ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №2а-1670/1388/12

адміністративне провадження №К/9901/19170/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «Стандарт Авто» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року у справі №2а-1670/1388/12 за позовом Приватного підприємства «Стандарт Авто» до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - Відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання рішення нечинним, -

УСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Приватне підприємство "Стандарт Авто" (далі - підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - Відділ освіти Глобинської РДА Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 січня 2012 року №02-10-рш у справі №02-01-50/112-2011, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 34000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року адміністративний позов ПП "Стандарт Авто" задоволено. Рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 січня 2012 року №02-10-рш у справі № 02-01-50/112-2011 визнано протиправним та скасовано.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПП "Стандарт Авто" відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року касаційну скаргу ПП "Стандарт Авто" задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року скасовано, провадження у справі закрито.

При цьому, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті 60 Закону України від 11 січня 2001 року №2210-III "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Тому, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб`єктів господарювання сум штрафів та пені у зв`язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих законів України. Крім цього, суд зазначив, що пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ПП «Стандарт Авто» звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), визначено підстави для подання заяви про перегляд судових рішень.

Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу;

5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Як вбачається із змісту заяви, у підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, визначених пунктом 2 частини 1 ст. 237 КАС України, підприємство додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2013 року (К/9991/53677/12). Заявник зазначає, що під час розгляду правомірності рішення АКУ від 24.01.2012 №02-10-рш, суд касаційної інстанції підтримав позицію апеляційного суду про відсутність підстав для його скасування, при цьому розглянув вказаний спір як публічно-правовий.

В обгрунтування іншої підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, визначеної п. 5 ч.1 ст. 237 КАС України, заявник додає постанову Верховного Суду України від 07 жовтня 2008 року (справа №21-1476во07), відповідно до висновків якої адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності АМКУ та його органів як суб`єктів владних повноважень. Заявник зазначає також, що у справі №3-256гс15 Верховний Суд України висловив протилежну правову позицію та з посиланням на частину 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вказав про право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення АМКУ повністю або частково у двохмісячний строк з дня одержання рішення саме до господарського суду.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Стандарт Авто" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 681645 . Згідно з Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП "Стандарт Авто" має право займатися такими видами діяльності згідно КВЕД: 50.30.2 Роздрібна торгівля автотоварами; 50.10.2 Роздрібна торгівля новими і уживаними автомобілями; 50.20.2 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення; 60.23.0 Інші автомобільні пасажирські перевезення; 45.25.9 Інші спеціальні будівельні роботи; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі.

24 листопада 2011 року на підставі наказу Голови Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22 листопада 2011 року №82-вп комісією проведено позапланову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ПП "Стандарт Авто" під час участі у процедурі закупівлі за державні кошти, а саме: закупівлі відділом освіти Глобинської РДА Полтавської області автомобілів спеціальних та спеціалізованих (код 34.10.5) (ГАЗ-322132-218) шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій.

За результатами перевірки 28 листопада 2011 року складено акт позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції ПП "Стандарт Авто", у висновках якого зазначено, що у результаті опрацювання отриманих від ПП "Стандарт Авто" документів та матеріальної діяльності та участі підприємства у процедурі закупівлі Відділом освіти Глобинської РДА Полтавської області автомобілів спеціальних та спеціалізованих (код 34.10.5) (ГАЗ-322132-218), підтвердились виявлені раніше ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів зазначеної процедури запиту цінових пропозицій.

На підставі висновків вказаного акту, 24 січня 2012 року адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесла рішення 02/10-рш, яким за порушення законодавства про захист економічної конкуренції до ПП "Стандарт Авто" застосовано штрафні санкції в сумі 34 000 грн.

Тобто, предметом розгляду у справі, що розглядається є правомірність рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким до позивача застосовано штрафні санкції.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України від 26 листопада 1993 року №3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон №3659-XII) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону №3659-XII для реалізації завдань, покладених на АМК, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення АМК, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

За приписами статті 22 Закону №3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу АМК, голови територіального відділення АМК, уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання (ст. 221 Закону №3659-XII).

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом №2210-III, який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

За змістом частини 2 статті 60 Закону №2210-III рішення АМК, адміністративної колегії АМК та державного уповноваженого АМК оскаржуються до Господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Таким чином, спір у цій справі виник з приводу рішення територіального органу АМК, пов`язаного з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на зазначене, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається про закриття провадження у справі ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, а тому у задоволенні заяви підприємства слід відмовити.

Що стосується посилання заявника на іншу підставу перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року, визначену у п.5 ч.1 ст. 237 КАС України, а саме - невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, слід зазначити про таке.

Частиною 4 статті 238 КАС України визначено, що заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Однак, як вбачається із заяви, рішення на яке посилається заявник, прийнято Верховним судом України 07 жовтня 2008 року (справа №21-1476во07), тобто у строк більше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

З огляду на зазначене, судом відхиляються також доводи заявника про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

За змістом частини 1 статті 244 КАС України, Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Стандарт Авто» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Дашутін

Судді О.В. Кашпур

Н.В. Шевцова