ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2020 року

Київ

справа №338/2248/13-а

адміністративне провадження №К/9901/7451/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 338/2248/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, прийняту 21 серпня 2014 року у складі судді Гутича П.Ф. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 17 грудня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Старунського Д.М., суддів - Багрія В.М., Рибачука А.І.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_2 в якому просила визнати нечинним та скасувати рішення від 26 січня 1996 року «Про заяву ОСОБА_2 », згідно якого вилучено у ОСОБА_2 присадибну ділянку в розмірі 0,15 га землі в урочищі « Королівське » згідно поданої заяви; вилучено у ОСОБА_1 присадибну ділянку розміром 0,10 га землі в урочищі « Королівське » та 0,07 га землі в урочищі «Трійця» згідно поданої заяви; виділено ОСОБА_2 присадибні ділянки розміром 0,10 га землі в урочищі « Королівське » та 0,07 га землі в урочищі «Трійця», якими користувалась ОСОБА_1 згідно поданої заяви; виділено ОСОБА_1 присадибну ділянку в розмірі 0,15 га в урочищі « Королівське », якою раніше користувався ОСОБА_2 згідно поданої заяви.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2014 рок, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що рішенням Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року у ОСОБА_2 вилучено присадибну земельну ділянку в розмірі 0,15 га в урочищі « Королівське » та виділено її в користування ОСОБА_1 Земельні ділянки площами 0,10 га в урочищі « Королівське » та 0,07 га в урочищі « Трійця » вилучено у ОСОБА_1 та виділено їх у користування ОСОБА_2 .

Листом архівного відділу Богородчанської РДА від 24 жовтня 2013 року №779/04-01 надано рішення Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року «Про заяву ОСОБА_2 » та повідомлено, що заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Марківської сільської ради про обмін земельними ділянками на зберігання не надходили.

Із матеріалі справи, в тому числі показань свідків в суді першої інстанції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видно, що ОСОБА_1 , правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки не має.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року не порушено право на землю ОСОБА_1 , а тому і немає підстав для його скасування.

Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

У касаційній скарзі заявлено вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

З висновками судів відносно того, що спір у цій справі є публічно-правовим, не можливо погодитись з огляду на таке.

Як встановлено, ОСОБА_1 позов обґрунтовувала тим, що, що зазначені земельні ділянки були виділені їй в користування у 80-х роках минулого століття. По її усній згоді з 1999 року спірні земельні ділянки обробляла ОСОБА_3 . В даний час вирішила повернути собі земельну ділянку, так як на земельній ділянці в урочищі «Трійця» хоче побудувати житловий будинок для сина. Однак ОСОБА_3 повідомила їй, що ділянки віддані ОСОБА_2 . Останній добровільно повернути земельні ділянки не бажає, на її звернення архівний відділ Богородчанської РДА 24 жовтня 2013 року видав рішення Марківської сільської ради від 26 січня 1996 року, з якого дізналася про обмін земельними ділянками між нею та ОСОБА_2 . Вважає таке рішення незаконним, так як із заявою про обмін чи вилучення земельних ділянок в сільську раду не зверталася.

Представник Марківської сільської ради проти позову заперечував, стверджуючи, що обмін земельними ділянками між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводився сільською радою по їх згоді. Чому в архіві відсутні заяви землекористувачів йому не відомо, так як в той час на посаді сільського голови не працював.

Представники третьої особи - ОСОБА_2 , який залучений до участі в справі, пояснили, що обмін земельними ділянками відбувся по згоді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За обмін земельних ділянок ОСОБА_1 одержала 1000000 крб. та 5 мішків цукру. 18 років тому ОСОБА_7 обміняв земельну ділянку площею 0,10 га, що в урочищі « Королівське », з ОСОБА_6 і з цього часу нею не користувався.

Крім того, ОСОБА_1 не надала жодних доказів, що посвідчують право користування спірними земельними ділянками. Тому не може ставити питання про порушення її права на землю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Проте, у цій справі існує спір про право, а саме спір щодо права позивачки на земельну ділянку, яку згідно із рішенням ради вилучено у неї та передано третій особі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, спір щодо оскарження рішень органу місцевого самоврядування, який виник у зв`язку з речовим правом на земельну ділянку належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

За приписами ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1).

Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС ухвалені у цій справі в порядку адміністративного судочинства судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасувати.

Провадження в справі № 338/2248/13-а за позовом ОСОБА_1 до Марківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення, закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до цивільної юрисдикції та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

/підпис/

/підпис/

/підпис/

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду

З оригіналом згідно.____________________А.Савченко Помічник судді 03.03.2020