності не було включено до складу доходу звітного періоду суму безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 7625184,5 грн (відповідно до наданого на вимогу суду відповідачем розрахунку (т.2 а.с. 191) вказане порушення потягло донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 646597 грн та штрафних санкцій в сумі 161649,25 грн);

- в бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати повністю списувались на собівартість реалізованої продукції в період їх виникнення за проводками Дт231-Кт91, Дт902-Кт231, без розподілу на одиницю перероблених запасів і включення їх до вартості таких запасів (відповідно до наданого на вимогу суду відповідачем розрахунку (т.2 а.с. 191) вказане порушення потягло донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 57202 грн та штрафних санкцій в сумі 14300,5 грн).

Щодо висновків податкового органу про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" у фінансовій звітності за 2016 рік у зв`язку із закінченням строку позовної давності не було включено до складу доходу звітного періоду суму безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 7625184,5 грн, матеріалами справи встановлено, що позивач (покупець) мав кредиторську заборгованість по договорам купівлі-продажу з ТОВ «Профешнл сервіс» (продавець) скрапленого газу на суму 9085383,10 грн. вказана заборгованість виникла протягом 2013 року, останнє придбання скрапленого газу відбулось 29.11.2013.

Згідно Протоколу засідання комісії ТОВ «Харківрегіонгаз» по списанню кредиторської заборгованості по ТОВ «Профешнл сервіс» № 1 від 03.03.2017 , комісія дійшла висновку про те, що у зв`язку з отриманням відповіді від ДФС № 3891/6/99-99-12-02-01-15 від 14.02.2017 на наш запит № 825 від 14.11.2016 запропоновано в бухгалтерському обліку списати заборгованість по ТОВ «Профешнл сервіс» у сумі 6119961,82 грн та в подальшому обліковувати кредиторську заборгованість по розрахунках за отриманий скраплений газ на бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" з вищезазначеним товариством у сумі 2961564 грн, до вирішення судового спору. (т. 2 а.с. 127)

Протоколом засідання комісії ТОВ «Харківрегіонгаз» по списанню кредиторської заборгованості по ТОВ «Профешнл сервіс» № 1 від 12.01.2018 оформлено висновок комісії про те, що у зв`язку з отриманням Ухвали Верховного суду від 04.01.2018 року за № К/9901/3923/17 по справі №820/383/17, запропоновано у грудні 2017 року списати з бухгалтерського обліку остаточну суму заборгованості по ТОВ «Профешнл сервіс» у розмірі 2961564 грн., що була предметом спору попередньої перевірки ГУ ДФС у Харківській області. Проведення списання кредиторської заборгованості в грудні 2017 року повністю відповідає вимогам МСБО 10 "Подія після звітного періоду" (т. 2 а.с. 128).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що суму кредиторської заборгованості позивачем не було включено включити до складу доходів у податковому періоді, на який припадало закінчення терміну позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення позивачем п.п. 14.1.11(а) п.п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок не включення до складу доходу звітного періоду суму безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 7625184,5 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкове повідомлення-рішення № 00000311401 від 31.01.2019 щодо донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 646597 грн та штрафних санкцій в сумі 161649,25 грн., а тому позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного рішення в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 520/4380/19 підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000311401 від 31.01.2019 в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 646597,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 161649,25 грн. з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Натомість, щодо висновку податкового органу про включення позивачем до собівартості реалізованого скрапленого газу загальновиробничих витрат підприємства без розподілу відповідно до вимог діючого законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих до перевірки Оборотно-сальдових відомостей за період з липня 2016 року по грудень 2017 року підприємство вело облік загальновиробничих витрат на 91 рахунку.

Згідно Облікової політики, затвердженої наказами по ТОВ «ХАРКІВРЕГЮНГАЗ» № 202 від 31.12.2015 та № 5 від 02.01.2018, зазначено: «Враховуючи, що за специфікою виробничих процесів Підприємство працює ритмічно, всі загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості і щомісячно списуються до дебету субрахунків рахунку 23 «Виробництво» в повній сумі.

Перевіркою встановлено, що виробничими процесами на ТОВ «ХАРКІВРЕГІОНГАЗ», відповідно до вищенаведеного, можуть вважатися господарські операції з переробки крапленого газу, пов`язані зі зберіганням, транспортуванням, фасуванням по окремим ємностям, з метою подальшого продажу скрапленого газу.

В ході перевірки ГУ ДФС у Харківській області звернулось до ТОВ «ХАРКІВРЕГІОНГАЗ» із запитом від 06.12.2018 №50953/10/20-40-14-01-17 про надання інформації щодо розподілу загальновиробничих витрат відповідно до вимог п. 12,13 МСБО №2 «Запаси» та надання документального підтвердження такого розподілу.

На вказаний запит ТОВ «ХАРКІВРЕГІОНГАЗ» листом від 11.12.2018 №794 повідомило, що основним видом діяльності Товариства є роздрібна торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно основній заробітній платі, а не на кожну одиницю виробництва.

Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку загальновиробничі витрати, повністю списувались на собівартість реалізованої продукції в період їх виникнення за проводками Дт231-Кт91, Дт902-Кт231, без розподілу на одиницю перероблених запасів і включення їх до вартості таких запасів.

З оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 за липень 2016 року – червень 2016 року (т.2 а.с. 162-172) встановлено, що сальдо по цьому рахунку як на початок, так і на кінець вказаного періоду відсутнє, що свідчить про те, що залишки товару на підприємстві на кінець певного періоду відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує пояснення представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що основними видами діяльності ТОВ «Харківрегіонгаз» є роздрібна торгівля пальним та оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом і подібними продуктами. Згідно МОВО №2 Запаси (пп.11,15) у Товариства є витрати на придбання скрапленого газу, вартість якого складається з ціни придбання, ввізного мита з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження, безпосередньо пов`язаних з придбанням скрапленого газу та інших витрат, які входять до собівартості скрапленого газу лише тією мірою, якою вони були понесені при доставці до їх теперішнього місцезнаходження. Переробки на в ТОВ «Харківрегіонгаз» не існує. Для цього виду робіт має бути конкретне обладнання та потужності, а також дозвіл - ліцензія. Отже, немає витрат на переробку і в даному випадку немає об`єкту розподілення. Зберігання, транспортування, налив, злив скрапленого газу, ремонти та випробування газового обладнання - це послуги, які товариство надає своїм покупцям. В Товаристві ці послуги обліковуються на окремому бухгалтерському рахунку 703 «Доходи від реалізації робіт та послуг», а їх собівартість на бухгалтерському рахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг», що вбачається з оборотно-сальдових відомостей.

Згідно наказу Міністерства безпеки навколишнього природного середовища України 09.03.2006 N 108 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викид,-забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств установ, організацій та громадян-підприємців» наведено поняття:

виробництва - сукупність організованих у систему виробничих процесів створення з предметів праці за допомогою засобів праці промислової продукції певного призначення

виробничого процесу - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою;

У відповідності до ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» виробництво пального - діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки.

При цьому, виробництво пального здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»:

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної тстанції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станцїї/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Отже, діяльність із придбання та подальшого продажу пального навіть у випадку зміни його фізико-хімічних характеристик є торгівлею пальним, а не виробництвом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарська діяльність ТОВ «Харківрегіонгаз» щодо роздрібної торгівлі скрапленим газом та пов`язані з цим послуги не включають в себе виробничий процес та переробку продукції, відповідно загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно основній заробітній платі, а не на кожну одиницю виробництва, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення № 00000311401 від 31.01.2019 також підлягає скасуванню в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі за основним платежем – 57202 грн та за штрафними санкціями – 14300,5 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції частково скасовано рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі, отже відповідно пропорційно частині позовних вимог, в яких відмовлено, підлягає скасуванню рішення суду про стягнення про судових витрат з суб`єкта владних повноважень, а саме у розмірі 12123,69 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/4380/19 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000311401 від 31.01.2019 в частині донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 646597,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 161649,25 грн., та скасувати в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" у розмірі 12123,69 грн (дванадцять тисяч сто двадцять три гривень 69 копійки).

Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні адміністратвиного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 36224035) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року у справі №520/4380/19 залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

(підпис)

О.М. Калитка

Судді

(підпис) (підпис)

Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова

Повний текст постанови складено 06.03.2020 року