Номер провадження 22-ц/804/224/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Соломахи Л.І.,

суддів Агєєва О.В., Канурної О.Д.,

за участю

секретаря судового засідання Самойленко Г.В.

представника позивача Зайцевої О.М.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Коваленка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 233/3481/18 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2019 року у складі судді Каліуш О.В., -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2018 року Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Зазначало, що AT "ДТЕК Донецькі електромережі" є правонаступником майна, прав та обов`язків ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

Між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини з постачання та споживання електричної енергії: з боку позивача - це постачання електроенергії на об`єкт відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку, пред`явлення відповідачу рахунків для оплати тощо; з боку відповідача - це, зокрема, споживання електроенергії, оплата спожитої електричної енергії. За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

16 січня 2018 року представниками енергопостальника за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, про що складено відповідний Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 216360 від 16 січня 2018 року, на підставі якого відповідачу відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року, було нараховано вартість необлікованої електричної енергії у сумі 57 517,79 грн.

Посилаючись на те, що станом на теперішній час заборгованість за спожиту електричну енергію, яка є неврахованою приладом обліку, не сплачено, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у сумі 57 517,79 грн. (а.с. 1 - 2 т. 1).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2019 року позовні вимоги АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, у розмірі 57 517,79 грн., судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (а.с. 25 - 32 т. 2).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником жилого будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 26 грудня 2011 року, витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно № 32838761 від 12 січня 2012 року (а.с. 12 - 13, а.с. 14 т.1).

АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" є постачальником електричної енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про користування електричною енергією № 260112058 від 10 вересня 2013 року, укладеним між сторонами (а.с. 15 - 16 т. 1).

16 січня 2018 року представниками енергопостачальника в будинку АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_2 (батька власника будинку - відповідача ОСОБА_1 ) було виявлено порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника (змонтована прихована проводка - розетка; при включенні напруги на зазначену розетку диск лічильника не обертається, при вимкненні запобіжників напруга в розетці є), виявити яке представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Місце самовільного підключення - вхідні дроти до приладу обліку за консоллю електричного лічильника. З метою виявлення використовувалися спеціальні технічні засоби - дистанційний вимірювач току, двополюсний покажчик напруги. Електрична енергія споживається, електричним лічильником не враховується.

Виявлене порушення ПКЕЕН зафіксовано в Акті № 216360 від 16 січня 2018 року, який був підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_2 без зауважень (а.с. 6 - 7 т. 1).

Згідно пункту 53 ПКЕЕН Акт № 216380 від 16 січня 2018 року розглянутий комісією Костянтинівського РЕМ за участі відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та прийнято рішення, оформлене протоколом № 490 від 07 лютого 2018 року, про розрахунок суми недорахованої електроенергії згідно п. 3.1.6 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН за період з 16 січня 2015 року по 16 січня 2018 у розмірі 57 517,79 грн. (а.с.8 зворот, а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що складений представниками енергопостачальника Акт про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року відповідає вимогам пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення та розділу 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі Методика), містить всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Суд погоджується з розрахунком об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН за період з 16 січня 2015року по 16 січня 2018 року у розмірі 57 517,79 грн., який проведений позивачем, оскільки він відповідає вимогам абзацу 2 п/п "а" пункту 3.3 Методики.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що розрахунок вартості та об`єму недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН мав бути проведений відповідно до пунктів 2.7, 3.5 Методики за період не більший сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення та відхиляє їх з огляду на те, що вид та характер порушення ПКЕЕН, яке було виявлене у відповідача, підпадають під дію абзацу 2 п/п "а" пункту 3.3 Методики.

Підстав для застосування правової позиції, яка висловлена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 234/15106/15-ц, на яку посилається відповідач, обґрунтовуючи необхідність застосування пунктів 2.7, 3.5 Методики, з огляду на те, що правовий висновок у справі № 234/15106/15-ц зроблений на підставі інших фактичних обставин (характеру, виду порушення, меж балансової належності тощо), не має.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів того, що виявлене у неї порушення неможливо виявити при контрольному огляді приладу обліку, суд також відхиляє. Згідно положень ПКЕЕН контрольний огляд засобу обліку здійснюється візуально, тобто за допомогою органів зору та не передбачає виконання будь-яких дій та використання спеціальних засобів. Згідно Акту № 216360 від 16 січня 2018 року у домоволодінні відповідача виявлена прихована розетка - проводка, місце самовільного підключення - вхідні проводи за консоллю лічильника. З метою виявлення порушення використовувались спеціальні технічні засоби - дистанційний вимірювач струму, двополюсний покажчик напруги. З огляду на викладене та виходячи із нормативного визначення поняття контрольного огляду засобів обліку, суд приходить до висновку, що виявити порушення при проведенні контрольного огляду працівники позивача можливості не мали.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів про те, що штангенциркуль, який вказаний у акті, дійсно пройшов відповідну повірку, з огляду на те, що позивачем разом із відповіддю на відзив надано копію свідоцтва № 775 від 16.06.2017, згідно з яким штангенциркуль зав. 71208271 пройшов повірку.

Доводи відповідача про те, що під час складання Акту ОСОБА_2 не були надані роз`яснення, а також покази свідка ОСОБА_2 в цій частині спростовуються показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які у судовому засіданні, кожен окремо, пояснювали, що виявлене порушення було пред`явлено ОСОБА_2 , також останньому було роз`яснено право на внесення зауважень до Акту. Тим більше, що у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснював, що підписувати Акт його ніхто не примушував.

Доводи відповідача про відсутність розриву на ввідному кабелі на ізоляторах будинку належними та допустимими доказами не підтверджені. Натомість свідок ОСОБА_5 , яка входила до складу бригади та провадила перевірку 16 січня 2018 року, у судовому засіданні категорично наполягала на тому, що під час перевірки ввідний кабель мав розриви на ізоляторах будинку, а також на тому, що схема із зазначенням межі балансової належності в Акті про порушення ПКЕЕН нею заповнена вірно. Обставин, які б давали підстави ставити під сумнів покази свідка ОСОБА_5 судом не встановлено.

Судом перевірялись доводи відповідача про заповнення свідком ОСОБА_5 схеми меж балансової належності після складання Акту у зв`язку із відсутністю відповідної позначки про таку схему на другому примірнику Акту.

Так, з Акту № 216360 від 16 січня 2018 року вбачається, що Акт був підписаний ОСОБА_2 без зауважень, що свідчить про те, що на час складання Акту він не заперечував проти зафіксованої схеми балансової належності.

Відповідно до висновку експерта № 2/22-5/№2/6-18 від 11.03.2019 року рукописні записі в оригіналі акту про порушення ПКЕЕН № 216360 ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" Костянтинівського РЕМ від 16.01.2018, виконанні у зручній позі для виконавця але на м`якій основі, яка могла складатися з аркуша другого примірника акту і копіювального папера та ін. Відсутність позначки "V" на другому примірнику, який заповнюються під копіювальний папір на третій сторінці акту в розділі "Схема із зазначенням межі балансової належності (заповнюються обов`язково)", в пункті "2)" в місці для відміток (квадрат) ознак зміни первинного змісту не виявлено. Рукописні штрихи позначки "V" та штрихи інших записів виконанні однаковими (м) за фізичними властивостями барвниками (барвником) кулькових (ої) ручок (ки), тобто мають групову належності матеріалу письма. Встановити, чи виконана рукописна позначка "V" графи (квадрат) в пункті "2)" розділу "Схема із зазначенням межі балансової належності (заповнюється обов`язково)" в акті про порушення (ПКЕН НОМЕР_2 ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" Костянтинівського РЕМ від 16.01.2018 року, однією, чи різними писальними приладами (кульковою (ми) ручкою (ми), не виявилося можливим, тому що не було встановлено такої сукупності ідентифікаційних ознак, яка характеризує певний писальний прилад (кулькову ручку).

З огляду на відсутність в Акті про порушення ПКЕЕН будь-яких заперечень ОСОБА_2 та висновок експерта, суд визнає достовірними покази свідка ОСОБА_5 про те, що відсутність позначки щодо схеми меж балансової належності на другому примірнику акту утворилась внаслідок неналежної якості копіювального паперу, що використовувалася під час складання Акту.

Суд не приймає доводи відповідача про недійсність Акту про порушення ПКЕЕН внаслідок не засвідчення ОСОБА_6 підписом схеми електропостачання споживача та вважає їх безпідставними, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність засвідчення споживачем схеми електропостачання у Акті про порушення ПКЕЕН.

Ненадання позивачем до суду відеозйомки, яка зазначена у Акті про порушення ПКЕЕН не є законодавчо визначеною підставою для визнання Акту про порушення ПКЕЕН недійсним.

Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 216360 від 16 січня 2018 року складений відповідно до пункту 53 Правил, а рішення комісії з розгляду Актів, оформлене протоколом № 490 від 07 лютого 2018 року, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені пунктом 53 Правил та Методикою обчислення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а тому є достатні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, у сумі 57 517,79 грн. (а.с. 25 - 32 т. 2).

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

1) Вказана в позовній заяві сума заборгованості позивачем належним чином не доведена. Розрахунок збитків за Актом про порушення ПКЕЕН позивачем зроблений невірно.

Згідно наданого позивачем акту відповідач вчинила самовільне підключення, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, тобто порушення передбачене п/п 6 пункту 3.1 Методики.

Відповідно до пункту 3.5. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики.

Відповідно до вимог пункту 2.7 Методики для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 234/15106/15-ц, яку судом було проігноровано.

Відповідачу обсяг самовільно спожитої електричної енергії комісією Костянтинівського РЕМ нараховано за період з 16 січня 2015 року по 16 січня 2018 року.

2) Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту неможливості виявити представниками постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку факту отримання відповідачем необлікованої електричної енергії.

3) Розрахунок збитків проведений на підставі акту про порушення, який складений з порушеннями норм законодавства, в тому числі порядку його складання, який передбачений Методикою, а тому не може братися до уваги, як недійсний.

3.1. В порушення вимог пункту 4.5 Методики представники позивача перед складанням акту не повідомити батьку відповідача, який був присутній у будинку на час перевірки, про його право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. Тому він був позбавлений можливості внести свої зауваження до акту. Це було підтверджено свідком ОСОБА_2 , однак судом вказані показання свідка було проігноровано.

3.2. Судом не враховано, що відповідно до пункту 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акту про порушення.

Відповідно до пункту 5 акту повинна бути вказана потужність струмоприймачів, режим їх роботи. Однак у спірному акті не вказана потужність струмоприймачів, а навпаки вказаний холодильник, який взагалі непрацюючий та утюг, якого зовсім не було, що впливає на розрахунок заборгованості.

3.3. Схема електропостачання споживача одразу заповнена не була, у зв`язку з чим не засвідчена підписом споживача.

3.4. В акті не вказано яким чином було встановлено матеріал та товщина проводу. Не додано доказів того, що штангенциркуль, який вказаний в акті дійсно пройшов відповідну повірку.

3.5. Відповідно до вимог пункту 4.1. Методики споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відео зйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення. В акті вказано, що до нього додається відеозйомка, але суду вона як доказ не надана, що дає підстави сумніватися у достовірності відомостей занесених до акту.

3.6. Під час судового розгляду позивачем суду у якості доказу надано оригінал та копію акту про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року. У вказаному акті у розділі "Схема із зазначенням межі балансової належності (заповнюється обов`язково)" стоїть відмітка у пункті 2. Однак у другому примірнику, який був наданий відповідачу представниками позивача, після його заповнення за допомогою копіювального паперу, відсутня будь-яка відмітка у жодному пункті вказаного розділу. Свідок ОСОБА_5 у суді пояснила, що вона заповнювала вказаний акт на колінах, тому на примірнику відповідача не відобразилась відмітка у вказаному пункті.

Проте відповідач вважає, що на примірнику позивача відмітка була проставлена не в момент заповнення, а пізніше, тому на її примірнику немає відбитку відмітки у пункті 2. Підтвердженням цього є той факт, що відомості внесені не до того пункту, який треба було відмітити, тобто зазначена в екземплярі позивача відмітка пункту схеми із зазначенням межі балансової належності не відповідала на той момент дійсності.

Непроставлення відмітки у вказаному розділі при заповненні акту представниками позивача та надання для підписання представнику власника вказаного акту у такому вигляді позбавило останнього права висловити зауваження в акті щодо обраного представниками позивача способу підключення будинку до електромережі (встановлення меж балансової належності) та є порушенням пункту 4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

3.7. Неможливо враховувати як доказ на підтвердження суми заборгованості протокол засідання комісії Костянтинівського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" № 490 від 07 лютого 2018 року, тому що в ньому вказана сума заборгованості, яка нарахована неправильно.

Вважає, що суд дав неправильну оцінку наданим сторонами доказам. Суд не прийняв до уваги жодного доказу наданого відповідачем. Суд прийняв лише докази, надані позивачем, а саме: показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є працівниками позивача та є пов`язаними особами і мають єдиний умисел на стягнення коштів з відповідача.

Суд зазначив, що обставин, які б ставили під сумнів покази свідка ОСОБА_5 , не встановлено. Але саме покази свідка ОСОБА_5 підпадають під сумнів, тому що саме вона заповнювала акт про порушення, який оспорюється відповідачем.

Відповідачем були надані фото та відеозаписи, на яких видно зображення кабелю вводу, який був ізольований, чотирьох жильний та без видимих розривів. Той факт, що саме за допомогою цього кабелю було здійснене підключення електроенергії до будинку відповідача підтвердили свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Вважає, що судом незаконно відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про долучення у якості доказу чотирьох жильного кабелю, який саме використовувався для підключення будинку відповідача, та огляду його за місцем знаходження. Саме стан цього кабелю є основним моментом спору, тому що від стану цього кабелю можливо було встановити чи правильні відомості були внесені до акту про порушення які використовувались позивачем для нарахування суми відшкодування. Тобто необхідно було оглянути цей доказ та встановити є на ньому розриви чи ні, як стверджувала свідок ОСОБА_5 , та взагалі що то був кабель (тобто був у наявності кабельний ввід), а не неізольований провід, як вказано та зазначено в акті про порушення (а.с. 55 - 57 т. 2).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 грудня 2019 року за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 відкрито апеляційне провадження (а.с. 64 - 67 т. 2).

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" просить рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Зазначає, що Акт про порушення № 216360 від 16.01.2018 року відповідає вимогам пункту 53 Правил та розділу 4 Методики, містить всі необхідні для розрахунку параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із відповідними зазначеннями.

Комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН проведено нарахування суми за Актом про порушення у розмірі 57 517,79 грн. за три роки (з 16 січня 2015 року по 16 січня 2018 року) згідно абзацу другому п/п "а" пункту 3.3 Методики, який передбачає, якщо споживач вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Виявити змонтовану приховану проводку-розетку контролер не має можливості, так як до компетенції контролера належить знімання показників електролічильника, а не технічна перевірка електропроводки споживача. Електромережа, де була вмонтована прихована проводка-розетка проходить в стіні всередині будівлі споживача, яка не обслуговується енергопостачальником. В Акті про порушення зазначено, що для виявлення порушення використовувалися спеціальні технічні засоби.

Докази які були надані відповідачем, це фото та відеозаписи, допит свідків, проведення експертизи, допит експертів, були досліджені судом відповідно до норм ЦПК України так само, як і докази надані позивачем. Суд неодноразово поновлював строк для подання доказів відповідачем для підтвердження обставин, на які відповідач посилався в своїх запереченнях, що свідчить про об`єктивність суду при розгляді справи (а.с. 77 - 79 т. 2).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 січня 2020 року справа була призначена до розгляду у судовому засіданні на 05 лютого 2020 року (а.с. 73 - 75 т. 2).

В судовому засіданні апеляційного суду 05 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Коваленко В.В., який діє на підставі ордера про надання правової допомоги серії АН № 1007089 від 26 листопада 2019 року (а.с. 94 т. 2), доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" Зайцева О.М., яка діє на підставі довіреності № 1300 від 09 грудня 2019 року (а.с. 82 т. 2), просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін відповідно до доводів, викладених у письмовому відзиві.

У судовому засіданні апеляційного суду 05 лютого 2020 року була оголошена перерва до 19 лютого 2020 року, а потім за клопотанням представника відповідача - адвоката Коваленка В.В. у зв`язку із його відрядженням та неможливістю явки до суду 19 лютого 2020 року - до 04 березня 2020 року.

У судовому засіданні апеляційного суду 04 березня 2020 року сторони свої правові позиції підтримали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Апеляційний суд вважає, що цим вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами, на час виникнення спірних правовідносин регулювалися статтею 714 ЦК України, статтями 26, 27 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин та втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 502), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656), із змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 14 жовтня 2010 року № 1338).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідач ОСОБА_1 визнає той факт, що вона є споживачем електричної енергії за об`єктом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником цього житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2011 року (а.с. 12 - 13 т. 1).

Між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 10 вересня 2013 року був укладений договір на користування електричною енергією № 260112058 (а.с. 15 - 16 т. 1).

Згідно Статуту АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" в редакції, яка затверджена річними загальними зборами акціонерів ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" 20 квітня 2018 року, цей Статут є новою редакцією Статуту ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго". Товариство є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов`язані з набранням чинності Законом України "Про акціонерні товариства". Товариство є правонаступником ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

На ім`я споживача ОСОБА_1 за цією адресою АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 17 - 18).

Відповідно до статей 26, 27 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно із Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР "Про електроенергетику" з 11 червня 2017 року втратив чинність, крім визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених статтею 1, абзаців першого і другого частини другої статті 12, статей 15, 15^{1, 17, які втратили чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії - з 1 липня 2019 року.}

^{Відповідно до статті 77 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11 червня 2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.}

^{Відповідно до пункту 37 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПКЕЕН), енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.}

^{Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.}

^{Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.}

^{Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 731 та від 23 серпня 2016 року № 591) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.}

^{У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.}

^{Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.}

^{Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.}

^{Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.}

^{Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.}

^{У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.}

^{У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.}

^{У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).}

^{Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.}

^{Згідно акту про порушення ПКЕЕН № 216360 від 16 січня 2018 року представниками Костянтинівського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" інженером ГТА ОСОБА_3 , електромонтером ОСОБА_4 , електромонтером ОСОБА_5 , за участю споживача (уповноваженої ним особи) ОСОБА_2 під час перевірки встановлено, що споживач ОСОБА_1 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушила Правила користування електричною енергією для населення, а саме, самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника (змонтована прихована проводка-розетка; при включенні напруги на зазначену розетку диск лічильника не обертається, при вимкненні запобіжників напруга в розетці є), виявити яке представники постачальника електроенергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Місце самовільного підключення - вхідні дроти до приладу обліку за панеллю електричного лічильника. З метою виявлення використовувалися спеціальні технічні засоби - дистанційний вимірювач току, двополюсний покажчик напруги. Електрична енергія споживається, електричним лічильником не враховується (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Порушення ПКЕЕН зазначене в акті № 216360 від 16 січня 2018 року у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердили свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які пояснили, що вони проводили перевірку дотримання вимог ПКЕЕН у домоволодінні відповідача. Перед проведенням перевірки вони пред`явили службові посвідчення та з дозволу ОСОБА_2 , який був присутнім у домоволодінні, почали проводити перевірку. Під час проведення перевірки ними було виявлено самовільне підключення, а саме змонтована прихована проводка-розетка, яка була пред`явлена ОСОБА_2 , який хвилювався, однак проти виявленого порушення не заперечував. Далі ними була усунена прихована проводка-розетка та складений Акт про порушення ПКЕЕН.}

^{Згідно пункту 1 ПКЕЕН самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.}

^{Згідно акту про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року об`єкт споживача ОСОБА_1 самовільно підключено до електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, а саме, змонтована прихована проводка-розетка; при включенні напруги на зазначену розетку диск лічильника не обертається, при вимкненні запобіжників напруга в розетці є), електрична енергія споживається, електричним лічильником не враховується.}

^{Згідно пункту 9 ПКЕЕН споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків передбачених цими Правилами.}

^{Тобто, акт про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року підтверджує факт порушення споживачем ОСОБА_1 . Правил користування електричною енергією для населення, а саме, споживання електричної енергії без засобів обліку, що відповідачем та її представником фактично визнається.}

^{Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що акт про порушення №216360 від 16 січня 2018 року не є належним доказом, оскільки складений з грубим порушенням діючого законодавства, є необгрунтованими.}

^{Акт про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року має три підписи представників енергопостачальника (а.с. 6-7 т. 1), тобто відповідно до пункту 53 ПКЕЕН акт вважається дійсним.}

^{Крім того, акт підписаний батьком відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який знаходився у будинку під час перевірки та підписав акт без будь-яких зауважень (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що перед складанням акту ОСОБА_2 не повідомили, що він має право внести зауваження та заперечення до акту, не свідчать про недійсність акту.}

^{В акті після графи "З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" на цій же сторінці, де розписався ОСОБА_2 після його підпису є графа "Зауваження до складеного акту", а тому ОСОБА_2 , який є особою середнього віку (1960 року народження), навіть якщо йому і не роз`яснили його право внести до акту відповідні зауваження, маючи базову середню освіту (9 класів) та добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки, мав прочитати акт та при підписанні акту внести свої зауваження у графу"Зауваження до складеного акту".}

^{Будучи допитаним судом першої інстанції в якості свідка, ОСОБА_2 пояснив, що акт він підписав без примусу та зауважень. Факт порушення не заперечував та пояснив, що 16 січня 2018 року працівниками позивача у домоволодінні відповідача було виявлено приховану розетку. Проте, зазначена розетка була змонтована ще попередніми власниками будинку, вони про неї не знали та нею не користувалися, оскільки вона знаходиться в незручному місці.}

^{Апеляційний суд зазначає, що у разі самовільного підключення встановлення особи, яка здійснила таке підключення, для настання відповідальності не має правового значення, оскільки електрична енергія використовувалася споживачем і тому саме він має відшкодувати вартість спожитої без обліку електричної енергії.}

^{Будь-яких доказів на спростування акту про порушення ПКЕЕН відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.}

^{Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.}

^{Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.}

^{Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.}

^{Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.}

^{Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.}

^{Відповідно до статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.}

^{Враховуючи зазначене, суд першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року представниками ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" складено у відповідності до пункту 53 ПКЕЕН та про доведеність факту порушення споживачем ОСОБА_1 . Правил користування електричною енергією для населення - самовільного підключення об`єкту споживача ОСОБА_1 до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку, а відповідно використання нею не облікованої електричної енергії.}

^{Доводи апеляційної скарги відповідача про упередженість суду є необґрунтованими. Саме за клопотанням відповідача суд розглянув справу з повідомленням сторін. Суд неодноразово за клопотанням відповідача поновлював їй строк на вчинення відповідних процесуальних дій - на подання відзиву на позовну заяву, на подання нових доказів, що підтверджується відповідними ухвалами суду (а.с. 35 - 36, а.с. 50 - 51, а.с. 103, а.с. 140 - 141, а.с. 248 т. 1). Тобто, суд відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України сприяв відповідачу в реалізації нею прав, передбачених цим Кодексом.}

^{Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.}

^{Згідно протоколу засідання комісії Костянтинівського РЕМ ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", правонаступником якого є АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", від 07 лютого 2018 року № 490 по розгляду акту про порушення ПКЕЕН № 216360 від 16 січня 2018 року комісія дійшла висновку, що акт складено у відповідності з вимогами пункта 53 ПКЕЕН, розрахунок вартості недорахованої електроенергії проведено згідно з п. 3.1.6. Методики та вартість необлікованої електроенергії за період з 16.01.2015 року по 16.01.2018 року становить 57 517,79 грн. (а.с. 8зв т. 1). Споживач ОСОБА_1 була присутня на комісії при розгляді акту про порушення, що підтверджується її підписом у протоколі (а.с. 8зв т. 1).}

^{Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення, регламентується розділом 3 Методики.}

^{Відповідно до пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення, зокрема, таких порушень ПКЕЕН:}

^{1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);}

^{2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;}

^{3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів);}

^{4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку;}

^{5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку;}

^{6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника;}

^{7) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.}

^{У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.}

^{У споживача ОСОБА_1 виявлено порушення, зазначене у п/п 6 пункту 3.1 Методики, а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.}

^{Згідно акту про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року представниками енергопостачальника місце самовільного підключення до відповідних мереж було виявлено - це вхідні дроти до приладу обліку за панеллю електричного лічильника, про що зазначено в акті про порушення як при описі порушення, так і у схемі електропостачання споживача (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Відповідно до пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:}

^{за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;}

^{за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;}

^{за кількістю днів:}

^{а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.}

^{Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.}

^{Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.}

^{б) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення;}

^{в) у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням ПКЕЕН - із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки;}

^{г) у разі використання споживачем "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, - із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.}

^{Відповідно до пункту 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики.}

^{Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.}

^{Відповідно до пункту 2.6 Методики (формула 2.7 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п. t вик.с.п. (2.7), де:}

^{- P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj; у разі підключення до трьох фаз P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cosj;}

^{- I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А;}

^{- U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;}

^{- cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;}

^{- t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби.}

^{Згідно пункту 3 "Результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень" акту про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року у схемі самовільного підключення до мережі був використаний двожильний мідний провід з поперечною площею перерізу 2,5 кв. мм (2 х 2,5кв. мм) (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду підтвердив, що провід, що був використаний у схемі самовільного підключення від безоблікової розетки до електромережі, був двожильний, що підтверджує дані акту про порушення.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що в акті не зазначено яким чином було встановлено матеріал проводу та товщина проводу, є необґрунтованими.}

^{Що стосується матеріал проводу, то відповідно до Правил улаштування електроустановок проводи мають мідні та алюмінієві жили, що може визначити будь-яка особа, яка має навіть базову середню освіту.}

^{Доказів про те, що матеріал проводу самовільного підключення був інший, ніж мідь, про що зазначено в пункті 3 акту, відповідачем суду не надано.}

^{В пункті 3 акту зазначено, що товщина проводу вимірювалася штангенциркулем ШЦ - 1 інвентаризаційний номер 71208271, який пройшов повірку 16 червня 2017 року (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Крім того, позивачем суду було надано свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 775 від 16 червня 2017 року (а.с. 78 т. 1).}

^{Виходячи з перерізу двожильного мідного проводу 2,5 кв. мм (2 х 2,5кв. мм), що зазначено у пункті 3 акту про порушення, сила струму, який може ними протікати, відповідно до таблиці 1.3.4 глави 1.3 Правил улаштування електроустановок складає 25А, тобто позивачем у пункті 3 акту визначена вірно.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що в акті не вказана потужність струмоприймачів, а навпаки вказаний холодильник, який взагалі не працює, та утюг, якого не було, що впливає на розрахунок заборгованості, є необґрунтованими.}

^{Відповідно до формули 2.7 Методики на розрахунок заборгованості впливає добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення. В пункті 3 акту зазначено матеріал проводу та переріз проводу (кабелю), якими здійснене самовільне підключення.}

^{Добовий обсяг споживання залежить від потужність самовільного підключення (кВт), що у цій справі (при підключенні до однієї фази) визначається за вищенаведеною формулою: P с.п. = I · U ном.фаз. · cosj, виходячи з якої на розрахунки вартості не облікованої електричної енергії не впливає чи був у відповідача утюг та холодильник.}

^{В розрахунку позивача потужність самовільного підключення без врахування cosj визначена - 5,5 кВт, виходячи з добутку сили струму (25А) та номінальної фазної напруги 220кВ) (25А х 220 кВ), що відповідає саме формулі (2.7) Методики.}

^{Згідно протоколу засідання комісії № 490 від 07 лютого 2018 року (а.с. 8зв т. 1) та детального розрахунку збитків за актом про порушення № 216360 від 16 січня 2018 року (а.с. 9 т. 1) при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії відповідачем застосовано cos j = 0,9 та відповідно до пункту 3.5 Методики час використання самовільного підключення протягом доби - 8 год., з урахуванням чого добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п.), складає 39,60 кВт/год (5,5 кВт х 0,9 х 8 год.), який позивачем визначено правильно.}

^{В детальному розрахунку суми вартості не облікованої електричної енергії (а.с. 9 т. 1) позивачем зазначено тарифи для населення, що діяли в період з 16 січня 2015 року по 16 січня 2018 року, за який був розрахований розмір вартості не облікованої електричної енергії та які були застосовані при розрахунку, кількість електричної енергії в кожному місяці, яка використана через прилад обліку (К) та кількість необлікованої електричної енергії за кожним з тарифів. Апеляційним судом зазначений розрахунок в цій частині перевірено та його невідповідність вимогам Методики не встановлена.}

^{Апеляційний суд вважає, що позивачем правильно визначена і кількість днів, яка відповідно до встановленого актом № 216360 від 16 січня 2018 року порушення визначається згідно з другим абзацом підпункту "а" пункту 3.3 Методики з дати останньої технічної перевірки приладу обліку, але не більше ніж за три роки.}

^{В той же час, абзац 2 підпункту "а" пункту 3.3 Методики на відміну від абзацу 1 цього підпункту не містить посилань на конкретні підпункти пункту 3.1 і застосовується у випадку, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.}

^{Тобто, порушення, до яких застосовуються норми абзацу 2 підпункту "а" пункту 3.3 Методики, є іншими діями, які вчинив споживач, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, і їх виявити представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, у тому числі самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.}

^{Крім того, жоден інший з абзаців та підпунктів пункту 3.3. Методики не визначає кількість днів, за яку необхідно проводити нарахування при виявленні такого порушення Правил користування електричною енергією для населення як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.}

^{Згідно п. 1 ПКЕЕН контрольний огляд вузла обліку - візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій;}

^{технічна перевірка - виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам.}

^{Згідно з пунктом 1.2 ПКЕЕ прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.}

^{Технічна перевірка приладу обліку здійснюється енергопостачальником не рідше одного разу на три роки.}

^{Контрольне знімання показників приладів обліку енергопостачальник зобов`язаний проводити не менше як один раз на шість місяців відповідно до затверджених графіків.}

^{З матеріалів справи встановлено, що при огляді жилого будинку відповідача було виявлено самовільне підключення електричної проводки та розетки поза приладом обліку електричної енергії та приховано (під стелею), яке було виявлено 16 січня 2018 року лише за допомогою спеціальних технічних засобів - дистанційного вимірювача струму та двополюсного показчика напруги, що підтверджується актом № 216360 від 16 січня 2018 року (а.с. 6 - 7 т. 1).}

^{Для виявлення самовільно підключеного проводу та розетки до електромережі представники енергопостачальника використовували спеціальні технічні засоби та провели демонтаж панелі приладу обліку, тобто виявлене самовільне підключення виявити візуально було не можливо, що підтверджує, що при контрольному огляді приладу обліку виявити самовільне підключення представники постачальника електричної енергії не мали можливості. Отже, враховуючи прихований спосіб самовільного підключення поза приладом обліку електроенергії, розрахунок збитків, завданих енергопостачальнику, необхідно здійснювати відповідно до абзацу 2 підпункту "а" пункту 3.3 Методики.}

^{Саме така правова позиція, була викладена Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження від 08 травня 2018 року у справі № 309/188/15-ц, у постановах від 05 вересня 2018 року у справі № 204/1348/15-ц та від 10 квітня 2019 року у справі № 183/281/13-ц, що стосуються визначення обсягу самовільно спожитої електричної енергії у разі порушення підпунктів 5, 6 пункту 3.1 Методики.}

^{А у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 552/5247/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми завданих позивачу збитків суди посилались на пункт 2.7 Методики, відповідно до якого розрахунок загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії здійснюється у разі порушення підпункту 5 пункту 2.1 Методики, яким передбачено таке порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, тобто порушення, яке можливо встановити без демонтажу конструкції, відкритим способом, які представник електропостачальника може виявити візуально. Судами не враховано, що порушення ПКЕЕН, виявлене у відповідача, було вчинене прихованим способом, що візуально виявити неможливо, а тому, враховуючи такий спосіб підключення, розрахунок збитків, завданих енергопостачальнику, необхідно здійснювати відповідно до пункту 3.3 Методики. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 05 вересня 2018 року у справі № 204/1348/15-ц і підстав для відступлення від цього висновку немає.}

^{Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин пункт 2.7 Методики, згідно якого для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення, є необґрунтованими та спростовуються правовими висновками Верховного Суду.}

^{Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.}

^{Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики, а не за пунктом 2.7 Методики, яким відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу.}

^{Формула (2.7) Методики визначена пунктом 2.6 Методики, а саме: W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., яка визначає добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год), тобто величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), а не кількість днів споживання.}

^{Відповідно до пункту 2.7 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за наявності Договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.с.п.н., кВт·год) визначається за формулою W доб.с.п.н. = P с.п. · t вик.с.п. · K в, (2.10)}

^{де P с.п. (кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9) Методики, але виходячи з найменшої з величин:}

^{номінального струму спрацювання ввідного комутаційного апарата, установленого у споживача (у разі наявності такого та за умови збереження пломб, якими він опломбований), А;}

^{номінального первинного струму трансформатора (трансформаторів) струму (якщо він (вони) задіяний (задіяні) у схемі обліку), А;}

^{максимального струму лічильника, при якому нормується його похибка (якщо трансформатор (трансформатори) струму в схемі обліку не задіяний (не задіяні)), А;}

^{t вик.с.п. (день) та K в визначаються відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Методики.}

^{Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.}

^{Отже, пункт 2.7 Методики визначає формулу (2.10) Методики, яка до спірних правовідносин не застосовується, оскільки регулює визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28. Акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, представниками енергопостачальника не складався.}

^{Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №234/15106/15-ц з обґрунтуванням необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 2.7 Методики, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є неправильним, оскільки правовий висновок у справі 234/15106/15-ц зроблений на підставі інших фактичних обставин.}

^{Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 17 - 18 т. 1), довідки позивача (а.с. 79 т. 1) технічна перевірка у будинку споживача ОСОБА_1 протягом останніх трьох років не здійснювалася, а тому перерахунок за спожиту електричну енергію споживачу здійснено на підставі підпункту 6 пункту 3.1, абзацу другого підпункту "а" пункту 3.3 Методики за три роки правильно.}

^{Доказів, які б спростовували той факт, що протягом останніх трьох років до 16 січня 2018 року технічна перевірка у будинку споживача ОСОБА_1 не здійснювалася, відповідачем суду не надано.}

^{Враховуючи вищезазначене, для розрахунку вартості не облікованої електричної енергії у разі вчинення споживачем інших дій, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, тобто при порушенні схеми обліку, що має місце у цій справі, не має юридичного значення межа балансової належності: чи це точка кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або трубостояку (при повітряному вводі (пункт 2 схеми), чи це наконечники кабелю живлення або ізольованого проводу на ввідному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований у середині будівлі (пункт 4 схеми), які зазначено в акті про порушення у розділі "Схема із зазначенням межі балансової належності" (а.с. 6 - 7 т. 1), оскільки як у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 та 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за однією і тією ж формулою (2.7) Методики та за однією і тією ж кількістю днів.}

^{Той факт, що у примірнику акту про порушення, який був виданий відповідачу, у розділі "Схема із зазначенням межі балансової належності" відсутня позначка щодо схеми підключення електропостачання будинку, не спростовує факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення.}

^{Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії позивачем здійснено відповідно до пункту 3.3. Методики за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який був розрахований розмір вартості не облікованої електричної енергії, та за кількістю днів за три роки з 16 січня 2015 року по 16 січня 2018 року, оскільки енергопостачальником протягом останніх трьох років технічна перевірка в будинку споживача ОСОБА_1 не здійснювалася. Вартість не облікованої електричної енергії в протоколі засідання комісії № 490 від 07 лютого 2018 року енергопостачальником визначена у розмірі 57 517,79 грн. правильно.}

^{Доводи апеляційної скарги про неправильний розрахунок вартості не облікованої електричної енергії, недоведеність суми заборгованості за не обліковану електричну енергію є необґрунтованими.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про долучення у якості доказу чотирьох жильного кабелю, який саме використовувався для підключення будинку відповідача, та огляду його за місцем знаходження, є необґрунтованими. Відповідач вважає, що саме стан цього кабелю є основним моментом спору, тому що від стану цього кабелю можливо було встановити чи правильні відомості були внесені до акту про порушення, які використовувались позивачем для нарахування суми відшкодування, тобто необхідно було оглянути цей доказ та встановити є на ньому розриви, як стверджувала свідок ОСОБА_12 , чи ні та взагалі що то був кабель (тобто був у наявності кабельний ввід, а не неізольований провід, як вказано та відмічено в акті про порушення. Проте, як зазначено вище, для визначення вартості не облікованої електричної енергії у разі вчинення споживачем інших дій, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, що має місце у цій справі, не має юридичного значення межа балансової належності, для визначення якої відповідачем і було заявлено зазначене клопотання з метою на місці встановити чи то був кабельний ввід при відгалуженні від лінії електропередачі, про що зазначено в пункті 4 розділу "Схема із зазначенням межі балансової належності" акту про порушення, чи то був неізольований провід при відгалуженні від лінії електропередачі, про що зазначено в пункті 2 розділу "Схема із зазначенням межі балансової належності" акту про порушення.}

^{Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано як доказ відеозапис на якому було зафіксовано порушення з боку відповідача, про який йдеться в акті про порушення, що судом не враховано при оцінці показань свідка ОСОБА_5 , яка заповнювала акт про порушення та в цьому акті у розділі "Схема із зазначенням межі балансової належності (заповнюється обов`язково)" стоїть відмітка у пункті 2 межі балансової належності, в той час як у другому примірнику, який був наданий відповідачу представниками позивача, після його заповнення за допомогою копіювального паперу, відсутня будь-яка відмітка у жодному пункті вказаного розділу, не спростовують висновків суду, оскільки як вже зазначалося вище у цій справі визначення межі балансової належності саме у цій справі не впливає на розрахунки не облікованої електричної енергії.}

^{Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).}

^{Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач безобліково споживала електричну енергію і тим самим завдала позивачу збитки. Судом належним чином оцінено наданий позивачем розрахунок завданої шкоди, правильність якого у свою чергу відповідачем не спростовано.}

^{Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.}

^{Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду - без змін, підстави для зміни розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, відсутні.}

^{Відповідачем ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги судовий збір не сплачувався. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 грудня 2019 року вона від сплати судового збору у сумі 2 643,00 грн. за подання апеляційної скарги звільнена (а.с. 64 - 67 т. 2).}

^{Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.}

^{Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, компенсуються за рахунок держави.}

^{Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову у даній справі складає 57 517,79 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, в якому позивачем була подана позовна заява.}

^{Відповідно до статті 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762 гривні.}

^{Отже, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України постанова апеляційного суду у цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, якщо: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.}

^{Керуючись статтями 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -}

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 05 березня 2020 року.

Головуючий суддя: Л.І. Соломаха

Судді: О.В. Агєєв

О.Д. Канурна