КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3076/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач : товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, 3, код ЄДРПОУ 38572311)

відповідач: Кіровоградська митниця ДФС (25030, м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза (Лавандова), 27-Б, код ЄДРПОУ 39640963)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (надалі - ТОВ "Сідвелс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Сідвелс" під час митного оформлення товару – тертої соняшникової маси, яка використовується як сировина при виробництві халви, визначено код УКТ ЗЕД 2008191900, проте відповідачем товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 1206009100 як "насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене: лущене; у лушпинні сірого кольору та з білими смугами", що потягло для позивача збільшення митних платежів. Позивач стверджує, що заявлений до митного оформлення товар є продуктом переробки насіння соняшника, яке піддавалося термічній обробці (приготуванню), і придатний тільки для специфічного застосування, а саме для приготування халви, тож правильно класифікований ним у товарній позиції 2008. Заперечуючи здійснену відповідачем класифікацію товару та віднесення його до товарної позиції 1206, не погоджуючись зі спірним рішенням відповідача, позивач просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою судді від 09.12.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що під час митного оформлення товару було встановлено порушення правил класифікації згідно з УКТ ЗЕД, що дало відповідачу право самостійно класифікувати товар. Згідно з висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року досліджена проба товару визначена як терта маса із несмаженого насіння соняшнику, без додання відновлюючих цукрів, крохмалю та продуктів гідролізу крохмалю, товар був попередньо очищений від лушпиння та інших домішок, в подальшому доведений до пастоподібного стану. Тож оскільки насіння соняшнику не піддавалося смаженню, а було сушеним, тому відповідач, керуючись Основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1 та 6, класифікував товар за кодом УКТ ЗЕД 1206009100. Наполягаючи на правомірності оскаржуваного рішення про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь, в якій спростовуючи доводи відзиву, вказав, що згідно з висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року, на який посилається відповідач, у ході лабораторних досліджень визначити чи піддавався товар тепловій обробці в мірі, достатній для зміни властивостей соняшнику як природного продукту, не вдалося через відсутність критеріїв оцінки. Тож посилання відповідача на таку характеристику товару, як визначальну для його класифікації, є безпідставним. Позивач наполягає, що аналіз властивостей маси тертої соняшникової (вміст вологи, стан речовини, зміна органолептичних властивостей) вказує на те, що вона є продуктом, отриманим приготуванням вихідного матеріалу, та придатний тільки для специфічного застосування, а саме для виробництва халви, та не може бути віднесений до товарної позиції 1206.

Відповідач правом подачі заперечення не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" з 18.02.2013 року зареєстроване як юридична особа та є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 88 - 94)

Між ТОВ "Сідвелс" (продавець) та ELIS ALI ESKI (Польща) (покупець) укладено контракт №3-М від 23.08.2016 року про поставку товару - тертої соняшникової маси. (а.с. 17 - 23)

На виконання цього договору позивач відвантажив покупцю партію товару – терту соняшникову масу у кількості 4320 кг. (а.с. 24 – 26)

З метою митного випуску товарів у митному режимі експорту ТОВ "Сідвелс" 30.10.2019 року подано до Кіровоградської митниці ДФС митну декларацію №UA901040/2019/002590, у графі 31 якої зазначений товар: "Терта соняшникова маса – 4320 кг. Виготовлена з попередньо очищених від лушпиння та інших домішок, обжарених ядер насіння соняшника (температура ядра після обжарювання 110-120 градусів Цельсія) методом їх розтирання до пастоподібної маси, без добавляння до її складу компонентів, в тому числі консервантів та цукру. Якісні властивості: смак та запах, властивий смаженому ядру насіння соняшника, колір сіро-зелений, масова частка вологи: 0,9%. Виготовляється згідно технологічної інструкції на виробництво халви соняшникової №7.3.5.2 від 05.01.2015 року. Використовується як сировина при виробництві халви. Пакування: 216 пластикових відер по 20 кг кожне". У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД – 2008191900. (а.с. 109).

Митний орган 30.10.2019 року запропонував позивачу надати документи, необхідні для підтвердження заявленого ним коду товару, а 31.10.2019 року прийняв рішення про взяття проб (зразків) товару з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. (а.с. 102 – 103)

Посадовою особою митного органу відібрано зразки товару, про що складено акт про взяття проб (зразків) №UA901040/2019/002590 від 31.10.2019 року, які разом з запитом про проведення досліджень №76 від 31.10.2019 року та копіями товаросупровідних документів направлені до Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС для проведення лабораторних досліджень товарів з метою встановлення визначальних характеристик товару для перевірки правильності класифікації товару відповідно до вимог УКТ ЗЕД. (а.с. 116)

Висновок експерта Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року надійшов до Кіровоградської митниці ДФС 04.11.2019 року. (а.с. 117 - 119)

Відділом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Кіровоградської митниці ДФС на запит підрозділу митного оформлення про вирішення складного випадку класифікації товару прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року, яким змінено опис товару, задекларованого позивачем у МД №UA901040/2019/002590 (графа 31 МД): "Терта соняшникова маса, виготовлена з попередньо очищених від лушпиння та інших домішок обжарених ядер насіння соняшника. Згідно результатів лабораторних досліджень за висновком Дніпропетровського відділу ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року - пастоподібна маса сіро-зеленого кольору із специфічним запахом насіння соняшнику; виготовлена із не смаженого сушеного насіння соняшнику; смак характерний соняшниковому насінню; в масі присутні поодинокі вкраплення подрібнених часточок лушпиння; масова частка вологи та летких речовин 0,10+/-0,01%; оптична густина екстракту, отриманого за допомогою гексану, при довжині хвилі 335 нм - 0,20+/-0,02; без додання відновлюючих цукрів, крохмалю та продуктів гідролізу крохмалю. Використовується як сировина при виробництві халви соняшникової" та змінено код товару (графа 33 МД) на 1206009100. (а.с. 101)

Митний орган повідомив позивача про відмову у митному оформленні товарів за МД №UA901040/2019/002590 від 31.10.2019 року з причини невірно зазначеного у ній коду та опису товару та запропонував позивачу заповнити графи 31 та 33 МД відповідно до висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року та рішення Кіровоградської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року, а також сплатити належні митні платежі. (а.с. 110)

ТОВ "Сідвелс" 05.11.2019 року подало до Кіровоградської митниці ДФС митну декларацію №UA901040/2019/002631, заповнену з урахуванням рішення про визначення коду товару, в якій товар задекларовано за кодом 1206009100. (а.с. 62)

Така класифікація товару відповідно до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" передбачає визначення ставки вивізного мита у розмірі 10% митної вартості товару.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо класифікації товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність спірного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з частинами 7, 8 статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - Порядок №650). Цей Порядок визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

Згідно з пунктами 1 – 3 розділу ІІІ Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

Пунктами 5, 6 розділу ІІІ Порядку №650 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Згідно з пунктами 9, 10 розділу ІІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу. Результати досліджень доводяться до підрозділу митного органу, який ініціював процедуру взяття проб (зразків) товарів.

Відповідно до пунктів 11, 13, 14 розділу ІІІ Порядку №650 у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді. Запит має бути обґрунтований і містити такі відомості: причина подання запиту до ВМП, позиція ПМО чи митного поста з відповідного питання класифікації товару та пропозиції щодо запропонованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів за запитами ПМО або митного поста здійснюється посадовими особами ВМП на основі документів та відомостей, які передаються до ВМП разом із запитом.

Рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.

Судом установлено, що під час митного оформлення товару, задекларованого позивачем в МД №UA901040/2019/002590, митний орган виявив неправильну класифікацію товару та у зв`язку з виникненням складного питання при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД дійшов до висновку про необхідність залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення.

У запиті №76 від 31.10.2019 року до експертного підрозділу сформульовано таке завдання для дослідження: 1) в межах можливостей експертного підрозділу визначити чи піддавалися проби товару тепловій обробці в мірі, достатній для зміни властивостей насіння соняшнику як природного продукту у контексті другого абзацу загальних положень до товарної групи 12 УКТ ЗЕД; 2) в межах можливостей експертного підрозділу визначити вміст компонентів в пробі товару; 3) з урахуванням результатів досліджень згідно з пунктами 1 та 2 завдань у цьому листі встановити інші характеристики проб товару, які є визначальними для його ідентифікації та перевірки правильності класифікації відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

Згідно з висновком Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008200-1689 від 04.11.2019 року за результатами досліджень надана проба являє собою терту масу із несмаженого насіння соняшнику, без додання відновлюючих цукрів, крохмалю та продуктів гідролізу крохмалю, пастоподібну масу сіро-зеленого кольору із специфічним запахом насіння соняшнику. При визначенні способу обробки насіння соняшнику (смажене або сушене), з якого виготовлений товар, використано МВВ 081/12-0937-14 "Ідентифікація способу обробки насіння соняшнику (сушеного або смаженого)" та встановлено, що оптична густина гексанового екстракту з насіння при довжині хвилі 335нм становить 0,20+/-0,02, що відповідає оптичній густині гексанового екстракту з насіння сушеного (від 0 до 0,30 включно). Визначити, чи піддавався товар тепловій обробці в мірі, достатній для зміни властивостей соняшнику як природного продукту, не видається можливим, через відсутність відповідних критеріїв оцінки.

Вказаний висновок експерта став підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року, згідно з яким відповідач класифікував товар за кодом 1206009100 УКТ ЗЕД. Як зазначено у цьому рішенні, під час його прийняття митний орган зокрема керувався Основними правилами інтерпретації класифікації товарів 1 та 6, затвердженими Законом України "Про Митний тариф України", загальними положеннями приміток до товарної групи УКТ ЗЕД 12 та примітками до товарної групи УКТ ЗЕД 20, поясненнями до УКТЗ ЕД (до товарних позицій 1206 та 2008), затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 року №401 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності".

Згідно зі статтею 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Законом України "Про митний тариф" від 19.09.2013 №584-VII встановлюється Митний тариф України, який невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 12 цього Порядку пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

З метою забезпечення виконання Закону України "Про Митний тариф України" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до УКТЗЕД група 12 розділу II "Продукти рослинного походження" включає насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж, а група 20 розділу IV "Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники" включає продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин.

До товарної позиції 2008, заявленої позивачем у МД №UA901040/2019/002590 від 30.10.2019 року, відносяться: Плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані іншим способом, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин або спирту, в іншому місці не зазначені, а за товарною підкатегорією 2008191900 класифікуються "- горiхи, арахіс, або земляні горіхи, та iнше насiння, змiшане або не змiшане мiж собою:- - iншi, включаючи сумiшi: - - - у первинних упаковках, масою нетто понад 1 кг:- - - - iншi: - - - - - iншi".

Воднораз, до товарної позиції 1206, визначеної відповідачем, відносяться: Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене, а за товарною 1206009100 класифікується "насiння соняшнику, подрiбнене або неподрiбнене: - iнше: - - лущене; у лушпинні сірого кольору та з бiлими смугами".

Згідно з Розділом "Основні правила інтерпретації УКТЗЕД" додатку до Закону України "Про Митний тариф України" класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України №401 від 09.06.2015 року, до товарних позицій 1201– 1207 включаються насіння та плоди, використовувані для екстрагування (пресуванням або розчинником) харчових або технічних олій і жирів, незалежно від їхнього призначення, для сівби чи інших цілей.

Насіння та плоди, що включаються в товарні позиції цієї групи, можуть бути цілими, подрібненими, колотими або лущеними. Вони можуть бути піддані помірній тепловій обробці з метою кращого зберігання (наприклад, інактивації ліполітичних ферментів і видалення частини вологи), для усунення гіркоти або для полегшення їхнього використання. Однак таке оброблення допустиме, лише якщо воно не змінює властивості плодів і насіння як природних продуктів і не перетворює їх у продукти, придатні для більш специфічного використання.

Згідно з додатковими поясненнями до товарної категорії 1206 00 91 насіння соняшнику цієї товарної категорії, зазвичай, призначене для виготовлення кондитерських виробів, корму для птахів або безпосереднього споживання людиною. Як правило, його довжина становить лише половину довжини лушпиння, яке може перевищувати 2 см. У цьому насінні вміст олії зазвичай становить приблизно 30– 35 мас. %.

Воднораз, згідно з поясненнями до товарної позиції 2008 до цієї товарної позиції включаються плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин, цілі, порізані на частини або подрібнені, а також їхні суміші, приготовлені і консервовані іншими способами, крім будь-яких способів, зазначених в інших групах або в попередніх товарних позиціях цієї групи.

Продукти цієї товарної позиції зазвичай розфасовуються в консервні банки або герметичні місткості чи в бочки, барила або аналогічні місткості.

Додатковими поясненнями до товарних категорій 2008 11 10 - 2008 19 99 передбачено, що ці товарні категорії включають, зокрема, продукти, зазначені в Поясненнях до товарної позиції 2008, другий абзац, (1) і (2), включаючи їх суміші.

Ці товарні категорії також включають продукти: 2. розмелені або подрібнені іншим способом, у вигляді пасти, з доданням чи без додання інших речовин.

Відповідно до характеристик товару, наведених в технічних умовах ТУ У10.3-38572311-001:2015 "Маса терта соняшникова. Технічні умови" та протоколі випробувань харчової продукції "Маса терта соняшникова згідно ТУ У10.3-38572311-001:2015" №8/3764 від 25.10.2017 року, маса терта соняшникова представляє собою обсмажені та розтерті ядра соняшнику. Це напівфабрикат, призначений для використання у харчовій промисловості під час виробництва кондитерських виробів. Маса виготовляється з попередньо очищених від лушпиння та інших смітних домішок, обжарених ядер насіння соняшника методом їх розтирання до пастоподібної маси. Обжарювання ядер проводиться при тиску нагрівального пару 6-7 кг/см2 при постійному перемішуванні на протязі 15-20 хв. Температура ядра після обжарювання 110-120 градусів Цельсія. Масова частка вологи (%) складає 05 -1, 3. (а.с. 29 – 33, 34 - 47).

Воднораз, згідно ДСТУ 4188:2003 "Ядро соняшникового насіння. Технічні умови" масова частка вологи ядра соняшникового насіння (%) складає 6%.

Як вбачається з висновку експерта №142008200-1689 від 04.11.2019 року, проведеним експертним дослідженням наданої проби товару встановлено, що за органолептичними та фізично-хімічними показниками (зокрема масовою часткою вологи) товар відповідає ТУ У10.3-38572311-001:2015 та показникам, зазначеним декларантом у графі 31 МД №UА901040/2019/002590 від 30.10.2019 року. Натомість за способом обробки насіння соняшнику, з якого вироблено терту масу, є сушеним, а не смаженим.

Вказаний висновок дав підстави відповідачу ідентифікувати товар як насіння соняшника та віднести його до товарної позиції 1206 та класифікувати за кодом УКТЗЕД 1206009100 "насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене: лущене; у лушпинні сірого кольору та з білими смугами".

Суд визнає неспроможним такий висновок митного органу, натомість погоджується з доводами позову, що процеси технологічної обробки насіння соняшнику, з якого вироблено терту соняшникову масу, зокрема його теплова обробка та розтирання, змінили його властивості як природного продукту та призвели до утворення приготовленого продукту, відмінного від природного, та придатного для більш специфічного використання.

Відтак, суд вважає, що на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД та поясненнями до УКТЗЕД, товар "терта соняшникова маса" є продуктом переробки насіння соняшника, яке піддане процесам додаткової обробки, та не підпадає під товарну позицію 1206, як природний продукт (насіння).

Як установлено судом, за результатами розгляду звернення позивача митним органом раніше було прийнято попереднє рішення про класифікацію та кодування товару згідно з УКТ ЗЕД №173/03/11-70-92 від 02.04.2015 року, яким аналогічний товар класифікований за кодом УКТ ЗЕД 2008191900. (а.с. 63)

Суд зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а митний орган здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

На підтвердження визначення товару як приготовленого продукту, що відповідає товарній позиції 2008, позивач при декларуванні товару надав митному органу необхідні документи, зокрема технічні умови ТУ У10.3-38572311-001:2015 "Маса терта соняшникова. Технічні умови", протокол випробувань харчової продукції "Маса терта соняшникова згідно ТУ У10.3-38572311-001:2015" №8/3764 від 25.10.2017 року, посвідчення про якість №60/1 від 17.09.2019 року, технологічну інструкцію на виробництво халви соняшникової згідно ДСТУ 4188:2003 "Халва. Загальні технічні умови". (а.с. 28 - 47)

Вказані документи відповідачем до уваги взяті не були, а причини їх неврахування у спірному рішенні не зазначені. Обираючи висновок експерта №142008200-1689 від 04.11.2019 року як підґрунтя для прийняття рішення про зміну коду товару, відповідач не звернув увагу на неоднозначність цього висновку для правильного встановлення характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТ ЗЕД, та те, що експертом не надано відповідь на питання, чи змінилися властивості насіння соняшнику, з якого вироблено терту соняшникову масу, як природного продукту внаслідок його теплової обробки.

Тож суд дійшов до висновку, що позивач, декларуючи товар, заявив у МД №UA901040/2019/002590 точні відомості про товар, що містять достатній перелік інформації для його розпізнання та однозначної класифікації за кодом УКТ ЗЕД 2008191900. Натомість відповідач безпідставно самостійно класифікував вказаний товар та необґрунтовано відніс його до товарної позиції 1206, класифікувавши за кодом УКТ ЗЕД 1206009100.

У ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність спірного рішення №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року про визначення коду товару, тому позов про визнання його протиправним та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач у позовній заяві вказав, що поніс у даній справі витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (стаття 134 КАС України) позивач не надав, тому суд відхиляє вимогу позивача про стягнення цих витрат з відповідача.

Витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 1921 грн., які підтверджені документально (а.с. 3), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, 3, код ЄДРПОУ 38572311) до Кіровоградської митниці ДФС (25030, м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза (Лавандова), 27-Б, код ЄДРПОУ 39640963) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA901000-0021-2019 від 04.11.2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" судові витрати на сплату судового збору у сумі 1921 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш