ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002172

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача Харін О.М.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (адреса:79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 33895476) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2019 року №0000231406, №0000241406, №0000251406, №0000061308, №0000011308, №0000051308.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою від 02 травня 2019 року, для усунення недоліків позовної заяви, тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04 липня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 25 липня 2019 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ТзОВ «Мізол» подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило скасувати оскаржену ухвалу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року про застосування заходів процесуального примусу у справі №1.380.2019.002172 – скасовано та прийняти нову постанову, якою в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» заходів процесуального примусу, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України - відмовлено.

Ухвалою від 25 липня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року замінено відповідача у справі з Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Мізол» відповідачем було складено Акт № 2828/13-01-14-06/33895476 від 12.12.2018 року. На підставі акта перевірки, відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення – рішення. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.01.2019 року №0000231406, №0000241406, №0000251406, №0000061308, №0000011308, №0000051308, вважає, що вони прийняті всупереч вимогам податкового законодавства за відсутністю законних підстав для його прийняття з огляду на наступне. Позивач вказує на те, що у оптова торгівля будівельними матеріалами здійснюється як самим Товариством , так і через створені філії чи торгові представництва та має для здійснення господарської діяльності персонал, орендовані офісні і складські приміщення. Придбання будівельних матеріалів здійснюється Товариством у імпортних постачальників та придбана продукція проходить розмитнення на Львівській митниці, де Товариство має акредитацію. Під час розмитнення Товариством на користь бюджету сплачується ввізне мито та податок на додану вартість. Оскаржуваний податковий кредит сформований позивачем внаслідок оплати податку на додану вартість під час розмитнення товару. Такий товар надходить на головний розподільчий склад Товариства, звідки залученими вантажними перевізниками доставляється на склади філій. Оскільки Товариство працює не з кінцевими споживачами продукції, а з посередниками, умовою продажу товарів є самовивіз отриманого товару із відповідного складу головного підприємства або філії. Вказане, на думку позивача, підтверджує реальну можливість Товариства мати в наявності велику групу товарів та здійснити її продаж і фізичне відвантаження. Вказує, що під час перевірки працівниками відповідача не встановлено фактів порушення вимог законодавства під час складення ТзОВ «Мізол» первинних документів. Також, поза увагою відповідача під час проведення перевірки залишено обставини підтвердження реєстрації податкових накладних у ЄРПН, чим порушено норми ст.74, 201 ПК України.

Щодо висновків контролюючого органу по господарських операціях між ТзОВ «Мізол» та ТОВ «Даксисбуд» вказує про невірне визначення при проведенні перевірки суми грошових коштів, отриманих від такого контрагента, відсутність господарських операцій з таким контрагентом у жовтні 2016 року, неврахування наявності доказів поставки товару. Із врахуванням періоду декларування таких операцій (березень – травень 2018), операції із реалізації товару третім особам, проведені контрагентом ТОВ «Даксисбуд» після травня 2018 року в період аналізу не попали. Щодо покликань контролюючого органу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2018 року вказує, що така не містить даних що досудове розслідування у такому кримінальному провадженні здійснюється відносно ТО «Даксисбуд», його посадових осіб, не містить зазначення конкретних фактичних обставин.

Щодо висновків контролюючого органу по господарських операціях між ТзОВ «Мізол» та ТОВ «Купа», ТОВ «Синеус» звертає увагу на те, що висновки контролюючого органу про відсутність у таких контрагентів необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності не підтверджені належними та допустимим доказами, а висновки про нереальність проведення господарських операцій через непідтвердження фату передачі товару та відсутність трудових ресурсів ґрунтуються виключно на припущеннях без проведення перевірки кожного з контрагентів та дослідженні первинних документів та угод.

Стосовно покликань контролюючого органу на здійснення досудового розслідування, як доказ протиправного формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, вважає такі неналежними, а сам факт порушення кримінального провадження не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій з вказаними контрагентами та не тягне за собою правових наслідків та ТОВ «Мізол».

Щодо висновків акту з питань правильності формування податкового кредиту позивачем, отриманого за господарськими операціями з ТОВ «Латтерія», вказує на неврахування контролюючим органом положень статей 18, 201 ПК України, відсутність встановлених перевіркою фактів зупинення реєстрації податкових накладних.

Щодо висновків п.3.1.5.2, 3.1.5.2 акта перевірки, що стали підставою для винесення податкових повідомлень – рішень №0000051308, №0000011308, №0000061308 вказує, що з аналізу пп.14.1.47 ст.14, пп.164.2.17 ст.164 ПК України та ст.605 ЦК України слідує, що анулювання (прощення) боргу- це припинення зобов`язання боржника перед кредитором. Тому, обов`язок ТОВ «Мізол» як податкового агента щодо утримання сум податку виникає у разі припинення зобов`язань боржника щодо сплати боргу. Проте, ТОВ «Мізол» не приймалось жодного рішення про прощення боргу, відповідні повідомлення боржникам не направлялись, документи про прощення боргу не оформлялись. Про такі обставини в акті перевірки також не вказується. Тому вважає, за відсутності рішення про припинення (анулювання, прощення) зобов`язань боржника щодо сплати боргу, суми боргу не є додатковим благом платника податків, тому не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з якого, ТОВ «Мізол» як податковий агент, має утримувати суми податків. Відтак, вважає покликання відповідача на п.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 ПК України, як підставу для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, є необґрунтованими, як і покликання на пп.163.1 ст.163 ПК України, як на підставу для донарахування позивачу податкових зобов`язань зі сплати військового збору. З огляду на наведене, просить позов задоволити у повному обсязі.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що остання сторінка акта перевірки не містить підпису посадової особи Лазірко М.Р., яка була зазначена у вступній частині акта перевірки та проводила перевірку, тому такий акт є неналежним доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого орану в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому такий акт не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень – рішень щодо донарахування платнику податків податкових зобов`язань.

Заперечення відповідача:

13 червня 2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Мізол» здійснювало взаємовідносини із ТОВ «Сінеус», у жовтні 2016 року та із ТОВ «Даксизбуд» у 1 півріччі 2018 року щодо реалізації товарів. Відповідно до інформаційних баз даних ДФС встановлено, що ТОВ «Сінеус» не здійснювало оренди приміщень, торгівельного та іншого обладнання, транспортних засобів, що унеможливлює його зберігання на залишках, декларація по податку на прибуток, фінансова звітність за 2017 рік подавалась з нульовими показниками. ТОВ «Даксизбуд» не володіє основними фондами, та не здійснювало оренди приміщень, транспортних засобів. Встановлено відсутність придбання послуг по оренді приміщень для зберігання товарів, обладнання та транспортних послуг таким контрагентом. На підставі аналізу даних ЄРПН встановлено, що у ТОВ «Сінеус» та ТОВ «Даксизбуд» відсутні задекларовані операції з реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Мізол». Також враховано інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень України - ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19.12.2016 (у справі № 755/14915/16-м). Таким чином, аналізом господарської діяльності ТОВ «Сінеус», враховуючи операції по ланцюгу придбання сантехніки від ТОВ «Купа» до ТОВ «Мізол» та подальшу його передачу (продаж) на ТОВ «Сінеус» встановлено - неможливість проведення операцій з продажу товарів на ТОВ «Сінеус» у зв`язку із не підтвердженням фактів придбання вищенаведених товарів (проведенням безтоварних операцій) від ТОВ «Купа» до ТОВ «Мізол»; - відсутня інформація щодо осіб, які займалися розвантаженням, завантаженням, транспортуванням товару та адрес його одержання; - реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН; - відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); - відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих Єдиному реєстрі податкових накладних.

З врахуванням інформації з Єдиного реєстру судових рішень згідно з ухвалою Голосіївського районного суду від 22.10.2018 (провадження №: 1-кс/752/8957/18), аналізом господарської діяльності ТОВ «Даксизбуд» та проведених взаємовідносин з ТОВ «Мізол» встановлено: в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних наявна інформація щодо пункту розвантаження за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, з прізвищем контактної особи ОСОБА_1 , який не являється працівником ТОВ «Даксизбуд»; відсутність будь – якої інформації про зберігання товарів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1 (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи вищевикладене, господарські операції з ТОВ «Сінеус» та з ТОВ «Даксизбуд» з придбання та реалізації товарів за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 містять ознаки нереальності їх здійснення та проведені з метою штучного формування податкового кредиту для ТОВ «Сінеус» та ТОВ «Даксизбуд». Перевіркою ТОВ «Мізол» не підтверджено реальність виконання операцій з реалізації (передачі) товарів вищенаведеним покупцям за період з 01.07.2016р. по 30.06.2018. Надані для перевірки ТОВ «Мізол» первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Мізол» та його покупцями ТОВ «Сінеус» та ТОВ «Даксизбуд», тобто є недостовірними.

Також, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Мізол» на підставі укладеного договору постачання від 25.08.2016 № 25082016 здійснювало взаємовідносини із ТОВ «Купа» (постачальник) щодо придбання товарів (сантехнічних виробів та аксесуарів до них) на загальну суму 2733858,81 грн., в т.ч. ПДВ - 455 643,14 грн., оформлення реалізації яких в подальшому відбувалось на ТОВ «Сінеус». Відповідно до інформаційних баз даних ДФС ТОВ «Купа» не володіє основними фондами та здійснював оренди приміщень, торгівельного та іншого обладнання, транспортних засобів.

В ході проведення перевірки, з урахуванням інформації з досудового розслідування у кримінальній справі за №32016100040000034 від 07.07.2016, не підтверджено факт передачі товарів від ТОВ «Купа» до ТОВ «Мізол» (покупця), в зв`язку з нереальністю проведення даних операцій, в тому числі в частині їхнього перевезення на адресу зберігання (квартира в житловому будинку - АДРЕСА_1 . Пирогова 2 АДРЕСА_2 ), здійснення послуг зберігання на даній адресі за період з 26.08.2016 по 29.09.2016, подальше транспортування, навантаження, розвантаження товару на іншу адресу (м. Київ, провулок Чеховський, 6) наявними трудовими ресурсами (однією особою) без залучення інших суб`єктів за відсутності працівників на підприємстві, відсутність приймання товару зі зберігання, засвідчене підписами посадових осіб на момент здійснення операції (зі сторони постачальника – керівник та особа, що має право підпису ТОВ «Купа» - ОСОБА_2 Олексійович (реєстрація: Україна, 98612, АР Крим, м. Ялта), ненарахування послуг зберігання та невідображення їх в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, та відсутність будь-якої інформації щодо адрес подальшої передачі товарів покупцю.

Також, ТОВ «Мізол» на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 07.11.2017 № ЗМ-0711-17 здійснювало взаємовідносини із ТОВ «Торговий дім «Латтерія» щодо придбання товар молочного жиру) в кількості 175,83 тон на загальну суму 6 044 977,80 грн., в т.ч. ПДВ 1007496,30 гривень. Станом на 30.06.2018 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Торговий дім «Латтерія» на суму 3 038 429,80 гривень. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Латтерія» не володіє основними фондами, відсутність придбання послуг по оренді приміщень, обладнання та транспортних послуг.

Таким чином, при проведенні перевірки встановлено, що надані до перевірки документи ТОВ «Мізол» по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Латтерія», ТОВ «Купа», ТОВ «Синеус», ТОВ «Даксисбуд» мають статус формально складених, не підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, перевіркою встановлено, що станом на 30.06.2018 року у оборотно – сальдовій відомості ТОВ «Мізол» по рахунку 361 рахується безнадійна дебіторська заборгованість по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які придбано товар та не проведено оплату. Станом на початок перевірки 01.07.2016 заборгованість по рахунку 361 по таких особах становить 97321,54 грн. та платником не вжито заходів щодо стягнення такої заборгованості. Оскільки станом на 30.06.2018 заборгованість по фізичних особам визначено товариством безнадійною, то така сума є доходом фізичних осіб відповідно до пп.164.2.17 ст.164 ПК України. Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ «Мізол» не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 21363,23 грн. та військового збору в сумі 1459,82 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.

Щодо відсутності підпису посадової особи Лазірко М.Р. на останній сторінці акта перевірки вказує, що така перебувала у відпустці, що підтверджується копією наказу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2005 року, номер запису 14151020000008823, вид економічної діяльності (основний) код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 28.09.2018 року № 5575 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Мізол» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, валютного за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року.

Копію наказу контролюючого органу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.09.2018 року. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 18.10.2018 року, 23.10.2018 року, 05.11.2018 року директора ТзОВ „Мізол ” ОСОБА_8 та головного бухгалтера Ступницьку Наталію Олександрівну.

За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Мізол» відповідачем було складено Акт № 2828/13-01-14-06/33895476 від 12.12.2018 року (далі – акт). Відповідно до висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1 044 302 грн., в тому числі за 4 квартал 2016 року – на 511 501,5 грн. та за 1 півріччя 2018 року – на 532 800,5 грн.;

2) п. 185.1 ст. 185; п. 187.1 ст. 187; 188.1 ст. 188 п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу в результаті встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму 989 526,96 грн., в тому числі за рахунок: завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 966946,24грн., в тому числі за період: жовтень 2016 р. в сумі 473 612,48грн.; березень 2018 р. в сумі 202715,56 грн.; квітень 2018 р. в сумі 167290,2 грн.; травень 2018 р. в сумі 123328 грн. та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1956473,2грн., в тому числі за період: серпень 2016 р. в сумі 455 643,14грн.; листопад 2017 р. в сумі 1007496,30 грн.; березень 2018 р. в сумі 202715,56 грн.; квітень 2018 р. в сумі 167290,2грн.; травень 2018 р. в сумі 123328грн.

3) п.1201.1., 1201.2 ст.1201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено порушення строку реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 499 659,79 гривні;

4) пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп. 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 21 363,23 гривні;

5) п.163.1 ст.163, ст.168, ст. 176 Податкового кодексу, пп. 1.1, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу, в результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 1459,82 гривні;

6) п.51.1 ст.51, пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. „б” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, в результаті чого не відображено в Податковому розрахунку за формою 1ДФ за 2кв. 2018р. прощений борг фізичним особам за ознакою доходу ,,126”.

На підставі Акта перевірки Гу ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 03.01.2019 року № 0000231406, яким ТзОВ «Мізол», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 305 378 грн. (за податковим зобов`язанням – 1 044 302,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 261 076,00 грн.);

- від 03.01.2019 року № 0000241406, яким ТзОВ «Мізол», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 484 290,44 грн. (за податковим зобов`язанням – 989 526,96 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 494763,48 грн.);

- від 03.01.2019 року № 0000051308, яким ТзОВ «Мізол», яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 26 704 грн. 03 коп. (за податковим зобов`язанням –21 363,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 5 340,8 грн.);

- від 03.01.2019 року № 0000011308, яким ТзОВ «Мізол», збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 1824, 77 грн. (за податковим зобов`язанням – 1459,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 364,95 грн.);

- від 03.01.2019 року № 0000251406, яким застосовано штраф в сумі 246 666,88 коп. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- від 03.01.2019 року № 0000061308, яким до ТзОВ «Мізол» застосовано штраф в сумі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.03.2019 р. № 12577/6/99-99-11-04-01-25 ДФС України відмовлено ТзОВ «Мізол» у задоволенні скарги.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0000231406, №0000241406, №0000251406, №0000061308, №0000011308, №0000051308.

1.Як вбачається з акта перевірки, висновки контролюючого органу про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України та заниження платником податку на прибуток на суму 1044302 грн., в т.ч. за 4 квартал 201 року на 511501,50 грн. та за 1 півріччя 2018 року на 532800,5 грн. обґрунтовані тим, що перевіркою не встановлено факту реалізації товарів ТОВ «Синеус» та ТОВ «Даксисбуд» за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, а лише оформлення первинних документів, про що описано в п.3.1.2 акта.

Так, на підставі наданих документів встановлено, що ТОВ «Мізол» укладено договір купівлі – продажу №0202/15-1 від 02.02.2015 з ТОВ «Синеус» та №ГТ142-0318 від 13.03.2018 з ТОВ «Даксисбуд», відповідно до яких ТОВ «Мізол» виступало продавцем товарів з отриманням, відповідно, коштів на розрахунковий рахунок, відкритий в установі банку. Однак, проведеною перевіркою неможливо встановити факт передачі товарів на ТОВ «Синеус» та ТОВ «Даксисбуд», про що описано в п.3.1.2 акта.

Проведеною перевіркою встановлено отримання коштів від ТОВ «Синеус, перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів, в загальній сумі 2841674,89 грн. відповідно до платіжних доручень: від 13.10.2016 №793, від 13.10.2016 №789, від 13.10.2016 №792, від 13.10.2016 №794, від 13.10.2016 №791, від 13.10.2016 №790, від 13.10.2016 №788, від 18.10.2016 №825, від 18.10.2016 №826, від 18.10.2016 №824, від 18.10.2016 №827, від 19.10.2016 №838, від 19.10.2016 №836, від 19.10.2016 №837, від 19.10.2016 №834, від 19.10.2016 №835.

Крім того, перевіркою встановлено отримання коштів від ТОВ «Даксисбуд» перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів, в загальній сумі 2960002,6 грн., відповідно до платіжних доручень: від 12.04.2018 №70, від 03.05.2018 №96, від 12.06.2018 №108.

Решта суми заборгованості в сумі 260002,6 грн. погашена ТОВ «Халбрейн»- новим боржником на підставі платіжного доручення №76 від 15.06.2018 згідно укладеного договору про переведення боргу №ГТ148-0618 від 14.06.2018.

Відповідно до вищенаведеного, перевіркою встановлено отримання коштів від ТОВ «Синеус» та ТОВ «Даксисбуд», перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів в загальній сумі 5801677,5 грн.

Враховуючи порушення, описані в п.3.1.2 акта перевірки щодо встановлення факту нереальності операцій з постачання (передачі) товарів на ТОВ «Синеус», придбання яких попередньо оформлено від ТОВ «Купа», та встановлення факту нереальності операцій з постачання (передачі) товарів на ТОВ «Даксисбуд» у зв`язку з відсутністю у даних СГД технічних, економічних та трудових ресурсів для отримання товарів в таких обсягах, неможливість їх транспортування, зберігання, тощо занижено дохід на загальну суму 5801677,5 грн. в тому числі за 2 півріччя 2016 – на 2841674,89 грн., за 1 півріччя 2018 – на 2960002,6 грн.

Відтак, контролюючий орган дійшов до висновку, що кошти, отримані позивачем від ТОВ «Синеус» та ТОВ «Даксисбуд» класифікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло свого відображення у фінансовій звітності постачальника та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

2. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму 989526,96грн., в тому числі за рахунок:

- завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 966946,24грн., в тому числі за період: – жовтень 2016 р. в сумі 473 612,48грн.; – березень 2018 р. в сумі 202715,56 грн.; – квітень 2018 р. в сумі 167290,2грн.; – травень 2018 р. в сумі 123328грн.

- заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1956473,2грн., в тому числі за період: – серпень 2016 р. в сумі 455 643,14грн.; – листопад 2017 р. в сумі 1007496,30 грн.; – березень 2018 р. в сумі 202715,56 грн.; – квітень 2018 р. в сумі 167290,2грн.; – травень 2018 р. в сумі 123328грн;

обґрунтовуються наступним.

Як вказано в акті перевірки, ТОВ «Мізол» безпідставно завищило податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Синеус» та ТОВ «Даксисбуд» за період з о1.07.2016 по 30.06.2018 на загальну суму 966946,24 грн. (в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України) та занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 493333,76 грн (в порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України). Також перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по нереальних операціях на суму 1463139,44 грн. в тому числі по взаємовідносинах х ТОВ «Торговий дім «Латтерія» на суму 1007496,30 грн. за листопад 2017 року та з ТОВ «Купа» на суму 455643,14 грн. за серпень 2016 року.

Відтак, вищенаведені висновки контролюючого орану зводяться до встановлення нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Синеус», ТОВ «Даксисбуд», ТОВ «Купа» та ТОВ «Торговий дім «Латтерія». Висновки щодо нереальності вказаних господарських операцій контролюючого органу зводяться до наступного.

Щодо ТОВ «Синеус», відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДФС України перевіркою встановлено, що такий контрагент не здійснював оренди приміщень, торговельного та іншого обладнання, транспортних засобів, що унеможливлює його зберігання на залишках у тому числі у зв`язку із змінами юридичних та фактичних адрес при переході з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС, відсутні задекларовані операції з реалізації товарів, придбаних в ТОВ «Мізол».

Щодо ТОВ «Даксисбуд», відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДФС України перевіркою встановлено, що такий контрагент не володіє основними фондами, не здійснює оренди приміщень, транспортних засобів, повідомлення за формою 20-ОПП не подавалась, відомості про об`єкти оподаткування відсутні, кількість працюючих 2 особи, декларація з податку на прибуток та фінансова звітність за 2017 рік подавалась з нульовими показниками, відсутні задекларовані операції з реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Мізол». Крім того, зазначається, що відповідно ухвали Голосіївського районного суду від 22.10.2018 (провадження №1-кс/752/8957/18), в ході досудового розслідування встановлено, що в незаконній схемі задіяні ряд підприємств з ознаками фіктивності, що входять до складу конвертаційного центру, а саме ТОВ «Даксисбуд». Крім того вказує, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних наявна інформація щодо пункту розвантаження за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна 1 з прізвищем контактної особи - ОСОБА_1 , який не являється працівником ТОВ ,,Даксизбуд”; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів за адресою: АДРЕСА_3 . Кривий Ріг, вул АДРЕСА_4 (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, а саме: підприємством придбано гідроізоляційні матеріали (геотекстиль та геомембрана в кількості 86640,0 м2), а реалізація відбувається з номенклатурою “ етикетки, ланцюги, лист ресорний тощо”; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо ТОВ «Купа», відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДФС України перевіркою встановлено, що такий контрагент - кількість працюючих 1 особа, остання декларація по ПДВ за серпень 2016, декларація з ПНП не подана за 2016 рік, остання фінансова звітність подана за 1 півріччя 2016 року з від`ємним фінансовим результатом, не володіє основними фондами, не здійснює оренди приміщень, торгівельного чи іншого обладнання, транспортних засобів, повідомлення за формою 20- ОПП не подавалось. В ході проведення перевірки не підтверджено факт передачі товарів від продавця до покупця, в зв`язку з нереальністю проведення даних операцій, в тому числі в частині їхнього перевезення на адресу зберігання (квартира в житловому будинку – АДРЕСА_1 вул. Пирогова 2 АДРЕСА_2 ), здійснення послуг зберігання на даній адресі за період з 26 серпня 2016 по 29.09.2016, подальше транспортування, навантаження, розвантаження товару на іншу адресу (м. Київ, провулок ЧЕХОВСЬКИЙ 6) наявними трудовими ресурсами (однією особою) без залучення інших суб`єктів за відсутності працівників на підприємстві, відсутність приймання товару зі зберігання, засвідчене підписами посадових осіб на момент здійснення операції (зі сторони постачальника - керівник та особа, що має право пiдпису ТОВ ,,Купа” - ОСОБА_2 (реєстрація Україна, 98612, АР КРИМ м. АДРЕСА_5 ), ненарахування послуг зберігання та невідображення їх в бухгалтерському та податковому обліках підприємства, та відсутність будь-якої інформації щодо адрес подальшої передачі товарів покупцю. Крім того, зазначається, що з матеріалів досудового розслідування за № №32016100040000034 від 07.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України» встановлено, що ТОВ «КУПА» (код за ЄДРПОУ 39319522) у період 2015 - 2016 років здійснює імпорт товарів - брендової сантехніки (умивальники, дзеркала, унітази, ванни, крани змішувальні, шланги для душу, фітинги, та інші ТМЦ з Польщі) через Київську міську митницю ДФС та Київську регіональну митницю ДФС на суму понад 35 млн. грн. При цьому, в ході перевірки фактів фактичної передачі товару встановлено, що службовими особами ТОВ «КУПА» імпортований товар після розмитнення передається для реалізації за готівку в торгівельні мережі без проведення цих операцій по бухгалтерському та податковому обліку, а не відвантажується на адресу ТОВ «СІНЕУС». Останньому підприємству передаються тільки документи за нібито придбаний товар та підтверджується реалізація відповідно до АІС «Податковий Блок».

Щодо ТОВ «Торговий дім «Латтерія»», відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДФС України перевіркою встановлено, що такий контрагент не володіє основними фондами, кількість працюючих – 12 осіб, отримувалв послуги по оренді складу (лісопильий цех), до перевірки не надано посвідчення про якість товару на всю кількість (надано на 39,700 тони продукції, в цей же час придбано 175,83 тони), що унеможливлює встановити реальну дату виготовлення придбаного товару; не надано акти виконаних робіт із зберігачем ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія”, які би підтверджували отримані послуги; за адресою зберігання товару Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд 6-А знаходиться нежитлове приміщення - лісопильний цех, площею 787,2 м2, власник ТОВ ,,Гіалайн-Україна»; остання податкова накладна за оренду приміщень у ТОВ ,,Гіалайн-Україна” зареєстрована за лютий 2018 року; згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за формою №1ДФ) по ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія” встановлено, що з лютого 2018 року на підприємстві працювала одна особа – директор Деркач Ю ОСОБА_9 В.; ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія” не має у власності нерухомого майна; згідно наданих посвідчень про якість товару ЗМЖ Z100, ЗМЖ Z300 ТМ «SANIA» даний товар має зберігатись з дотриманням відповідних температурних режимів. За адресою Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд 6-А зареєстровано лісопильний цех, в якому не можуть зберігатися товари за відповідних температурних режимів. При порушені температурного режиму за температури +15*С до +25*С включно товар може зберігатись 4 місяці.

3. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.120¹.1., 120¹.2 ст.120¹, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено порушення строку реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 499659,79 гривні обґрунтовуються тим, що перевіркою встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 ТОВ «Мізол» порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в сумі ПДВ 6326,03 грн., а саме від 05.04.18 №171/10 (дата реєстрації 19.07.2018), від 17.01.2018 №71/8 (дата реєстрації 20.02.2018), від 30.08.2017 №333/10 (дата реєстрації 15.12.2017). Вищенаведені податкові накладні зареєстровані ТОВ «Мізол» в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації та відсутня реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 493333,76 грн. внаслідок порушення щодо не нарахування податкових зобов`язань невстановленим особам.

4. Висновки акта про порушення позивачем пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп. 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 21363,23 гривні; п.163.1 ст.163, ст.168, ст. 176 Податкового кодексу, пп. 1.1, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу, в результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 1459,82 гривні; п.51.1 ст.51, пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. „б” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, в результаті чого не відображено в Податковому розрахунку за формою 1ДФ за 2кв. 2018р. прощений борг фізичним особам за ознакою доходу ,,126”, - обґрунтовуються наступним. Перевіркою станом на 30.06.2018 року у оборотно – сальдовій відомості ТОВ «Мізол» по рахунку 361 рахується безнадійна дебіторська заборгованість по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які придбано товар та не проведено оплату. Станом на початок перевірки 01.07.2016 заборгованість по рахунку 361 по таких особах становить 97321,54 грн. та платником не вжито заходів щодо стягнення такої заборгованості. Оскільки станом на 30.06.2018 заборгованість по фізичних особам визначено товариством безнадійною, то така сума є доходом фізичних осіб відповідно до пп.164.2.17 ст.164 ПК України. Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ «Мізол» не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 21363,23 грн. та військового збору в сумі 1459,82 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2ст. 9 цього Закону).

Відповідно ст. 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”:

господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (абзац п`ятий);

активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (абзац другий);

доходи – збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (абзац шістнадцятий).

Статтею 4 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі (абзац другий); превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац сьомий).

Також аналогічні норми містять Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 ,,Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, (далі – П(С)БО 1), яким визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою).

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 ,,Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 (далі – П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи;в) фінансові доходи;г) інші доходи.

Згідно з нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), зазначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 180.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; - будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: - особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; - особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до п.185.1. об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);.. пункту 198.2 статті 198 - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України визначено - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до вимог п.120¹.1 ст. 120¹ ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.”

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.2 цієї статті, не застосовуються.”

Згідно абзацу 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, безнадійна заборгованість безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

Відповідно до пп. 164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи включається, зокрема, сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.

Згідно пп. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, вказано, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 цього кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 1.5 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі статті 171 Податкового Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника; з інших доходів є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до підпункту 1.6. пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового Кодексу.

Обов`язки податкового агента щодо забезпечення виконання ним податкових обов`язків визначено пунктом 176.2 статті 176 ПК України, а саме своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету збір з доходу, що виплачується на користь платника та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені Податкового Кодексу для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, а також суми утриманого з них податку (збору) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Купа», ТОВ «Торговий дім «Латтерія», ТО «Даксисбуд», ТОВ «Синеус».

13.03.2018 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Даксисбуд» (покупець) укладено договір купівлі – продажу №ГТ142-0318, відповідно до якого продавець зобов`язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар – будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених цим договором. Найменування, кількість, асортимент і ціни товару, який продавець зобов`язаний передати за цим договором, а також терміни передання окремих партій товару встановлені у специфікації, що укладається сторонами при підписанні цього договору і є його невід`ємною частиною. З метою купівлі-продажу товару, не передбаченого специфікацією, сторони можуть укласти додаткову специфікацію як невід`ємну частину цього Договору. Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, та загальна сума договору визначається протягом терміну дії договору з урахуванням кількості й асортименту (номенклатури)товару по всім переданим, відповідно до умов даного договору, окремим партіям товару.

Ціна на товар визначається Сторонами в Специфікації і може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку залежно від показників, що зумовлюють ціну (собівартість, затрати, зміна офіційних курсів тощо).У разі здійснення Продавцем доставки товару Покупцю, вартість партії товару збільшується на суму вартості доставки.

Продавець зобов`язаний передати товар Покупцю у відповідній кількості та належної якості, а також у термін, визначений Специфікацією. Надіслання Продавцем (листом або факсом) відповідного рахунку Покупцю є виключно підтвердженням наявності товару у Продавця та готовності його передати згідно умов даного договору. У разі відсутності замовленої кількості певних асортиментних позицій товару на складі Продавця, термін передачі товару Покупцю відкладається на строк, потрібний для надходження товару на склад Продавця, про що Продавець в дводенний термін письмово інформує Покупця. Передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника Покупця. Передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі Продавця або, за узгодженням сторін, шляхом доставки товару Покупцю. У випадку доставки партії товару передача товару здійснюється у відповідному складі. Покупець зобов`язаний власними силами та засобами розвантажити переданий товар. Покупець зобов`язаний прийняти товар, здійснити перевірку його кількості та якості за правилами Інструкцій №П-6 і №П-7, затверджених відповідними постановами Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 р. і від 25.04.1966 р.

Якщо Покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару ібо відмовився його прийняти, Продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від цього договору. При цьому Покупець повинен сплатити Продавцю усі понесені у зв`язку з цим витрати.

Розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України – гривні шляхом перерахування Покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10 календарних днів з моменту передання товару Покупцеві. При здійсненні платежу Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні номер, дату цього Договору, а також номер і дату рахунку на оплату партії товару (або номер і дату видаткової накладної). Якщо вказані вимоги не виконані або виконані не в повному обсязі, то всі оплати за отриманий товар зараховуються в рахунок заборгованостей по мірі їх виникнення. В довіреності на отримання товару Покупець зобов`язаний зазначити номер та дату цього договору, як підставу отримання товару. Якщо вказані вимоги не виконані, Продавець, при відсутності письмових заперечень Покупця, має право самостійно зазначити у відповідній видатковій накладній реквізити даного договору. Сума кредиторської заборгованості Покупця за цим договором не повинна перевищувати 1 161 189,36 грн. Відстрочення оплати вартості отриманого товару, яке надається Покупцю згідно даного договору не вважається комерційним кредитом.

Покупець має право виконувати зобов`язання з оплати товару раніше встановленого строку, зокрема, шляхом попередньої оплати партії товару, окрім випадків, коли не погашено заборгованість перед Продавцем за попередньо поставлену партію товару. За умови, що наявна така заборгованість, платежі Покупця спрямовуються на оплату отриманого, але не оплаченого товару. У разі порушення Покупцем строків оплати, зазначених у пункті 4.1. Договору та/або перевищення суми кредиторської заборгованості, Продавець не несе обов`язків щодо передачі (доставки) наступної партії товару до моменту виконання Покупцем зобов`язань щодо оплати…

Якість товару повинна відповідати чинним стандартам якості і технічним нормам згідно з українським законодавством. Товар повинен бути наданий в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а вразі їх відсутності – способом, що забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання, транспортування та розвантаження, якщо Покупцем не встановлено додаткових вимог до упаковки партії товар. Цей договір набуває чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків – до повного виконання Сторонами зобов`язань.

Сторонами укладено специфікації до вказаного договору, зокрема: додаток №1 від 13.03.2018, №2 від 13.03.2018, №3 від 11.04.2018 щодо поставки геомембрани та геотекстилю.

На виконання умов вищевказаного Договору ТОВ «Мізол» виписано для

ТОВ ,,Даксизбуд” податкові та видаткові накладні на товар на загальну суму 2960002,60грн. (в т.ч. ПДВ – 493 333,76грн.), а саме:

- видаткові накладні №3041582 від 14.03.2018, №3041585 від 14.03.2018, №3064488 від 16.04.2018, №3089520 від 10.05.2018;

- податкові накладні №494 від 14.03.2018, №495 від 14.03.2018, №293 від 16.04.2018, №1268 від 10.05.2018.

На розрахунковий рахунок ТОВ «Мізол надійшла оплата за будівельні матеріали від ТОВ «Даксисбуд» в сумі 2700000грн., згідно банківських виписок відповідно до платіжних доручень №70 від 12.04.2018, №96 від 03.05.2018, №108 від 12.06.2018.

Заборгованість по договору в сумі 260002, 56 грн. погашена ТзОВ «Халбрейн» - новим боржником на підставі платіжного доручення №76 від 15.06.2018 згідно укладеного договору про переведення боргу №ГТ148-0618 від 14.06.2018.

Станом на 30.06.2018 року відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.36, заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ ,,Даксизбуд” по реалізації будівельних матеріалів становить 0,0 гривень.

В бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 31 Кт 36– отримано кошти; Дт 70 Кт 64– відображено ПДВ.

Податок на додану вартість згідно з вищенаведеними виданими податковими накладними включено ТОВ ,,Мізол” до складу податкових зобов`язань Декларації з податку на додану вартість всього в загальній сумі 493333,76грн., в тому числі за період: – березень 2018 р. в сумі 202715,56 грн; – квітень 2018 р. в сумі 167290,2грн; – травень 2018 р. в сумі 123328грн.До матеріалів справи позивачем долучено копії товарно – транспортних накладних №3041582 від 14.03.2018, №3041585 від 14.03.2018, №3064488 від 16.04.2018, № 3089520 від 10.05.2018 відповідно до яких замовник – ТОВ «Мізол», вантажоодержувач – ТОВ «Даксисбуд».

Також в матеріалах справи наявна копія листа за підписом директора ТОВ «Даксисбуд» на адресу позивача про підтвердження господарських операцій.

02.02.2015 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Синеус» укладено договір купівлі – продажу №0202/15-1, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується протягом дії даного договору передати Покупцеві товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором (п.1.1. Договору). Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом терміну дії договору з урахуванням кількості й асортименту (номенклатури) товару по всім переданим, відповідно до умов даного Договору, окремим партіям товару. Ціна на товар визначається Сторонами в накладній на момент передачі партії товару і може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку залежно від показників, що зумовлюють ціну (собівартість, затрати, зміна офіційних курсів тощо)...У разі здійснення Продавцем доставки товару Покупцю, вартість партії товару збільшується на суму вартості доставки. Загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, ассортименту і загальної кількості товару всіх партій, проданного відповідно до умов договору. Продавець зобов`язаний передати товар Покупцю у відповідній кількості та належної якості, а також у термін, визначений замовленням. У разі відсутності замовленої кількості певних асортиментних позицій товару на складі Продавця, термін передачі товару Покупцю відкладається на строк, потрібний для надходження товару на склад Продавця, про що Продавець в дводенний термін з моменту отримання замовлення письмово інформує Покупця.

Передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складах продавця згідно наведеного в договорі переліку. Покупець зобов`язаний власними силами та засобами розвантажити переданий товар. Передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі продавця.

Розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України – гривні шляхом перерахування Покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з моменту передання товару Покупцеві. Невиконання покупцем грошового зобов`язання з оплати товару повному обсязі в термін, передбачений п.4.1. договору, вважається необґрунтованою відмовою від оплати товару. При здійсненні платежу Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні номер, дату цього Договору, а також номер і дату рахунку на оплату партії товару (або номер і дату видаткової накладної). Якщо вказані вимоги не виконані або виконані не в повному обсязі, то всі оплати за отриманий товар зараховуються в рахунок заборгованостей по мірі їх виникнення. Покупець має право виконувати зобов`язання з оплати товару раніше встановленого строку, зокрема, шляхом попередньої оплати партії товару, окрім випадку, коли не погашено заборгованість перед продавцем за попередньо поставлену партію товару. За умови, що наявна така заборгованість, платежі Покупця спрямовуються на оплату отриманого, але не оплаченого товару. Якість товару повинна відповідати чинним стандартам якості і технічним нормам згідно з українським законодавством. Товар повинен бути наданий в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а вразі їх відсутності – способом, що забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання, транспортування та розвантаження, якщо Покупцем не встановлено додаткових вимог до упаковки партії товар.

На виконання умов вищевказаного Договору ТОВ ,,Мізол” виписано для ТОВ ,,Сінеус” податкові та видаткові накладні на товар (сантехнічні вироби), оформлення придбання яких відбувалось від ТОВ ,,Купа” (перелік та номенклатура яких наведені в п.п 3.1.2.2 акту перевірки) на загальну суму 2 841 674,89 грн. (в т.ч. ПДВ – 473 612,48грн.), а саме:

- видаткові накладні від 19.10.16 №№2557560,2557561,2557562,2557563,2557564, 2557565, 2557566, 2557570, 2557571, 2557573, 2557574 та від 20.10.16 №№2559316, 2559317, 2559318, 2559320, 2559321;

- податкові накладні від 13.10.16 №№308,303,307,305,304, 302, 306, від 18.10.16 №№346, 344, 345, 347, від 19.10.16 №№1140, 1141, 1138, 1139,1142.

На розрахунковий рахунок ТОВ ,,Мізол” надійшла оплата за сантехнічні вироби та аксесуари до них від ТОВ ,,Сінеус” в сумі 2 841 674,89 грн. (в т.ч. ПДВ – 473 612,48грн.)., згідно платіжних доручень від 13.10.16 №№793, 789, 792,794, 791, 790, 788, від 18.10.16 №№825, 826, 824, 827, від 19.10.16 №№838, 836, 837, 834,835.

Станом на 31.10.2016 року відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.36 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”, заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ ,,Сінеус” по реалізації сантехнічних виробів становить 0,0 гривень.

В бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 31 Кт 36– отримано кошти; Дт 70 Кт 64– відображено ПДВ.

Податок на додану вартість згідно з вищенаведеними виданими податковими накладними включено ТОВ ,,Мізол” до складу податкових зобов`язань Декларації з податку на додану вартість всього в загальній сумі 473 612,48грн., в тому числі за період: – жовтень 2016 р. в сумі 473 612,48грн.

25.08.2016 між позивачем (покупець) та ТОВ «Купа» (продавець) укладено договір постачання №25082016, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець у свою чергу зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару узгоджуються сторонами і вказуються в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Якість товарів має відповідати всім вимогам законодавчих актів до даного виду товарів і підтверджуватися сертифікатом відповідності та іншими необхідними документами. Поставка товару здійснюється партіями на підставі погодженої та підписаної видаткової накладної…Якщо доставка проводиться силами Продавця, то товар доставляється на фактичну адресу Покупця, зазначений у розділі 8 цього договору. Оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем протягом 15 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на товар відповідної партії на умовах, передбачених цим Договором. Можлива 100% передоплата. Форма оплати: безготівкова форма розрахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця… Товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем з моменту підпису уповноваженою особою товарної накладної, яка засвідчується печаткою чи строковим штампом Покупця.

На виконання умов вищевказаного Договору ТОВ ,,Купа” виписано для

ТОВ ,,Мізол” податкові та видаткові накладні на товар (сантехнічні вироби) на загальну суму 2 733 858,81грн. (в т.ч. ПДВ – 455 643,14грн.), а саме:

- видаткові накладні від 25.08.16 №№57, 77, 60, від 26.08.16 №№ 58, 59, 71, від 29.08.16 №№ 82, 81, від 30.08.16 №№72, 73, 79, від 31.08.16 №№74, 78;

- податкові накладні від 25.08.16 №№11, 12, 13, від 26.08.16 №№14, 15, 16, від 29.08.16 №№17, 18, від 30.08.16 №№19, 20, 21, від 31.08.16 №№22,23.

ТОВ ,,Мізол” здійснено розрахунки з ТОВ ,,Купа” за сантехнічні вироби та аксесуари до них в повній сумі. Станом на 30.09.2016 року відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.63, заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ ,,Купа” по придбанню сантехнічних виробів становить 0,0 гривень.

В бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 28 Кт 63 – отримано товар;Дт 64 Кт 63 – відображено ПДВ

Податок на додану вартість згідно з вищенаведеними отриманими податковими накладними включено ТОВ ,,Мізол” до складу податкового кредиту та відображено в Декларації з податку на додану вартість всього в загальній сумі 455 643,14 грн. у серпні 2016 року.

Придбаний ТОВ ,,Мізол” товар (перелік якого вказаний у вищенаведеній таблиці) був переданий на відповідальне зберігання ТОВ ,,Купа” у відповідності до Договору відповідального зберігання від 25.08.2016 №ВЗ-25082016 згідно умов якого:

ТОВ ,,Купа” в особі директора Хайнак Т.Л., який діє на підставі статуту, надалі іменоване Зберігач, з одного боку, та ТОВ ,,Мізол”, в особі фінансового директора Симовонюка А.В., який діє на підставі Довіреності, надалі іменоване Поклажодавець, з іншого боку, а разом Сторони, уклали цей договір про наступне: Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання товари, надані Поклажодавцем, надалі – Майно, на відповідальне зберігання відповідно до актів прийому-передачі Майна, що є невід`ємною частиною цього Договору. Передача партії товару на зберігання здійснюється на складі Зберігача за адресою: м.Київ, вул.Пирогова, буд. 2/37. Акт про надання послуг складається Зберігачем по закінченню строку дії договору, за період надання послуг. Поклажодавець у 2-денний термін після отримання акту повинен повернути підписаний примірник Зберігачу та оплатити за надані за договором послуги. Оплата за послуги розраховується із вартості щомісячної плати у розмірі 120,0грн., в т.ч. ПДВ – 20,0грн. помножену на кількість місяців зберігання майна. Витрати Зберігача на зберігання майна включені до плати за зберігання. Зберігач зобов`язується: На вимогу Поклажодавця, Зберігач, протягом 2-х днів з дати отримання вимоги, зобов`язаний Скласти та надати Поклажодавцю Акт залишку товарів. У разі прострочення Зберігачем надання Акту залишку товарів більш ніж на 7 календарних днів або у разі відмови Зберігача від повернення Майна. протягом 7 днів. Після отримання відповідної вимоги Поклажодавця, - Майно, передане на зберігання, вважається втраченим, що тягне за собою наслідки передбачені п. 3.1. Договору… Зберігач несе відповідальність за збереження Майна з моменту його отримання і до моменту повернення. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016.

На виконання вищенаведеного договору відповідального зберігання від 25.08.2016 №ВЗ-25082016 підприємством представлені наступні акти прийому-передачі, відповідно до яких сторони підтверджують, що Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання Майно, а саме: від 31.08.16 №№13,12, від 30.08.16 №№11,10, 9, від 29.08.16 №№7, 8, від 26.08.16 №№6, 5, 4, від 25.08.16 №№3, 2, 1.

Також позивачем до матеріалів справи долучено додаткові угоди до договору відповідального зберігання та складські розписки із написом про здійснення повернення товару зі зберігання на користь третьої особи згідно переліку видаткових накладних.

07.11.2017 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Торговий дім «Латтерія» (продавець) укладено договір купівлі – продажу №ЗМ-0711-17, відповідно до умов якого Продавець (ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія”) зобов`язується протягом дії даного договору передати Покупцеві (ТОВ „Мізол”) товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються Сторонами у Специфікації та відображаються в накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором. З метою купівлі-продажу товару, не передбаченого Специфікацією, Сторони можуть укласти додаткову Специфікацію як невід`ємну частину цього договору. Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом терміну дії Договору з урахуванням кількості й асортименту (номенклатури) товару по всім переданим, відповідно до умов даного Договору, окремим партіям товару. Ціна на товар визначається Сторонами в Специфікації на момент її підписання. У разі здійснення Продавцем доставки товару Покупцю, вартість партії товару збільшується на суму вартості доставки. Загальна сума Договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту і загальної кількості товару всіх партій, проданого відповідно до умов Договору. Продавець зобов`язаний передати товар Покупцю у відповідній кількості та належної якості, а також у термін, визначений Замовленням. У разі відсутності замовленої кількості певних асортиментних позицій товару на складі Продавця, термін передачі товару Покупцю відкладається на строк, потрібний для надходження товару на склад Продавця, про що Продавець в дводенний термін письмово інформує Покупця. Передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника Покупця. Покупець зобов`язаний власними силами та засобами розвантажити переданий товар.

Передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі Продавця або, за узгодженням сторін, шляхом доставки товару Покупцю. У випадку доставки партії товару передача товару здійснюється у відповідному складі. Покупець зобов`язаний прийняти товар, здійснити перевірку його кількості та якості за правилами Інструкцій №П-6 і №П-7, затверджених відповідними постановами Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 р. і від 25.04.1966 р. У разі виникнення претензій щодо отриманого товару стосовно виявлених прихованих недоліків, Покупець зобов`язаний на протязі 1 (одного) дня повідомити про це уповноваженого представника Продавця та скласти акт за його участю. Якщо Покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, Продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від цього договору. При цьому Покупець повинен сплатити Продавцю усі понесені у зв`язку з цим витрати…

Розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України – гривні шляхом перерахування грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 12 місяців з дати отримання товару. При здійсненні платежу Покупець зобов`язаний зазначати у платіжному дорученні номер і дату цього Договору, а також номер і дату рахунку на оплату партії товару. В довіреності на отримання товару Покупець зобов`язаний зазначити номер та дату цього договору, як підставу отримання товару. Якщо вказані вимоги не виконані, Продавець, при відсутності письмових заперечень Покупця, має право самостійно зазначити у відповідній видатковій накладній реквізити даного договору. У разі, якщо порушення строків оплати триватиме більше ніж десять днів, Продавець має право відмовитись від виконання договору через порушення умов договору з боку Покупця. У цьому випадку договір вважається припиненим Якість товару повинна відповідати чинним стандартам якості і технічним нормам згідно з українським законодавством. Товар повинен бути наданий в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а вразі їх відсутності – способом, що забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання, транспортування та розвантаження, якщо Покупцем не встановлено додаткових вимог до упаковки партії товару. Для виконання Продавцем умов п.6.1. договору, кількість замовленого Покупцем товару повинна бути кратна кількості товару в упаковці...

На виконання умов вищевказаного Договору ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія” виписано для ТОВ ,,Мізол” податкові та видаткові накладні на замінник молочного жиру на загальну суму 6 044 977,80 грн., в т.ч. ПДВ – 1007496,30 грн.

Станом на 30.06.2018 року рахується кредиторська заборгованість за отриманий товар на суму 3 038 429,80 грн. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 ,,Товари” станом на 30.06.2018 придбаний замінник молочного жиру обліковується на залишку підприємства. В бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 28 Кт 63– отримано товар; Дт 64 Кт 63– відображено ПДВ

Податок на додану вартість згідно з вищенаведеними отриманими податковими накладними включено ТОВ ,,Мізол” до складу податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість всього в загальній сумі 1007496,3 грн грн. у листопаді 2017 року.

В подальшому в ході проведення перевірки встановлено, що придбаний ТОВ ,,Мізол” товар (перелік якого наведений в таблиці вище) був переданий на відповідальне зберігання ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія” у відповідності до представлених до перевірки первинних документів, а саме:

Відповідно до Договору відповідального зберігання від 07.11.2017 №ВЗ-0711-17-зм, ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія” в особі директора Деркача Юрія Васильовича, який діє на підставі статуту, надалі іменоване Зберігач, з одного боку, та ТОВ ,,Мізол”, в особі фінансового директора Симовонюка А.В., який діє на підставі Довіреності, надалі іменоване Поклажодавець, з іншого боку, а разом Сторони, уклали цей договір про наступне: Поклажодавець передає, а Зберігач приймає замінник молочного жиру-надалі Майно на відповідальне зберігання відповідно до актів прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору. Передача Майна на зберігання здійснюється на складі Зберігача за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд 6-А. Акт про надання послуг складається Зберігачем протягом 15-ти робочих днів з повернення майна з відповідального зберігання... Оплата за послуги розраховується із вартості щомісячної плати у сумі 300,0грн., в т.ч. пдв-50,0 грн. помножену на кількість місяців зберігання майна.

На виконання вищенаведеного договору відповідального зберігання підприємством представлені акти прийому-передачі, відповідно до яких сторони підтверджують, що Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання Майно. До договору надано акти прийому передачі майна на відповідальне зберігання: №1 від 24.11.2017 на суму 1048332,00 грн.; №2 від 27.11.2017 на суму 1270051,80 грн.; №3 від 28.11.2017 на суму 1285074,00 грн.; №4 від 29.11.2017 на суму 1206747,00 грн.; №5 від 30.11.2017 на суму 1234782,00 грн.

Як вказано в акті перевірки, на вимогу про надання документів до перевірки №1 від 08.11.2018 року, посадовими особами підприємства листом №196 від 09.11.18 року надано сертифікати якості на придбаний замінник молочного жиру у ТОВ ,,Торговий дім ,,Латтерія”.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Долучені до матеріалів справи документи, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

Згідно акта перевірки, при проведенні перевірки встановлено відображення вказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку.

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності вказували на те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до даних ЄДРСР наявні ухвали в межах кримінальних проваджень в яких фігурують ТОВ «Даксисбуд» ,ТОВ «Торговий дім «Латтерія» за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, одним із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних управлінських функцій є те, що воно має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес АД проти Болгарії» (заява №3991/03, §70).

Так, ЄСПЛ вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

Суд акцентує, що оскільки контролюючим органом не надано жодних доказів в підтвердження прямої участі позивача у зловживаннях, пов`язаних з несплатою податків чи будь-яких вказівок на його обізнаність про такі порушення, суд вважає, що у спірних правовідносинах порушено справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

У даному контексті слід наголосити і на тому, що джерела доказів, з якими відповідач пов`язує «нереальність» господарських операцій, з`явились лише після вчинення таких операції.

Крім того, в акті перевірки відсутні покликання на такі докази. За правилами, визначеними ч.2 ст.77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №803/3631/15 від 06.06.2019, від 28.05.2019 у справі №826/15112/16, від 31.05.2019 року у справі №812/1787/17.

Судом перевірено правосуб`єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин.

Крім того, на переконання суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і як наслідок вдруге сплачувати податок на додану вартість, пеню. Суд констатує, що такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевказана позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року та рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Булвес” АД проти Болгарії” від 22.01.2009 року (заява № 3991/03).

Натомість, відповідач не надав доказів фіктивності (безтоварності) господарських операцій позивача із вищезазначеним контрагентом, у зв`язку чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

Податковим органом не надано суду будь-яких доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання позивачем підприємством податкової вигоди.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Разом з тим, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з зазначеними контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення спору), за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також, контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) та ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №815/253/16.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що реальність господарських операцій, описаних вище, підтверджується належними первинними документами.

Щодо порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних.

Як вбачається з податкового повідомлення – рішення від 03.01.2019 року №0000251406, встановлено відсутність складення та/ або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних/ розрахунків коригування на суму ПДВ 493333, 76 грн. та застосовувано штраф 50% в сумі 246666, 88 грн. вказані порушення описані на сторінках 21, 31 61 акта перевірки: «вищенаведені податкові накладні зареєстровані ТОВ «Мізол» в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації та відсутня реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 493333,76 грн. внаслідок порушення щодо не нарахування податкових зобов`язань невстановленим особам.»

Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Даксисбуд», ТОВ «Синеус», вказані висновки не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору .

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою станом на 30.06.2018 року у оборотно – сальдовій відомості ТОВ «Мізол» по рахунку 361 рахується безнадійна дебіторська заборгованість по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які придбано товар та не проведено оплату. Станом на початок перевірки 01.07.2016 заборгованість по рахунку 361 по таких особах становить 97321,54 грн. та платником не вжито заходів щодо стягнення такої заборгованості. Оскільки станом на 30.06.2018 заборгованість по фізичних особам визначено товариством безнадійною, то така сума є доходом фізичних осіб відповідно до пп.164.2.17 ст.164 ПК України. Відтак, перевіркою встановлено, що ТОВ «Мізол» не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 21363,23 грн. та військового збору в сумі 1459,82 грн. та застосовано штрафні санкції на підставі п.54..3.3 п.54.3 ст.54, п.119.2 ст.119 ПК України.

Однак в акті перевірки не наведено договорів, на підставі яких виникла заборгованість, суть договірних відносин (купівля – продаж, трудові відносини тощо), не наведено дати виникнення такої заборгованості, не наведено рішень позивача про прощення боргу та чи такі приймались та ознаки, за якими такі суми визнано безнадійною дебіторською заборгованістю.

Відтак, вказані висновки не підтверджені належними та допустими доказами є необґрунтованими та безпідставними.

Окрім вищенаведеного, суд звертає увагу на наступне.

За приписами статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок № 727).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Згідно пункту 2 розділу V Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

При цьому строк складення акта (довідки) документальної перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом та Митним кодексом.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту.

Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 77 вказаного Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Судом встановлено, що в акті від 12.12.2018 року №2828/13-01-14-06/33895476, складеному за наслідками документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Мізол» відсутні підписи посадових осіб, які були зазначені у вступній частині акту та проводили перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпис головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок фінансових операцій та окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області М. Лазірко та наявна відмітка про його перебування у відпустці на час складення даного акта.

Отже, за таких обставин суд дійшов до висновку, що акт перевірки від 12.12.2018 року №2828/13-01-14-06/33895476, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №1440/1965/18.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 19 210 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 03.01.2019 року № 0000231406, № 0000241406, № 0000251406, № 0000061308, № 0000011308, № 0000051308.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (адреса:79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 33895476) 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.03.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна