Єдиний унікальний номер судової справи: 225/8171/19

Номер провадження: 2/225/192/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Соляник А.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Пузиревської Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Бойко Максима Геннадійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що син позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 листопада 2012 року працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем на підземній роботі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 трагічно загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання своїх трудових обов`язків, про що свідчить свідоцтво про смерть, актовий запис №461 від 15 червня 2019 року.

По факту смерті ОСОБА_2 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, по наслідках якого складено Акт по формі Н-1/П про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 11.10.2019 року, затвердженого 15.10.2019 року. У відповідності до зазначеного Акту винною особою в настанні нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», як власника джерела підвищеної небезпеки.

Позивачка вважає, що внаслідок смерті на виробництві її сина, їй завдана незгладима моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях у зв`язку із втратою нею самої близької та дорогої для неї людини - ї ї сина.

Моральні страждання позивачки полягають в наступному: позивачка зазнає глибоких моральних та душевних страждань у зв`язку із втратою нею близької людини - її сина. Дізнавшись про смерть свого сина позивачка зазнала емоційного та психологічного потрясіння, яке вона відчуває до теперішнього часу і не може відновити свою душевну рівновагу. її моральні страждання також пов`язані з тим, що зі своїм сином вона підтримувала дуже близькі, теплі і добрі відносини, фундаментом яких була любов, взаєморозуміння і чуйне ставлення один до одного. Після загибелі сина нормальні життєві зв`язки позивачки були знищені, вона постійно відчуває почуття туги та самітності, і до теперішнього часу не може оговтатись від осягнутого її лиха та втрати близької людини, яка постійно підтримувала її морально, та допомагала матеріально.

Таким чином, заподіяна позивачці моральна шкода має прояв, перш за все, у незгладимих душевних стражданнях, яких вона зазнає безперервно до теперішнього часу у зв`язку із трагічною смертю самою близької для неї людини - її сина.

У цьому випадку будь-яка грошова компенсація не може відшкодувати заподіяну моральну шкоду, оскільки розмір душевних страждань є безмежний і матеріальної оцінки не має, оскільки ніхто тепер не зможе їй повернути найріднішу людину - сина.

Але, оскільки закон зобов`язує позивача обґрунтувати суму моральної шкоди, то виходячи з глибини душевних страждань, їх тривалості, ступеня зусиль для їх подолання, виходячи з принципів розумності і справедливості, розмір завданої позивачці моральної шкоди, якої вона зазнає до теперішнього часу, оцінюється нею в 1.000.000,00 (один мільйон) гривень.

Позивач та його представник до судового засідання не прибули, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Відзиву на позовну заяву від представника відповідача не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи, суд доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 25 квітня 1983 року, а також іншими документами, що підтверджують факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 , а саме: свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 29 червня 1995 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим 11.03.2011, рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 29.09.2015 у справі №225/4293/14-ц провадженні №2/225/1753/2015, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 виданим 29.12.2015.

З 05.11.20112 року ОСОБА_2 працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем на підземній роботі, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 трагічно загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання своїх трудових обов`язків, про що свідчить свідоцтво про смерть, актовий запис №461 від 15 червня 2019 року.

Відповідно копії акту по формі Н-1/П про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 11.10.2019 року, затвердженого 15.10.2019 року, причиною смерті стала механічна асфіксія від стиснення органів грудної клітки та живота. Удушення внаслідок злипання вугілля.

По факту смерті ОСОБА_2 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, за наслідками якого складено Акт по формі Н-1/П про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку від 11.10.2019 року, затвердженого 15.10.2019 року.

Відповідно до зазначених Актів, винною особою в настанні нещасного випадку на виробництві, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, як власника джерела підвищеної небезпеки визнано ВП «Шахта Центральна» ДП «Торецьквугілля».

При цьому причинами настання нещасного випадку зазначено незадовільний стан виробничого середовища, недосконалість технологічного процесу та його невідповідність вимогам безпеки, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машини, механізмів.

Зазначені обставини сторонами не оспорювалися.

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб за статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов`язком держави.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 1 Гірничого закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, обов`язок доведення вини, власника або володільця джерела підвищеної небезпеки покладено саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року № 14-463цс18 (справа № 210/5258/16-ц) та постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року № 61-44173св18 (справа № 336/3665/16-ц).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів.

Частиною другою статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95 року, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Окрім того, на підставі ч. 1 п. 9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи вищенаведене, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, характер і тривалість страждань позивача, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, факт заподіяння зі сторони відповідача моральних страждань позивачу, які полягають у спричиненні стресу у зв`язку зі смертю сина, порушенні нормального ритму життя після його смерті, усвідомленням того, що вона втратила його назавжди, розумінням того, що позбавлена можливості відчути любов сина.

Суд також бере до уваги, що моральна шкода, спричинена позивачу, завдана смертю найближчої людини, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя їй душевні страждання; зазначені обставини істотно змінюють життя позивача, тягнуть за собою зараз та потягнуть у подальшому додаткові зусилля на організацію життя. Відновити становище, яке існувало до смерті сина у житті позивача, не можливо.

Враховуючи вищенаведене, глибину моральних переживань та душевних страждань, яких зазнала мати загиблого ОСОБА_1 , враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 1.000.000,00 (один мільйон) грн., оскільки саме ця сума відшкодування, що визначена позивачем, буде домірною спричиненій.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Бойко Максима Геннадійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місцезнаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) у відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві 1.000.000,00 (один мільйон) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місцезнаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь держави судовий збір у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: