№ провадження 1-кс/208/415/20

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2020 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., вирішуючи питання про прийняття до розгляду клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття кримінального провадження, в ЄРДР за №12015040030000307 від 13 травня 2015 року, на підставі ч.9 ст. 284 КПК України,-

встановив :

28.02.2020 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в провадження слідчого судді Івченко Т.П., надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст.284 КПК України, в якому заявник просить закрити кримінальне провадження №12015040030000307 від 13 травня 2015 року за ч.2 ст.190 КК України на підставі ч.9 ст.284 КПК України. В обґрунтування свого клопотання заявник вказав, що слідчими СВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015040030000307. Фактично досудове розслідування здійснюється відносно нього. 23 лютого 2011 р. ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

08.12.2011 р. за Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі та звільнене від покарання на підставі ст.1 п. «в» ЗУ «Про амністію в 2011 році». Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.07.2012 р. вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2011 р. відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

25.10.2013 р. Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 засуджено до 2 років ув`язнення та звільнено від відбування покарання на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності. 10 лютого 2015 вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2013 р. скасовано, а кримінальну справі відносно ОСОБА_1 направлено прокурору Дніпропетровської області для проведення досудового розслідування. Оскільки на той час вже діяв КПК України в редакції 2012 року, кримінальному провадженню було присвоєно № №12015040030000307 та данні за ним внесені до ЄРДР від 13 травня 2015 року. Проте, не дивлячись на те, що жодної його вини не встановлено. Розслідування триває більше двох з половиною років, підозра йому не пред`явлена, що свідчить про обмеження його прав в ході досудового розслідування даної справи.

24.07.2019 р. слідчим Кам`янського ВП старшим лейтенантом поліції Леоновим Д.Р. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12015040030000307 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. З відзиву Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 І ОСОБА_3 І ОСОБА_3 стало відомо, що 19.11.2019 р. прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури винесено постанову про скасування постанови слідчого Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження за №12015040030000307. Копії даної постанови він не отримував.

Вивчивши матеріали даного клопотання, вважаю, що необхідно відмовити у відкритті провадження на підставі наступного:

Відповідно до положень ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Тож, виходячи з аналізу вказаної норми права, до слідчого судді може бути подано скаргу за визначеним вичерпним переліком рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

В своєму клопотанні заявник ставить питання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.303 КПК України зазначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені: відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Проте, згідно матеріалів клопотання, не вбачається, що заявник звертався з клопотанням про закриття кримінального провадження до слідчого, прокурора та слідчим, прокурором йому відмовлено в задоволенні клопотання.

Таким чином, вирішення питань клопотання, відповідно до положень ст.303 КПК України, до компетенції слідчого судді не входить.

Крім того, заявник просить слідчого суддю саме на підставі ч.9 ст.284 КПК України закрити кримінальне провадження №12015040030000307 від 13 травня 2015 року за ч.2 ст.190 КК України.

За зазначеними обставинами, встановлено наступне:

Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», статтю 284 доповнено ч.9 такого змісту: «Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника".

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147 VIII, частину 1 ст.219 КПК України викладено в такій редакції: Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно п.4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VIII положення, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року.

Крім того, як зазначено самим заявником він є особою якій пред`являлося обвинувачення в межах даного провадження, а тому статус заявника не може бути віднесений до визначення статусу «іншої особи».

Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Водночас Конституція України в статті 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Формою реалізації частини першої статті 58 Конституції України є положення частини першої статті 5 КПК 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.

Отже, положення ст.ст.219, 284 КПК України щодо можливості винесення слідчим суддею ухвали про закриття кримінального провадження за закінченням строків досудового розслідування, встановлених ч.1 ст.219 КПК України, застосовуються лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після 16.03.2018 року.

Таким чином, з матеріалів клопотання ОСОБА_1 встановлено, що в провадженні СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040030000307 від 13 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, в межах якого ОСОБА_1 пред`являлося обвинувачення, який був засуджений, та вироком засуджений, який був скасований та справу повернуто для здійснення досудового розслідування.

Так, згідно до аб. 2 п. 10 ч 1 ст. 284 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Виходячи з наведено, ОСОБА_1 не підтвердив звернення із заявою до прокурора та слідчого з клопотання про закриття кримінального провадження, до матеріалів клопотання жодного процесуального рішення з цього питання постановлене прокурором або слідчим не долучено.

Також, у разі незгоди з діями або бездіяльністю прокурора та слідчого, заявник не обмежений у праві на звернення зі скаргою в порядку ст. 304 КПК України, за наявності визначених підстав що віднесені до розгляду слідчого судді.

Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи вищевикладену аргументацію, із зазначених підстав, необхідно відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст. 284 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12015040030000307 від 13 травня 2015 року щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, на підставі ч.9 ст. 284 КПК України, - відмовити.

Роз `яснити право ОСОБА_1 на звернення із даним клопотанням до прокурора та слідчого, в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12015040030000307 від 13 травня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя Т. П. Івченко