П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2454/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

25 лютого 2020 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

позивача : ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Гончаренка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №119043 від 10.05.2019 року, № 119119, № 119120 та № 119121 від 21.05.2019 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги всі обставини справи, такі як тип вантажу, характеристики ваг якими здійснювалося звужування, їхня повірка, відсутність будь-якої інформації про ваги. Також зазначено, що відповідачем не було надано протокол та свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП «Укрметртестстандарт» на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, який затверджений 07.03.2019 року, та направлення на проведення рейдової перевірки від 07.03.2019 року за №026310 головними спеціалістами Фукєвим П.І. та Горбаном С.І. 11.03.2019 року о 17 год. 28 хв. під час проведення рейдової перевірки автотранспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 і який використовує позивач згідно договору оренди транспортного засобу, виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 цього Закону, а саме відсутній документ про сплату, який дає право на рух автомобільними дорогами України, у разі перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень».

Вказане порушення зафіксовано відповідним актом № 116209 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.03.2019 року.

В подальшому, повідомленням від 25.04.2019 року за вих. № 6767/20/24-19, відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на 10.05.2019 року.

10.05.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 119043 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф в розмірі 1 700 грн. 00 коп.

Крім того, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, який затверджений 29.03.2019 року, 02.04.2019 року о 04 год. 27 хв., 04 год. 30 хв. та 04 год. 35 хв. головними спеціалістами Опря В.І. та Котляровим Л.П. на підставі направлення на перевірку від 29.03.2019 № 026314 під час проведення рейдової перевірки автотранспортних засобів марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_1 , якими керували водії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відповідно і які використовуються позивачем, виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: «надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 цього Закону, а саме « неоформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів».

Вказані порушення зафіксовано відповідними актами № 116693, 116692 та 116694 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2019 року.

Повідомленням від 25.04.2019 року за вих. № 6772/20/24-19, відповідач повідомляв позивача про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.05.2019 року.

21.05.2019 відповідачем винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 119119, № 119120 та № 119121 за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф в розмірі 1 700 грн. 00 коп. кожна.

Позивач, вважаючи вказані постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача є правомірними, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання їх протиправними.

Вказаного висновку, суд першої інстанції дійшов з тих підстав, що згідно наданих квитанцій щодо зважування транспортного засобу під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем 11.03.2019, навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,540 т., при допустимих 22 т. та квитанцій щодо зважування транспортного засобу під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем 02.04.2019, навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_2 - 23,060 т., при допустимих 22 т..; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_3 - 23,085 т., при допустимих 22 т..; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,265 т., при допустимих 22 т. Під час перевірок відповідачем встановлена відсутність відповідних дозволів та документів про внесення плати за проїзд транспорту, що перевищує габаритно-вагові стандарти, що є порушенням ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» (далі - Положення).

За змістом пункту 1 Положення №103 Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Укртрансбезпека як структурні підрозділи апарату Служби.

Відповідно до пункту 3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2016 №1567 (далі - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

За приписами статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У пункті 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Виходячи із встановлених обставин справи, позивач не отримувала дозволу на перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, виданий компетентними уповановаженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.

Згідно пункту 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

П. 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який спосіб (п. 23 Порядку № 879).

Згідно з п. 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст. 60 вказаного закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно наданих квитанцій щодо зважування транспортного засобу під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем 11.03.2019 року було встановлено, що навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,540 т., при допустимих 22 т. За вказане перевищення розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування була визначена відповідна плата.

Разом з тим, згідно квитанцій щодо зважування транспортного засобу під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем 02.04.2019 року, навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_2 - 23,060 т., при допустимих 22 т.; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_3 - 23,085 т., при допустимих 22 т.; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,265 т., при допустимих 22 т. За вказані перевищення розрахунками плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування були визначені відповідні плати.

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу. При цьому, у позивача

Посадовими особами Укртрансбезпеки складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №116209 від 11.03.2019 року, № 116693 від 02.04.2019 року, № 116692 від 02.04.2019 року та № 116694 від 02.04.2019 року.

При цьому, вказані акти містять вказівку про марку та номерний знак автомобіля та причепа, інформацію щодо водія, а також зазначено місце здійснення габаритно-вагового контролю. Вказані акти містять посилання та абзац, пункт та статтю ЗУ «Про автомобільний транспорт», які порушено позивачем. Більш того, таке порушення конкретизовано. Крім цього, вони підписані водіями, які керували транспортними засобами.

Посилання позивача про те, що перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому зважування на вісь є протиправним, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки аналізуючи вимоги п. 22.5. Правил дорожнього руху слід зазначити, що саме рух транспортних засобів та їх составів із певним навантаженням на визначенні осі у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, а не зважування на вісь забороняється.

Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і аргументи позивача про те, що відповідачем не було надано свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП «Укрметртестстандарт» на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника, оскільки у відповідача відсутній обов`язок надавати свідоцтво про метрологічну атестацію ваг на предмет відповідності технічних характеристик.

Водночас, на вимогу суду, відповідачем було надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5337 чинне до 22.02.2020 та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №275/1 чинне до 15.06.2019.

Дані документи видані ДП «Укрметртестстандарт», яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5337 чинне до 22.02.2020, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA ЗАВ.№17-395 виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, за результатами повірки встановлено, що засіб відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №275/1 чинне до 15.06.2019, ваги електронні для постового зважування автомобілів 020T-AR Виробник Фірма «ESIT», Турція, за результатами перевірки встановлено, що засіб відповідає вимогам ДСТУ OIML R137-1:2010.

Тобто, вказані вище ваги дозволяють встановити факт перевищення встановленого законом нормативу.

Під час здійснення перевірки дотримання габаритно-вагових стандартів позивачем 11.03.2019 року було встановлено, що навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,540 т., при допустимих 22 т. та 02.04.2019 року було встановлено, що навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_2 - 23,060 т., при допустимих 22 т.; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_3 - 23,085 т., при допустимих 22 т.; навантаження на строєну вісь марки DAF номерний знак НОМЕР_1 - 23,265 т., при допустимих 22 т.

Під час розгляду справи встанволено, що зважування транспортного засобу проводилось автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують факту перевищення позивачем нормативно допустимої ваги.

Як вже зазначалось, чинним законодавством передбачено, що у випадку, якщо транспортний засіб перевищує встановлені габаритно-вагові стандарти, то рух таких транспортних засобів здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі, виданого уповноваженим підрозділом Національної поліції, або ж документа про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу.

Під час вказаних перевірок відповідачем встановлена відсутність відповідних дозволів та документів про внесення плати за проїзд транспорту, що перевищує габаритно-вагові стандарти.

За таких обставин, у наявності порушення позивачем вимог встановлених габаритно-вагових стандартів, відповідно наявні порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оцінюючи доводи апелянта про те, що позивач не була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. (п. 26 Порядку № 1567)

Відповідно до п. 27 Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2019 відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту, яке буде проведено 10.05.2019 з 11:00 до 17:00. Вказане повідомлення позивач отримала 30.04.2019 (а.с.60).

25.04.2019 відповідачем на адресу позивача також надіслано повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту, яке буде проведено 21.05.2019 з 11:00 до 17:00.

Згідно пояснень позивача, які надані в судовому засіданні та згідно адміністративного позову, повідомлення про розгляд справи на 21.05.2019 позивач отримала 07.05.2019.

Таким чином, позивач була завчасно повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду, а тому мала можливість скористатися своїм правом на участь в розгляді справи.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваних постанов.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність власних дій та рішень, які були предметом оскарження позивачем.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 березня 2020 року.

Головуючий

Полотнянко Ю.П.

Судді

Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.