ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ № 826/6477/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С.,при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом

ОСОБА_1

до треті особи

Київської міської ради Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальна організація «Інститут Генерального плану міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт лайф 2000»

про

визнання протиправним та скасування рішення №330/330 від 14.04.2016, зобов`язання вчинити дії

за участі представників сторін:

від позивача - Буряк І,М.

від відповідача, 1 - Власенко І.І.

від відповідача, 2 - Жуковський В.П.

від третьої особи, 1 - Литвинов Д.О.

від третьої особи, 2 - Цитович К.М.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальна організація «Інститут Генерального плану міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт лайф 2000», у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330 "Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва" в частині, що стосується затвердження детального плану території щодо земельних ділянок, що розташовані по: АДРЕСА_5 (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0027; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0028; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0029; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0030; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0031; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0032; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0033 та зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Київмістобудування), замовити внесення змін до Детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, а саме: внести до Детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_5 (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0027; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0028; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0029; АДРЕСА_3 у Деснянському районі м. Києва (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0030; АДРЕСА_3 (селище Биківня), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0031; АДРЕСА_3), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0032; АДРЕСА_3 ( селище Биківня ), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0033, та відобразити в ДПТ, що дані земельні ділянки перебувають у приватній власності ОСОБА_1 і мають цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що також підтверджується рішеннями Київської міської ради №229/229, 230/230, 231/231, 232/232, 233/233, 234/234, 235/235 від 28.08.2008.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 відкрито загальне провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову мотивовані тим, що позивачка є законною власницею земельних ділянок, цільове призначення яких - для індивідуального житлового , гаражного і дачного будівництва. З метою реалізації свого права на забудову вказаних земельних ділянок, остання звернулася до Центру надання адміністративних послуг із заявою про надання будівельного паспорта, однак Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 27.10.2017 було повідомлено, що наміри позивача не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, які затверджені рішенням Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330. Крім того, вищевказані земельні ділянки відносяться до території громадських будівель і споруд на яких передбачено будівництво загальноосвітньої школи на 22 класи.

На думку позивачки, рішення Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330 про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі міста Києва порушує права та інтереси позивачки, що гарантовані ст. 41 Конституції України та ч. 1-2 ст. 321 Цивільного кодексу України, чим обмежує право останньої на використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Крім того, у заяві про зміну підстав позову, позивачка вказала, що у детальному плані території, який в подальшому був затверджений генеральним планом протиправно не було використано дані земельного кадастру, з яких вбачається, що дані земельні ділянки перебувають з 2015 року у власності позивача.

Київська міська рада проти позовних вимог заперечила, з огляду на те, що нею було повністю дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення, в тому числі щодо прийняття детального плану території селища Биківня, що також підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2017 по справі №826/11632/16. Крім того, сам по собі, детальний план території не може порушувати існуючі права власності/користування фізичних та юридичних осіб приватного права на нерухоме майно, розташоване на території детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Комунальна організація «Інститут Генерального плану міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) проти задоволення позовних вимог заперечила, з огляду на те, що такі вимоги є передчасними, оскільки Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради не було відмовлено позивачу у внесенні змін до детального плану території. Крім того, згідно із схемою існуючих планувальних обмежень детального плану території спірні земельні ділянки входять до меж санітарно - захисних зон. Відповідно до ч. 2 ст. 114 Земельного кодексу України забороняється будівництво житлових об`єктів на вказаній території.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Комунальна організація «Інститут Генерального плану міста Києва» проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що ОСОБА_1 на даний час не є власницею земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 кадастровий №8000000000:62:038:0027), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0028), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0029), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0030), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0031), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0032), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0033), що також підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2019 по справі №754/4985/16-ц.

Таким чином, відсутність у позивача прав на вказані земельні ділянки виключає можливість захисту порушеного права.

У відповіді на відзив та пояснення третіх осіб, позивач зазначила, що останньою не оскаржується процедура прийняттям детального плану території селища Биківня, остання повідомила, оскаржуваним рішенням внесено зміни в детальний план селища Биківня, які порушують право власності позивача на вказані земельні ділянки . Крім того, проектування будівництва загальноосвітньої школи на землях з цільовим призначенням для індивідуального, гаражного і дачного будівництва не може вважатися уточненням генерального плану, що фактично є порушенням п. 4.2 ДБН Б 1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №447 від 15 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:62:038:0027.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №465 від 20 квітня 2015 року між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:62:038:0028.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №468 від 20 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0029.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №439 від 15 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0030.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №466 від 20 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0031.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №467 від 20 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла - земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної 8000000000:62:038:0032.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №443 від 15 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної 8000000000:62:038:0033.

14.04.2016 Київська міська рада прийняла рішення №330/330 "Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва" , яким внесено зміни до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві". Крім того, спірним рішенням затверджено детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва.

12.10.2017 позивач звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявами про отримання будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Крім того, до заяв було додано копію паспорту заявника, копію документа, що посвідчує право власності заявника, ескіз намірів забудови, проект будівництва.

27.10.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами надано відповіді на звернення ОСОБА_1 №14114/17/012-17, №1415/17/012-17 №1416/17/012-17, №1417/17/012-17, №1418/17/012-17, №1419/17/012-17 №1420/17/012-17 від 27.10.2017, в яких зазначено, що згідно з детальним планом території селища Биківня, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330 земельна ділянка відноситься до території громадських споруд та передбачена для будівництва середньої загальноосвітньої школи на 22 класи. Зазначені у зверненнях наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме ДПТ, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.04.2016 №230/230, у зв`язку з чим, документи повернуті заявнику.

Крім того, заявнику запропоновано звернутися до розробника детального плану території селища Биківня - Комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва»

10.11.2017 позивачка звернулася до Комунальної організації «Інститут Генерального плану міста Києва» та Київської міської ради із заявами про внесення змін до детального плану території , в яких просила віднести земельні ділянки, що належать останній на праві приватної власності до території, яка призначена для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

04.12.2017 №05-2036 Комунальна організація «Інститут генерального плану м. Києва» повідомив, що позивачу слід звертатися із вказаним проханням до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

21.12.2017 позивачка звернулася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про внесення змін до детального плану території в частині віднесення земельних ділянок, які належать на праві приватної власності позивачу до земель будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

07.03.2018 листом №055-3360 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив заявнику, що внесення змін до містобудівної документації належить до повноважень відповідної сільської, селищної або міської ради.

Вважаючи рішення Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330 "Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва" щодо затвердження детального плану території в частині земельних ділянок позивача протиправними, остання звернулася із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 3 Закону № 3038 встановлено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст.4 Закону № 3038 об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 визначено, що містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно вимог статті 5 Закону № 3038 Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно зі ст. 17 та п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 19 Закону № 3038 встановлено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає:1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем не оскаржується безспосередньо процедура прийняття рішення Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330, остання посилається виключно на протиправність рішення в частині затвердження детального плану щодо земельних ділянок, які належать їй на праві приватної власності.

Крім того, як зазначено відповідачем, законність прийняття рішення Київської міської ради від 14.04.2016 №330/330 вже була встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2017 по справі №826/11632/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017.

Так, обґрунтовуючи зміст порушеного права, позивачка посилалася на порушення ч. 14,2 ст. 321 Цивільного кодексу України та п. 4.2 ДБН Б 1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», оскільки детальний план був розроблений без врахування даних державного земельного кадастру, з якого вбачається, що вказані земельні ділянки перебувають у приватній власності.

Розглянувши вказані заперечення суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12 березня 2012 року №107 затверджено ДБН 5.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" (далі по тексту - ДБН).

Згідно з пунктом 4.1 ДБН визначено, що детальний план розробляється зокрема з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; формування принципів планувальної організації забудови; комплексного благоустрою та озеленення.

Пункт 4.2 ДБН визначає, що детальний план розробляється: на структурно- планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Таким чином, генеральним планом передбачається довгострокова стратегія планування та забудови території, однак, не встановлюється її стале використання; у свою чергу детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території, та розробляється із метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що детальний план території не може порушувати існуючі права власності/користування фізичних та юридичних осіб приватного права на нерухоме майно, розташоване на території детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням.

Крім того, правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності регулюються Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, передбачає обов`язкове відшкодування попереднім власникам вартості майна, яке викуповується для суспільних потреб.

До того ж втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини у справах: "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Так, під час розгляду даної справи по суті, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальна організація «Інститут Генерального плану міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) було надано суду постанову Київського апеляційного суду від 24.06.2019 по справі №754/4985/16-ц , залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.07.2019, якою визнано недійсними договори дарування земельної ділянки, зокрема щодо земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:62:038:0027; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №465 від 20 квітня 2015 року між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:62:038:0028; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №468 від 20 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0029; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №439 від 15 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0030; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №466 від 20 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:038:0031; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №467 від 20 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла - земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної 8000000000:62:038:0032; земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №443 від 15 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_4., та ОСОБА_1 та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Насобіною Г.О., ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної 8000000000:62:038:0033.

Так, при вирішенні справи суд має переконатись щодо наявності негативного впливу оскаржуваного рішення щодо прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Досліджуючи це питання суд застосовує приписи, зокрема статті 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на моменту розгляду даної справи по суті, позивачка не є власником земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 кадастровий №8000000000:62:038:0027), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0028), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0029), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0030), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0031), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0032), АДРЕСА_3 (кад. №8000000000:62:038:0033), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а отже її право жодним чином не порушено оскаржуваним рішенням.

Крім того, у судовому засіданні відмовлено в клопотанні позивача ОСОБА_1 про заміну первісного позивача, оскільки суду не було надано жодних доказів, що підтверджують особу власника спірних земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_2 , у той же час згідно відмостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не вбачається, що ОСОБА_4 є власником вказаних земельних ділянок.

Щодо посилань позивачки на те, що оскаржуване рішення не відповідає рішенням Київської міської ради від 28.08.2008, №№229/229, 230/230, 231/231, 232/232, 233/233,234/234, 235/235 в частині функціонального призначення земельних ділянок, то суд зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно ДБН Б.1-3-97 "Система містобудівної документації (СМБД) визначено склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затверджених наказом Держбуду України від 25.09.1997 №164 є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки i межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення i будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загально селищного значення, організації вулично-дорожньої мережі i дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки i благоустрою, захисту території вiд небезпечних природних i техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території.

Таким чином, Генеральний план визначає функціональне призначення території, а не види цільового використання земельних ділянок, а тому «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

З-поміж того, суд зазначає, що відповідно до ч.1. ст.12 Закону № 3038 до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Згідно з ч.6 ст. 12 Закону № 3038 до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з п.3 ст.8 Закону № 3038 рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 (надалі - Порядок № 290).

Пунктом 4.1. Порядку № 290 встановлено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до п. 4.11. Порядку №290 генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

У той же час, як вбачається із матеріалів справи, позивачка не зверталася безпосередньо до Київської міської ради із заявою про внесення змін до детального плану, а відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до детального плану та щодо відмови в отриманні будівельного паспорту забудови земельної ділянки не оскаржувала, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 03.03.2020.

Суддя А.С. Мазур