Справа №524/5473/19

Провадження №2/524/381/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого – судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря судового засідання – Шило В.С., представника позивача – Федоренка Р.В., представника відповідача – Радченка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" до ОСОБА_1 про визнання патентів на корисну модель недійсними,-

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" звернулось до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просило визнати недійсним повністю зареєстровані в Державному реєстрі патентів України патенти на корисні моделі:

-«Переносний ІНФОРМАЦІЯ_1 металообробки» UA №39873, опублікований 10.03.2009, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 10.03.2009;

-«Переносний пристрій для металообробки» UA №43040, опублікований 27.07.2009, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 27.07.2009;

-«Переносний пристрій для металообробки дробильних конусів і дробарок» UA №43041, опублікований 27.07.2009, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 27.07.2009;

-«Переносний пристрій для металообробки» UA №63868, опублікований 25.10.2011, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 25.10.2011;

-«Переносний пристрій для металообробки» UA №67012, опублікований 25.01.2012, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 25.01.2012;

-«Переносний пристрій для металообробки» UA №68877, опублікований 10.04.2012, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 10.04.2012;

-«Переносний пристрій для металообробки» UA №70872, опублікований 25.06.2012, винахідник і власник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з 25.06.2012;

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ", яке займається розробкою і впровадженням у виробництво нових технологій металообробки нестандартних деталей, самостійно винайшло конструкцію, виготовило та ввело в експлуатацію переносні пристрої для металообробки:

-«Оснастка для мобільної фрезерної обробки(ОМФО)» двох типів:

o«Фрезерний портал з ІНФОРМАЦІЯ_2 шпинделем»;

o«Фрезерний портал з прямим шпинделем»;

-«Оснастка для мобільної обробки»:

oОМТО 600-800

oОМТО 150

oОМТО 400-500

oОМТО 800-1000Р

oОМТО 400-600Р

-«Оснастка для мобільної токарної обробки профільних поверхонь:

oОМТОПП – 2200

oОМТОПП – 1750

-Станок консольно-фрезерний

-«Оснастка для мобільної механічної розточки ОММР-70» двох типів;

-«Оснастка для мобільної механічної розточки ОММР-45»

З 01.07.2008 ОСОБА_1 працював на посаді головного інженера виробництва ТДВ "НВФ" СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ", а з 01.12.2008 по 19.07.2018 на посаді технічного директора. Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 керував розробкою технічної документації, розглядав та затверджував зміни до технічної документації і мав доступ до технічної документації та паспортів на обладнання товариства.

В посадових інструкціях відповідача були зафіксовані його функціональні обов`язки, що передбачали виконання робіт, які можуть привести до створення корисної моделі. В серпні 2018 року, після звільнення, ОСОБА_1 надіслав на адресу товариства претензію, в якій зазначив про протиправність використання товариством пристроїв, патенти на які зареєстровані в Державному реєстрі патентів України, а саме: «Переносний пристрій для металообробки» UA №39873, опублікований 10.03.2009 («Оснастка для мобільної фрезерної обробки(ОМФО)» двох типів: «Фрезерний портал з похилим шпинделем»; «Фрезерний портал з прямим шпинделем»); «Переносний пристрій для металообробки» UA №43040, опублікований 27.07.2009 «Оснастка для мобільної обробки» ОМТО 600-800, ОМТО 150, ОМТО 400-500; «Переносний пристрій для металообробки» UA №43041, опублікований 27.07.2009 «Оснастка для мобільної токарної обробки профільних поверхонь ОМТОГТП – 2200, ОМТОГТП – 1750»; «Переносний пристрій для металообробки» UA №63868, опублікований 25.10.2011 – «Станок консольно-фрезерний»; «Переносний пристрій для металообробки» UA №67012, опублікований 25.01.2012 - «Оснастка для мобільної обробки», ОМТО 800-1000Р, ОМТО 400-600Р; «Переносний пристрій для металообробки» UA №68877, опублікований 10.04.2012 - «Оснастка для мобільної механічної розточки ОММР-70» двох типів; «Переносний пристрій для металообробки» UA №70872, опублікований 25.06.2012 - «Оснастка для мобільної механічної розточки ОММР-45».

З вказаної претензії ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" дізналось про те, що розроблені трудовим колективом товариства, лише за участю відповідача, а також виготовлені, вдосконалені та модернізованим товариством верстати і прилади для мобільної металообробки нестандартних деталей без відома керівництва запатентовано корисними моделями на ОСОБА_1 , як на єдиного власника інтелектуальної власності. Корисні моделі за патентами UA №39873 опублікований 10.03.2009, UA № НОМЕР_1 , опублікований 27.07.2009 та UA №43041, опублікований 27.07.2009 зібрано, введено в експлуатацію і використано з 2008 року. Заявки на реєстрацію корисних моделей подано відповідачем після спливу майже року з моменту введення в експлуатацію і початку експлуатації підприємством кожного верстата і з порушенням прав позивача. При проведенні інвентаризації основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлено, що станом на 01.10.2018 відсутні технічні документи та паспорти на обладнання, яке обліковується на підприємстві. Позивач вважає, що ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив офіційні технічні документи та паспорти на обладнання ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" та використав їх для реєстрації права власності на корисні моделі на своє ім`я. Вважає, що подані відповідачем заявки на реєстрацію патентів UA №63868, UA №67012, UA №68877, UA №70872 по корисним моделям не відповідають умовам патентоздатності. Позивач звертав увагу на те, що ОСОБА_1 міг використовувати в своїх творчих пошуках лише досвід, виробничі знання, секрети виробництва і обладнання роботодавця - ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ". Вказав, що факт порушення прав товариства підтверджується договорами, які додані до позову та заявою (повідомленням) ОСОБА_1 про виявлене кримінальне правопорушення. Вважає, що відповідач своєю претензією фактично визнав свій обов`язок реєструвати щонайменше майнові права інтелектуальної власності спільно із юридичною особою де він працював, що свідчить про переривання позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначив, що все обладнання було створено колективом ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" і використовувалось товариством до реєстрації права інтелектуальної власності ОСОБА_1 .. Відповідач мав доступ до всієї технічної документації на обладнання та виконуючи свої посадові обов`язки приймав участь в його створенні та модернізації, а тому він щонайменше не може бути єдиним власником патентів. Зазначив, що факт створення службового винаходу підтверджується наказами про прийняття на роботу та посадовими інструкціями. Звертав увагу на те, що про порушення своїх право товариство дізналось лише з претензії відповідача від 10.09.2018.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача надіслав суду відзив в якому вказав, що із позовом він не погоджується, а позовні вимоги він вважає необґрунтованими, безпідставними, протиправними, не підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що не підлягають задоволенню.

Вказав, що доводи позивача про те, що ОСОБА_1 був обізнаний із змістом своєї посадової інструкції є не доведеними, оскільки позивачем не було надано доказів, які б підтверджували факт ознайомлення відповідача із змістом посадових обов`язків. Додана позивачем інструкція Технічного директора та інструкція з організації оформлення та застосування Посадових інструкцій ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомлення із змістом таких інструкцій. Вказав, що позивач був зобов`язаний разом із позовною заявою подати докази, які б підтверджували те, що запатентовані корисні моделі є службовим виробом, а саме: трудові договори, посадові інструкції, в яких чітко було б зафіксовано функціональні обов`язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення корисної моделі та довести факт письмового ознайомлення з ними працівника або доручення роботодавця- видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення корисної моделі, а також докази використання відповідачем при створенні корисної моделі досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця. Зазначив, що відповідач не був ознайомлений із посадовою інструкцією, не отримував доручення роботодавця і не використовував при створенні корисних моделей досвід, виробничі знання, секрети виробництва і обладнання роботодавця, що свідчить про те, що створені ним корисні моделі не є службовими. Вважає, що позивачем не було доведено використання запатентованого ОСОБА_1 обладнання у своїй господарській діяльності. Зазначив, що позивачем не було надано належних доказів – вироку суду, який б підтверджував вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – привласнення документації. Службові записки та пояснення працівників товариства вважає неналежними доказами, оскільки працівники знаходяться у службовій залежності від директора Товариства, а відтак їх пояснення та доводи є необ`єктивними. Звертав увагу на те, що подані позивачем висновки експертів не є належними і допустимими доказами, а самі кваліфікаційні процедури є такими, що проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства. Вважає, що позивачем пропущено позовну давність.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.07.2008 ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" було видано наказ №4-К про призначення ОСОБА_1 на посаду головного інженера за сумісництвом з 01.07.2008.

01.12.2008 ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" видано наказ №9-К від 01.12.2008 про переведення ОСОБА_1 на посаду технічного директора на постійній основні з 01.12.2008 з правом підпису договорів і фінансових документів.

Відповідно до посадової інструкції технічного директора Головія В.М., затвердженої наказом директора ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" №04/ОТ-10 від 09.03.2010 технічний директор організовує розроблення та введення прогресивних економічно обґрунтованих ресурсозберігаючих технологічних процесів виконання робіт, які забезпечують підвищення рівня технологічної підготовки та технічного переоснащення виробництва, скорочення розходів сировини, матеріалів, трудових затрат, поліпшення якості робіт та прискорення темпів зростання продуктивності праці; керує складанням планів впровадження нової техніки та технологій, підвищення ефективності виробництва, розробкою технологічної документації, організовує контроль за забезпеченням нею виробничих підрозділів підприємства; забезпечує удосконалення технологій виготовлення виробів, виконання робіт, впровадження досягнень науки і техніки, прогресивних базових технологій, високовиробничих, ресурсозберігаючих технологій, проектування та впровадження технологічних систем, засобів охорони навколишнього середовища, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, нестандартного обладнання, технологічного оснащення, пристроїв та інструментів, своєчасне освоєння проектних потужностей, дотримання нормативів використання обладнання; керує працівниками, координує та направляє їх діяльність, що забезпечує технологічну підготовку виробництва.

19.07.2018 ОСОБА_1 було звільнено з посади технічного директора на підставі ст.38 КЗпП України, згідно наказу №30-к від 13.07.2018.

24.11.2008 було подано заявку №u200813526 на реєстрацію патенту на корисну модель – « ІНФОРМАЦІЯ_3 металообробки», опублікований 10.03.2009 в бюл.№5, 2009 р.(патент UA №39873 U), винахідник і власник – ОСОБА_1 ..

27.07.2009 опубліковано відомості про видачу патенту UA № НОМЕР_2 на корисну модель - «Переносний пристрій для металообробки» в бюл.№14, 2009 р., винахідник і власник – ОСОБА_1 ..

30.03.2009 ОСОБА_1 було подано заявку №u200902942 на реєстрацію патенту на корисну модель « ІНФОРМАЦІЯ_4 конусів дробарок». Відомості про видачу патенту на корисну модель UA №43041 НОМЕР_3 опубліковані 27.07.2009 в бюл.№14, 2009 р. власник та винахідник – ОСОБА_1 ..

15.03.2011 ОСОБА_1 було подано заявку №u201103027 на реєстрацію патенту на корисну модель « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Відомості про видачу патенту на корисну модель UA №63868 НОМЕР_3 опубліковані 25.10.2011 в бюл.№20, 2011 р. власник та винахідник – ОСОБА_1 ..

25.01.2012 в бюл.№2, 2012 р. опубліковано відомості про видачу патенту на корисну модель – «Переносний пристрій для металообробки» UA №67012 U за заявкою №u20109021, власник і винахідник ОСОБА_1 ..

28.10.2011 ОСОБА_1 було подано заявку №u201112661 на реєстрацію патенту на корисну модель « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Відомості про видачу патенту на корисну модель UA № НОМЕР_4 опубліковані 10.04.2012 в бюл.№7, власник та винахідник – ОСОБА_1 ..

25.06.2012 в бюл.12 опубліковано відомості про видачу патенту на корисну модель – «Переносний пристрій для металообробки» UA №70872 U за заявкою №u201115133, власник і винахідник ОСОБА_1 ..

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ", яке є правонаступником ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" є 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали(основний), 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

18 вересня 2018 року ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ", правонаступником якого є ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" отримало претензію від ОСОБА_1 «у зв`язку з незаконним використанням корисних моделей і торгівельної марки», згідно патентів UA №39873 U, UA №43040 U, UA №43041 U, UA №63868 U, UA №67012 U, UA №68877 U, UA №70872 U, UA №100753 U.

01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримав відповідь на свою претензію від ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ", що підтверджується копією відповіді за вих. 340/09 від 25.09.2018, копією опису вкладення та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст.418 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

В ст.420 ЦК України визначено, що до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп`ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування напівпровідникових виробів; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору(ст.421 ЦК України)

Відповідно до вимог ст.ст.422-424 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об`єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом. Майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб`єктів цих прав. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов`язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Згідно ст.426 ЦК України способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об`єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом(ст.429 ЦК України)

Згідно вимог ст.460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

В ст.ст.462, 463 ЦК України визначено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом. Суб`єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом(ст.464 ЦК України)

Згідно ч.ч.1,4 ст.465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Постановою Верховної ради України № 3769-XII від 23.12.1993 введено в дію Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" з 1 липня 1994 року.

Згідно ст.1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", 3687-XII від 15.12.1993(далі – Закон №3687-XII) у ньому наведені терміни вживаються у такому значенні: винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником: у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця; службові обов`язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов`язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі); доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі); роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом); винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель); патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель); деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Згідно ч.ч.1,2, абз.7 ч. 4 ст.6 Закону №3687-XII правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.

Відповідно до ч.ч.2-5, 7-8 ст.7 Закону №3687-XII корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п`ятій цієї статті, до уваги не береться. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку(ст.9 Закону №3687-XII)

Порядок одержання патенту регулюється розділом IV Закону №3687-XII, відповідно до якого особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку. Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі). Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є посилання в описі); реферат. У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників). Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки. Інші вимоги до документів заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності відповідно до цього Закону. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об`єкт, що заявляється, до об`єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об`єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. За належності об`єкта, що заявляється, до об`єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно: деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель). Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини п`ятнадцятої цієї статті. На підставі рішення про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту, для чого вносяться відповідні відомості до Реєстру. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються в установленому порядку. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації. Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент. Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.(ч.1, аб.з.2 ч.4, ч.ч.5-10 ст.12, ч.ч.1,3,9, абз.2 ч.14, ч.18 ст.16, ч.1,3 ст.22, ч.1 ст.25 Закону №3687-XII)

Згідно ст.28 Закону №3687-XII права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається в тому числі виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

В ч.1 ст.31 Закону №3687-XII визначено, що будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування). Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки. Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Підстави визнання недійсним патенту визначені в ст.33 Закону №3687-XII. Так, положення наведеної статті передбачають, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Цивільного процесуального кодексу України(далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ст.256, 257, ч.1 ст.261 ЦК України)

Відповідно до ч.ч.2-5 ст.267, п.1 ч.1 ст.268 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

В ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1, 4 ст.77, ст.78-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом(ч.ч.1, 5-6 ст.81 ЦПК України)

ОЦІНКА СУДУ

Звертаючись до суду із вимогами про визнання недійсними патентів UA №39873 опублікований 10.03.2009, UA №43040, опублікований 27.07.2009 та UA №43041, опублікований 27.07.2009 ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" посилається на те, що фактично пристрої за вказаними патентами були зібрані колективом підприємства майже за рік до подання відповідачем заявки на реєстрацію патентів. На підтвердження вказаних доводів, позивачем надано суду копії актів складання та введення в експлуатацію обладнання від 27.08.2008 - Оснащення для мобільної фрезерної обробки; від 25.09.2008 – оснащення для мобільної токарної обробки профільних поверхонь(ОМТОПП – 2200); 26.09.2008 - оснащення для мобільної токарної обробки профільних поверхонь(ОМТОПП – 1750), копії договорів №10/04-2008 від 07.04.2008, №25/08-2008 від 28.08.2008, №22/08-2008 від 04.08.2008, №01/01-2008 від 03.01.2008 на виконання послуг, укладені між ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" та іншими підприємствами.

Суд відзначає, що з наданих позивачем копій договорів неможливо встановити використання ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" пристроїв, які були запатентовані відповідачем. Крім того, суд вважає, що надані позивачем копії актів про складання та введення в експлуатацію обладнання не відповідають ознаці достовірності та достатності, оскільки з них неможливо встановити, що введене в експлуатацію ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" обладнання є ідентичним обладнанню, яке було запатентоване ОСОБА_1 ..

Щодо доводів позивача про те, що реєстрація патентів UA №39873 опублікований 10.03.2009, UA №43040, опублікований 27.07.2009 та UA №43041, опублікований 27.07.2009 порушує його права, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, головним доводом позивача з приводу порушення його прав є те, що на адресу підприємства від відповідача надійшла претензія із забороною використання обладнання згідно зареєстрованих патентів, що створює для підприємства труднощі у проведенні господарської діяльності. Разом із цим, суд наголошує на тому, що відповідно до вимог ч.4 ст.465 ЦК України строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності(в тому числі право дозволяти використання корисної моделі, право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі, в тому числі забороняти таке використання) складав 10 років від дати подання заявки, а отже, за строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності за патентами UA №39873 від 10.03.2009, UA №43040 і UA №43041 від 27.07.2009, сплив 24.11.2018 та 30.03.2019, відповідно.

Крім іншого, згідно відомостей спеціалізованої БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні"( https://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewall&dbname=inv) на час розгляду справи патенти UA №39873 від 10.03.2009, UA №43040 і UA №43041 від 27.07.2009 не діють.

Враховуючи те, що патентом є охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель) і приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи патенти UA №39873 від 10.03.2009, UA №43040 і UA №43041 від 27.07.2009 не діють, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено те, що запатентовані(патенти UA №39873 від 10.03.2009, UA №43040 і UA №43041 від 27.07.2009) відповідачем корисні моделі є частиною рівня техніки, щоб свідчило про те, що вони не відповідають вимогам патентоздатності в частині новизни, а також те, що реєстрація патентів на даний час порушує його права. У зв`язку із цим, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсними повністю зареєстрованих в Державному реєстрі патентів України патенти на корисні моделі: «Переносний пристрій для металообробки» UA №39873, опублікований 10.03.2009, «Переносний пристрій для металообробки» UA №43040, опублікований 27.07.2009, «Переносний пристрій для металообробки» UA №43041, опублікований 27.07.2009.

Також, на переконання суду, не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним повністю зареєстрованих в Державному реєстрі патентів України патент на корисні моделі «Переносний пристрій для металообробки» UA №70872, опублікований 25.06.2012, з огляду на те, що згідно відомостей спеціалізованої БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні"(https://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewall&dbname=inv) на час розгляду справи дію вказаного патенту було припинено. У зв`язку із чим суд вважає, що реєстрація вказаного патенту на даний час не порушує права позивача.

Суд вважає, що надані сторонами докази, зокрема копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 по справі 904/562/19, копія заява(повідомлення)(а.с.170-189), копія апеляційної скарги не є належними доказами по справі, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування.

На переконання суду, слушними є доводи представника відповідача про те, що наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не підтверджує наявність вини відповідача. Крім того, суд вважає, що вказаний доказ не підтверджує факт вчинення кримінального правопорушення, а також те, що до його вчинення причетний відповідач. Представником відповідача повідомлено суду, що на даний час кримінальне провадження № 12018040780001364 закрито і вказана обставина не оспорювалась представником позивача.

Також суд приймає до уваги те, що надані позивачем докази, а саме наказ №2-П-і від 10.09.2018 «Про проведення інвентаризації», пояснювальна записка головного технолога підприємства від 02.11.2018, службова записка начальника виробництва підприємства не підтверджують факт використання відповідачем документації ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" для реєстрації патентів. Здебільшого надані позивачем службова та пояснювальна записки свідчать про неналежне ведення технічної документації та неналежну організацію праці на підприємстві.

Крім іншого суд вважає, що поданий позивачем наказ №21-О від 30.09.2013 про введення в експлуатацію основних засобів та визначення строків їх експлуатації, не може бути прийнятий судом, оскільки був виданий після державної реєстрації оскаржуваних позивачем патентів.

Щодо доводів сторін з приводу того, що запатентовані відповідачем корисні моделі є службовими, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до Закону №3687-XII, службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Тобто визнання корисної моделі службовою можливо у двох випадках: встановлення факту створення корисної моделі у зв`язку з виконанням службових обов`язків(функціональних обов`язків працівника, зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі)) чи дорученням роботодавця( письмового завдання яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі)) АБО створення корисної моделі з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

На підтвердження того, що запатентовані відповідачем корисні моделі є службовими позивачем надані суду особова картка працівника, посадова інструкція, інструкція з організації оформлення та застосування посадових інструкцій ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ".

Суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що наявна в матеріалах копія посадової інструкції не містить підпису відповідача про ознайомлення. Суд відзначає, що із змісту інструкції з організації оформлення та застосування посадових інструкцій ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" на яку посилається позивач вбачається, що датою введення в дію посадової інструкції є дата її затвердження. Однак, долучена позивачем копія вказаної інструкції не містить відомостей про механізм доведення до відома працівників, посадова інструкція яких вводиться в дію, про факт її(посадової інструкції) затвердження та зміст посадових обов`язків.

У зв`язку із цим, суд вважає недоведеними доводи позивача про те, що запатентовані відповідачем пристрої створені останнім у зв`язку із виконанням трудових обов`язків. Крім того, суд вважає неспроможними доводи позивача про те, що ТОВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" було єдиним місцем роботи відповідача, що свідчить про те, що запатентовані корисні моделі створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, оскільки вказані доводи не підтверджуються будь-якими доказами.

Щодо доводів позивача з приводу невідповідності запатентованих відповідачем корисних моделей умовам патентоздатності.

Так, на підтвердження вказаних доводів позивачем було надано Висновки експертизи щодо умов патентоздатності, надані Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності»(Укрпатент).

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що подані позивачем висновки експертів не є належними і допустимими доказами, оскільки Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності»(Укрпатент) відноситься до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і проведення експертизи заявок на об`єкти інтелектуальної власності (ОІВ), які надходять на його адресу, в тому числі проводить згідно клопотань заінтересованих осіб експертизи запатентованих винаходів(корисних моделей) на відповідність умовам патентоздатності. Суд наголошує, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про порушення експертною установою вимог законодавства щодо експертної оцінки запатентованого ОСОБА_1 обладнання.

Так, згідно висновку щодо деклараційного патенту 63868, дата подання 15.03.2011, запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель UA № НОМЕР_5 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.2 ст.7 Закону, а саме: за пунктами 1, 2, 6 формули не новою(а.с.101); «Переносний пристрій для металообробки» за патентом України №67012 U не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.2 ст.7 Закону, а саме: за пунктом 1 формули не є новою(а.с.111); запатентована корисна модель за патентом України UA №68877 U не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.2 ст.7 Закону, а саме: за пунктами 1, 3 формули не новою(а.с.133).

Отже, вказаний доказ підтверджує те, що запатентовані ОСОБА_1 корисні моделі частково не відповідають умовам патентоздатності, що є підставою для визнання їх недійсними.

Разом із цим, суд приймає до уваги те, що тлумачення положення статті 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» свідчить, що суб`єктом, який може звертатися із вимогами про визнання недійсним патенту може бути будь-яка заінтересована особа. Цим положенням не передбачено певних кваліфікуючих вимог до особи, що звертається з відповідною вимогою.

На думку суду, в цьому випадку поняття «заінтересована особа» необхідно розглядати через призму захисту судом прав та свобод. Вказане свідчить про те, що за змістом ст.33 Закону №3687-XII з урахуванням положень ст.15 ЦК України, ст.ст.4,5 ЦПК України, суб`єктом, який може звертатися із вимогами про визнання недійсним патенту може бути будь-яка особа, яка вважає, що у зв`язку із реєстрацією патенту були порушені його права або інтереси.

На обґрунтування підстав для судового захисту представник позивача посилався на надіслану відповідачем претензію і можливе застосування фінансових стягнень у зв`язку із використанням корисних моделей, які були запатентовані відповідачем.

Суд відзначає, що дійсно із наявної в матеріалах копії претензії вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано оформити ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" договірні відносини з приводу користування корисними моделями. Також, в даній претензії надано перелік устаткування, яке відповідач вважає таким, що відповідає запатентованим ним корисним моделям. Разом із цим, суд наголошує на тому, що сторонами не було надано доказів, які б підтверджували те, що обладнання яке використовується ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" в своїй діяльності за своєю конструкцією та механізмом роботи є ідентичним тому, яке було запатентовано ОСОБА_1 .. Крім іншого, положення ч.1 ст.31 Закону №3687-XII закріплюють право попереднього користування, а саме те, що будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право). Отже, ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" має право попереднього користування корисними моделями, відносно яких здійснило значну і серйозну підготовку для такого використання до дати подання до Установи заявки.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про те, щ позивачем не було доведено порушення його прав спірними патентами.

Відтак, позов ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" задоволенню не підлягає в повному обсязі.

В п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи положення п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд вважає за можливе не вирішувати заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТДВ "НВФ"СПЕЦРЕМТЕХНОЛОГІЯ" до ОСОБА_1 про визнання патентів на корисну модель недійсними – залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.03.2020

Суддя Д.Д.Андрієць