ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2020 року

м. Ужгород

№ 260/1188/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ГУ Нацполіції у Закарпатській області, представник – Яблонський О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 02 березня 2020 року.

ОСОБА _1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, яким просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.07.2019 року № 1421 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП № 4 Виноградівського ВП ОСОБА_1 » - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 30.07.2019 року № 160 о/с «По особовому складу» - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

- Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

- Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.07.2019 року т.в.о. начальника Головного управління національної поліції Закарпатської області було незаконно видано наказ №160 о/с, яким звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0070062), інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”.

Підставою для наказу по особовому складу №160 о/с від 30.07.2019 року вказано п.1 наказу Головного управління національно поліції в Закарпатській області №1421 від 18.07.2019 року.

А в наказі №1421 від 18.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» підставою звільнення позивача зазначено порушення ним вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1,12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилося у порушенні етики поведінки поліцейського, скоєнні вчинку (перевищенні влади або службових повноважень), який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію у цілому, проявленні нещирості в ході службового розслідування.

Також в тексті вищевказаного наказу є посилання на те, що 12.06.2019 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Львові, повідомило ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, в кримінальному провадженні № 12018070080001267, в якій зазначено, що ОСОБА_1 02.12.2018 року безпідставно, перевищуючи свої службові повноваження, без надання законної вказівки про припинення будь-яких протиправних дій, попередження в голос про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, умисно застосував щодо гр. ОСОБА_2 фізичну силу та спеціальний засіб «Терен 4» (балончик із речовинами сльозогінної та дратівливої дії), який розпилив останньому в очі.

Продовжуючи свої незаконні дії, які виходили за межі наданих прав і повноважень та супроводжувались насильством, перебуваючи на прилеглій до вищевказаного кафе території, перевищуючи владу, без надання законної вказівки про припинення будь-яких протиправних дій, попередження в голос про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, умисно наніс один удар спеціальним засобом ПР-73 (гумовим кийком) по голові громадянину ОСОБА_2 , від чого останній упав на землю.

Після цього, продовжуючи свої протиправні дії наніс громадянину ОСОБА_2 ще один удар спеціальним засобом ПР-73 (гумовим кийком) по спині та без законних підстав, умисно із застосуванням сили, коліном та частиною ноги утримував останнього на землі в лежачому положенні. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження.

В оскаржуваному наказі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.07.2019 року № 1421 фактично наведені діяння, які лише інкримінуються позивачу в кримінальному провадженні № 12018070080001267.

Зі змісту наказу слід зробити висновок, що факт порушення останнім вимог законодавства нібито підтверджується матеріалами кримінального провадження №12018070080001267.

Однак факт вчинення позивачем кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, на момент винесення наказу та розгляду даної справи не доведено у встановленому законом порядку (вирок суду відсутній).

Вважає оспорювані накази протиправними та незаконними, факти які начебто досліджені – надумані та перекручені, а саме звільнення – безпідставне, передчасне та таке, що порушує його права та інтереси.

В судових засіданнях представник позивача та сам позивач підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Надавали додаткові пояснення з приводу всіх фактів та подій, які відбувалися під час та після події. Позивач додатково зазначив, що держава повинна захищати інтереси поліцейських від протиправних дій громадян, а не порушувати проти них справи та звільняти з служби за сумлінне виконання обов`язків.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає адміністративного позову. Зазначає, що службові розслідування проводилися законно, у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженої Наказом МВС України 07.11.2018 року № 893, в т.ч. відповідно до якого службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про повідомлення поліцейському про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Так, 13.06.2019 до ГУНП в Закарпатській області надійшла інформація (рапорт) із Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про те, що 12.06.2019 другим слідчим відділом (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі ТУ ДБР) у кримінальному провадженні від 11.12.2018 за №12018070080001267 відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України інспектору сектору реагування патрульної поліції (СРПП) №4 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень).

Проведеним службовим розслідуванням було встановлено обставини скоєння вчинку, який компрометує його як поліцейського.

А відповідно до результатів службового розслідування наказом ГУНП в Закарпатській області № 1421 від 18.07.2019 року позивача і звільнено зі служби. (а.с. 36-42)

На виконання вищевказаного дисциплінарного наказу, було проголошено наказ № 160 о/с від 30.07.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6, ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважає , що позивач свої доводи помилково ґрунтує на тому, що звільнення працівника поліції за вчинення злочину допускається тільки після набрання звинувачувальним вироком законної сили, чим саме ототожнює поняття зі «звільнення служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення» (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію») та поняття «звільнення у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення» (п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»), вважає, що в даному випадку позивач поніс саме дисциплінарну відповідальність.

На підставі наведеного накази Головного управління національної поліції в Закарпатській області про звільнення позивача вважає правомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, вказаних у відзиві, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.07.2019 року т.в.о. начальника Головного управління національної поліції Закарпатської області було видано наказ №160 о/с, яким звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0070062), інспектора сектору реагування патрульної поліції (СРПП) № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”.

Підставою для наказу по особовому складу №160 о/с від 30.07.2019 року вказано п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.07.2019 року №1421.

А в наказі №1421 від 18.07.2019 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" підставою звільнення позивача зазначено порушення ним вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1,12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилося у порушенні етики поведінки поліцейського, скоєнні вчинку (перевищенні влади або службових повноважень), який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію у цілому, проявленні нещирості в ході службового розслідування.

В самому наказі міститься посилання на те, що 12.06.2019 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, повідомило ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, в кримінальному провадженні № 12018070080001267 в якому вже нібито встановлений факт неправомірних дій ОСОБА_1 , який 02.12.2018 року безпідставно, перевищуючи свої службові повноваження, без надання законної вказівки про припинення будь-яких протиправних дій, попередження в голос про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, умисно застосував щодо громадянина ОСОБА_2 фізичну силу та спеціальний засіб «Терен 4» (балончик із речовинами сльозогінної та дратівливої дії), який розпилив останньому в очі, продовжуючи незаконні дії, які виходили за межі наданих прав і повноважень та супроводжувались насильством, перебуваючи на прилеглій до вищевказаного кафе території, перевищуючи владу, без надання законної вказівки про припинення будь-яких протиправних дій, попередження в голос про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, умисно наніс один удар спеціальним засобом ПР-73 (гумовим кийком) по голові громадянину ОСОБА_2 , від чого останній упав на землю. Після цього, продовжуючи протиправні дії наніс громадянину ОСОБА_2 ще один удар спеціальним засобом ПР-73 (гумовим кийком) по спині та без законних підстав, умисно із застосуванням сили, коліном та частиною ноги утримував останнього на землі в лежачому положенні. Внаслідок неправомірних дій громадянин ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що оцінку вказаним подіям вт.ч діям працівників поліції, з урахуванням поведінки та стану гр. ОСОБА_2 було надано декілька раз, зокрема:

1.Висновком про результати службового розслідування за відомостями, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_2 від 15.03.2019р., яким спростувати чи підтвердити відомості у зверненні гр. ОСОБА_2 , щодо спричинення йому тілесного ушкодження працівниками поліції у ході службового розслідування не видалося можливим. Вирішено:

- матеріали службового розслідування направити до ТУ ДБР ( м. Львів) для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 12018070080001267.

- заходи дисциплінарного впливу на працівників Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП прийняти у разі доведення вини другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР (м. Львів).

2. Висновком про результати службового розслідування за фактом оголошення підозри інспектору СРПП №4 Виноградівського ВП ОСОБА_1 від 10.07.2019р. на підставі факту оголошення підозри та відомостям, що згадуються в підозрі було встановлено вину та підтверджено скоєння вчинку, що компрометує його як поліцейського. Вирішено – звільнити ОСОБА_1 із служби в поліції. Стосовно інших працівників поліції вирішено - заходи дисциплінарного впливу на працівників Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП прийняти у разі доведення вини в скоєнні кримінального правопорушення №12018070080001267 другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР (м. Львів)

В оскаржуваному Наказі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.07.2019 року № 1421 та Висновку про результати службового розслідування за фактом оголошення підозри інспектору фактично наведені діяння, які на даний момент тільки інкримінуються позивачу по даній справі в кримінальному провадженні № 12018070080001267. Вирок суду відсутній. Вина позивача не встановлена.

Так , відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 лютого 1995 року в справі «Аллен де Рібемон проти Франції» (Allenet de Ribemont v. France) роз`яснив, що принцип презумпції невинуватості - перш за все гарантія процесуального характеру в кримінальних справах, але сфера застосування цього принципу значно ширша: він обов`язковий не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна визнала обов`язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Верховний Суд у Постанові від 14.11.2018 року в адміністративній справі № 802/522/16-а дійшов висновку, що звільнення працівника поліції зі служби в Національній поліції України на підставі висновку службового розслідування, проведеного за фактом порушення відносно такого працівника поліції кримінального провадження, за відсутності при цьому судового рішення, яке б набрало законної сили, яким би його було визнано винним у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ч.1 ст. 62 Конституції України.

Таким чином, звільнення працівника поліції зі служби в Національній поліції України з підстав вчинення ним кримінального правопорушення вважатиметься законним лише в разі встановлення такого факту судовим рішенням у кримінальній справі, яке набрало законної сили, яким визнано таку особу винним у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

Враховуючи відсутність на час звільнення позивача зі служби в Національній поліції України на підставі п.6 ч. п1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» вироку суду, який би набрав законної сили та яким визнано його винним у вчиненні кримінального правопорушення, звільнення останнього на підставі матеріалів кримінального провадження суд вважає незаконним.

Суд наголошує, що під час розгляду даної справи, суд встановлює лише правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з порушенням останнім певних норм та обставину чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час прийняття наказів про звільнення позивача.

При цьому, суд не встановлює обставин, що стали підставою проведення службового розслідування, не досліджує достовірність подій та обставин, які викладені у Висновку службового розслідування, що базується на факті оголошення підозри, а не вироку, що набрав законної сили.

На підставі наведеного суд вважає, що наказ Головного управління національної поліції Закарпатської області №1421 від 18.07.2019 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та наказ Головного управління національної поліції Закарпатської області від 30.07.2019 року №160 о/с «По особовому складу» - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 цієї статті).

Отже, всупереч обов`язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних наказів, на підставі яких позивача звільнено зі служби з огляду на відсутність вироку суду.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку 100 - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року за № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (зареєстрована в Мінюсті України 29.04.2016 року за № 66928799, далі Порядок), згідно п. 1 якого - ці порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейський Національної поліції, при цьому, згідно положень Порядку грошове забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів.

Згідно з абзацом п`ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

У відповідності до довідки про заробітну плату позивача, розмір заробітної плати, за два фактично відпрацьовані місяці - червень 2019 року - 8305 грн. (30 календарних днів) та липень 2019 року – 5951,93 (31 календарних днів), відтак, середньомісячний розмір заробітної плати складає 7128,46 грн. (14256,93 грн./2), середньоденний розмір заробітної плати складає 233,72 грн. (14256,93 грн./61 кал. дні) (47678,88грн./204 кал. дні).

Виходячи з наведеного стягненню на користь позивача підлягає виплата середнього заробітку у розмірі 47 678,88 грн. (233,72 грн.*204 кал. дні)

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області від 18 липня 2019 року № 1421 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції ОСОБА_1 ” - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області від 30 липня 2019 року № 160 о/с “По особовому складу” - в частині звільнення зі служби в Національній поліції України інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

4. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул. Ференца Ракоці, буд.13, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 40108913) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 липня 2019 року по 19 лютого 2020 року в розмірі 47 678,88 грн. (сорок сім тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 88 коп.)

6. Рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 7128,46 грн. підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

П.П.Микуляк