П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 296/6615/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

06 березня 2020 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (повний текст якого складено 25.11.2019 року у м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії в частині невидання наказу про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області;

- зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії встановити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області на момент звільнення з органів внутрішніх справ - 29 вересня 2015 року.

Підставою звернення до суду з даним позовом слугувала отримана позивачем відмова відповідача у внесенні змін до відомчих нормативно-правових актів та здійснення виплати грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відповідно до розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д та відповідне її внесення до грошового атестату та довідки про грошове забезпечення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в частині невидання наказу про встановлення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області встановити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень на підставі розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д про допуск до державної таємниці (за формою 3) в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ).

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивуючи власні доводи, відповідач зазначив, що на момент звернення позивача із заявою щодо видання наказу про призначення та здійснення виплати грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області та включення її до грошового атестату та довідки про грошове забезпечення, УМВС України в Житомирській області було позбавлено правових підстав для її задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду 27 січня 2020 року, позивач заперечив наведені відповідачем доводи, як такі, що були вже дослідженні та оцінені судом першої інстанції, і жодним чином не спростовують висновків окружного суду.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 29 вересня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за вислугою років та через хворобу з посади начальника штабу Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області. Після звільнення був взятий на облік в головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, де отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 56 % грошового забезпечення (а.с. 18).

Позивачу під час перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д був наданий допуск до державної таємниці за формою 3 (а.с. 13). Однак грошова надбавка за таємність позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з чим не була включена до грошового атестату від 07 жовтня 2015 року № 21 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07 жовтня 2015 року № 21, виданих Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області.

Даний допуск до державної таємниці скасовано розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 18 липня 2016 року № 80 д на підставі наказу УМВС України в Житомирській області від 23 жовтня 2015 року № 138 о/с дек. (тобто, після звільнення позивача з органів внутрішніх справ).

20 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із заявою, в якій просив внести зміни у відомчі нормативно-правові акти, здійснити виплату грошової надбавки за таємність за період перебування на посаді начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відповідно розпорядження УСБУ в Житомирській області від 29 травня 2015 року № 57 д та включити до грошового атестату і довідки про грошове забезпечення грошову надбавку за таємність (а.с. 14-15).

Листом від 6 липня 2017 року № УС-169/29/05-2017 позивач отримав відповідь про відмову у задоволенні вказаної вище заяви, посилаючись на відсутність правових підстав, в зв`язку з тим, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень не була позивачу встановлена наказом начальника УМВС України в Житомирській області під час проходження служби на посаді начальника штабу Новоград- Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, тому не проводилось її нарахування та виплата (а.с. 16).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання ОСОБА_1 у встановленому порядку допуску до державної таємниці, його робота в державному органі і характер умов його праці, а також займана ним посада, яка передбачала режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, є підставою для призначення йому надбавки в розмірі, визначеному Положенням, з видачею відповідного розпорядчого документа.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 3855-ХІІ залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ у разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення)

У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється особам рядового і начальницького складу за займаною посадою наказом про особовий склад на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів, погоджених з режимно-секретним підрозділом, що відповідає вимогам Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499.

Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-ХІІ залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-ХІІ та прийняте урядом на його виконання Положення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Як встановлено з матеріалів справи, посада начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій працював позивач з 13 листопада 2014 року по 29 вересня 2015 року, була включена до номенклатури посад працівників Новоград-Волинського міського відділу УМВС України в Житомирській області, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці.

У відповідності до листа УМВС України в Житомирській області від 23 жовтня 2019 року № 474/13/01-2019, посадові інструкції працівників організації підлягають зберіганню протягом 5 років після заміни новими та є документами тимчасового зберігання, які в архів не передаються.

Судом першої інстанції встановлено, що функціональні обов`язки (посадові інструкції) ОСОБА_1 в номенклатурній справі "Посадові інструкції" відсутні, встановити причини, чому вони не розроблялися у період перебування позивача на посаді, немає можливості у зв`язку з тривалим проміжком часу з моменту звільнення останнього із органів внутрішніх справ.

Тож, в розрізі вказаних обставин, суд першої інстанції вірно відзначив, що обсяг повноважень начальника штабу міськрайвідділу органів внутрішніх справ на період перебування позивача на посаді начальника штабу був визначений наказом УМВС від 24 травня 2013 року № 505 "Про організацію діяльності штабних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України". Серед них, зокрема, опрацювання проектів наказів організаційно-розпорядчого характеру з питань, що містять службову інформацію або відомості, що становлять державну таємницю (пункт 3.8); здійснення начальником штабу контролю за станом організації роботи з питань охорони державної таємниці і забезпечення режиму секретності в штабі (пункт 6.3).

Також Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 181 від 28 квітня 2009 року (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що начальники штабів контролюють дотримання особовим складом дисципліни, законності, режиму секретності, конституційних прав громадян, які утримуються в кімнатах затриманих та доставлених чергових частин.

Окрім того, судова колегія враховує отримані судом першої інстанції, та в подальшому не спростовані відповідачем, показання свідка - голови комісії з таємності ОСОБА_2 , який підтвердив факт наявності у ОСОБА_1 у спірний період часу допуску і доступу до державної таємниці. Також свідком зазначено, що позивач був носієм таємної інформації та працював з таємними документами. Окрім того, свідком підтверджено, що позивачеві повинна була встановлюватися надбавка за допуск до відомостей та їх носіїв, які мають ступінь секретності "таємно" у розмірі 10% посадового окладу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що обсяг функціональних обов`язків ОСОБА_1 за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області та умови, яким він повинен був відповідати для того, щоб бути призначеним на цю посаду та виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю, передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю.

Тож, факт наявності у ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, його праця в державному органі, характер її умов та займана ним посада, яка передбачала режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, є підставою для призначення йому надбавки у розмірі, визначеному Положенням, з видачею відповідного розпорядчого документа.

Таким чином, підсумовуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не містять належного спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції, які в повному обсязі відповідають встановленим обставинам по справі, а тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 березня 2020 року.

Головуючий

Біла Л.М.

Судді

Гонтарук В. М. Курко О. П.