Справа № 522/12891/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єсіної Лариси Михайлівни, про визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія на номер: 3049, виданого 23.12.2011 року, видавник ПН ОМНО Єсіна Л.М. недійсним та відновлення відомостей у Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єсіної Лариси Михайлівни, в якому просить відновити порушене право АТ «Райффайзен Банк Аваль» як Іпотекодержателя за Договором іпотеки від 17.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С. О., зареєстровано в реєстрі за № 10214, шляхом: визнання недійсним Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціонні з реалізації заставленого майна, серія та номер: 3049, виданого 26.12.2011 року, видавник: ПН ОМНО Єсіна Л. М.; визнання недійсним Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер: 45263076 від 29.01.2019 13:42:07, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Агенція реєстраційних послуг», Одеська область.; скасування реєстрації права власності на 1/1 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином України ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ; визнання реєстрації права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за І ОСОБА_1 (Іпотекодавець), ІПН: НОМЕР_2 . Зобов`язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єсіну Ларису Михайлівну внести до Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про реєстрацію і обтяження іпотекою нерухомого майна та запис про заборону відчуження нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом Договору іпотеки від 17.12.2007 року. Стягнути з відповідачів на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 3 842 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0127/74/86833. На виконання зобов`язань по Кредитному договору, між сторонами було укладено Договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку Банку передано квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1

Предмет іпотеки було обтяжено 17.12.2007 року приватним нотаріусом ОМНО Комісаровою С.О.

Однак, у ході проведення претензійно - позовної роботи по позичальнику ОСОБА_1 , 13 квітня 2019 року на підставі проведеної перевірки державного реєстру прав власності на об`єкти нерухомого майна, Банку стало відомо, що 25.01.2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою Сергієм Васильовичем в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено запис про право власності № 30049629, згідно з яким, право власності на квартиру АДРЕСА_2 безпідставно та незаконно було зареєстровано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер РНОКПП: НОМЕР_1 . Підставою для запису в державному реєстрі державний реєстратор вказав: «Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна, серія та номер: 3049, виданого 26.12.2011 року, видавник: ПН ОМНО Єсіна Л.М.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року заяву АТ «Райффайзен Банк» про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 08.08.2019 року було відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 16.09.2019 року.

16.09.2019 року підготовче засідання у зв`язку з неявкою сторін перенесено на 07.11.2019 року.

У підготовчому засіданні 07.11.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 16.01.2020 року.

16.01.2020 року у зв`язку з неявкою сторін судове засідання перенесено на 25.02.2020 року.

У судове засідання 25.02.2020 року учасники справи не з`явилися, про час, дату там місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Раніше від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Поштова кореспонденція, направлялась відповідачам на адресу їх реєстрації, проте рекомендовані повідомлення поверталися до суду з відміткою «адресат відсутній» або «закінчення терміну зберігання».

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідачів, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк Аваль») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0127/74/86833, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 46690,00 доларів США строком до 12.12.2027 року.

В забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору, між Банком та ОСОБА_1 17.12.200 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку Банку передано квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Комісаровою С.О. 17.12.2007 року за реєстр. № 10209.

Предмет іпотеки було обтяжено 17.12.2007 року приватним нотаріусом ОМНО Комісаровою С.О., що свідчить з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 16080615 від 17.12.2007 року.

Заборгованість ОСОБА_1 перед Банком по Кредитному договору № 014/0127/74/86833 від 12.12.2007 року, складає станом на 22.04.2019 року 325002, 36 грн., що свідчить з розрахунку заборгованості, наданої позивачем.

Позивач зазначає, що в ході проведення претензійно - позовної роботи по позичальнику ОСОБА_1 , 13 квітня 2019 року на підставі проведеної перевірки державного реєстру прав власності на об`єкти нерухомого майна, Банку стало відомо, що 25.01.2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою Сергієм Васильовичем в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено запис про право власності № 30049629, згідно з яким, право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер РНОКПП: НОМЕР_1 . Підставою для запису в державному реєстрі державний реєстратор вказав: «Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставного майна, серія та номер: 3049, виданого 26.12.2011 року, видавник: ПН ОМНО Єсіна Л.М., що свідчить з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №159743259 від 15.03.2019 року.

Позивач вважає таку перереєстрацію права власності на квартиру незаконною, так як Банк, як іпотекодержатель, дозволу на відчуження квартири не надавав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст..3 Закону, У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст.. 9 Закону, іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Згідно ст.. 12 Закону, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

При цьому, відповідно до п.34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у випадку коли для розпорядження предметом застави була необхідною згода заставодержателя (частина друга статті 586 ЦК України), правочин заставодавця щодо розпорядження предметом застави, вчинений без згоди заставодержателя після укладення договору застави, не може бути визнаний недійсним за позовом заставодержателя, оскільки в пункті 2 частини другої статті 592 ЦК установлено інший наслідок порушення заставодавцем правил про розпорядження предметом застави, а саме - пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також тому, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Разом із тим відповідно до прямої вказівки закону (стаття 12 Закону України "Про іпотеку") окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Тобто, і законодавець і судова практика вказують на те, що необхідною умовою для визнання нечинним відповідного правочину є відчуження іпотекодавцем предмету іпотеки без згоди іпокекодержателя.

Однак, відповідно до п.1, 2 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. N 1448, реалізація майна у виконавчому провадженні здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" Реалізація майна здійснюється організатором аукціону (публічних торгів), а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації.

Згідно ч.7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Отже, реалізація заставленого майна проводиться уповноваженими на те особами, в порядку, який передбачений положеннями Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на заставлене майно. Відтак, проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна за своєю правовою природою не є відчуженням іпотекодавцем предмету іпотеки без згоди іпокекодержателя, а тому підстави вважати недійсним відповідне проведення аукціону, як і подальшу видачу свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціонні з реалізації заставленого майна, наразі відсутні.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» та залишає їх без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги залишені без задоволення, суд залишає без задоволення і вимоги про стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: м. Херсон, пр.. Ушакова, 53) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Єсіної Лариси Михайлівни (адреса: АДРЕСА_4 ), про визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія на номер: 3049, виданого 23.12.2011 року, видавник ПН ОМНО Єсіна Л.М. недійсним та відновлення відомостей у Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 03.03.2020 року.

Суддя В.Я.Бондар