Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 р. № 520/12676/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (64207. Харківська область, м.Балаклія, вул. Соборна, 98, код ЄДРПОУ 38610896) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», в якому просить суд :

- визнати незаконним рішення ЛКК КНП БРР ХО “Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” та скасувати Висновок ЛКК №154 від 30.10.2019 р.;

- зобов`язати ЛКК КНП БРР ХО “Балаклійський районний центр первинної медико- санітарної допомоги”, за місцем проживання дитини, прийняти рішення згідно чинного законодавства України про забезпечення дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на безоплатній основі, реабілітаційними засобами: ортопедичним взуттям, ортопедичними устілками, ортопедичними супінаторами, меблі - шведська стінка для фізичних вправ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем незаконно винесено Висновок ЛКК КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" № 154 від 30.10.2019 р., у якому зазначено, що дитина позивача не потребує ортопедичного взуття, устілок, супінаторів, меблі-шведська стінка на безоплатній основі згідно постанови КМУ № 806 від 14.08.2019 року.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірний Висновок є законним на підставі Постанови КМУ № 806 від 14.08.2019 р. "Про внесення змін до деяких постанов Квбінету Міністрів України" Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затверджений постановою КМУ від 05.04.2012 № 321, викладеним в новій редакції.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановив.

15.10.2019 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернулась до сімейного лікаря ОСОБА_4 КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з приводу порушень опорно-рухового апарату в зв`язку з деформацією обох стоп.

17.10.2019 року отримано заключення лікаря рентгенолога ОСОБА_5 на дитину ОСОБА_6 з діагнозом - "Плоскостопість обох стоп другого ступеню".

22.10.2019 року позивач звернулась до лікаря травматолога-ортопеда дитячого відділення НАМН України ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. ОСОБА_7 " ОСОБА_8 , де ОСОБА_9 поставлена на диспансерний облік з оформленням Форми 025/о "Медичної карти амбулаторного хворого" за № П-225397, отримано Довідку травматолога-ортопеда ОСОБА_8 з встановленням діагнозу "Плосковальгусна деформація стоп ІІ ступеню (М 21.4).

За результатом проведеного огляду лікарем рекомендовано ЛФК, масаж, ЕСМ, устілки-супінатори, ортопедичне взуття, рекомендовано зробити рентген знімки хребта на обстеження дитини з приводу сколіозу.

08.11.2019 року у лікаря травматолога-ортопеда ОСОБА_8 на підставі додатково наданих рентген знімків позивачем отримано Консультативний висновок №П-225397 Інституту ОСОБА_10 з встановленням ОСОБА_9 діагнозів, з обов`язковим зазначенням кодів МКХ-10 "Комбінований сколіоз -ІІ (другої) степені (М 41.1), Плосковальгусна деформація стоп - ІІ (другого) ступеню (М 21.4)".

25.10.2019 року позивачем отримано заключення лікаря рентгенолога ОСОБА_11 на дитину ОСОБА_9 з визначенням "Правобічний сколіоз другого ступеню".

29.10.2019 року позивачем отримано Консультаційний висновок спеціаліста (Ф 028/о) травматолога- ортопеда КНП БРРХО "Балаклійська ЦКРЛ" ОСОБА_12 , яким встановлено діагноз ОСОБА_13 деформація обох стоп ІІ (другого) ступеню (М-21.41)", "С подібний правобічний сколіоз грудного відділу хребта ІІ (другого) ступеню", лікарем дитина поставлена на диспансерний облік у КНП БРРХО "Балаклійська ЦКРЛ" з оформленням Форми 025/о "Медичної карти амбулаторного хворого".

Лікарем рекомендовано санаторно-курортне лікування, ЛФК, масаж, ЕСМ, устілки-супінатори, ортопедичне взуття, рекомендовано меблі для заняття фізичними вправами - "стінка шведська", рекомендовано розглянути питання про надання дитині інвалідності, розглянути ЛКК на 1 рівні у сімейного лікаря.

30.10.2019 року була скликана Лікарсько-консультативна комісія КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з приводу надання ОСОБА_9 на безоплатній основі згідно чинного законодавства України ортопедичного взуття, ортопедичних устілок, ортопедичних супінаторів, меблі-шведська стінка для виконання фізичних вправ, на якій було прийнято рішення: "Не потребує ортопедичного взуття, устілок , супінаторів, меблі-шведська стінка на безоплатній основі згідно Постанови КМУ № 806 від 14.08.2019 р. " висновок ЛКК КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" № 154 від 30.10.2019 р.

Не погодившись з вказаним висновком позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку, суд зазначає наступне.

Положення про лікарсько-консультативну комісію затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917.

За змістом п. 3 Положення №917 лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центральна комісія МОЗ утворюється та функціонує за рішенням МОЗ у порядку, встановленому Міністерством.

Склад центральної комісії МОЗ та її чисельність затверджуються МОЗ.

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров`я місцевих держадміністрацій.

У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.

До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.

У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Відповідно до п. 7 Положення №917 комісії визначають:

наявність стійкого розладу функцій організму та відповідно можливі обмеження життєдіяльності дитини під час взаємодії із зовнішнім середовищем;

категорію “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати працездатності (у відсотках) у дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві ;

потребу дитини з інвалідністю у забезпеченні її технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань;

потребу дитини з інвалідністю у медичній допомозі та соціальних послугах, в тому числі додатковому харчуванні, у забезпеченні лікарськими засобами, постійному сторонньому догляді, диспансерному нагляді, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування тощо;

ступінь стійкого обмеження життєдіяльності для направлення дитини з інвалідністю до реабілітаційних установ та інших установ, що здійснюють соціальне обслуговування.

Згідно статті 26 Закону України "Про охорону дитинства" дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров`я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.

Діти з інвалідністю мають право на безоплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення, а також забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами індивідуальної корекції відповідно до законодавства.

Порядок забезпечення засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю здійснюється відповідно до вимог Постанови КМУ № 321 від 05.04.2012 р.

Відповідно п. 2 даного Порядку до технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад (далі - органи соціального захисту населення), належать: протезно-ортопедичні вироби, в тому числі ортопедичне взуття; спеціальні засоби для самообслуговування та догляду; засоби для пересування; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому; меблі та оснащення; спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.

Особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, діти з порушеннями опорно-рухового апарату (далі - діти віком до 18 років) забезпечуються протезно-ортопедичними виробами (за винятком ортопедичного взуття). (абз. 14 п. 2 Рорядку).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, а також інші окремі категорії населення (діти віком до 18 років, а також особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, особи похилого віку, жінки, дівчата після мастектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз, постраждалі внаслідок антитерористичної операції) (далі - інші особи) мають право на безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до Законів України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, “Про охорону дитинства”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, “Про загальну середню освіту” і “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Пункт 6 Порядку передбачає, що медичні показання для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, а також для виплати компенсації, у тому числі для надання реабілітаційних послуг, визначають для: осіб з інвалідністю - медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) з оформленням індивідуальної програми; дітей з інвалідністю та інших осіб, за винятком постраждалих внаслідок антитерористичної операції, яким не встановлено інвалідність, - лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛКК) або клініки Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (далі - клініка УкрНДІпротезування) з оформленням відповідного висновку; осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які досягли шестирічного віку (для забезпечення кріслами колісними з електроприводом для пересування у приміщенні); осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю з 14 років (для забезпечення кріслами колісними з електроприводом для пересування поза межами приміщення або електроскутером) - обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, республіканська в Автономній Республіці Крим МСЕК з оформленням відповідного медичного висновку із зазначенням засобу реабілітації (крісло колісне з електроприводом або електроскутер); постраждалих внаслідок антитерористичної операції, яким не встановлено інвалідність, - військово-лікарські комісії (далі - ВЛК) з оформленням відповідного рішення чи ЛКК з оформленням відповідного висновку.

Медичні показання визначаються на підставі переліку діагнозів відповідно до найменування технічних та інших засобів реабілітації, що затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я.

Як встановлено судом під час дослідження матеріалів даної справи, 30.10.2019 року скликана Лікарсько-консультативна комісія КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з приводу надання ОСОБА_9 на безоплатній основі згідно чинного законодавства України ортопедичного взуття, ортопедичних устілок, ортопедичних супінаторів, меблі-шведська стінка для виконання фізичних вправ, на якій було прийнято рішення: "Не потребує ортопедичного взуття, устілок , супінаторів, меблі-шведська стінка на безоплатній основі згідно Постанови КМУ № 806 від 14.08.2019 р. " про що зазаначено у Висновку ЛКК КНП БРРХО "Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" № 154 від 30.10.2019.

Представник відповідача у відзиві на позов, як на обґрунтованість спірного висновку, посилається на абз.14 п. 2 Порядок забезпечення засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю здійснюється відповідно до вимог Постанови КМУ № 321 від 05.04.2012 р., однак не прийняття до уваги положень п. 3 даного Порядку ним не обґрунтовано.

Проте, суд звертає увагу, що у спірному висновку відповідача № 154 від 30.10.2019 року не зазначено причини відмови у наданні дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ортопедичного взуття, ортопедичних устілок, ортопедичних супінаторів, меблі-шведська стінка для виконання фізичних вправ на безоплатній основі, згідно Постанови КМУ № 806 від 14.08.2019 р., не має посилання на норма закону на підставі якої прийнято рішення про відмову, що в свою чергу не дає можливості суду зробити висновок про його обґрунтованість.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що з метою відновлення прав позивача суд вважає за необхідне скасувати спірний висновок, а також вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України та зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути питання про надання дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ортопедичного взуття, устілок, супінаторів, меблів - шведська стінка на безоплатній основі.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ЛКК КНП БРР ХО “Балаклійський районний центр первинної медико- санітарної допомоги”, за місцем проживання дитини, прийняти рішення згідно чинного законодавства України про забезпечення дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на безоплатній основі, реабілітаційними засобами: ортопедичним взуттям, ортопедичними устілками, ортопедичними супінаторами, меблі - шведська стінка для фізичних вправ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.18 у справі №826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання про забезпечення дитини на безоплатній основі, реабілітаційними засобами віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене вище, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", у суду відсутні підстави для відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (64207. Харківська область, м.Балаклія, вул. Соборна, 98, код ЄДРПОУ 38610896) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок лікарсько-консультативної комісії КНП БРР ХО “Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” №154 від 30.10.2019 р.

Зобов`язати Лікарсько-консультативну комісію Комунального некомерційного підприємства Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» повторно розглянути питання про надання дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ортопедичного взуття, устілок, супінаторів, меблів - шведська стінка на безоплатній основі.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.